Рішення № 95274909, 22.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року справа № 580/4321/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Громової В.В.,

представника відповідача - Слинько М. Г. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлений законодавством строк дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до заяви поданої ЦНАП міста Черкаси (згідно з Описом №01-04/16438 від 27.02.2020);

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до заяви поданої ЦНАП міста Черкаси (згідно з Описом №01-04/16438 від 27.02.2020) в строки визначені чинним законодавством.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 27.02.2020 звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Черкаси із запитом в якому просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 06 га. Однак, за результатом перевірки стану замовлення послуги на офіційному сайті ЦНАП м. Черкаси інформація щодо прийняття рішення про надання чи відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою відсутня.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицького С. О. від 09.10.2020 відкрито спрощене провадження у справі № 580/4321/20 без повідомлення учасників справи.

Відповідач проти позову заперечив, 26.10.2020 надав відзив на позовну заяву в якій зазначив, що ненадання органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право самостійно замовити розробку такого проекту самостійно. Враховуючи викладене, вважає, що право позивача в даному випадку не порушене. Крім того, відповідач зазначає, що посилання на ту обставину, що позивача не повідомлено про результати звернень не відповідає дійсності, оскільки листами від 20.03.2020 №01-04/16438, від 02.04.2020 №01-04/16438, від 12.10.2020 №9406-2 відповідачем надавалися відповіді на його запити. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 03.12.2020 вирішено розгляд адміністративної справи №580/4321/20 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії здійснити за правилами загального позовного провадження.

Усною ухвалою суду від 24.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу №580/4321/20 до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 22.02.2021 позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.02.2021 просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що в матеріалах справи міститься проект рішення Черкаської міської ради №5472-8рд поданий до відділу з питань роботи Черкаської міської ради для розгляду на засіданні сесії ради із земельних питань, однак вказаний проект не затверджено.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

27.02.2020 до Центру надання адміністративних послуг у м. Черкаси надійшло звернення позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. До вказаного звернення позивачем додано копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, заяву встановленого зразка, графічні матеріали з зазначенням площі та розміщенням земельної ділянки.

Листом від 20.03.2020 №01-04/16438 Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради розглянуто звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. В листі зазначено, що Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради підготовлено запит до Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з метою отримання інформації щодо правового статусу земельної ділянки по вул. Гетьмана Сагайдачного, 92, м. Черкаси, площею 0,06 га. В матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення позивачу вказаного листа.

У листі Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 02.04.2020 №01-04/16438 зазначено, шо Управлінням земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради проект рішення після відповідних погоджень буде розглянутий на засіданні сесії Черкаської міської ради із земельних питань. Відомості про направлення зазначеного листа на адресу позивача відповідачем не надано.

07.09.2020 позивачем на адресу Черкаської міської ради направлено скаргу з проханням надати інформацію про прийняте за результатом розгляду звернення від 27.02.2020.

Листом від 12.10.2020 №9406-2 відповідач повідомив про те, що проект рішення поданий до відділу з питань роботи ради, однак враховуючи регламент роботи Черкаської міської ради не затверджений. В матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення на адресу позивача вказаного листа.

Оскільки відповідь на запит від 27.02.2020 не отримано, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частинами 7, 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Проаналізувавши ч. 7 ст. 118 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР суд висновує, що питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою тощо, відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.

Судом встановлено, що за результатами звернення позивача від 27.02.2020 відповідачем надано відповідь у формі листа у якому зазначено, що проект рішення після відповідних погоджень буде розглянутий на засіданні сесії Черкаської міської ради із земельних питань.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.01.2020 у справі №820/4433/17, від 25.09.2019 у справі № 815/6094/17.

Отже, питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішене не у встановленому законом порядку.

Посилання відповідача на ту обставину, що ненадання органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою не приймається судом до уваги, оскільки Земельним кодексом України передбачено, що розгляд клопотань і надання дозволу на розробку проекту приватизації земель здійснює відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін.

Крім того, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів направлення позивачеві листів Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 20.03.2020 №01-04/16438, від 02.04.2020 №01-04/16438 та від 12.10.2020 №9406-2.

Відповідно до ч. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04.10.2001 №2759-III передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Враховуючи викладене, належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

За таких обставин, бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення за запитом позивача від 27.02.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 06 га є протиправною, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до його заяви, суд зазначає таке.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним і обгрунтованим способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача на черговій сесії розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до його заяви №01-04/16438 від 27.02.2020 та прийняти рішення.

З урахуванням наведеного, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 840 грн 80 коп.

Зважаючи на пропорційність задоволених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 420 грн 40 коп.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо ненадання у встановлений законодавством строк дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до його заяви поданої №01-04/16438 від 27.02.2020.

Зобов`язати Черкаську міську раду ( 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 38715770) на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до його заяви №01-04/16438 від 27.02.2020 та прийняти рішення.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 03.03.2021.

Суддя С.О. Кульчицький