Вирок № 95278539, 03.03.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/125/21

провадження №1-кп/176/103/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря Овчаренко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сусуман, Магаданської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, дітей не має, офіційно не працевлаштован, має тимчасові підробітки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз засуджений вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 року за ч.2 ст.186 КК України на підставі ст.71 КК України, частково приєднано не відбутий строк 6 місяців, за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 року та призначено остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, звільнився 30.03.2016 року за рішенням Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, на невідбутий строк 2 місяця 20 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2021 року за № 12021040220000030, -

з участю учасників судового провадження: прокурора Янюк В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Микитась Т.І., -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2021 року приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відпочивали в альтанці неподалік ТЦ№9, що розташоване неподалік будинку №17 по вул. Козацкої Слави в м. Жовті Води Дніпропетровської області.

В той час, тобто 18 січня 2021 року приблизно о 19 год. 00 хв. біля них проходила раніше йому невідома ОСОБА_4 та у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна у ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з метою наживи, без попередньої змови з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не повідомляючи останнім свого злочинного умислу, ОСОБА_1 пішов за потерпілою ОСОБА_4 та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, підійшов до потерпілої ОСОБА_4 з переду наніс їй множинні удари кулаками правої та лівої руки в обличчя в загальній кількості не менш 8 ударів. Після нанесення цих ударів схопив своїми двома руками її за шию та почав душити, здавлював руками шию на протязі 10 – 20 секунд після чого відпустив потерпілу ОСОБА_4 та штовхнув її, від чого остання упала на землю, у неї випала сумка з рук, на яку вона при падінні сперлася.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_4 , продовжуючи застосувати до потерпілої насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, ОСОБА_1 наніс ще 4-5 ударів правою ногою по правій сідниці, та стегні. Після чого ОСОБА_1 стоячи з заду потерпілої ОСОБА_4 , обхватив правою рукою її за шию та почав душити, відпустивши її відкрито викрав належне потерпілій майно, а саме, жіночу сумку, в якій знаходився гаманець, дві банківськи картки банку «Укргазбанк», які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, грошові кошти в сумі 700 грн., мобільний телефон «Nomii2401» чорно-червоного кольору, вартістю379,00 грн. в якому знаходився флеш накопичувач «micro-sd 16GВ», вартістю 120,00 грн., та 2 сім картки, які для потерпілої матеріального значення не мають.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_1 з місця злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 1199 грн. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6 від 21.01.2021 року.

Потерпіла, ОСОБА_4 у судове засідання не зявилась, в матеріалах провадження міститься заява про проведення судового засідання за її відсутності. Притензій до обвинуваченого не має. Просить призначити покарання не повязане з позбавленням волі.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся, перед потерпілою вибачився. Матеріальну та моральну шкоду потерпілій відшкодував в розмірі 1500 грн. Посилаючись на ст.63 Конституції України відмовився давати показання. Проте, суду зазначив, що обставини кримінального правопорушення не оспорює, підтримав формулювання обвинувачення, яке викладено в обвинувальному акті. Просив розглядати справу на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

Також, обвинувачений зазначив, що докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює їх, правильно розуміє зміст фактичних обставин кримінального провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.

Посилання ОСОБА_1 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи, що обвинувачений, ОСОБА_1 , повністю визнає свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку інших учасників судового розгляду, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши їм наслідки ч.3 ст. 349 та ч.2 ст. 394 КПК України та з їх згоди, суд обмежившись лише дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до вимог ст. 337 КПК України, обвинувачення, висунуті ОСОБА_1 визнається судом повністю доведеним, ніким не оспорюється. У зв`язку із викладеним, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані, за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином, особу обвинуваченого.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 характеризується посередньо, відносно нього до Жовтоводського ВП ГУНП у Дніпропетровській області заяв та скарг не надходило. Зловживає алкогольними напоями, підтримує зв`язки з особами раніше судимими та схильний до вчинення злочинів і правопорушень.

На обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра КНП «Жовтоводська міська лікарня» не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_1 є особою раніше судимою. Так, вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 року за ч.2 ст.186 КК України на підставі ст.71 КК України, частково приєднано не відбутий строк 6 місяців, за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 року та призначено остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, звільнився 30.03.2016 року за рішенням Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, на невідбутий строк 2 місяця 20 днів.

Згідно досудової доповіді на обвинуваченого, складеної 01.03.2021 року, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого, ОСОБА_1 , не можливе без позбавлення волі та становить небезпеку для суспільства.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.314-1 КПК України, досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , є щире каяття та відшкодування потерпілій матеріальної та моральної шкоди.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щире каяття, відшкодування потерпілій шкоди, суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання в межах санкції частини та статті, за якими кваліфіковані його дії, у вигляді позбавлення волі,із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком.

Також, суд враховує і те, що потерпіла претензій до обвинуваченого не має. Окрім того просить призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

При цьому можливості застосування до останнього положення ст. 69 КК України суд не вбачає.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, на залученням експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 /чотири/ роки 6/шість/ місяців.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2/два/ роки 6/шість/ місяців.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Судові витрати відсутні.

Речові докази: мобільний телефон «Nomі i2401» IМЕІ 1: НОМЕР_1 , МЕІ 2: НОМЕР_2 , який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів, що підтверджується квитанцією №1231 – повернути потерпілій – ОСОБА_4 .

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек