Рішення № 95273521, 02.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 р. справа № 400/4036/20

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 про: скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2017 № 2472-13, від 24.06.2019 № 113869-5312-1407, від 06.06.2018 № 569108-1302-1407 та вимоги від 07.02.2018 № 5575-17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 2472-13 від 07.06.2017 р. на суму 7631,31 грн., №113869-5312-1407 від 24.06.2019 р. на суму 1630,75 грн., №569108-1302-1407 від 06.06.2018 р. на суму 7631,06 грн., податкову вимогу №5575-17 від 07.02.2018 р. на суму 7631,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не має сплачувати податок орендної плати з фізичних осіб, оскільки фактично не користувався орендованою землею через протиправні дії співорендаря та бездіяльності орендодавця. Орендодавець своєю бнздіяльністю порушив Закон України «Про оренду землі» та норми Цивільного кодексу України, оскільки не виконав своє зобов`язання щодо передачі земельної ділянки у користування орендарю, відтак договір оренди земельної ділянки площею 814,08 між Кам`янською сільською радою ніколи не укладався.

Ухвалою від 25.09.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що договір оренди землі укладений 17.03.2009 р. на 10 років між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з одного боку та Кам`янською сільською радою Очаківського району Миколаївської області з другого боку на час нарахування податку був чинний, а тому наявні підстави для нарахування позивачу податку «орендна плата з фізичних осіб», відтак спірні рішення та вимога є правомірними.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

17 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з одного боку, та Кам`янською сільською радою Очаківського району' Миколаївської області, з другого боку, було укладено договір оренди земельної ділянки для комерційного використання під розміщення та обслуговування закусочної « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з шиномонтажем, відповідно до умов якого земельна ділянка передавалася у оренду строком на 10 років, площею 0,1696 гектара.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 11 квітня 2013 року' проведено реальний поділ зазначеного бару, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 визнано право власності на 48/100 частки нежилого приміщення бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а за ОСОБА_2 - 52/100 частки.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 23.03.2016р. визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 .

02.02.2017 р. укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Камянською сільською радою листом від 28.12.2016р. повідомлено ГУ ДПС у Миколаївській області про внесення змін щодо нарахування орендної плати за земельну ділянку згідно договору оренди земельної ділянки від 17.03.2009р. на підставі рішення Апеляційного суду Миколаївської області № 483/335/13-ц від 23.03.2016р.

Відповідачем проведено нарахування податку зі сплати орендної плати з фізичних осіб, за земельну ділянку загальною площею 0,0814 га за кадастровим номером 4825181201:03:019:0001 за період 2017-2019 рр. - 16892,87грн.

Розрахунок проведено наступним чином: розмір орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 17.03.2009 року № 040902100059 х 1,249 (коефіцієнт індексації грошової оцінки, відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України від 14.01.2015 №6-28-0.22-215/2-15) х 1,433 (коефіцієнт індексації грошової оцінки, відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 .№6-28-0.22-201 /2-16) х 1,06.

Відповідачем винесені наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 07.06.2017 №2472-13 про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 7631,06 гривень.

- податкове повідомлення-рішення від 06.06.2018 №569108-1302-1407 про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 7631,06 гривень;

- податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 №113869-5312-1407 за несвоєчасну сплату орендної плати з фізичних осіб у сумі 1630,75 гривень.

У зв`язку із не сплатою позивачем зобов`язання з орендної плати землі, відповідачем, також, виставлено податкову вимогу податкову вимогу №5575-17 від 07.02.2018 р.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі

земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.3 ст. 288 Кодексу об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Кодексу підставою нарахування є договір оренди такої земельної ділянки.

В п. 288.4 ст. 288 Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Кодексу встановлено, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно із п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу' не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно із п.287.2 ст. 287 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

З огляду на вищезазначені норми та з урахуванням того, що договір оренди землі на час нарахування зобов`язань був чинний, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачу зобов`язання з орендної плати за землю за період з 2017-2019 р. та правомірність спірних податкових повідомлень - рішень та вимоги.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ним з Кам`янською сільською радою не укладався ніколи договір оренди земельної ділянки, оскільки протилежне підтверджено матеріалами справи, зокрема копією договору оренди земельної ділянки від 17.03.2009 р., копією додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та рішеннями Апеляційного суду Миколаївської області. Доказів припинення договору оренди позивачем не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в ході розгляду справи довів правомірність спірних рішень та вимоги.

У задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2017 № 2472-13, від 24.06.2019 № 113869-5312-1407, від 06.06.2018 № 569108-1302-1407 та вимоги від 07.02.2018 № 5575-17, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич