Рішення № 95279222, 02.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14948/20

Провадження № 2/344/1390/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Тринчука В.В.,

за участі секретаря с/з: Гудяк Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківськ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 07 травня 2011 року вона з відповідачем по справі зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Івано-Франківського міського Управління юстиції, актовий запис № 517, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.01.2017 року справа № 344/16542/16-ц шлюб між сторонами розірвано. Під час шлюбу у них народилися дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час неповнолітня дочка проживає з позивачем та знаходиться повністю на її матеріальному забезпеченні. Добровільно матеріальну допомогу на утримання їхньої неповнолітньої дочки відповідач не надає, не проявляє бажання допомагати їй у вихованні дитини та не бажає брати участь у додаткових витратах, тому вона змушена звернутись до суду на примусове стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дочки, та просить стягнути з відповідача на утримання неповнолітньої дитини аліменти у твердій грошовій сумі розмірі 3000,00 грн. але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, з дня подачі позовної заяви і до повноліття дитини.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 09.11.2020 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно ст.275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Учасникам справи надіслано ухвалу про відкриття провадження по даній справі та роз`яснено порядок подання заперечень щодо позову.

У визначений ухвалою суду строк позивач заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) не надала.

Відповідач ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши таким чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.01.2017 року справа № 344/16542/16-ц, провадження №2/344/1296/17 розірвано (а.с.4). У шлюбі у сторін народилася дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1954 (а.с.5).

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. При ухиленні батьків від цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.

Частина 1ст. 183 СК України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до роз`яснення п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому при наявності кількох дітей у відповідача суд повинен виходити із рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання з тим, щоб одна дитина не перебувала і гіршому становищі порівняно з іншою. Пунктом 3 ст.182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. За правилами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Таким чином у даній справі при визначенні розміру аліментів суд враховує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо підтвердження рівня матеріального становища відповідача, розміру його доходів, не надано відомостей і щодо наявності чи відсутності у відповідача інших утриманців. Позивач не обґрунтувала та не довела необхідний їй розмір коштів на утримання та виховання дитини. Також у суду не має відомостей щодо незадовільного стану здоров`я відповідача, або будь який інших обставин які б створювали істотні перешкоди для працевлаштування відповідача задля забезпечення дитини товарами першої необхідності, щоб створити усі необхідні умови для всебічного розвитку своєї дитини.

Так, ч. 3 ст. 181 СК України вказує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На думку суду стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. щомісячсно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з моменту подання нею позовної заяви до досягнення дитиною повноліття є не нічим не підтверджений та необґрунтований, а тому суд вважає за необхідне призначити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. починаючи з моменту подання нею позовної заяви до досягнення дитиною повноліття. На думку суду саме такий розмір аліментів буде справедливим та достатнім на час постановлення рішення саме для забезпечення прав неповнолітньої дитини в даній справі, а відтак позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому з відповідача слід стягнути 840,80грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,130,141,223,263-266 ЦПК України, ст.ст. 180-182,191 СК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн., але не менше 50 % від прожиткового мінімумущомісячно, на утримання дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття починаючи з 05.11.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - 840,80 (вісімсот сорок) гривень, 80 копійок судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.В.Тринчук