Рішення № 95283925, 22.02.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.02.2021 Єдиний унікальний номер 205/6118/20

Провадження № 2/205/760/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Далакян Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті ради, Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2005 року він проживав разом з ОСОБА_3 однією сім`єю, але в шлюбі не перебували. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_4 . На момент народження дитини вони вже не проживали однією родиною. ОСОБА_3 без його відома зареєструвала їх дитину в органах РАЦС на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадився за вказівкою матері. Дитина зареєстрована за прізвищем матері, але по батькові ОСОБА_4 є « ОСОБА_4 », а в графі «батько» зазначений ОСОБА_1 , що відповідає його імені та по батькові. 04.07.2014 року він та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який 26.01.2016 року було розірвано. Причиною розпаду сім`ї стала відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя. Після народження дитини він постійно піклувався донькою та проводив з нею час, брав участь у її вихованні, матеріально утримував, але мати дитини ОСОБА_1 не давала свого дозволу на те, щоб він звернувся до відділу РАЦС із заявою про визнання його як батька дитини. У 2014 році він припинив спільне проживання з ОСОБА_1 20.08.2015 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав у відношенні до доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та наразі вона має статус дитини, позбавленої батьківського піклування. ОСОБА_2 призначена опікуном над малолітньою ОСОБА_4 . З метою реалізації своїх батьківських обов`язків на законних підставах, а також для отримання в органі державної реєстрації актів цивільного стану свідоцтва про народження ОСОБА_4 позивач звертається до суду з цим позовом, в якому просить визнати його батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни в актовий запис № 659 від 17.05.2011 року, зроблений в Книзі реєстрації народжень у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, де в відомостях про батька вказати його батьком.

17 серпня 2020 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2020 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження у розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

25 вересня 2020 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська призначено у зазначеній цивільній справі судово-генетичну експертиз та зупинено провадження до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2020 року провадження у справі було відновлено.

18 січня 2021 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за вказаною справою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, на підставі ст. 128 ЦПК України повідомлялася належним чином про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать конверт, який повернувся до суду з відміткою - «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 56) та повідомлення про вручення судової повістки (а. с. 74, 75). Крім того, 16 вересня 2020 року відповідач отримала ухвалу про відкриття провадження у вищевказаній справі та позовну заяву з додатками до неї, також 25 вересня 2020 року відповідач надала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи, однак, до цього часу так і не скористалась своїм правом для надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову суду не представила.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Новокодацької районної у місті ради - Нікіфорова Ю.В. надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглянути справу за її відсутністю.

Представник третьої особи - Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надала до суду заяву в якій просила розглянути справу за відсутністю представника відділу.

22 лютого 2021 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін, за наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 народилася донька - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 659 (а. с. 10).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості до статей 126, 133, 135 СК України, який складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області батьком дитини записано ОСОБА_3 на підставі заяви матері в порядку частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 11).

04 липня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб та після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила своє прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 275 (а. с. 12).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було розірвано (а. с. 13).

20 серпня 2015 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14 - 15).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради № 385 від 25 вересня 2015 року малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування (а. с. 16), а також відповідно до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради № 386 від 25 вересня 2015 року призначено ОСОБА_2 опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 17).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що є біологічним батьком дитини.

Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (ч. 1 ст. 128 СК України).

Підставою державної реєстрації народження дитини є, зокрема, заява її матері, запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Так, згідно висновку експерта № 818 від 24 листопада 2020 року вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами цієї експертизи складає не менше 99,999 % (а. с. 49-50).

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про необхідність визнати позивача батьком малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Статями 213, 215 ЦПК України передбачено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).

Відповідно до роз`яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 резолютивна частина повинна містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно з абз. 9 п. 20 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 передбачено, що, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним виключити відомості про ОСОБА_3 як батька дитини, з актового запису № 659, який складений 17 травня 2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести зміни до вищевказаного актового запису, вказавши батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов переконання, що зважаючи на доведеність факту батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір, але в своїй позовній заяві, поданій до суду не зазначив, що бажає стягувати сплачений судовий збір з відповідача, тому судовий збір у сумі 840 гривень 80 копійок з відповідача не підлягає стягненню.

Керуючись ст. 58 Конституції України, Постановою Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. ст. 125, 126, 127, 128, 134 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті ради, Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 659, який складений 17 травня 2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, вказавши батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Треті особи:

Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті ради, код ЄДРПОУ 26508865, місце знаходження: 49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 77.

Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: 49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 31.

Суддя: Т.П. Терещенко