
Справа № 353/923/16-ц
Провадження № 8/352/1/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої – судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Гундич Г.В.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Лесюка Я.І., Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 18.11.2019 р. звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Лесюка Я.І., Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, у якій просив переглянути вказане судове рішення за нововиявленими обставинами, скасувати це рішення у частині відмови у задоволенні вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, ухвалити нове рішення, яким скасувати наказ від 23.12.2016 р. № 275-к про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя історії та фізкультури Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) та поновити його на цій посаді, стягнути з відділу освіти Тлумацької РДА на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до моменту винесення судового рішення та індексацію заробітної плати.
Заява ОСОБА_1 передана у провадження судді Хоминець М.М. 18.12.2019 р. Ухвалою суду від 23.12.2019 р. відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2017 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) ОСОБА_3 , Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди. Вказане судове рішення оскаржувалось ним до суду апеляційної інстанції, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.01.2018 р. його апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення – без змін. Постановою Верховного Суду від 06.06.2019 р. вказані судові рішення залишено без змін.
Під час розгляду справи заявнику не були відомі наступні обставини, які мають істотне значення для справи. Цими нововиявленими обставинами є: 1) відсутність подання директора Підвербцівського НВК про звільнення ОСОБА_1 з роботи; 28.11.2016 р. директором Підвербцівського НВК ОСОБА_3 було ніби то направлено на адресу відділу освіти Тлумацької РДА подання за № 74 «Про вжиття заходів щодо ОСОБА_1 , який вчинив прогул», однак, дане подання не зареєстроване у відділі освіти; таке подання керівника загальноосвітнього навчального закладу було обов`язковим для звільнення педагогічного працівника відповідним органом управління освітою відповідно до вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» (у редакції ЗУ від 20.06.2016 р.), чинного на час його звільнення з роботи; подання не було предметом судового розгляду; 2) відсутність згоди профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_1 з роботи; вказана обставина, що згода на звільнення ОСОБА_1 профспілковим органом по суті надана не була, що має місце підробка документів та надання недостовірної інформації суду та позивачу, не була відома ні суду, ні позивачу. Копія протоколу засідання профспілкового комітету № 27 від 13.12.2016 р. про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , яка міститься у матеріалах цивільної справи, відрізняється від копії, що наявна у матеріалах кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_1 та його представник – адвокат Думич О.І. у судовому засіданні підтримали заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і просили її задоволити.
Представник відповідача Микитюк Р.В., відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечили щодо заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що він не навів нововиявлених обставин, лише намагається по новому оцінити встановлені судом обставини. Просили відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2017 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) ОСОБА_3 , Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди (т.2, а.с.80-91).
Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30.01.2018 р.(т.2, а.с.180-184).
Постановою Верховного Суду від 06.06.2019 р. вказані судові рішення залишено без змін (т.3, а.с.98-104).
ОСОБА_1 у своїй заяві від 18.11.2019 р. (т.4, а.с.1-6) просить скасувати за нововиявленими обставинами рішення суду від 11.12.2017 р. у частині відмови у задоволенні вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з вимогами ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно вимог ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених наведеними нормами, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмету доказування у справі і можуть вплинути на висновки суду про права і обов’язки осіб, які беруть участь у справі.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з’ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів, не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку із нововиявленими обставинами.
Щодо твердження заявника про відсутність подання директора Підвербцівського НВК про звільнення ОСОБА_1 з роботи суд зазначає наступне. Вказане подання директора Підвербцівського НВК Лесюка Я.І. від 28.11.2016 р. № 74 «Про вжиття заходів щодо ОСОБА_1 , який вчинив прогул», яке було обов`язковим для звільнення педагогічного працівника відповідним органом управління освітою згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» (у редакції ЗУ від 20.06.2016 р.), чинного на час звільнення заявника з роботи, не було предметом судового розгляду під час вирішення даної цивільної справи.
У рамках розгляду заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що вказане подання було оформлене директором Підвербцівського НВК ОСОБА_3 у двох примірниках, один з яких був наданий відділу освіти, а другий зберігається у вихідній документації навчального закладу. Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні надав суду засвідчену копію даного подання, яка підшита на а.с.8 т.5. Така ж копія подання, засвідчена мокрою печаткою відділу освіти Тлумацької РДА, з резолюцією начальника відділу освіти Пеника В.М., долучена заявником до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (т.4, а.с.7).
Суд вважає, що у даному випадку мова йде за доказ, який не оцінювався судом, стосовно обставин щодо законності звільнення ОСОБА_1 з роботи, які були встановлені судом під час розгляду справи.
Суд не погоджується з позицією заявника щодо того, що новивиявленою обставиною є відсутність подання директора Підвербцівського НВК про звільнення ОСОБА_1 з роботи, оскільки дане подання не зареєстроване у відділі освіти, що підтверджується копіями сторінок із книги вхідної документації відділу освіти за період з 23.11.2016 р до 30.12.2016 р., наданими останнім 25.01.2019 р. на запит заявника.
При цьому суд наголошує, що стосовно вказаної обставини відсутня необхідна умова для визнання її нововиявленою, тобто, що вказана обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи. З урахуванням того, що ОСОБА_1 , являючись освіченою і компетентною людиною, який у повному обсязі користувався та користується наданим йому конституційним правом на звернення до органів державної влади, посадових і службових осіб цих органів з письмовими запитами, на звернення із запитами про доступ до публічної інформації, що підтверджується долученими заявником до матеріалів даної справи копіями численних звернень, запитів та відповідей, – суд приходить до переконання, що заявник міг у рамках судового розгляду справи по суті, що тривав протягом року (з 12.12.2016 р. до 11.12.2017 р.), отримати письмові докази, на які посилався на підтвердження існування нововиявлених обставин.
Суд вважає, що друга обставина, на яку посилався заявник, якою, на його думку, є відсутність згоди профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_1 з роботи, є намаганням заявника переоцінити докази, оцінені судом у процесі розгляду справи. Суд критично оцінює посилання заявника на те, що згода на його звільнення профспілковим органом по суті надана не була, що мала місце підробка документів та надання суду і йому недостовірної інформації.
Таким чином, судом встановлено, що обставини, на які посилався заявник, як на нововиявлені, не є нововиявленими обставинами у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.
При вирішенні заяви ОСОБА_1 суд враховує, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов’язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (п. 42-43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011 р.).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв’язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви та залишення в силі судового рішення.
На підставі наведеного, відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, керуючись ст. 260, 261, 429 ЦПК України, суд –
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Лесюка Я.І., Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди та залишити в силі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.М.Хоминець
Повна ухвала складена 03.03.2021 р.
Судове рішення № 95284741, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 25.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 353/923/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: