Ухвала суду № 95284339, 02.03.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/842/21

1-кс/206/63/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна захисника-адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню під №12021046700000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 на адресу Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна. Відповідно до вказаного клопотання прокурор просив накласти арешт у вигляді заборони на розпорядження, відчуження та користування майном, вилученим в ході проведення огляду місця події 25.02.2021, а саме автомобіль «МАЗ», моделі «5551», державний номерний знак НОМЕР_1 . Клопотання мотивованотим,що секторомдізнання ВП№4ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні,відомості прояке 26.02.2021внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньпід №12021046700000004,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст.290КК України.З оглядуна наступне,25.02.2021о 15:36годині доЧЧ ВП№4ДРУП ГУНПнадійшло повідомленнявід старшогоадміністратора ТСЦ-1241 ОСОБА_5 проте,що доТСЦ 1241звернувся представникТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕПІДПРИЄМСТВО «ТАКО»,код ЄДРПОУ13417240,адреса:Україна,49000,Дніпропетровська обл.,м.Дніпро,вул.Любарського,буд.108-А, ОСОБА_6 ,для переоформленняавто марки«МАЗ» моделі5551,р.н. НОМЕР_1 .При оглядітранспортного засобубуло виявлено,що дублюючатабличка зномером шасівідсутня.Індефікаційний номершасі піддававсязмінам,а самебув знищенийшляхом видаленняшару металуз первиннимномером тапослідуючим нанесеннямлітеро-цифровогопозначення НОМЕР_2 не вумовах заводувиробника.25.02.2021слідчим СВВП №4ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_7 проведено оглядмісця подіїза адресою: АДРЕСА_1 ,в ходіякого виявленота вилученоу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який мешкаєза адресою: АДРЕСА_2 ,транспортний засібмарки «МАЗ»моделі «5551»,р.н." НОМЕР_1 ".Відповідно доінформаційно-пошуковоїІПНП НАІСАМТ,транспортний засібмарки "МАЗ"моделі «5551»,р.н." НОМЕР_1 "належить ТОВ«ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕПІДПРИЄМСТВО «ТАКО»,код ЄДРПОУ13417240,адреса:Україна,49000,Дніпропетровська обл.,м.Дніпро,вул.Любарського,буд.108-А.Стаття 170КПК України,передбачено щометою арештує збереженнявказаного автомобіля,як речовогодоказу тайого подальшеекспертне дослідженняз метоювстановлення об`єктивноїістини укримінальному провадженні.Вказаний транспортнийзасіб визнанийречовим доказому кримінальномупровадженні тарозміщений натериторії ВП№4ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті,за адресою:м.Дніпро,вул.Гаванська 4.В ходіпроведення досудовогорозслідування виникаєнеобхідність упроведенні експертизиз метоюперевірки чивносилися змінив ідентифікаційнийномер транспортногозасобу,для дослідженняексперту необхіднонадати вказанийтранспортний засіб.Отже,автомобіль,є речовимдоказом оскількиє матеріальнимоб`єктом,який можебути предметомвчинення кримінальногоправопорушення,та зберігна собісліди зміниагрегатів тавузлів.А відтак,автомобіль єдоказом кримінальногоправопорушення таіснує ризикйого приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,перетворення,пересування,передачі,відчуження абовикористання автомобілю.Враховуючи вищевикладене тату обставину,що тимчасововилучене майномає суттєведоказове значенняу кримінальномупровадженні дляпідтвердження абоспростування фактувчинення невстановленимиособами кримінальногоправопорушення,відповідальність заяке передбаченаст.290КК України,виникла об`єктивнанеобхідність унакладенні арештуз метоюпозбавлення можливостірозпоряджатися будь-якимчином та використовувати наступне майно, а саме транспортний засіб марки "МАЗ" моделі «5551», р.н. " НОМЕР_1 ". Документами, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном: є надана копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 згідно з яким транспортний засіб марки «МАЗ» моделі «5551» належить ТОВ «ВКП «ТАКО», також було надано довіреність від 27.01.2021 про те, що ТОВ «ВКП «ТАКО» в особі генерального директора ОСОБА_8 , діючого на підставі Статуту, уповноважує ОСОБА_6 паспорт серія НОМЕР_4 виданий АНД ДМУ УМВС України 10.12.1997р. реалізувати автомобіль МАЗ 5551 державний номерний знак НОМЕР_1 1996 року випуску VIN НОМЕР_2 . Отже, враховуючи зазначене, є необхідність заборони користування вказаним майном та обмеження прав розпоряджатися ним та відчужувати його, так як не застосування заборони розпорядження, використання та відчуження вищезазначеного майна може привести до його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженню.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про арешт майна, просив його задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Представник власника майна захисник-адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині користування вказаним транспортним засобом. В обґрунтування зазначив, що автомобіль МАЗ 5551 державний номерний знак НОМЕР_1 було придбано у власність ТОВ «ВКП «ТАКО» у 1997 року. В подальшому в 2018 році відбулася перереєстрація вказаного автомобіля, право власності на автомобіль залишилось у ТОВ «ВКП «ТАКО». Перереєстрація була здійснена у відповідній державній установі, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ, будь-яких змін, щодо індефікаційного номеру шасі працівниками державної установи під час реєстрації автомобіля виявлено не було. Транспортний засіб знаходиться на балансі ТОВ «ВКП «ТАКО», і до теперішнього часу перебуває у користуванні. Підприємство погоджується на задоволення клопотання прокурора в частині розгляду розпорядження та відчуження власним майном. Натомість представник зазначив, що вказаний транспортний засіб за першою вимогою співробітників поліції буде надано уповноваженим особам для проведення експертизи. Місцем зберігання вказаного автомобілю зазначив, територію ТОВ «ВКП «ТАКО». та зазначив, що повний арешт зазначеного майна може сприяте частковому припиненню роботи підприємства. Крім того, майно буде зберігатись без дотримання відповідних умов зберігання, що сприятиме його псуванню.

Дослідивши подані матеріали в їх сукупності, вислухавши пояснення та доводи прокурора та представника власника майна захисника-адвоката ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 132 КПК України передбачено, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 5 ст. 132 КПК України, передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно вимог п. 1 ч. 2ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу. Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Слідчий суддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України). Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2ст. 167 Кримінального процесуального кодексу Українитимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом. Аналіз змістуст.168 КПК Українисвідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті; затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст.207,208цьогоКодексу; обшуку; огляду. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, може мати значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні. Таким чином, на виконання вимог ч.1 ст.173КПК України прокурором доведено слідчому судді необхідність арешту майна, шляхом заборони відчуження та розпорядження, а тому клопотання в частині накладення арешту на транспортний засібмарки "МАЗ"моделі «5551»,р.н." НОМЕР_1 ",власником якогоє ТОВ«ВКП «ТАКО», підлягає задоволенню. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. При цьому, з урахуванням положень ст. ст.2, ст.7 КПК України, слідчий суддя вважає, що прокурором ,всупереч ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст.132, ст.170 КПК України, не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в іншій частині клопотання, а саме щодо заборони користування майном вилученим у ТОВ «ВКП «ТАКО» майном, оскільки у клопотанні не зазначено жодних обґрунтувань, які б свідчили про реальну можливість знищення, пошкодження, перетворення вказаного майна, шляхом його використання.

Так, на переконання слідчого судді, достатнім є спосіб арешту майна лише шляхом заборони його відчуження та розпорядження. Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися лише на припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра, що в даному випадку зроблено стороною обвинувачення.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб та умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, щодо часткового задоволення клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню під №12021046700000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 131-132, 170-174, 369, 371, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню під № 12021046700000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження, вилученого 25.02.2021 в ході огляду місця події, автомобіля марки «МАЗ» моделі «5551» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 13.01.2018 належать на праві власності ТОВ «ВКП «ТАКО» .

Місце зберігання транспортного засобу - автомобіля марки «МАЗ» моделі «5551» державний номерний знак НОМЕР_1 , що належать на праві власності ТОВ «ВКП «ТАКО», визначити за місцем знаходження власника за адресою: вул. Любарського, 108 -А, м. Дніпро.

Уповноважити слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 виконати ухвалу суду щодо передачі транспортного засобу марки «МАЗ» моделі «5551» державний номерний знак НОМЕР_1 власнику ТОВ «ВКП «ТАКО» - негайно.

В задоволенні іншої частини клопотання -прокурора - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1