Ухвала суду № 95285820, 19.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6094/19

Провадження № 1-кп/643/310/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 року м.Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Єрмак Н.В., суддів Поліщук Т.В., Харченко А.М., при секретарі Постульзі О.Г., за участю прокурора Гребінник Г.О., захисника Назаренко Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України не визнав, вважав, що тілесні ушкодження спричинив потерпілим в стані сильного душевного хвилювання, внаслідок неправомірних дій з боку останніх відносно нього, з огляду на його психічне захворювання.

Захисник обвинуваченого заявила клопотання, яке підтримав обвинувачений, про призначення амбулаторної судової комплексної психолого-психіатричної експертизи стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , виконання якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На розгляд експертизи поставити наступні питання:

1) Чи були спричинені суспільно небезпечні дії обвинуваченого ОСОБА_1 станом сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту)?

2) Чи перебував ОСОБА_1 в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

3) Які психологічні причини обумовили настання цього стану?

4) У якій формі проходив афект?

5) Чи мав можливість обвинувачений ОСОБА_1 у такому стані передбачати наслідки своїх дій?

6) Чи виник фізіологічний афект обвинуваченого ОСОБА_1 в силу його індивідуальних властивостей або хвороби, через деякий час після протизаконного насильства щодо нього або тяжкої образи з боку потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .?

7) Якою мірою дії потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 могли вплинути на психічний стан обвинуваченого ОСОБА_1 , і якою мірою вони стали причиною його наступної поведінки?

8) Чи могла поведінка потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спричинити у обвинуваченого ОСОБА_1 стан фізіологічного афекту?

Прокурор підтримала клопотання, заявлене захисником.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, задовольняє клопотання захисника частково.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування версія ОСОБА_1 щодо спричинення тілесних ушкоджень в стані сильного душевного хвилювання не перевірена.

Таким чином, зазначені обставини є такими, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їх встановлення можливо шляхом проведення слідчої дії, обставини щодо необхідності проведення слідчої дії, а саме призначення амбулаторної судової комплексної психолого-психіатричної експертизи, встановлені в судовому засіданні, а відтак, суд вважає за необхідне доручити органу досудового розслідування – СВ Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в строк до 10.04.2021 року призначити та провести амбулаторну судову комплексну психолого-психіатричну експертизу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , виконання якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Крім того, прокурор Гребінник Г.О. заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому, у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження тримання обвинуваченого під вартою, з огляду на те, що по кримінальному провадженню допитані всі потерпілі та свідки, обвинувачений надав покази, а відтак, ризик незаконно впливати на потерпілих та свідків, відсутній, а також з урахуванням даних про особу обвинуваченого, просили обрати більш м*який запобіжний захід відносно обвинуваченого.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому, виходячи з наступного.

Так, встановлено, що відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до правил ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, якому інкримінується, крім іншого, особливо тяжкий злочин проти життя та здоров*я трьох осіб, судовий розгляд не закінчений, з метою об*єктивного встановлення істини по справі, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати іншим чином, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, продовжують існувати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 331, ст.ст. 333, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 19.04.2021 року включно.

Клопотання захисника обвинуваченого про призначення експертизи – задовольнити частково.

Доручити органу досудового розслідування – СВ Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в строк до 10.04.2021 року призначити та провести амбулаторну судову комплексну психолого-психіатричну експертизу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , виконання якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, розташованого за адресою: вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177.

На розгляд експертизи поставити наступні питання:

1) Чи були спричинені суспільно небезпечні дії обвинуваченого ОСОБА_1 станом сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту)?

2) Чи перебував ОСОБА_1 в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

3) Які психологічні причини обумовили настання цього стану?

4) У якій формі проходив афект?

5) Чи мав можливість обвинувачений ОСОБА_1 у такому стані передбачати наслідки своїх дій?

6) Чи виник фізіологічний афект обвинуваченого ОСОБА_1 в силу його індивідуальних властивостей або хвороби, через деякий час після протизаконного насильства щодо нього або тяжкої образи з боку потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .?

7) Якою мірою дії потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 могли вплинути на психічний стан обвинуваченого ОСОБА_1 , і якою мірою вони стали причиною його наступної поведінки?

8) Чи могла поведінка потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спричинити у обвинуваченого ОСОБА_1 стан фізіологічного афекту?

В іншій частині клопотання захисника обвинуваченого - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження дії запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів.

Повний текст ухвали оголосити 23.02.2021 року о 09-00 год.

Головуючий Н.В.Єрмак

Судді Т.В.Поліщук

А.М.Харченко