Ухвала суду № 95273748, 02.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15204/20

УХВАЛА

02 березня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши клопотання позивача за вхід. №ЕП/10686/21 від 02.03.2021 р. про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 30.11.2020 року №15-16671/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою», яким було відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з метою подальшої передачі безоплатно у власність, розташованої на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: за цільовим призначенням - землі запасу, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Ухвалою суду від 04.01.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Ухвалою суду від 15.02.2021 року розгляд справи № 420/15204/20 продовжено в порядку загального позовного провадження.

02.03.2021 року за вхід. № ЕП/10686/21 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області здійснювати передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) до органів місцевого самоврядування у комунальну власність;

- заборонити державним реєстраторам та Великодальницькій сільській раді Біляївського району Одеської області, що діє від лиця Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області (Код ЄДРПОУ 04377693, адреса: 67668, Одеська область, Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3 здійснювати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га).

Клопотання обґрунтовано наступним:

У своєму відзиві відповідач ще зазначив, що оспорювана земельна ділянка відповідно до наказу від 11.12.2020 року №74-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акту приймання-передачі, була передана у комунальну власність. Тому, на думку відповідача, Головне управління позбавлене правом щодо розпорядження спірної земельної ділянки.

Однак, така думка є помилковою, адже відповідно до ч. 9 ст. 791 ЗК України, Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання - передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до ст.125 ЗК України, Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, до моменту державної реєстрації оспорюваної земельної ділянки у комунальну власність її розпорядником є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області. Докази здійснення державної реєстрації ОТГ права комунальної власності на оспорювану земельну ділянку не надані. Окрім того, на момент звернення позивачкою з клопотанням де позивач просила надати її дитині дозвіл на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки, - Головне управління було розпорядником оспорюваної земельної ділянки.

Так, як закон зворотної сили не має, та на момент звернення позивачки з клопотанням до відповідача і на момент видачі відповідачем оскаржуваного наказу, розпорядником земельної ділянки був відповідач, то і логічним є позовні вимоги наведені у позовній заяві по даній справі.

Проте, наявність наказу від 11.12.2020 року №74-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акту приймання-передачі стосовно оспорюваної земельної ділянки може перешкодити позивачу у реалізації права на землю, так як такий наказ було прийнято після звернення позивачем з клопотанням 08.05.2020 року та після видачі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року у справі №420/5872/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним наказу про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та зобов`язати вчинити дії, та навіть після видачі оскаржуваного наказу від 30.11.2020 року №15-16671/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою», яким було відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з метою подальшої передачі безоплатно у власність, розташованої на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законодавства.

02.03.2021 року позивачем подано клопотання у доповненні позовних вимог викладених у заяві по даній справі наступною вимогою:

скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.12.2020 року №74-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) до комунальної власності та акт прийому-передачі від 11.12.2020 року в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га).

У зв`язку з тим, що до прийняття рішення по даній справі, ОТГ може зареєструвати за собою право комунальної власності на оспорювану земельну ділянку, а така реєстрація продовжить строк судів та збільшить фінансове навантаження на позивача по сплаті судових зборів та витрат на професійну правничу допомогу по ще додатковому уточнені позовних вимог або новим позовам (по скасуванню державної реєстрації права комунальної власності або скасуванню нових наказів кадастру про передачу даної земельної ділянки до ОТГ), виникає необхідність у забезпеченні позову, шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області здійснювати передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) до органів місцевого самоврядування у комунальну власність;

-заборони державним реєстраторам та Великодальницькій сільській раді Біляївського району Одеської області, що діє від лиця Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області здійснювати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1 – 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Частиною 1, 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Позивач заявляє про необхідність забезпечення позову:

По перше: шляхом встановлення заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області здійснювати передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) до органів місцевого самоврядування у комунальну власність; та шляхом встановлення заборони державним реєстраторам та Великодальницькій сільській раді Біляївського району Одеської області, що діє від лиця Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області здійснювати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га).

Суд звертає увагу, що вказані заборони стосуються наявності/відсутності речових прав.

Відповідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є те, що вона повинна містити у собі публічно - правовий спір.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Приписами КАС України не віднесено до юрисдикції адмінсудів вирішення питань, які походять в невизнаних майнових прав.

З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Заявником у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області здійснювати передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) до органів місцевого самоврядування у комунальну власність; заборони державним реєстраторам та Великодальницькій сільській раді Біляївського району Одеської області, що діє від лиця Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області здійснювати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га).

Крім цьому, суддя звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача» у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд не приймає доводи заявника, оскільки останні стосуються питання обґрунтованості заявлених позовних вимог і є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішуються ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, суддя відзначає, що забезпечуючи такий позов шляхом заборони уповноваженим органам, в тому числі Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області здійснювати передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) до органів місцевого самоврядування у комунальну власність; заборони державним реєстраторам та Великодальницькій сільській раді Біляївського району Одеської області, що діє від лиця Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області здійснювати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123783400:01:002:0450 (загальна площа 10,816 га) до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача за вхід. №ЕП/10686/21 від 02.03.2021 р. про забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.

Приписами ч. 2 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.