Ухвала суду № 95275299, 02.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2021 року м. Київ № 640/5040/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та стягнення коштів.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою передбачений судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.

Із позовної заяви та доданих документів убачається дві немайнові вимоги та одна майнова вимога на суму 24 720 460,88 грн, однак у порушення ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем надано докази сплати лише 2102,00 грн.

Таким чином позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 25138,00 грн (24 720 460,88 грн * 1,5 %, але не більше 10 мінімумів + 2270,00 грн * 2 вимоги - 2102,00 грн сплачено) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783;

Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача - 899998;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У порушення згаданих норм, у позовній заяві не зазначено РНОКПП або серії та номеру паспорта представника позивача, а також ЄДРПОУ відповідача 3.

Даний недолік підлягає усуненню шляхом надання суду виправленої позовної заяви (сторінок з усунутими недоліками) відповідно до кількості учасників справи.

Слід також зазначити, що з аналізу підстав позову убачається незгода позивача саме з постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та розпорядженням КМДА № 2 від 25.03.2020, а не діями щодо їх встановлення.

Статтею 264 КАС України регламентовані особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

За даних обставин, слід запропонувати позивачу уточнити формулювання позовних вимог.

Якщо ж позивач наполягає на визнанні протиправними дій щодо прийняття згаданих НПА, слід зазначити, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За твердженнями позивача, порушення прав мало місце у період з 17.03.2020 до 11.05.2020, тобто, з дати припинення порушених прав минуло більше шести місяців, з огляду на що слід констатувати факт пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з Державної казначейської служби України упущеної вигоди.

Мотивуючи позов у даній частині, увага зосереджена на положеннях п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до яких, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Контекстуальний аналіз наведених положень дозволяє дійти до висновку про те, що п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України застосовується до особи, зокрема, якою вчинено протиправні дії.

Оскільки жодних дій Державної казначейської служби України до визнання протиправними не заявлено, в позові відсутнє обґрунтування вимоги про стягнення упущеної вигоди з такого відповідача.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Даний недолік може бути усунутий, шляхом уточнення складу учасників справи та/або позовних вимог.

Слід роз`яснити, що зміна складу учасників справи корелює з обов`язком, передбаченим ч. 1 ст. 161 КАС України, а кількості або розміру позовних вимог - з ч. 3 ст. 161 КАС України.

Ураховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути вказані недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами ст. ст. 123, 160, 161 КАС України.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241- 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Холдинг» залишити без руху.

2. Установити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко