Ухвала суду № 95286169, 03.03.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1384/21

Провадження № 2/635/2018/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року смт. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши позов Харківського державного університету харчування та торгівлі до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

до Харківського районного суду Харківської області подано зазначений позов, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського державного університету харчування та торгівлі 2681 грн. 09 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У пункті 17 ч.1 ст.4 КАС України закріплено, що публічна служба-діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту позову, 30 серпня 2019 року було укладено Договір про надання освітніх послуг між Харківським державним університетом харчування та торгівлі та ОСОБА_1 . Наказом №402-с від 30.08.2019 ОСОБА_1 був зарахований на навчання на 1 курс Навчально-наукового інституту харчових технологій та бізнесу. Відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановленому договором та виконувати вимоги освітньої програми. ХДУХТ виконував взяті на себе обов`язки та забезпечував якість наданих послуг, відповідач свої обов`язки за договором стосовно сплати за надані послуги не виконав у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 2542 грн.65 коп. . З урахуванням нарахованої пені сума заборгованості складає 2681грн.09 коп.

Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 12 грудня 2018 року по справі №734/3102/16-ц надала висновок про те, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Така правова позиція знайшла своє відображення і в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі № 360/962/19, від 18 червня 2020 року у справі № 140/2024/19, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Беручи до уваги те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі є адміністративно-правовими, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Якщо вирішення спору має відбуватися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при пред`явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №131 від 09 лютого 2021 року.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

З підстав, викладених вище, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки судом відмовлено у відкритті провадження, суд вважає необхідним повернути позивачу судовий збір у розмірі 2270,00гривень, сплачений за подання вказаної позовної заяви.

Керуючись ст. 186,258-261, 353-354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»-

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження за позовом Харківського державного університету харчування та торгівлі до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості.

Роз`яснити Харківському державному університету харчування та торгівлі, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Повернути Харківському державному університету харчування та торгівлі (код ЄДРПОУ 01566330) з державного бюджету судовий збір у сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, сплачений за платіжним дорученням №131від 09 лютого 2021 року на наступні реквізити: Платник ХДУХТ, Код 01566330, Банк платника ДКСУ, отримувач ГУК Харківс обл/ХарківР/22030101, Код 37874947, Банк отримувача Казначейство України(ел.адм.подат).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя О.В.Назаренко