Ухвала суду № 95273625, 01.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2764/21

УХВАЛА

01 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 лютого 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ голови Національної поліції України № 502 о/с «По особовому складу» від 17.05.2019 року.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Статтею 49 КАС України передбачено, що треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

У позовній заяві Головне управління Національної поліції в Одеській області зазначене в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, однак без зазначення на чиїй стороні (позивача чи відповідача).

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 гривні.

Позивачем до суду надано квитанцію №25833 від 08.02.2021 року про сплату 908,00 грн. судового збору.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суддя зазначає, що згідно інформації з КП «ДСС» інформація щодо зарахування сплаченого позивачем судового збору по квитанції про сплату №25833 від 08.02.2021 року до спеціального фонду Державного бюджету України по справі №420/2764/21 відсутня.

Натомість, згідно інформації з КП «ДСС» вбачається, що судовий збір по квитанції про сплату №25833 від 08.02.2021 року був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України по справі №420/1789/21.

Відповідно до ч.2 ст.168 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позивач повинен надати до суду докази сплати 908,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом розгляду даної справи є правомірність наказу Національної поліції України від 17.05.2019 року № 502 о/с, яким скасовано пункт наказу ГУ НП в Одеській області від 18.05.2016 року № 356 о/с про внесення змін до пункту наказу ГУ НП в Одеській області від 14.03.2016 року № 108 о/с у частині звільнення майора поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора дозвільної системи Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, яким вирішено уважати майора поліції ОСОБА_2 звільненим за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Тобто, вимоги позивача є вимогами щодо звільнення з публічної служби, а тому, строк звернення до суду з даним позовом відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України становить один місяць.

Суддя зазначає, що позивачем у позовній заяві не зазначено, коли він дізнався про оскаржуваний наказ чи коли він його отримав.

В той же час суддя зазначає, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №1540/4207/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 року по справі №1540/4207/18 судом встановлено, що: «При цьому, слід зазначити, що факт відсутності правових підстав для видання наказу ГУ НП в Одеській області №356-о/с від 18.05.2016 року, яким було внесено зміни підстави звільнення позивача з органів поліції, в подальшому було підтверджено Висновком службового розслідування, затвердженим 06.06.2019р. Головою Національної поліції України та його наказами від 17.05.2019р. №502о/с, яким скасовано наказ ГУ НП в Одеській області №356-о/с від 18.05.2016 року (в частині зміни підстав звільнення ОСОБА_2 ), та від 20.06.2019р. №1152, яким притягнено до дисциплінарної відповідальності юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУ НП в Одеській області, який супроводжував дану справу в суді.

Відомостей про оскарження позивачем у будь-який спосіб вказаного вище наказу Голови Національної поліції України від 17.05.2019р. №502о/с у суду не має. Сторона позивача їх також не надала».

При цьому, згідно інформації з програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що 07.10.2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в якій позивач в обґрунтування скарги, у тому числі, зазначає про незгоду з посиланням суду апеляційної інстанції на наказ Національної поліції України від 17.05.2019 р. №502о/с.

Тобто, станом на час звернення ОСОБА_2 до Верховного Суду позивачу було відомо про існування наказу Національної поліції України від 17.05.2019 р. №502о/с, про зміст вказаного наказу та про порушення зазначеним наказом прав позивача.

Однак, позивач до суду з даною позовною заявою звернувся лише 24 лютого 2021 року, тобто суду з пропуском встановленого ч.5 ст.122 КАС України строку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, доказів сплати 908,00 грн. судового збору та доказів звернення у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з копією сторонам).

Суддя роз`яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко