Рішення № 95273173, 03.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4775/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про стягнення компенсації за роботу у вихідний день,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь недоплачену суддівську винагороду за жовтень 2020 року в сумі 11711,13 грн як компенсацію за 12 годин роботи у вихідний день 25 жовтня 2020 року, з вирахуванням належних податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 її призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п`ять років. 12 грудня 2019 року позивача призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області на підставі указа Президента України № 899/2019. З 13 грудня 2019 року позивач приступила до здійснення повноважень.

18 березня 2019 року збори суддів Рубіжанського міського суду Луганської області прийняли рішення про залучення до роботи (чергування) під час проведення виборчого процесу в Україні суддів, встановивши можливість здійснювати роботу (чергування) одним суддею.

04 вересня 2020 року голова суду видав наказ № 19-ОД про затвердження графіку чергування суддів у вихідні, святкові та неробочі дні на час виборчого процесу з 05 вересня 2020 року до 08 листопада 2020 року. Цим наказом на спеціаліста з питань персоналу голова суду поклав обов`язок забезпечити надання необхідних документів для оформлення компенсації за чергування у святкові та вихідні дні відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю України та внести до табелю автоматизованої системи документообігу суду відповідних робочих днів суддів.

Графіком встановлено, зокрема, чергування позивача 26 вересня 2020 року, 27 вересня 2020 року, 25 жовтня 2020 року - з перебуванням на робочому місці з 8:00 до 20:00 години.

25 жовтня 2020 року (неділя) позивач була залучена до роботи у зв`язку з виборами депутатів міських рад територіальних громад та перебувала на робочому місці з 8:00 до 20:00 години, що підтверджується табелем робочого часу за жовтень 2020 року.

26 жовтня 2020 року позивач подала голові суду заяву про компенсацію роботи у вихідний день в грошовій формі в подвійному розмірі відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю України.

27 жовтня 2020 року голова суду видав наказ № 22-ОС про компенсацію позивачу роботи у вихідний день у грошовій формі у подвійному розмірі за чергування 25 жовтня 2020 року з 8:00 до 20:00 години та наказав відділу планово-фінансової діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області зробити перерахунок та відповідні виплати.

Згідно з табелем робочого часу за жовтень 2020 року вихідний день неділя 25 жовтня 2020 року був для позивача робочим днем, тому вона пропрацювала в жовтні 18 робочих днів та 8 днів була у відрядженні.

Відповідач сплатив позивачу суддівську винагороду у жовтні 2020 року не в повному обсязі за 17 робочих днів та за 4 робочі дні відряджень. За 12 годин роботи у вихідний день 25 жовтня 2020 року відповідач не сплатив позивачу суддівську винагороду. Відповідач відмовив позивачу у сплаті 12 годин роботи у вихідний день з причини, що оплата у подвійному розмірі у грошовій формі провадиться за фактично відпрацьовані години, а не за години чергування.

На підставу своєї відмови відповідач послався на постанову Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 02 квітня 1954 року № 233 «Про чергування на підприємствах і в установах». Позивач вважає посилання на акт законодавства Радянського Союзу неправильним. Цей акт не регулює спірні відносини між позивачем та відповідачем та суперечить Конституції України та законам України.

За законом суддя здійснює правосуддя та інші законні повноваження. Перебуваючи на робочому місці, в тому числі в вихідний день, суддя здійснює повноваження, пов`язані із здійсненням правосуддя. При цьому закон не вимагає від судді у день виборів розглядати і вирішувати судові справи, пов`язані виключно з виборчим процесом. Тому відсутність 25 жовтня 2020 року на розгляді у суді справ, пов`язаних з місцевими виборами, не є підставою для відмови у виплаті компенсації.

Окрім того позивач зазначила, що відповідач не є роботодавцем позивача, а є територіальним органом Державної судової адміністрації з повноваженнями по здійсненню фінансового забезпечення діяльності органів судової влади. Тому у позивача як судді немає обов`язку погоджувати з відповідачем виплату компенсації за роботу у вихідний день. Відмова відповідача у виплаті цієї компенсації всупереч наказу голови суду, бажання позивача на таку компенсацію та нав`язування відповідачем відгулу є перевищенням повноважень відповідача.

З посиланням на положення статей 19, 126, 130 Конституції України, статей 72, 107 Кодексу законів про працю України, статей 23, 135, 151, 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивач вважає, що відповідачем порушено її право на отримання недоплаченої суддівської винагороди за жовтень 2020 року у розмірі 11711,13 грн як компенсації за 12 годин роботи у вихідний день, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 18 січня 2021 року за вхідним реєстраційним № 2275/2021 подало відзив на позовну заяву від 11 січня 2021 року № 47/21вих., в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 43-48, 53-56).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що діє на підставі Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, затвердженого Головою Державної судової адміністрації України від 25 вересня 2015 року.

Згідно зі статтею 148 Закону № 1402-VIII Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області є розпорядником бюджетних коштів щодо місцевих загальних судів Луганської області, у зв`язку з чим на підставі вимог чинного законодавства та первинних документів (наказів, табелів обліку використання робочого часу та інше) здійснює нарахування та виплату позивачу суддівської винагороди.

Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 вересня 2020 року № 19-ОД «Про встановлення графіку чергування суддів Рубіжанського міського суду Луганської області на час виборчого процесу», з метою своєчасної організації розгляду адміністративних справ, пов`язаних з виборчим процесом, зокрема, встановлено чергування позивача у вихідний день 25 жовтня 2020 року з перебуванням на робочому місці з 8-00 до 20-00.

Наказ голови Рубіжанського міського суду Луганської області, яким позивача було б залучено до роботи у вихідний день 25 жовтня 2020 року, до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області не надходив.

Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 жовтня 2020 року № 22-ОС «Про компенсацію за роботу під час виборчого процесу» вирішено компенсувати позивачу роботу у вихідний день, у грошовій формі у подвійному розмірі, за чергування 25 жовтня 2020 року з 8-00 до 20-00.

При цьому в якості підстави до такого наказу не зазначено жодного документа, що містив би інформацію про час, фактично відпрацьований позивачем у вихідний день 25 жовтня 2020 року.

Табель обліку використання робочого часу позивача за жовтень 2020 року, складений 27 жовтня 2020 року, який є первинним документом для нарахування суддівської винагороди, взагалі не містить інформації про кількість годин, відпрацьованих позивачем у вихідні та святкові дні.

Відповідно до статей 72, 107 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) робота у вихідні, святкові і неробочі дні може компенсуватися шляхом надання працівникові іншого дня відпочинку або оплачується у подвійному розмірі. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий і неробочий день, а не за години чергування.

За наведених обставин відповідач вважає, що право на отримання компенсації відповідно до статей 72, 107 КЗпП України виникає при фактичному залученні суддів у надурочний час, а також у вихідні, святкові і неробочі дні до розгляду справ, пов`язаних з виборчим процесом, що в кожному конкретному випадку має підтверджуватись інформацією з автоматизованої системи документообігу суду та протоколами судових засідань.

У відповідь на запит листом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 листопада 2020 року № 01-12/327Вих. надано інформацію про те, що справи, пов`язані з виборчим процесом, 25 жовтня 2020 року судом не розглядалися. Також повідомлено, що відповідно до затверджених графіків судді та працівники апарату суду чергували з перебуванням на робочому місці.

А ні Законом № 1402-VIII, а ні КЗпП України питання залучення суддів та інших працівників до чергування не врегульовано. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Згідно з постановою Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 02 квітня 1954 року № 233 «Про чергування на підприємствах і в установах» чергування працівників після закінчення робочого дня, у вихідні і святкові дні компенсуються наданням протягом найближчих 10 днів відгулів тієї ж тривалості, що і чергування. Оплата за чергування зазначеною постановою не передбачена.

З урахуванням вищевикладеного, листом від 01 грудня 2020 року №2854/20вих. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повідомило позивачу про відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошових коштів у якості компенсації за роботу у вихідний день 25 жовтня 2020 року, а також роз`яснило позивачу право на отримання відгулу за чергування у вихідний день.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою від 14 грудня 2020 року про відкриття провадження у справі визначено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 26-27).

Ухвалою від 08 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 03 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. (арк. спр. 75).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 76, 77, 78, 78 зв.). Заявою від 22 грудня 2020 року позивач просила розглянути справу за її відсутності (арк. спр. 32). Причини неявки відповідача суду не відомі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) працює на посаді судді Рубіжанського міського суду Луганської області з 01 жовтня 2012 року, що підтверджено трудовою книжкою від 04 лютого 1996 року серії НОМЕР_2 , наказом Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 грудня 2019 року № 57-ОС «Про здійснення повноважень судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 » та посвідченням судді № МЗ-16250 (арк. спр. 9, 10, 34).

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (ідентифікаційний код 26297948, місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 34) як територіальний орган Державної судової адміністрації України діє на підставі Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, затвердженого головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року (арк. спр. 61-67).

Відповідно до частини четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII та пункту 4.3 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, затвердженого головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів Луганської області.

Згідно з пунктом 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Рубіжанського міського суду Луганської області, прийнятих на загальних зборах працівників Рубіжанського міського суду Луганської області та затверджених наказом від 11 січня 2016 року № 12-ОД (зі змінами, внесеними зборами суддів Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 березня 2019 року № 1), для працівників суду встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота та неділя (арк. спр. 33).

18 березня 2019 року збори суддів Рубіжанського міського суду Луганської області прийняли рішення про залучення до роботи (чергування) під час проведення виборчого процесу в Україні суддів, встановивши можливість здійснювати роботу (чергування) одним суддею, та надали право на виконання рішення зборів суддів видання головою суду відповідного наказу про затвердження графіку чергувань суддів з подальшим складанням табелю обліку використання робочого часу та оплатою роботи суддів відповідно до положень статей 72, 170 КЗпП України (арк. спр. 11-15).

Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 вересня 2020 року № 19-ОД «Про встановлення графіку чергування суддів Рубіжанського міського суду Луганської області на час виборчого процесу» встановлено графік чергування суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у вихідні, святкові та неробочі дні на час виборчого процесу з 05 вересня 2020 року до 08 листопада 2020 року, та згідно графіку чергування суддів встановлено чергування ОСОБА_1 , зокрема, 25 жовтня 2020 року з перебуванням на робочому місці з 08:00 год. до 20:00 год. (арк. спр. 16-17).

Згідно з витягом з Табелю обліку використання робочого часу Рубіжанського міського суду Луганської області за період з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року, заповненого 27 жовтня 2020 року, 25 жовтня 2020 року (неділя) у судді ОСОБА_1 був робочим днем (арк. спр. 18).

26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до голови Рубіжанського міського суду Луганської області з заявою про компенсацію згідно з вимогами статті 72 КЗпП України в грошовій формі у подвійному розмірі за роботу у вихідний день під час виборчого процесу 25 жовтня 2020 року, обчислену за правилами статті 107 КЗпП України (арк. спр. 19).

Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 жовтня 2020 року № 22-ОС «Про компенсацію за роботу під час виборчого процесу» серед іншого наказано компенсувати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 роботу у вихідний день, у грошовій формі у подвійному розмірі, за чергування 25 жовтня 2020 року з 8-00 до 20-00 годин (арк. спр. 20).

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 01 грудня 2020 року № 2854/20вих. позивачу відмовлено в нарахуванні компенсації за роботу у вихідний день 25 жовтня 2020 року (арк. спр. 22-23).

Відповідно до листа голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 листопада 2020 року № 01-12/327Вих. справи, пов`язані з виборчим процесом, у вихідні дні 24 та 25 жовтня 2020 року судом не розглядались. Судді та працівники апарату суду в зазначений час чергували з перебуванням на робочому місці (арк. спр. 49, 57).

Згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 25 листопада 2020 року за № 2780/20-Вих розмір нарахованої ОСОБА_1 суддівської винагороди за жовтень 2020 року склав 81977,98 грн: оклад (17 робочих днів) - 51048,57 грн, вислуга (30 %) - 15314,57 грн, відрядження (4 робочих дні) - 15614,84 грн; середньоденна суддівська винагорода в жовтні 2020 року склала 3903,71 грн (арк. спр. 21).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади оплати праці визначені у КЗпП України, положеннями статті 72 якого, зокрема, визначено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Згідно із статтею 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Водночас, відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Стаття 130 Конституції України визначає, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

Питання суддівської винагороди врегульовано статтею 135 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду (частина четверта статті 135 Закону № 1402-VIII).

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина п`ята статті 135 Закону № 1402-VIII).

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду (частина шоста статті 135 Закону № 1402-VIII).

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду (частина сьома статті 135 Закону № 1402-VIII).

Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Цілком таємно», - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Таємно», - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду (частина восьма статті 135 Закону № 1402-VIII).

Спірним питанням в межах розгляду цієї справи є можливість нарахування судді за роботу у вихідні та святкові дні грошової компенсації у подвійному розмірі.

На підставі аналізу положень статей 72 та 107 КЗпП України працівник наділений правом на оплату у подвійному розмірі за роботу у вихідний день, водночас складові суддівської винагороди як оплати за виконання функцій судді визначені статтею 135 Закону № 1402-VIII.

Питання щодо співвідношення норм трудового та спеціального законодавства вирішувалося в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Отже, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. При цьому, суд зазначає, що відмінність правового регулювання відповідних правовідносин, у тому числі в частині наявності або відсутності певних прав та обов`язків за спеціальним законодавством, не вказує на неврегульованість цих правовідносин.

Суддівська винагорода регулюється Законом № 1402-VIII (крім суддів Конституційного Суду України) і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Законом № 1402-VIII не передбачено підстав для нарахування судді компенсації у подвійному розмірі за роботу у вихідні та святкові дні, що свідчить про відсутність підстав для її виплати.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону № 1402-VIII та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

При розгляді даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, пов`язаних з нарахуванням судді за роботу у вихідні та святкові дні грошової компенсації у подвійному розмірі, викладені у постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 826/8358/17 (№ рішення в ЄДРСР 79208200) та від 29 січня 2020 року у справі № 440/2403/19 (№ рішення в ЄДРСР 87238699).

Суд вихиляє як безпідставні посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що відповідач не є роботодавцем позивача і відмова відповідача у виплаті компенсації за роботу у вихідний день всупереч наказу голови суду є перевищенням повноважень відповідача, оскільки наказ голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 жовтня 2020 року № 22-ОС «Про компенсацію за роботу під час виборчого процесу» щодо компенсації судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 роботи у вихідний день, у грошовій формі у подвійному розмірі, за чергування 25 жовтня 2020 року з 8-00 до 20-00 годин не відповідає приписам Закону № 1402-VIII, а відповідач у межах спірних правовідносин діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить залишити без задоволення.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а докази понесення нею інших судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (ідентифікаційний код 26297948, місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 34) про стягнення компенсації за роботу у вихідний день відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська