Рішення № 95275138, 22.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/6397/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Клименок А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Овчаренка В.А., Бовди І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Менська виправна колонія №91» про скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Менська виправна колонія №91» (далі - ДУ «Менська ВК №91»), в якому просить:

- скасувати рішення, прийняте начальником Державної установи «Менська виправна колонія №91» полковником Т. Голубом, про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, у виді «зауваження» та «догани», які відображені наказами №23/ОС/СТ-20 від 09.10.2020 та №30/ОС/СТ-20 від 08.12.2020;

- зобов`язати Державну установу «Менська виправна колонія №91» відшкодувати ОСОБА_1 втрачені, в результаті зменшення розміру премій, кошти при нарахуванні грошового забезпечення, з розрахунку середнього розміру премій в установі, в місцях виконання наказів про стягнення.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що накладення дисциплінарних стягнень є незаконним і необґрунтованим, оскільки він не може перевірити та проконтролювати термін дії перепустки і порядок пропуску кожного працівника; за санітарний стан на постах, де чатові несуть службу, начальник варти не відповідає, як і за правильність ведення журналу ТМЦ в цілому, який ведеться чатовими КПП чотирьох змін, а не його зміни конкретно. Також при винесенні рішення відповідачем було допущено ряд процесуальних порушень, тому воно підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 28.12.2020 визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено пропущений строк звернення; прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначає, що згідно функціональних обов`язків начальника чергової варти та розділу 5 наказу №48/5 ДСК від 17.08.2018 начальник відповідає за пропускний режим на території об`єкта, що охороняється, а також, зобов`язаний суворо стежити за виконанням пропускного режиму на КПП, а при зміні варт та при зміні чатових начальник варти контролює та відповідає за належний прийом постів, місць несення служби чатовими, а також внутрішній порядок у варті. Крім того при накладенні дисциплінарного стягнення було враховано те, що позивач систематично допускав порушення службової дисципліни, а також, допущене порушення розділу 3 наказу №48/5 ДСК від 17.08.2018.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій серед іншого, зазначає, що пропуск людей через КПП здійснюється чатовим КПП, а він в цей час перебував на периметрі установи та здійснював прийом постів та зміну чатових на постах заступаючою зміною. В цей же час проводилась зміна чатових на посту №2 помічником начальника варти, тому саме чатовий поста №2 зобов`язаний при прийомі поста перевірити кількість і дійсність постійних перепусток, які дають право на вхід до внутрішньої забороненої зони працівникам установи і доповісти йому про виявлені недоліки. Щодо санітарного стану зазначає, що прийом постів за його участю проходив о 8 годині ранку, а неналежний санітарний стан поста №4 зафіксований близько 11:30 години, тому міг значно відрізнятися. Вважає, що відповідальність за санітарний стан на посту несе чатовий. Зазначає, що у наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани» відсутнє зазначення про допущення систематичних порушень. Ніяких «усних зауважень» до нього не застосовувалось, систематичних порушень службової дисципліни не допускалось.

Ухвалою суду від 22.01.2021 клопотання ОСОБА_1 - задоволено; ухвалено провести розгляд справи №620/6397/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідачем подані заперечення, в яких виклав аналогічні пояснення, як і у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 16.02.2021 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі та просили суд у їх задоволенні відмовити посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так судом встановлено, що позивач проходить службу в ДУ «Менська ВК № 91» та з 24.05.2013 ОСОБА_1 призначено начальником чергової варти відділу охорони Менської виправної колонії управління Державної пенітаціарної служби України в Чернігівській області (№91).

Відповідно до висновку службового розслідування від 08.10.2020 за результатами перевірки діяльності ДУ «Менська ВК № 91» представниками Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, яка була проведена 15.09.2020, було виявлено недоліки в організації служби охорони, а саме порушено правила пропуску людей до охоронюваної зони - в установі знаходився співробітник, у якого було прострочено термін дії перепустки. Звернено увагу на недотримання санітарного стану на чатових вежах. Дані недоліки стали можливі через неналежне ставлення до своїх обов`язків молодшими інспекторами відділу охорони та відсутність належного контролю за несенням служби з боку начальника чергової варти ( ОСОБА_1 ) Також були виявлені недоліки у веденні документації відділу охорони (ведення журналу ТМЦ) (а.с.15-16).

Наказом начальника ДУ «Менська ВК № 91» Т.Голуба від 09.10.2020 №23/ОС/СТ-20 за матеріалами службового розслідування від 08.10.2020 за відсутність контролю за несенням служби черговою вартою начальнику чергової варти відділу охорони старшому прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 оголошено зауваження (а.с.14).

Відповідно до рапорту від 04.12.2020 молодшого інспектора з озброєння відділу охорони старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_2 начальник чергової варти старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 , без поважних причин, спізнився на інструктивні заняття (а.с.12).

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 04.12.2020 останній запізнився на 20 хвилин на інструктаж особового складу варти, тому, що проспав. Вину визнає, в подальшому подібних порушень не буде (а.с.13).

Наказом начальника ДУ «Менська ВК № 91» Т.Голуба від 07.12.2020 №187/ОД-20 призначене проведення службового розслідування в зв`язку з виявленням порушення службової дисципліни 04.12.2020 начальником чергової варти старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Відповідно до висновку службового розслідування від 07.12.2020 встановлено, що старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальник чергової варти відділу охорони згідно графіку несення служби та постової відомості, затверджений начальником установи, заступав на чергування в денну зміну 04.12.2020, та спізнився на службу без поважних причин на 20 хвилин, при цьому не повідомив відповідального по відділу охорони старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_2 , що запізниться. Проте відповідно до наказу №48/5 ДСК начальник варти, заступаючи на службу у складі варти, повинен прибувати до виправної колонії за 45 хвилин до початку розводу. Таким чином, старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 не належно виконав вимоги наказу №48/5 ДСК від 17.08.2018 (а.с.11).

Наказом начальника ДУ «Менська ВК № 91» Т.Голуба від 08.12.2020 №30/ОС/СТ-20 за матеріалами службового розслідування від 07.12.2020 за порушення службової дисципліни та не належну підготовку до виконання службових завдань начальнику чергової варти відділу охорони старшому прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.10).

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон №2713-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин); Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин); Законом України від 22.02.2006 №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону № 2713-IV, діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України проводиться на основі дотримання прав і свобод людини та громадянина. Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов`язаний поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 2713-IV, Державна кримінально-виконавча служба України, відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2713-IV встановлено, що структура, штати територіальних органів управління, підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я та положення про них затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Пунктом 5 частини другої статті 13 Закону №2713-IV встановлено, що порядок призначення і звільнення з посад, права, обов`язки та умови служби працівників підприємств установ виконання покарань, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, визначаються відповідно до законодавства.

В силу частини першої статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Згідно з частиною п`ятою статті 23 Закону №2713-IV, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 14 частини першої статті 22 Закону №580-VIII керівник поліції, зокрема, приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, зауваження та догана.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Дисциплінарного статуту, правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 року №356/5 (далі - Порядок №356/5).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку №356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №356/5 передбачено, що службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника, серед іншого, у разі невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань.

Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку. (пункт 5 Розділу ІІ Порядку №356/5)

Розділом III Порядку №356/5 визначено порядок призначення службового розслідування, пунктом 3 якого передбачено, що начальники мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу, якщо їм надано право призначати на посади та звільняти з посад, застосовувати заходи заохочення і накладати дисциплінарні стягнення на осіб, дії або бездіяльність яких стали підставою для проведення службового розслідування.

Пунктом 4 розділу VI Порядку №356/5 передбачено, що, особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, подавати виконавцю (голові, членам комісії), який (які) проводить(ять) службове розслідування, документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим зверненням ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також із матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, висновками за результатами проведення службових розслідувань від 08.10.2020 та від 07.12.2020 встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 службових завдань, а саме відсутність контролю за несенням служби черговою зміною та порушення дисципліни.

Одним із доводів позивача щодо незаконності прийнятих відповідачем наказів є те, що пропуск осіб через КПП здійснюється чатовим КПП та зазначає, що він не має можливості перевіряти та контролювати термін дії перепустки і порядок пропуску, проте, відповідно до посадової інструкції начальника чергової варти відділу охорони, затвердженої начальником Менської ВК (№91) від 31.05.2017 (далі - Інструкція, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу Міністерства юстиції України від 17.08.2018 №48/5 ДСК «Про затвердження Інструкції з організації охорони кримінально-виконавчої служби України» (далі - Наказ №48/5) начальник чергової варти відповідає, зокрема, за надійну охорону та оборону доручених варті об`єктів; додержання законності і заходів безпеки особовим складом варти; стан дисципліни і порядку у вартовому приміщенні; пропускний режим на територію об`єктів; якість виконання службових завдань.

Отже згідно функціональних обов`язків начальника чергової варти начальник варти відповідає за пропускний режим на території об`єкта, що охороняється, а також, зобов`язаний суворо стежити за виконанням пропускного режиму на КПП, а при зміні варт та при зміні чатових начальник варти контролює та відповідає за належний прийом постів, місць несення служби чатовими та внутрішній порядок у варті.

Стосовно посилань позивача на необґрунтоване накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «догани», суд зазначає таке.

Розділом 3 Наказу №48/5 визначено, що працівники, які повинні заступати на службу у складі варти прибувають до установи за 45 хвилин до початку розводу. Начальник варти, який готується до виконання службових завдань, перед заступанням у варту зобов`язаний: провести індивідуальне описування працівників, які входять до складу варти, вивчає їх морально-психологічний стан, визначає спроможність кожного призначеного у варту до несення служби; шикує особовий склад варти для огляду медичним працівником; доповідає начальнику відділу охорони про готовність варти до виконання службових завдань.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що зазначена аргументація позивача стосовно спізнення, вказана у письмових поясненнях, не спростовує допущеного позивачем порушення посадових обов`язків та наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, за який його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання позивачем службової дисципліни.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Оскільки попереднє дисциплінарне стягнення на позивача було накладено згідно наказу начальника ДУ «Менська ВК №91» від 09.10.2020 №23ОС/СТ-20 у виді зауваження, а тому суд погоджується з доводами відповідача щодо накладення більш суворого дисциплінарного стягнення у виді догани на позивача згідно наказу начальника ДУ «Менська ВК №91» від 08.12.2020 №30ОС/СТ-20.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача, що начальник ДУ «Менська ВК №91», обираючи вид дисциплінарних стягнень позивачу врахував характер проступків, обставини, за яких вони були вчинені, наявність та ступінь вини позивача, факт того, що позивач уже раніше скоював порушення службової дисципліни.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч положенням вищевказаної норми права, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності прийнятих відповідачем рішень, натомість відповідачем було надано вичерпні докази на підтвердження правомірності прийнятих наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені позивачем у позові, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, відтак, суд дійшов висновку, що накази начальника ДУ «Менська ВК №91» №23/ОС/СТ-20 від 09.10.2020 та №30/ОС/СТ-20 від 08.12.2020 є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Менська виправна колонія №91» про скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 03.03.2021.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна установа «Менська виправна колонія №91» (пров. Дружби, 5, смт Макошине, Менський район, Чернігівська область, 15652, код ЄДРПОУ - 08731849).

Суддя В.В. Падій