Вирок № 95279118, 02.03.2021, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/514/20

Номер провадження 1-кп/289/8/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Сіренко Н.С.

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

прокурора Великої Т.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Ліпііна М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження№12020060280000077 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-18.01.2018 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 850,00 грн. штрафу; 21.11.2019 замінено покарання у виді штрафу на громадські роботи строком на 50 діб, знятий з обліку 19.03.2020 по відбуттю установленого строку громадських робіт;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2020 приблизно о 20.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в громадському місці - в приміщенні кафе-бару «Мисливець», що розташоване по вул. Центральній, 29, с. Потіївка, Радомишльського району Житомирської області, де, діючи умисно з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до існуючих правил поведінки, моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, порушуючи відпочинок громадян, розбив об стіл скляну пляшку з-під пива, пристосувавши її таким чином для нанесення тілесних ушкоджень, ігноруючи присутність сторонніх осіб, застосовуючи вказаний предмет, створюючи загрозу життю та здоров`ю потерпілого, підійшов до ОСОБА_2 та безпричинно, з хуліганських спонукань, наніс йому удар правою рукою пляшкою по голові, від якого останній упав на підлогу, де ОСОБА_1 продовжував наносити йому удари ногами та руками по різним частинам тіла та голові, до припинення його протиправних дій відвідувачами закладу, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців та забійно-рваної рани на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та тимчасово припинив нормальну діяльність кафе-бару.

Обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину винним себе визнав та пояснив, що в лютому 2020 року, точну дату він не пам`ятає, повертаючись з рибалки додому він підійшов до кіоску купити пива, в цей час до нього підійшов потерпілий, з яким він раніше не був знайомий, та запропонував зайти в кафе-бар та разом із потерпілим випити спиртні напої. ОСОБА_1 зазначив, що в нього відсутні гроші, на що потерпілий зазначив, що він сам розрахується, обвинувачений погодився. Вони разом зайшли до кафе-бару в с. Потіївка, замовили та вживали пиво в скляних пляшках. Будучи на рибалці він вживав спиртні напої, в кафе-барі ще добавив пива, тому він сп`янів, точно події не пам`ятає. Пам`ятає, що потерпілий почав чіплятися до нього, погрожувати та провокувати на агресію. ОСОБА_1 , щоб налякати потерпілого вирішив першим напасти на потерпілого, для цього він розбив об стіл скляну пляшку з-під пива, в руках опинилася «розочка», якою обвинувачений вдарив потерпілого по голові, а потів викинув «розочку» і почав наносити удари потерпілому руками та ногами по тулубу та інших частинах тіла потерпілого, десь близько 6-7 ударів. Троє невідомих йому чоловіків почали відтягувати обвинуваченого від потерпілого, з банкетного залу приміщення кафе-бару підійшли інші чоловіки, які тримали обвинуваченого, щоб він не втік до приїзду поліції. Обвинувачений зазначив, що розкаюється в скоєному, розуміє, що вчинив неправильно, наразі він з потерпілим примирився, останній не має до обвинуваченого жодних претензій. Просить суд його суворо не карати, він розуміє негативний вплив алкоголю, тому припинив його вживання, просить суд надати йому шанс на виправлення без позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с.82), в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи без його участі (а.с.20). Крім того, 02.03.2021 подав через канцелярію суду заяву про те, що підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі наміру не має (а.с.120).

Переконавшись у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи щодо спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в таких випадках, коли вони були поєднанні з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за викладеним фактом за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , при цьому встановлено, що він: раніше судимий, покарання відбув, однак судимість не знята і не погашена у встановленому порядку; за місцем реєстрації на диспансерних обліках у нарколога і психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується задовільно; не одружений, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований; згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення, як і ризик небезпеки для суспільства визначено дуже високий, виправлення ОСОБА_1 без обмеження або позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства.

Суд приймає до уваги зауваження захисника Ліпііна М.О., висловлені під час дебатів стосовно висновку органу пробації, а саме посилання на те, що представник органу пробації поспілкувавшись 15-20 хвилин із обвинуваченим ОСОБА_1 зробив висновок про неможливість виправлення останнього без позбавлення волі, враховуючи, що за місцем проживання останній негативно не характеризується, беззастережно визнавав свою винуватість як на досудовому слідстві, так і в суді та щиро кається у скоєному.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого злочину.

Обставини, що обтяжуть покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Розв`язуючи питання про вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує вчинення умисного насильницького злочину, що посягає на громадський порядок і додатково на здоров`я і майно особи, який віднесений кримінальним Законом за формальними ознаками до категорії тяжких злочинів з можливістю призначення покарання у виді позбавлення волі. За матеріальною ознакою суспільної небезпеки ступінь тяжкості злочину характеризується його етіологією у сфері дозвілля, криміногенним фактором якої слугував ситуативний конфлікт на фоні алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги вищенаведене, при обранні міри покарання обвинуваченому суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує тяжкість вчиненого правопорушення, дані по особі обвинуваченого, наведені вище, дії його під час вчинення кримінальних правопорушень та під час судового розгляду, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, його відношення до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

При цьому суд враховує повне визнання вини обвинуваченим, його молодий вік, наявність постійного місця проживання та відсутність негативних даних в характеристиках з місця проживання, а також ті обставини, що хоча обвинувачений раніше судимий, однак відбув покарання, враховує поведінку ОСОБА_1 після вчинення кримінального правопорушення, який, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діянням, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, враховуючи відсутність претензій до нього з боку потерпілого, а також позицію прокурора, висловлену в дебатах щодо можливості звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього в силу ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки.

А тому, комплексне врахування всіх цих обставин справи та даних вивченням по особі обвинуваченого свідчить про те, що виправлення ОСОБА_1 можливе без реального відбуття ним покарання за кримінальне правопорушення, що є предметом судового розгляду та можливість звільнення його з випробуванням, надавши йому шанс виправитися та повернутися до нормального життя, враховуючи вищенаведені обставини.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно обвинуваченого не накладався, процесуальні витрати відсутні, запобіжні заходи не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-378 КПК України, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 2-річного іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази :

- помаранчевий CD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-Нижню частину скляної пляшки з-під пива «Тетерів» - знищити.

Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 349 КПК України підстав до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н. С. Сіренко