Постанова № 95279206, 03.03.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2369/20

Провадження №: 3/0343/14/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі;

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

за участю секретарів судового засідання Димид О.З.,Оленяк С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУНП в Івано - Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, непрацюючого, в минулому до адміністративної відповідальності притягувався за ч. 2 ст. 126 КУпАП, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: особи яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисників – адвокатів Кобилинець Т.В., Будинкевича М.М.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах.

19 грудня 2020 року о 07.02 год. в м. Долина по вул. Б. Хмельницького, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільнена мова, поведінка, що не відповідає обстановці. На місці зупинки у присутності двох свідків водій відмовився від проходження медогляду у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнав.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський СРПП №2 ОСОБА_2 , зазначив, що під час патрулювання йому на зустріч їхав автомобіль марки "ВАЗ 21083" в якого не горів габарит. Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.

На підставі клопотання захисника суд, дослідив у присутності останнього та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази, неодноразово вживав заходів для виклику інших свідків, однак вони не з`явились не повідомивши про причини своєї неявки.

Суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на участь в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст. 268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.Про те,що ОСОБА_1 та його адвокат Будинкевич М.М. належним чином були сповіщені про місце та час розгляду справи 03.03.2021 року о 10 годин,свідчить розписка (а.с.36).

Враховуючи наведене, суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.

Суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено 19.12.2020. 19.01.2021 долучено ордер серії ІФ №093046 на надання правової допомоги від 19.01.2021 відповідно до якого адвокат Кобилинець Т.В. надавала правову допомогу ОСОБА_1 20.01.2021 ОСОБА_3 ознайомилась з матеріалами справи, про що свідчить надана нею розписка. 03.02.2021 долучено ордер серії ІФ №098705 на надання правової допомоги від 03.02.2021, згідно з яким ОСОБА_4 надає правову допомогу ОСОБА_1 .

В судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Будинкевича М.М. були досліджені докази по справі та переглянуто диск, після чого адвокат клопотав викликати свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Однак, вказані свідки будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з`явились.

02 березня 2021 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подав заяву в якій просив відкласти судове засідання у зв`язку з тим, що адвокат Дуткевич М.В. з яким він уклав угоду, захворів на ковід-19. Однак, суду не було надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 є адвокатом Зайди Л.В., та що він захворів на COVID-19. Тому такі дії ОСОБА_1 мають ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема правом на відкладення розгляду справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчить про зловживання правом на відкладення розгляду справи та намагання уникнути відповідальності за правопорушення .

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункт 69).

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , намагається затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовує надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.

Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 268 КУпАП, суд прийшов до висновку, що розгляд даної справи можна закінчити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за відсутності його захисника, на підставі наявних у справі доказів, які досліджені з участю останніх.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в судовому засіданні доведена матеріалами адміністративної справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 500070 від 19.12.2020, в якому викладена суть адміністративного правопорушення. Протокол складений у присутності двох свідків (а.с. 1);

- даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп`яніння, а саме: зіниці, які не реагують на світло, сповільнена мова, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 від огляду відмовився (а.с. 2);

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 19.12.2020 в яких останній зазначив, що в його присутності водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння, та відмовився проїхати в медичний заклад (а.с. 3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 19.12.2020 в яких останній зазначив, що в його присутності водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння, та відмовився проїхати в медичний заклад (а.с. 4);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння в Долинську ЦРЛ від 19.12.2020. Проїхати у вказаний вище медичний заклад ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків (а.с. 5);

- даними рапорта поліцейського СРПП № 1 Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області сержанта поліції Турлай М.М. від 19.12.2020, відповідно до якого 19.12.2020 близько 07.02 год. під час здійснення патрулювання в м. Долина по вул. Б. Хмельницького було помічено т/з ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_2 , у якого не освітлювались задні світлові прилади, а саме - не світив задній лівий стоп-сигнал. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 в нього були помітні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, сповільнена мова, а також поведінка яка не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для проходження тесту на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків відмовився (а.с. 6);

- даними довідки від 23.12.2020 згідно якої, громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 посвідчення водія категорії «В» не видавалось (а.с. 7);

- даними оптичного диску з відеозаписом від 19.12.2020 дослідженого в судовому засіданні на якому зображено, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом і після зупинки працівниками поліції відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с. 11).

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції, що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою притягнення особи до відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення виражається у таких формах : по - перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по - друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по – третє, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, закріплено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 12 розділу ІІ спільного наказу МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції(п. 8 Розділу ІІ).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що процедуру огляду працівником поліції дотримано, зокрема, ОСОБА_1 у присутності двох свідків, дані про яких зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, які його підписали, пропонувалося пройти огляд, однак він відмовився.

Тобто, матеріали справи містять переконливі та допустимі докази його вини.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно квалiфiкувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення стягнення суд також враховує, що відповідно до п. 1 п.п. 1.10 Постанови КМ України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху", водієм являється особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія категорії «В» не отримував, вказане підтверджується постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності від 19.12.2020 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 9).

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 не являвся водієм під час вчинення зазначеного вище адміністративного правопорушення, так як не наділений правом керування транспортними засобами, а тому його не можна позбавити цього права.

Отже, накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, те, що він не вперше притягується до адміністративної відповідальності, не має постійного місця роботи.

Обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , та обставин, які обтяжують його відповідальність, суд не встановив.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) -454 грн судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд.

Суддя: І.М.Андрусів