
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7663/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
21 грудня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187446 від 17 листопада 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що процедура проведення документально габаритно-вагового контролю чинним законодавством не врегульована, а відтак факт допущення позивачем перевищення габаритно-вагових параметрів у встановленому законом порядку не встановлений. Крім того, вказував на те, що в.о. Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не мав повноважень на винесення спірної постанови, а відтак остання підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
11 січня 2021 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на допущення позивачем перевищення вагових параметрів під час здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом. Зауважив, що в силу пункту 27 Порядку № 1567 на винесення постанови про адміністративно-господарського штрафу уповноважений як керівник органу державного контролю, так і заступник.
У відповіді на відзив позивач наполягав на протиправності спірної постанови та просив суд її скасувати.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
Зважаючи на те, що від сторін у встановлений ухвалою від 23 грудня 2020 року строк не надійшло заперечень проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, останню розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2020 року інспекторами Укртрансбезпеки перевірено транспортний засіб марки ДАФ д.р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який належить позивачу.
Під час перевірки виявлено перевищення зазначеним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме: загальна маса транспортного засобу склала 51,35 т при гранично допустимих 40,00 т.
Вищевказані обставини відображені в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом № 248572 від 19 жовтня 2020 року /а.с. 44/ та в акті про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів № 042890 від 19 жовтня 2020 року /а.с. 53/ та зумовили формування розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів № 042890 від 19 жовтня 2020 року /а.с. 4529/.
За допущене позивачем 19 жовтня 2020 року порушення постановою Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187446 від 17 листопада 2020 року на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн. /а.с. 11/.
Вказана постанова засобами поштового зв`язку вручена позивачу 23 листопада 2020 року.
Не погоджуючись із постановою Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187446 від 17 листопада 2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до пункту 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26 червня 2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.
Отже, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до вимог пункту 16 Порядку № 1567, під час рейдової перевірки допускається здійснення габаритно-вагового контролю.
Судом встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 19 жовтня 2020 року № 008098 співробітниками управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 19 жовтня 2020 року на а/д Т1716 70 км здійснено перевірку транспортного засобу DAF д.р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 (далі - Порядок № 422), зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху.
Водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно підпункту 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 6 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно підпунктів 3-5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2013 року № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422:
- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1);
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
19 жовтня 2020 року для проведення рейдової перевірки співробітниками управління Укртрансбезпеки зупинений транспортний засіб марки DAF д.р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом (причепом) д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Як встановлено судом, водій транспортного засобу надав до рейдової перевірки посадовим особам управління Укртрансбезпеки у Полтавській області зокрема ТТН № 09387 від 19 жовтня 2020 року /а.с. 58/.
Зі змісту наданих документів встановлено, що позивач як автомобільний перевізник надавав послуги з перевезення вантажу ЩПС С-7 (0-40 мм) з м. Горішні Плавні Полтавської області до смт. Чорнухи Полтавської області.
За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу, посадовими особами управління Укртрансбезпеки виявлено, що загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 51,35 т при нормативно допустимій 40 т для такого типу транспортного засобу, про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 042890 від 19 жовтня 2020 року /а.с. 53/.
Крім того, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 042890 від 19 жовтня 2020 року, за яким розрахунок до сплати за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К складає 135,00 Євро. /а.с. 52/.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30 березня 1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Співробітниками управління складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 248572 від 19 жовтня 2020 року, в якому зазначено, що під час перевірки транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення, а саме: перевізник вантажу згідно ТТН № 09387 від 19 жовтня 2020 року здійснено з перевищенням вагових норм (фактична маса транспортного засобу складає 51,35 т. при нормативно допустимій 40 т) без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентним органом, що призвело до порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Копія акта міститься в матеріалах справи.
Водій з актами проведення перевірки № 248572 та про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 042890 від 19 жовтня 2020 року проведення перевірки ознайомився, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 042890 від 19 жовтня 2020 року отримав про що свідчить підпис останнього у зазначених документах.
За результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, постановою управління Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області від 17 листопада 2020 року на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн. відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" /а.с. 11/.
Відповідного дозволу на перевезення вантажу з перевищенням ваги не надано як до перевірки, так і до суду.
Згідно абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що рейдовою перевіркою встановлено перевищення вагових норм транспортного засобу на 28,38%, оскільки його фактична маса 51,35 т при нормативно допустимій 40 т, що є порушенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху, при цьому як до перевірки так і до суду позивачем не надано відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентним органом, а також не надано доказів того, що в нього відсутній обов`язок отримати такий дозвіл на перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено спірну постанову № 187446 від 17 листопада 2020 року, якою до позивача застосовано штраф у сумі 34000,00 грн. за перевищення ТЗ вагових норм.
Оскільки в акті № 248572 від 19 жовтня 2020 року зафіксовано відсоткове значення перевищення параметрів від нормативу - 28,38%, то суд погоджується з правомірністю обчислення штрафу на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд не погоджується з доводами позивача, що під час здійснення документального габаритно-вагового контролю співробітниками Укртрансбезпеки визначено масу транспортного вантажу у спосіб, який суперечить приписам законодавства, з огляду на таке.
Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку № 879).
В акті перевірки № 248572 від 2019 жовтня 2019 року зазначено, що перевізником вантажу згідно ТТН від 19 жовтня 2020 року № 09387 року здійснено перевищення вагових норм на 28,38%. Зазначений показник визначено шляхом додавання зазначеного у технічному паспорті показника фактичної маси транспортного засобу та показника ваги вантажу, вказаного в ТТН.
Щодо розгляду справи про порушення автомобільного законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
На адресу позивача надіслано повідомлення № 86805/33/24-20 від 06 листопада 2020 року, яким останнього повідомлено, що розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства відбудеться 17 листопада 2020 року з 10:00 до 12:00 а відповідною адресою. Копію листа позивач отримав 10 листопада 2020 року, що позивачем не заперечується.
Позивач прибув на розгляд справи, однак жодних пояснень чи заперечень не надав.
За результатами розгляду справи відповідачем винесено спірну постанову, проте позивач відмовився від її отримання. Натомість ФОП ОСОБА_1 подав заяву про перенесення розгляд справи, яка залишене без задоволення з огляду на її несвоєчасність.
Як встановлено судом копія спірної постанови направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку та вручена ФОП ОСОБА_1 21 листопада 2020 року.
Отже, управлінням не порушено процедуру розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та накладення на позивача штрафу.
Оскільки постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187446 від 17 листопада 2020 року винесена правомірно, з дотриманням передбаченої законодавством процедури, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими, отже не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення, а позивачем не надано доказів на спростування наявності підстав для його прийняття.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті ( пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ЄДРПОУ 39816845 ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова
Судове рішення № 95273902, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/7663/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: