
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/446/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та невиплаті позивачу пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення визначеного в довідках обласного військового комісаріату відповідно наказу Міністерства оборони України від 28.07.2008 №377 з 01.09.2008, наказу Міністерства оборони України від 27.11.2013 №814 з 01.01.2014 та наказу Міністерства оборони України від 14.02.2017 №94 з 01.05.2017;
- зобов`язати відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу пенсію, розмір якої обчислений в розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного в довідках обласного військового комісаріату про грошове забезпечення для перерахунку пенсії х 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міністерства оборони України від 28.07.2008 №377, від 27.11.2013 №814, від 14.02.2017 №94, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
Позов мотивовано тим, що після отримання повідомлення від Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно позивача у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 №377 та наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94 та після отримання від військового комісаріату довідок про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії, відповідач його не здійснив.
Ухвалою судді від 01.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просить позовну заяву залишити без розгляду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України та був звільнений у запас і виключений із списків особового складу 10.04.2002. Позивачу призначена пенсія за вислугу років як особі звільненої з військової служби з 11.04.2002 в розмірі 85% грошового забезпечення. В подальшому, основний розмір пенсії позивача було збільшено до 90% грошового забезпечення.
Встановивши, що Пенсійний фонду України своєчасно не повідомив ГУПФУ про підстави перерахунку пенсії позивачу у зв`язку із набранням чинності наказу Міноборони від 27.08.2008 №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94, зазначену бездіяльність ПФУ позивач оскаржив до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/1624/19 позовні вимоги задоволено та, зокрема, зобов`язано Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.
На виконання зазначеного рішення суду Пенсійний Фонд України листом від 0.02.2020 повідомив ГУПФУ про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно позивача в зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814, та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94.
ГУПФУ склало та надало до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі Чернігівський ОТЦК та СП) список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, якій містить ім`я позивача, внаслідок чого Чернігівський ОТЦК та СП склав та направив до ГУПФУ із супровідним листом довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку розміру пенсії з 01.09.2008 та з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з урахуванням підвищення грошового забезпечення згідно наказу Міноборони від 27.07.2008 №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94.
Проте, перерахунок пенсії позивачу не проведено.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч.2 ст.19 Основного Закону України).
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється ст.63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку№45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст.63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно ст.63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Таким чином, у зв`язку з ухваленням рішення Окружним адміністративним судом міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/1624/19 та як результат його виконання, направлення до ГУ ПФУ довідок від 28.09.2020 №ФЧ50972-І, від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІ та від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІІ виникли підстави для перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.2 і ч.3 ст.51 Закону.
Згідно ч.2 і 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
А отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зобов`язано здійснити перерахунок розміру пенсії позивачу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
Враховуючи, що перерахунок пенсії позивачу не проведений, доказів на спростування вказаних обставин суду не надано, зазначене свідчить про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та невиплаті позивачу пенсії виходячи з грошового забезпечення визначеного в довідках обласного військового комісаріату відповідно наказу Міністерства оборони України від 28.07.2008 №377 з 01.09.2008, наказу Міністерства оборони України від 27.11.2013 №814 з 01.01.2014 та наказу Міністерства оборони України від 14.02.2017 №94 з 01.05.2017.
А отже, відповідача слід зобов`язати перерахувати, нарахувати та виплатити позивачу пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення, визначеного в довідках від 28.09.2020 №ФЧ50972-І, від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІ та від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІІ про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міністерства оборони України від 28.07.2008 №377, від 27.11.2013 №814, від 14.02.2017 №94, а також здійснити виплату суми перерахованої пенсії починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
Наведене, зокрема обумовлено тим, що згідно правового висновку постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Розв`язуючи даний спір, з огляду на ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви №23759/03 та №37943/06), рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05) правомірним є висновок, що пенсійні виплати (відносно етапів призначення, нарахування та виплати яких національний закон України не містить чітких критеріїв розмежування), не одержані у власність приватної особи з вини адміністративного владного органу, підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд звертає увагу на правовий висновок з приводу застосування ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 по справі №336/4675/17, від 21.06.2018 по справі №523/1124/17 та від 03.07.2018 по справі №521/940/17, у постановах від 06.02.2018 по справі № 681/423/15-а, від 20.02.2018 по справі № 522/5664/17, від 14.05.2020 по справі №816/379/16, та постанові від 30.09.2020 по справі №280/676/19 суть якого полягає у тому, що нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Суд звертає увагу, що використане у ст.3 Закону №2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону №2050 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16 та від 30.09.2020 №280/676/19.
Оскільки факт отримання позивачем виплат за пенсією (як регулярного щомісячного платежу) не у повному обсязі внаслідок протиправного діяння владного суб`єкта з приводу обчислення розміру пенсії позивачу без застосування грошового забезпечення визначеного військкоматом у довідках про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014, з 01.05.2017 підтверджується матеріалами справи, то у даному конкретному випадку не має правових підстав для звільнення ГУПФУ від виконання обов`язку за ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Також, з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення ч.1 ст.122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» правомірним є висновок, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Системний аналіз наведених законів дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.
Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на тотожність спору у даній справі предмету позову у справі №750/2270/16-а, оскільки за змістом постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.07.2016 у справі №750/2270/16-а предметом спору були інші правовідносини, а у задоволенні вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівський області після отримання від Чернігівського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 №377 з 01.09.2008 та здійснити виплату суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.09.2008 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу було відмовлено у зв`язку з їх передчасністю.
Крім того, на момент розгляду справи №750/2270/16-а довідки від 28.09.2020 №ФЧ50972-І, від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІ та від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІІ не складались та на адресу відповідача не направлялись, що свідчить про інший характер правовідносин.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу пенсію, розмір якої обчислений в розмірі 90% грошового забезпечення, суд вважає такі вимоги передчасними та зазначає, що захисту підлягає виключно порушене право. Оскільки перерахунок відповідачем не проводився, питання визначення відсоткового розміру пенсії, стосується правовідносин, які можуть мати місце у майбутньому та не стосуються фактично порушених прав позивача бездіяльністю, що полягає у не проведенні перерахунку пенсії в цілому.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку
Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та невиплаті позивачу пенсії виходячи з грошового забезпечення визначеного в довідках Чернігівського обласного територіального центру комплектування тасоціальної підтримки від 28.09.2020 №ФЧ50972-І, від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІ та від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІІ відповідно наказу Міністерства оборони України від 28.07.2008 №377 з 01.09.2008, наказу Міністерства оборони України від 27.11.2013 №814 з 01.01.2014 та наказу Міністерства оборони України від 14.02.2017 №94 з 01.05.2017.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати, нарахувати та виплатити позивачу пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення, визначеного в довідках від 28.09.2020 №ФЧ50972-І, від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІ та від 28.09.2020 №ФЧ50972-ІІІ про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міністерства оборони України від 28.07.2008 №377, від 27.11.2013 №814, від 14.02.2017 №94, а також здійснити виплату суми перерахованої пенсії починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складено 03.03.2021.
Суддя Л.О. Житняк
Судове рішення № 95275144, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 03.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/446/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: