Рішення № 95273302, 18.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Львів справа №380/7187/20

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (Позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області щодо прийняття рішення 27-ї сесії від 28 травня 2020 року про відмову щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради;

- витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 12 квітня 2020 року вона звернулася до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області із заявою про виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га. Згідно відповіді Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області її заява була розглянута на 27-ій сесії ради, у задоволенні заяви відмовлено. У відповіді зазначено про те, що позивачка уже скористалася один раз своїм правом на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Позивачка не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає, що воно не відповідає чинному законодавству України, а відтак є протиправним, зважаючи на таке.

З 1974 року позивачка та її чоловік спільно використовували земельні ділянки площею 0,488 га, надані Малнівською сільською радою для ведення підсобного господарства. Чоловік позивачки - ОСОБА_2 працював у колгоспі «Жовтень» с. Малнів. Згідно проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Д. Галицького Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_2 був включений у список осіб, які мають право на середньо-земельну частку (пай), розмір його присадибної ділянки становив 0,71 га. Присадибна ділянка площею 0,71 га була надана Малнівською сільською радою у постійне користування та складалася з таких земельних ділянок: 0,25 га для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; 0,488 га для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки - ОСОБА_2 помер. У 2013 році позивачка отримала свідоцтва про право власності на зазначені вище земельні ділянки. Позивачка зауважує, що при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислювалася Малнівською сільською радою враховувалася наявність земель у громадянина. Отже, земельні ділянки площею 0,488 га були надані Малнівською сільською радою для ведення підсобного господарства, враховані при обчисленні розміру середньої земельної частки та одержані в натурі (на місцевості) виділені у рахунок земельної частки (паю).

Крім того, позивачка вважає, що Малнівська сільська рада порушує принцип рівності конституційних прав громадян, оскільки встановила різні розміри земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що безоплатно передаються у власність особам, які зареєстровані та постійно проживають на її території.

Враховуючи викладене, позивачка просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 11 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Витребувано у Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області належним чином засвідчену копію рішення від 28 травня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року витребувано у Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області належним чином засвідчену копію рішення від 28 травня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради.

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Суд відзначає, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі не подавав; вимоги ухвали суду від 09 листопада 2020 року про витребування належним чином засвідченої копії рішення від 28 травня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради, не виконав, жодних інших доказів суду не надав.

Із урахуванням вимог частини 3 статті 205 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Листом Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області від 13 серпня 2020 року № 208 ОСОБА_1 , жительку с. Малнів повідомлено про таке: «Малнівська сільська рада Мостиського району на Вашу заяву «щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території с/ради» повідомляє, що заява була розглянута на 27-й сесії с/ради 28.05.2020 р. Заяву Вашу відмовлено. Згідно чинного земельного законодавства Ви вже скористалися один раз своїм правом на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Кадастрові номера земельних ділянок: 4622484600:07:000:0200, 4622484600:01:011:0011, 4622484600:01:0011:0010, 4622484600:01:008:0030».

Уважаючи дії відповідача щодо прийняття рішення від 28 травня 2020 року про відмову у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради протиправними, позивачка звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій (бездіяльності) відповідача щодо вирішення заяви позивачки про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначено статтею 12 Земельного кодексу України.

Відповідно до пунктів «а», «б», «в» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

розпорядження землями територіальних громад;

передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За змістом абзацу першого частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації визначено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий алгоритм розгляду заяв (клопотань) громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність за результатами розгляду заяви (клопотання) громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки у власність, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, зобов`язаний прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати мотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду заяви громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орган місцевого самоврядування у місячний строк повинен прийняти одне із рішень, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні.

Як слідує з матеріалів справи позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради.

Листом від 13 серпня 2020 року № 208 відповідач повідомив позивачку про те, що її заява була розглянута на 27-й сесії сільської ради 28 травня 2020 року; у задоволенні заяви відмовлено з тих підстав, що позивачка вже скористалися один раз своїм правом на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, суд констатує, що такий лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В той же час, у матеріалах справи відсутнє рішення Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області за результатами розгляду відповідної заяви позивачки щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства про надання мотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог частини шостої статті 118 Земельного кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що ухвалами від 11 вересня 2020 року та від 09 листопада 2020 року суд витребував у відповідача належним чином засвідчену копію рішення від 28 травня 2020 року, яким відмовлено позивачці у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради.

Проте, вимоги зазначених ухвал відповідач не виконав, копію витребуваного рішення Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області від 28 травня 2020 року, яким відмовлено позивачці у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га суду не надав.

Відповідно до частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відтак, наведене у сукупності дає суду підстави дійти висновку, що відповідач, як уповноважений орган, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність громадян, отримавши відповідну заяву позивачки щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, не прийняв жодного рішення з числа тих, які він був зобов`язаний ухвалити відповідно до імперативних вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, а саме про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні.

При цьому, суд зауважує, що за жодних обставин відповідний орган місцевого самоврядування не звільнений від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або мотивовану відмову) у межах встановленого законом місячного строку.

Суд також зазначає, що відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз частини 10 статті 118 Земельного кодексу України у взаємозв`язку із положеннями КАС України і конституційним правом особи на судовий захист, свідчить про те, що не прийняття органом місцевого самоврядування одного з рішень з питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою може бути предметом судового оскарження, оскільки, фактично, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка бажає реалізувати своє право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що, не прийнявши жодного рішення з числа тих, які він був зобов`язаний ухвалити відповідно до вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому позовну вимогу про визнання протиправними дій Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області щодо прийняття рішення 27-ї сесії від 28 травня 2020 року про відмову щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Малнівської сільської ради належить задовольнити у спосіб: визнати протиправною бездіяльність Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівськоїсільської ради Мостиського району Львівської області.

Щодо необхідності захисту порушеного права позивачки суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З цього приводу суд відзначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Під час розгляду цієї справи суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівськоїсільської ради Мостиського району Львівської області.

Таким чином з урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд, з метою ефективного захисту порушеного права позивачки вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 КАС України вийти за межі заявлених позовних вимог, зобов`язавши відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівськоїсільської ради Мостиського району Львівської області згідно поданої нею заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції № 0.0.1819992610.1 від 31 серпня 2020 року при поданні позовної заяви позивачка сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн. Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області на користь ОСОБА_1 належить стягнути 840,80 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області (вул. Центральна, 10, с. Малнів, Мостиський район, Львівська область, 81310) про визнання протиправними дій - задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області.

Зобов`язати Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області згідно поданої нею заяви, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області (вул. Центральна, 10, с. Малнів, Мостиський район, Львівська область, 81310, код ЄДРПОУ 04372023) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80 грн. сплаченого судового збору, згідно квитанції № 0.0.1819992610.1 від 31 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01 березня 2021 року.

Суддя Клименко О.М.