Рішення № 95274660, 03.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1087/21

РІШЕННЯ

іменем України

03 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження мені, ОСОБА_1 , пенсії максимальним розміром. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати (із врахуванням раніше виплачених сум) та виплачувати мені, ОСОБА_1 , пенсію без обмеження максимальним розміром з 23.09.2020. Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 23.09.2020 органами Пенсійного фонду України йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 70% сум грошового забезпечення. Однак питання встановлення максимального розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби неодноразово було предметом розгляду Конституційного Суду України. В січні 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із запитом щодо розрахунку пенсії та розміру пенсії, яка на теперішній час йому виплачується. Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії від 03.01.2021, на день призначення йому пенсії - 23.09.2020 складав 20253,75 грн, а максимальний розмір пенсії до виплати - 17120,00 грн.

З 01.12.2020 проведено перерахунок його пенсії, в результаті якого максимальний розмір пенсії до виплати - 17690,00 грн.

Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження його пенсії максимальним розміром незаконними, а також такими, що порушують мої права, гарантовані Конституцією України та чинним законодавством, через що вони мають бути поновлені шляхом визнання цих дій протиправними та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній зазначає, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнений з військової служби в запас 22.09.2020 року. Згідно розрахунку вислуги років на пенсію загальна вислуга позивача складає 38 років 03 місяці 27 днів, в тому числі календарна вислуга - 38 років 01 місяць 17 днів.

Відповідач вказує, що при обчисленні пенсії позивача враховано грошове забезпечення: - посадовий оклад 8180,00 грн. - оклад за військове звання 1480,00 грн. - процентна надбавка за вислугу років 50% 4830,00 грн. - середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, в т. ч. 13775,35 грн. - науковий ступінь кандидата наук 5% - звання "заслужений" 10% - надб. за кв. категорію, лікарі (крім хірургів), вища 7% - робота з таємними виробами, носіями, документами 15% - надбавка за особливо важливі завдання 65% - премія 35%. Всього 28265,35 грн. в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 28265,35 грн.

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення у розмірі: 19785,75 грн. Вид підвищення або надбавка до пенсії: Учасник АТО, учасник бойових дій (ст.6) 428,00 грн. Учасник бойових дій 40,00 грн.

Підсумок пенсії (з надбавками) становить 20253,75 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії 17120,00 грн.

Відповідач вважає, що відповідно до статті 43 Закону № 2262-XIІ (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ від 06.12.2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач вказує, що позивач безпідставно посилається на рішення Конституційного суду від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнано неконституційним зміни, внесені Законом України № 911-VIII від 24.12.2015 року у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ щодо обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року на рівні 10740 гривень у зв`язку з тим, що пенсія позивачу призначена з 15 лютого 2020 року і до нього застосовується ст. 43 Закон № 2262-ХІІ в редакції Закону № 1774-VІІІ від 06.12.2016 року.

При цьому, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ від 06.12.2016 року не конституційним не визнавався.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач з 23.09.2020 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII) у розмірі 70% сум грошового забезпечення.

При обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення: - посадовий оклад 8180,00 грн; - оклад за військове звання 1480,00 грн; - процентна надбавка за вислугу років 50% 4830,00 грн; - середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, в т. ч. 13775,35 грн: - науковий ступінь кандидата наук 5%; - звання "заслужений" 10%; - надб. за кв. категорію, лікарі (крім хірургів), вища 7%; - робота з таємними виробами, носіями, документами 15%; - надбавка за особливо важливі завдання 65%; - премія 35%. Всього 28265,35 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 28265,35 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення у розмірі: 19785,75 грн. Вид підвищення або надбавка до пенсії: Учасник АТО, учасник бойових дій (ст.6) 428,00 грн; Учасник бойових дій 40,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) становить 20253,75 грн з урахуванням максимального розміру пенсії 17120,00 грн.

Також, згідно з перерахунком пенсії позивача з 01.12.2020 розмір пенсії позивача визначено в сумі 25310,89 грн, і з врахуванням обмеження максимального розміру пенсії сума до виплати складає 17690,00 грн.

Листом за № 2200-0308-8/312 від 03.01.2021, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що виплата пенсії здійснюється у встановленому максимальному розмірі. З 01.12.2020 проведено перерахунок його пенсії, в результаті якого розмір пенсійної виплати складає 17690,00 грн.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача стосовно обмеження виплати його пенсії максимальним розміром, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 13 Закону № 2262-ХІІ визначено, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

З врахуванням викладених норм Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років позивача призначена з 23.09.2020 року у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення

Частиною 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону №3668-VI від 08.07.2011, із змінами, внесеними згідно із Законами №911-VIII від 24.12.2015, №1774-VIII від 06.12.2016 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно п.2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ст.1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, оскільки вищезазначене Рішення Конституційного Суду України набрало чинності з дня ухвалення, то виплата пенсії без обмеження максимального розміру підлягала за період з 20.12.2016 по 31.12.2016, отже не стосується спірного періоду, оскільки позивачу було призначено пенсію з 23.09.2020.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIIІ, внесено зміни у ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, зокрема у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України №1774-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Наведене свідчить, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII норми частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.

Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 по справі №127/4267/17, від 16.10.2018 по справі №522/16882/17, 31 січня 2019 у справі №638/6363/17, 15 квітня 2019 у справі №522/16973/17, 08 серпня 2019 у справі №522/3271/17.

Крім того, згідно з висновками мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 (п. 7) Конституційний Суд України зауважує, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

За таких обставин, суд приймає до уваги позицію позивача, що обмеження максимального розміру пенсії, передбачені статтею 43 Закону № 2262-XII, не підлягають застосуванню при визначенні розміру пенсії.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (із змінами та доповненнями) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначені положення Закону № 3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

При цьому, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищенаведених норм Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI вбачається, що обмеження максимальним розміром пенсії не застосовується до пенсій, які призначені до набрання чинності цим законом, тобто до 01.10.2011.

Обмеження пенсії максимальним розміром застосовуються до тих пенсій, що призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI.

За таких обставин, виплата пенсії підлягає обмеженню її максимальним розміром у 2020 році, як передбачено вищенаведеними нормами Закону.

При цьому прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 грудня 2020 року становить - 1769,00 грн (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").

З урахуванням наведеного та враховуючи, що пенсію позивачу призначено на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 23.09.2020, суд приходить до висновку про правомірність обмеження розміру пенсії позивача на підставі норм Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 580/234/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене вище, відсутні також підстави для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук