Ухвала суду № 95274906, 03.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 березня 2021 року справа № 580/966/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/966/21

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнято ухвалу.

26.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області, просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 04.11.2020 № 729/2300000120;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 04.11.2020 № 730/2300090120;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 04.11.2020 № 731/2300090120.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до матеріалів позовної заяви надано квитанцію від 22.02.2021 № 234910098 про сплату судового збору у сумі 2270 грн, проте у позові не зазначено розрахунку судового збору.

Суд зазначає, що позовна заява містить вимоги майнового характеру у сумі 114834 грн (ППР від 04.11.2020 № 729/ НОМЕР_1 у сумі 10 000 грн + ППР від 04.11.2020 № 730/ НОМЕР_2 у сумі 1020 грн + ППР від 04.11.2020 № 731/ НОМЕР_2 у сумі 103814 грн).

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270 грн.

Належна до сплати сума судового збору становить: 1148, грн (114834 грн х 1%).

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У позові відповідачем визначено Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Черкаській області, проте позовних вимог до Державної податкової служби України у позові не сформовано.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Позивачем у позовній заяві не зазначено, яке право (інтерес) позивача порушено з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України кожним з відповідачів.

Верховний Суд у справі 640/6528/19 (ЄДРСР 90926871) зазначив: обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Позивачем сформульовано позовні вимоги без визначення форми ППР, виду, складових і ознак грошового забезпечення та без урахування практики верховного суду щодо спору майнового та немайнового характеру.

Податкове повідомлення-рішення містить підстави для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток і породжує обов`язок платника вчинити виправлення у показниках податкової звітності, що матиме наслідком позбавлення платника права на використання суми цього від`ємного значення для зменшення фінансового результату податкового (звітного) періоду та може призвести до збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток при розрахунку об`єкта оподаткування в подальших звітних податкових періодах, що, в свою чергу, впливає на майновий стан платника податків, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають вартісній оцінці та відносяться до вимог майнового характеру». Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалах від 13.01.2016 у справі № 826/9049/14 та від 15.01.2016 у справі № 2а-14011/11/2670. КАС у ВС зазначив, що при зверненні до суду щодо оскарження ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток є немайновою вимогою (24.01.2020 №826/13244/16).

Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі № 280/5161/19 звернув увагу, що вимога про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності, є однією процесуальною вимогою.

Верховний Суд у справі 640/6528/19 (ЄДРСР 90926871) зазначив: рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:

нової редакції позовної заяви із зазначенням: позовних вимог до кожного з визначених відповідачів; обґрунтування яке право (інтерес) позивача порушено з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України кожним з відповідачів;

розрахунку суми сплаченого судового збору.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова