Рішення № 95275440, 03.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року м. Київ № 640/11020/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №448-а «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;

- стягнути з Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.;

- стягнути на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про порушення відповідачем процедури здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, визначену Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 та стверджує, що її не було повідомлено про розгляд дисциплінарної справи, не встановлено обставини поважності причин прогулу, не відображено рішення про початок розгляду дисциплінарної справи, відсутність пояснень безпосереднього керівника, а тому на думку позивача, дисциплінарна справа не була сформована, що свідчить про протиправність прийнятого Міністерством освіти і науки України рішення.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позову. Зокрема, представник відповідача стверджує, що ним вживалися всіх необхідних дій з метою повідомлення позивача про поновлення її на роботі, внесення відповідних записів до трудової книжки, однак остання такі повідомлення ігнорувала та не прибула до Міністерства освіти і науки України протягом жовтня-грудня 2019 року, що зафіксовано у встановленому порядку в табелях обліку використання робочого часу. Окрім цього, представник відповідача вказав, що характеристика позивача її безпосереднім керівником не могла бути надана з об`єктивних причин, адже протягом тривалого часу позивач не з`являлась на робоче місце.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, де вона вказує, що поновлення її на роботі відбулося лише 17.10.2019, відповідачем не повідомлялось про розгляд дисциплінарного провадження та не було з`ясовано про причини її відсутності на робочому місці, а саме встановлення обставин вагітності та не брало у неї усних пояснень та вказує, що її довідка про вагітність є легітимною.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, де, серед іншого, наполягає про належне повідомлення позивача щодо її поновлення на займаній посаді та необхідності приступити до виконання своїх обов`язків та прибути до Міністерства освіти і науки України.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 у справі №826/1090/16 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства освіти і науки України від 04.01.2016 №2-а про звільнення ОСОБА_1 .

Вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України з 05.01.2016.

Стягнуто з Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 157488 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 03 копійки (без врахування податків та інших обов`язкових платежів, що підлягають утриманню).

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 3737 (три тисячі сімсот тридцять сім) гривень 59 копійок.

17.10.2019 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 у справі №826/1090/16 та відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України Міністерством освіти і науки України видано наказ №381-а, яким, серед іншого, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України з 05.01.2016.

Зазначений наказ та супровідний лист від 17.10.2019 №15.1/204-19 із проханням терміново прибути до Міністерства освіти і науки України для внесення відповідних записів до трудової книжки, скеровані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 18.10.2019, однак поштовий конверт повернувся відповідачу із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

В подальшому, 27.12.2019 на засіданні дисциплінарної комісії Міністерства освіти і науки України складено протокол №3, у відповідності до якого комісія за результатами аналізу матеріалів справи в межах повноважень встановила, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 № 826/1090/16 та відповідно до статті 235 Кодексу Законів про працю України ОСОБА_1 наказом Міністерства освіти і науки України від 17.10.2019 № 381-а з 05 січня 2016 року поновлено на посаді головного спеціаліста відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції.

Міністерство освіти і науки України неодноразово письмово зверталось до ОСОБА_1 стосовно необхідності її прибуття до МОН для внесення відповідних записів до трудової книжки (листи Міністрства від 15.10.2019 № 15.1/201- 19 та від 17.10.2019 № 15.1/204-19 з категорією поштового відправлення - рекомендоване).

ОСОБА_1 не з`явилась до Міністерства освіти і науки України та не приступила до виконання своїх посадових обов`язків, що зафіксовано у встановленому порядку в табелях обліку використання робочого часу за жовтень-грудень 2019 року.

Надіслані ОСОБА_1 листи Міністерства від 15.10.2019 № 15.1/201-19 та від 17.10.2019 № 15.1/204-19 повернуті Державним підприємством «Укрпошта» до відповідача 16 листопада 2019 року та 19 листопада 2019 року відповідно (причина повернення - за закінченням встановленого строку зберігання), номер мобільного телефону, який вказаний в особовій справі, не активний.

Враховуючи вищевикладене комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: прогул (відсутність працівника без поважних причин на роботі протягом усього робочого дня) державного службовця без поважних причин.

Комісія рекомендувала державному секретарю Міністерства освіти і науки України, відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу», оголосити ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, догану.

Тут і надалі протокол засідання.

Також дисциплінарною комісією Міністерства освіти і науки України за результатами дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 сформовано пропозицію від 27.12.2019, у якій комісія рекомендує державному секретарю Міністерства освіти і науки України, відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу», оголосити ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, догану.

Тут і надалі пропозиція.

В подальшому, відповідно до пункту 12 частини 2 статті 65, частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 04.12.2019 №1039 Міністерством освіти і науки України видано наказ №488-а від 28.12.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким наказано оголосити ОСОБА_1 , яку було поновлено наказом Міністерства від 17.10.2019 №381-а Про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу міжнародних освітніх проектів, взаємодії з міжнародними організаціями управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України з 05.01.2016, догану за прогул державного службовця без поважних причин (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

У відповідності до частин 1, 2 статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до частини 1 статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

При цьому, державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки (ч. 2 ст. 62 Закону № 889-VIII).

Згідно частинами 1, 2 статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Положеннями частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В розрізі частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, серед іншого, прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Водночас, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII),

Згідно із частиною 3 статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що державний службовець зобов`язаний, серед іншого, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому обов`язки державного службовця виконуються ним самостійно.

В той же час, у разі прогулу державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

Пунктом 4 Порядку №1039 встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

При цьому, згідно із пунктом 5 Порядку №1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що процедура здійснення дисциплінарного провадження, серед іншого, передбачає прийняття уповноваженою особою рішення про порушення дисциплінарного провадження, яке, в свою чергу є першою складовою процедури притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, з огляду на те, що безпосередньо із з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження таке провадження розпочинається.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством освіти і науки України рішення про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 не приймалось.

Таким чином, суд вважає, що при прийняті спірного рішення відповідачем порушено процедуру здійснення дисциплінарного провадження в цій частині.

Разом з цим, згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Аналогічні положення закріплені у статті 74 Закону № 889-VIII

Разом з цим, згідно із статтею 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, дисциплінарна справа щодо позивача відповідачем не сформована, серед іншого, Міністерством освіти і науки України не надано до суду жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджувати факт отримання пояснень позивача щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або складання ним акту про відмову від надання таких пояснень, характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця.

Суд враховує, що позивач не перебувала на робочому місці з 2016 року (з початку судового оскарження її звільнення), однак, як встановлено судом та не заперечувалось Міністерством освіти і науки України керівником ОСОБА_1 як у 2016 році, так і станом на час прийняття оскаржуваного рішення була одна і та ж особа, з урахування чого, відповідач не був позбавлений можливості отримати таку характеристику.

Суд наголошує, що у відповідності до пункту 28 Порядку №1093 з метою формування дисциплінарної справи Комісія, дисциплінарна комісія може звертатися до відповідних посадових осіб державного органу (його територіальних органів), у якому здійснюється дисциплінарне провадження, інших державних органів, підприємств, установ, організацій щодо надання відповідних пояснень, документів, матеріалів (належним чином завірених копій).

Варто відмітити, що Міністерством освіти і науки України надано тільки протокол комісії, пропозицію комісії. Разом з цим, вказані документи не можуть вважатися належно сформованою дисциплінарною справою щодо позивача. Враховуючи наведене суд вважає, що відповідачем не сформовано в порядок та спосіб встановлений законом дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 .

Більше того, у відповідності до пунктів 31-34 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; - обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; - ступінь вини державного службовця; - характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; - відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; - пропозиція про закриття дисциплінарного провадження; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; - вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що Міністерством освіти і науки України суттєво порушено процедуру притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідності, адже не дотримано процедуру здійснення дисциплінарного провадження, зокрема, не забезпечено прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи.

Суд наголошує, що відповідачем опосередковано здійснено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме лише проведено засідання та прийнято за наслідком нього відповідної пропозиції.

Дані обставини не можуть визнаватися судом як забезпечення відповідачем дотримання та виконання всіх етапів процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що однозначно свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи суттєві порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, суд вважає, що спірне рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак підлягає скасуванню.

При цьому, суд не оцінює наявність чи відсутність дисциплінарного проступку позивача, оскільки, допущенні процедурні порушення відповідачем при прийняті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності не можуть свідчити про правомірність такого рішення, у тому числі, у разі наявності проступку ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що притягнення до відповідальності має здійснюватися в порядок та спосіб, встановлений законом, чого, в даному випадку, Міністерством освіти і науки України дотримано не було.

Таким чином, адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №448-а «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд вкаже наступне.

При вирішенні питання про з`ясування фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статтею 1167 ЦК України, в якій визначені підстави відповідальності за моральну шкоду.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями частини 2 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. N4 обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювана, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

З матеріалів справи не вбачається, що спірним рішенням позивачу завдано моральної шкоди, доказів зазначеного ОСОБА_1 до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищевикладене, з урахуванням наведеної оцінки спірним рішення суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову частково.

В той же час, суд звертає увагу на те, що позивач просила стягнути на її користь понесені витрати по сплаті судового збору, проте, як свідчать матеріали справи такі витрати нею понесені не були.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-73, 76-78, 132, 134, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, б. 10, код ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправним рішення та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства науки і України від 28.12.2019 №448-а «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги

Суддя М.А. Бояринцева