Рішення № 95273070, 02.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/396/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, що полягає в не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №1, періодів роботи у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 01.10.1991 по 19.01.1995; відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 31.12.1998; Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996;

зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці з 01.10.2020, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №1, періоди роботи на відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 01.10.1991 по 19.01.1995; відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 31.12.1998; Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 21.09.2020 він звернувся до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Листом №52-62/Б-21/8-1238/20 від 06.10.2020 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відмова мотивована тим, що до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №31, позивачу не було зараховано періоди роботи на: відокремленому підрозділ «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 01.10.1991 по 19.01.1995; відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 таз 18.09.1998 по 31.12.1998; Ровеньківське шахто-прохідне управління №6 тресту «Антрацитуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківське шахто-будівельне управління №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996. Відповідач посилається на те, що надані позивачем документи для перерахунку пенсії, що підтверджують наявність необхідного стажу, не можуть бути застосовані, оскільки вони видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не зарахуванні позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №1, вищевказаних періодів роботи, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 27.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.02.2021 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.97-103) відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

06 лютого 2020 року на адресу управління від позивача надійшла заява довільного зразка про призначення пенсії за віком згідно п.2 пп.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. До заяви були надані наступні документи: копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 11.11.1996; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №925- 5000212800 від 15.10.2019; трудова книжка серії НОМЕР_2 від 13.06.1990; диплом серії НОМЕР_3 від 22.05.1991.

На думку відповідача законні підстави зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи в якості учня гірноробочого на: шахті імені В.В. Вахрушева 23.07.1991 з 30.09.1991та в якості підземного електрослюсаря з 24.02.1992 по 19.01.1995 та з 03.04.1989 по 16.02.1993, шахті Ровеньківське шахтопрохідницьке управління "Антрацитвуглестрой" з 18.04.1995 по 13.01.1996, з 18.05.1996 по 09.10.1996, та шахті ім. М.В. Фрунзе "Ровенькиантрацит" з 19.11.1996 по 13.07.1998, з 18.09.1998 по 31.12.1998 відсутні, оскільки не надано уточнюючі довідки підприємств на підтвердження пільгового стажу. Також, неможливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах, атестація робочих місць за вищезазначений період відсутня.

Зазначив, що однією з основних умов для призначення пенсії є волевиявлення особи, яке полягає у зверненні в установленому порядку до органів Пенсійного Фонду України із відповідною заявою, форма та зміст якої затверджений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4.1 розділу IV).

Звернення до суду за захистом своїх прав само по собі не є підставою для виникнення прав та обов`язків у пенсійній сфері. Для цього необхідне волевиявлення особи, яка звертається до Пенсійного фонду. За відсутністю згоди особи на призначення пенсії, відсутні підстави для виникнення правочину.

Крім того, повноваження відповідача по розгляду заяв пенсіонерів визначені в Порядку № 22- 1. Заява до Пенсійного фонду подається із дотриманням загальних правил діловодства, які встановлені для підприємств, установ та організацій. Відсутність належного документа, який підтверджує звернення особи до установи пенсійного фонду, не дає можливості останньому розглянути цю заяву відповідно до діючого законодавства.

На думку відповідача, факт порушення Марківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області чинного законодавства в межах спірних правовідносин відсутній, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться призначення пенсії, а тому покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означає спонукання до порушень способу, що визначений законодавством.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки від 15.10.2019 №925-5000212800 (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) (а.с.14-19,108 на звороті).

На підставі особистої заяви від 06.02.2020 позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до пп.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.22,105-109, 110 на звороті).

Як вбачається з протоколу призначення пенсії страховий стаж позивача складає 36 років 03 місяці 07 днів, у тому числі робота за Списком №1 - 10 років 10 місяців 19 днів (а.с.105-108).

21.09.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою довільної форми, відповідно до якої просив здійснити перерахунок його пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням всього пільгового стажу за Списком №1, а саме періоди роботи:

у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 01.10.1991 по 19.01.1995; з 27.02.2006 по 13.06.2007, з 01.09.2009 по 24.10.2010 та з 29.11.2010 по 28.07.2011;

у відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 27.05.2000;

у Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996;

у Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996;

у шахтному управлінні ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит» з 20.10.2011 по 30.11.2016 та з 13.12.2016 по 21.03.2017 (а.с.20,21).

Листом від 06.10.2020 за №57-62/Б-21/8-1238/20 відповідачем на вищевказану заяву повідомлено позивача, що за матеріалами наданих документів, загальний стаж роботи становить 26 років 03 місяці 09 днів, стаж роботи за Списком №1 - 10 років 10 місяців 19 днів. Одночасно повідомлено про неможливість зарахування до пільгового стажу періодів роботи в якості учня гірноробочого на: шахті імені В.В. Вахрушева з 23.07.1991 по 30.09.1991 та в якості підземного електрослюсаря з 24.02.1992 по 19.01.1995 та з 03.04.1989 по 16.02.1993, Ровеньківське шахтопрохідницьке управління "Антрацитвуглестрой" з 18.04.1995 по 13.01.1996, з 18.05.1996 по 09.10.1996, шахті ім. М.В. Фрунзе "Ровенькиантрацит" з 19.11.1996 по 13.07.1998, з 18.09.1998 по 31.12.1998, по причині відсутності підтвердження пільгового стажу уточнюючими довідками підприємств. Також, даним листом зазначено про неможливість визначення повної зайнятості протягом робочого дня на підземних роботах та відсутність за вищезазначений період атестації робочих місць (а.с.22-25).

Отже, як вбачається з позовних вимог, позивач вважає, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не зарахування позивачу періодів його роботи у: відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 01.10.1991 по 19.01.1995; відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 31.12.1998; Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996. Відповідно вказані періоди роботи позивача є спірними.

Згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_5 від 13.06.1990 (а.с.26-45), в межах предмету позову, вбачається таке.

Позивача 23.07.1991 прийнято учнем гірника з повним робочим днем під землею до відособленого підрозділу «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит»; з 30.09.1991 позивач навчався на курсах при Ровеньківському УКК на електрослюсаря підземного; 24.02.1992 позивача переведено підземним електрослюсарем на дільницю мех-цех, 19.01.1995 позивача звільнено.

19.11.1996 позивача прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею до відокремленого підрозділу «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит»; 28.01.1997 позивача зараховано до штату постійним електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; 02.06.1997 позивача направлено на курси прохідників до Ровеньківського УКК; 09.07.1997 - позивача переведено прохідником підземним з повним робочим днем під землею. 19.05.1997 внесено запис щодо проведеної атестації робочого місця позивача за умовами праці, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1; 13.07.1998 позивача звільнено.

18.09.1998 позивача прийнято гірником підземним з повним робочим днем під землею до відособленого підрозділу «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит», 25.12.1998 позивача переведено прохідником підземним з повним робочим днем під землею та 27.05.2000 позивача звільнено.

18.04.1995 позивача прийнято підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею до Ровеньківського шахто-прохідного управління №6 тресту «Антрацитвуглестрой» та 13.01.1996 позивача звільнено.

18.05.1996 позивача прийнято підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею до Ровеньківського шахто-будівельного управління №1 тресту «Антрацитвуглестрой» та 09.10.1996 позивача звільнено.

Отже, при розгляді даної справи спірним питанням є правомірність відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів роботи у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 01.10.1991 по 19.01.1995; відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 31.12.1998; Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитувуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 з подальшими змінами і доповненнями (далі Закон № 1058).

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1).

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" вбачається, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Частиною четвертою статті 45 Закону України № 1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають «електрослюсари (слюсари)…» 1010100г-19931, 1010300а-17491 прохідники.

Отже, професія та посада позивача у спірні періоди віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо посилань відповідача на відсутність з 21.08.1992 атестації робочого місця позивача, суд зазначає таке.

Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, де з вини власника не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

За непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць відповідальність покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а.

Щодо посилань відповідача на відсутність уточнюючих довідок, оскільки трудова, книжка позивача не містить повних даних щодо пільгового характеру роботи позивача, суд зазначає таке.

Уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спеціальний трудовий стаж позивача не повинен підтверджуватись уточнюючими довідками, оскільки трудова книжка позивача містить достатню інформацію щодо спірних періодів роботи на пільгових умовах, а тому наявні відомості визначають право позивача на зарахування до його пільгового стажу при призначенні пенсії спірного періоду роботи.

Дослідженням трудової книжки позивача вбачається, що у ній наявні всі необхідні записи щодо роботи позивача на пільгових умовах у спірні періоди, а отже спеціальний трудовий стаж позивача не повинен підтверджуватись уточнюючими довідками, тому доводи відповідача щодо необхідності надання уточнюючих довідок судом до уваги не беруться.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи до його пільгового стажу.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

З урахуванням того, що настання негативних наслідків для позивача пов`язано саме з протиправними діями відповідача, які полягали у відмові позивачу у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи, суд, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи: у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 23.07.1991 по 19.01.1995; у відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 31.12.1998; у Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996 та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача вказані періоди.

Суд звертає увагу відповідача на те, що позивач хоча і звернувся до управління із заявою невстановленого зразка (довільної форми) для перерахунку пенсії, проте зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а тому не розгляд заяви з цього приводу було б формалізмом. До того ж, вказана обставина не була підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи та, відповідно проведення перерахунку.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 30.05.2018 по справі № 537/3480/17.

Як вбачається з заяви позивача про перерахунок пенсії, останній дійсно звернувся з заявою довільної форми, проте чітко просив відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням певних періодів роботи. При цьому відповідачем відмовлено у зарахуванні таких періодів, а перерахунок не здійснено.

З врахуванням спірного стажу роботи та стажу, який не заперечується відповідачем (10 років 10 місяців 19 днів), пільговий стаж позивача складає більше 15 років, а відтак суд дійшов висновку, що позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статтею 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV, тому позовні вимоги позивача про здійснення перерахунку, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періодів роботи: у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 23.07.1991 по 19.01.1995; у відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 31.12.1998; у Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996 , відповідно до його заяви від 21.09.2020.

Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до його заяви від 21.09.2020 та статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії по Списку №1 періоди роботи: у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 23.07.1991 по 19.01.1995; у відокремленому підрозділі «Шахта ім. М.В. Фрунзе» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 19.11.1996 по 13.07.1998 та з 18.09.1998 по 31.12.1998; у Ровеньківському шахто-прохідному управлінні №6 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.04.1995 по 13.01.1996; Ровеньківському шахто-будівельному управлінні №1 тресту «Антрацитвуглестрой» з 18.05.1996 по 09.10.1996.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (92400, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вул.Центральна, 20, код ЄДРПОУ 41247405) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікацйний номер НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян