
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2021 року м. Рівне№460/1193/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Рівненської обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення вихідної допомоги у зв`язку із звільненням,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури, в якому просить:
- визнати бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо ненарахування та не виплати вихідної допомоги при звільненні протиправною;
- стягнути з Рівненської обласної прокуратури вихідну допомогу у зв`язку з звільненням в розмірі 22368,82 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: з 17.08.2020 по день виконання рішення суду.
Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем в позовній заяві зазначено про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц.
Таким чином, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 2 Закону №3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2270,00 грн.
Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.
Висновки аналогічного характеру викладені в ухвалі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №440/3166/20.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн., оскільки 1 відсоток ціни позову становить менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України також передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд в своїх постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 зазначив, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норми спеціального процесуального закону, котрі визначають місячний строк звернення до суду.
За таких обставин, для звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати, вихідної допомоги та середнього заробітку під час звільнення з публічної служби застосовується місячний строк, визначений ч.5 ст.122 КАС України.
Судом встановлено, що позивача звільнено з органів прокуратури з 17.08.2020 відповідно наказу прокуратури Рівненської області від 17.08.2020 № 775к.
При цьому, позивач звернувся до суду 23.02.2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб, який передбачає подання до суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 908, 00 грн.;
- доказів на підтвердження того, що строк звернення до суду не пропущено, або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, стягнення вихідної допомоги у зв`язку із звільненням залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Л.А. Жуковська
Судове рішення № 95274152, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/1193/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: