Рішення № 95273020, 01.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/56/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

судді Казанчук Г.П.;

секретаря судового засідання - Сосновської В.В.

за присутності:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Салюка С.М.

представників відповідача - Варакіної С.В., Садовніченко Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області про визнаний протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області №94о/с від 22 грудня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 шляхом припинення контракту про проходження державної служби»;

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області з 29 грудня 2020 року;

- стягнути з Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області (код в ЄДРПОУ 43332895) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2020 року до дня поновлення на роботі, який на день звернення з відповідним позовом до суду становить 1639,86 грн. (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять гривень вісімдесят шість копійок) з утриманням (відрахуванням) з цієї суми всіх обов`язкових податків, платежів та зборів;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області (код в ЄДРПОУ 43332895) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1816 гри. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) судових витрат.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що з 21.10.2021 року його призначено на вакантну посаду провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» шляхом укладення контракту про проходження державної служби, на період дії карантину та до дня визначення переможця конкурсу, за результатами проведеної співбесіди та встановлено випробування строком два місяці. Проте наказом від 22.12.2020 року №94 о/с його було звільнено шляхом припинення контракту про проходження державної служби з 28 грудня 2020 року відповідно до п.2 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». Зазначений наказ ОСОБА_1 вважає протиправним, оскільки підставою для звільнення визначено норму Закону України «Про державну службу» щодо не проходження випробувального строку, при цьому останнім днем випробування був 21 грудня 2020 року, а відтак з 22.12.2020 року він вважається таким, що пройшов випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Крім того ОСОБА_1 зазначив про те, що на час звільненні він перебував на лікарняному, що також свідчить про протиправність спірного наказу.

Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області (надалі відповідач) подано відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнано з підстав правомірності винесення наказу від 22.12.2020 року №94 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 шляхом припинення контракту про проходження державної служби», оскільки звільнення відбулось за результатами наданих показників, з урахуванням поданої довідки безпосереднього керівника державного службовця від 21.12.2020 року на підставі п.18 контракту. Крім того, зауважує, що згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку, ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити безпосереднього керівника, у разі не виходу на роботу, про причину відсутності, проте станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не надавались будь-яка інформація, документи або їх копії, які б підтверджували його перебування на лікарняному.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09.02.2021 року (а.с.36-37).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року витребувано у сторін докази, викликано в судове засідання свідка та визнано обов`язкову особисту участь позивача (а.с.101-102).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2020 року Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області з ОСОБА_1 укладено контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі контракт, а.с.70-71).

Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області (Кіровоградський рибоохоронний патруль) від 21 жовтня 2020 року №74 о/с призначено ОСОБА_1 з 21 жовтня 2020 року на вакантну посаду провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» шляхом укладання контракту про проходження державної служби на період дії карантину та до дня визначення переможця конкурсу, за результатами проведеної співбесіди (а.с.69).

У цей же день ОСОБА_1 прийняв Присягу державного службовця (а.с.57).

Заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Гурським В. складено довідку про те, що ОСОБА_1 не подавались звітність про стан зимівлі водних біоресурсів у підконтрольних водних об`єктах та про відсутність даних роботи для оприлюднення у ЗМІ (а.с.90).

22.12.2020 року Управлінням Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області Кіровоградський рибоохоронний патруль складено попередження про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 , у якому зазначено про те, що на виконання ч.3 п.18 контракту про проходження державної служби від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 попереджається про припинення цього контракту у зв`язку з неналежним виконанням завдань, визначених на листопад та грудень 2020 року. Дане попередження ОСОБА_1 , отримав 22.12.2020 року (а.с.91).

Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області Кіровоградський рибоохоронний патруль від 22 грудня 2020 року №94 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» та абзацу 3 пункту 18 контракту про проходження державної служби на період дії карантину від 21 жовтня 2020 року звільнено ОСОБА_1 з посади провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» з займаної посади 28 грудня 2020 року, у зв`язку з встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді, протягом строку випробування, шляхом припинення контракту про проходження державної служби на період дії карантину з 28 грудня 2020 року (надалі спірний наказ, а.с.92).

Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч.2 ст.1 Закону України «Про державну службу»).

Згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про державну службу» вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Дію положень Закону України «Про державну службу» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу тимчасово зупинено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, згідно із Законом України від 13 квітня 2020 року N 553-IX, враховуючи зміни, внесені Законом України від 13 травня 2020 року N 591-IX).

Позивача прийнято на державну службу без проведення конкурсу на посаду через противоепідеміологічні заходи, за наслідком співбесіди та укладено контракт від 21.10.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 290 затверджений Порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі Порядок №290), який визначає механізм добору на вакантні посади державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому суд акцентує увагу на помилковість доводів представника відповідача про те, що Закон України "Про державну службу" в частині норм Закону щодо укладення контракту не розповсюджується на позивача, оскільки його було прийнято на посаду без проведення конкурсу.

В абзаці першому пункту 6 Порядку №290 визначено, що після проведення співбесіди суб`єкт призначення або керівник державної служби в державному органі приймає рішення про визначення переможця (переможців) за результатами процедур конкурсного відбору або про його (їх) відсутність. Такі рішення оформляються протокольним рішенням суб`єкта призначення або шляхом видання наказу (розпорядження) керівника державної служби в державному органі.

Відповідно до пункту 7 Порядку №290 на Єдиному порталі вакансій державної служби оприлюднюється інформація про:

переможця (переможців) за результатами процедур конкурсного відбору;

відсутність переможця за результатами процедур конкурсного відбору.

Інформація про переможця (переможців) за результатами процедур конкурсного відбору повинна містити прізвище, ім`я та по батькові кандидата, найменування посади та загальну кількість балів, набраних кандидатом (пункт 8 Порядку №290).

Аналізуючи норми Порядку №290, суд дійшов висновку, що ним врегульоване питання виключно щодо процедури прийняття на державну службу загального без конкурсу, яка фактично замінена співбесідою, проте, за результатом наслідком укладання контракту є акт державного органу про прийняття на посаду державної служби, а відтак, склавши Присягу державного службовця, позивач набув усіх прав та обов`зків, визначених саме Законом України "Про державну службу". Більш того, у Порядок №290 не визначає правові підстави звільнення особи з державної служби, а встановлює лише часову особливість проходження державної служби на цій посаді.

Відповідно до частини 1 статті 31-1 Закону України «Про державну службу» з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» акт про призначення на посаду може містити також такі умови та зобов`язання:

1) строк призначення (у разі строкового призначення);

2) строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком).

Пунктом 20 контракту про проходження державної служби від 21.10.2020 року визначено, що цей контракт набирає чинності після його підписання сторонами з дати, визначеної в акті про призначення особа на посаду.

У пункті 1 наказу від 21.10.2020 року №74 о/с зазначено про призначення ОСОБА_1 з 21.10.2020 року, а пунктом 3 встановлено випробувальний термін строком на 2 місяці.

Отже позивач розпочав роботу на державній службі 21.10.2020 року з випробувальним терміном 2 місяці.

Статтею 35 Закону України «Про державну службу» визначено, що в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов`язковим.

На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов`язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату.

Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.

У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб`єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу.

Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв`язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов`язки.

Суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.

У преамбулі спірного наказу вказано пункт 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» та абзац 3 пункту 18 контракту про проходження державної служби на період дії карантину, укладеного 21 жовтня 2020 року. Водночас у мотивувальній частині наказу зазначено про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

Позивач у позові зазначив про те, що випробувальний термін сплив 21 грудня 2020 року, а відтак він вважається таким, що пройшов випробувальний термін.

Натомість відповідач у відзиві та у судовому засіданні наполягав на тому, що позивача звільнено з посади за абзацом 3 пункту 18 контракту про проходження державної служби від 21.10.2020 року через неналежне виконання завдань, визначених на листопад та грудень 2020 року.

Частиною 1 статті 83 Законом України «Про державну службу» визначено, що державна служба припиняється:

1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);

4) за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону);

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);

7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Отже, звільнення з державної служби розмежовано за підставами звільнення.

У спірному наказі наявне посилання на статтю 87 цього Закону та зазначено про невідповідність позивача займаній посаді протягом строку випробування. Натомість відповідач, у відзиві на позов намагається довести, що звільнення відбулось не у зв`язку з невідповідністю займаній посаді протягом строку випробування (як вказано у спірному наказі), а з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби.

Принагідно суд зауважує, що предметом даної справи є законність та правомірність винесення наказу від 22.12.2020 року №94 о/с, а відтак мотиви чи інші підстави звільнення, які не були вказані у спірному наказі не можуть братись до уваги.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

Частинами 1, 3 статті 241-1 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП) строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Оскільки позивач розпочав роботу з випробувальним терміном 21 жовтня 2020 року, а відтак останнім днем двомісячного строку випробування спливає 21 грудня 2020 року. Отже з 22 грудня 2020 року звільнення позивача можливе за загальними підставами. Водночас у спірному наказі вказано про звільнення позивача саме через невідповідність державного службовця займаній посаді протягом строку випробування без вказівки на інші підстави.

У період випробувального терміну роботодавець з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатність виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки за трудовим договором. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право розірвати з працівником трудовий договір з причини незадовільного результату випробування. Прийняти таке рішення роботодавець має право в будь-який час протягом випробувального строку, в т. ч. не чекаючи дня закінчення цього строку.

При цьому, висновок роботодавця про невідповідність працівника роботі має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Отже, аналіз вищеописаних фактів дає підстави суду дійти висновку, що звільнення позивача з мотивів невідповідності займаній посаді протягом випробувального терміну, відбулось поза межами встановленими законом, а відтак таке звільнення є протиправним.

Як зазначалося у спірному наказі зазначено про звільнення позивача з мотивів його невідповідності займаній посаді. Підставою для прийняття наказу про звільнення слугувала довідка заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_2 .

Проте, у даній довідці у якості порушення зазначено про те, що позивачем з 21 жовтня 2020 року не надано жодної інформації для висвітлення на офіційному сайту Управління, а також про неподання інформації про стан зимівлі водних біоресурсів у підконтрольних водних об`єктах.

Проте згідно посадової інструкції провідного державного інспектора відділу охорони водних біорсурсів у позивача відсутній обов`язок подавати інформацію для ЗМІ.

Судом допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який працює заступником начальника відділу охорони біоресурсів в судовому засіданні зазначив, що підставою звільнення слугувала його довідка про те, що позивач не виконує на належному рівні свої службові обов`язки, оскільки була дуже мала кількість протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому на питання суду, яка має бути приблизно середня кількість складених протоколів навести не зміг. Крім того, свідок зауважив, що позивач не здавав щоденник державного інспектора рибоохорони, а відтак він не міг перевірити, що саме робить на роботі позивач.

Натомість позивач пояснював, що щоденник державного інспектора рибоохорони вони зобов`язані здавати керівнику, і коли отримував завдання на листопад місяць він надавав керівнику свій щоденник, проте коли отримував завдання на грудень місяць, керівника не було на місці, а тому він, отримавши завдання, забрав щоденник і поїхав виконувати свої посадові обов`язки.

Так, у пункті 6 "основні посадові обов`язки" посадової інструкції визначений обов`язок оформлення належним чином щоденника державного інспектора та надання його на перевірку на вимогу керівництва Відділу (а.с.19-20).

Так, суд зауважує, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу відмови позивача здати щоденник державного інспектора рибоохорони на вимогу керівництва Відділу, оскільки цей факт не було зафіксовано ні актом, ні будь-яким іншим документом.

Дослідивши зміст щоденник державного інспектора рибоохорони суд дійшов висновку, що він був заповнений позивачем, а за жовтень місяць даний щоденник підписаний керівником без будь-яких зауважень.

Отже зазначені у довідці обставини, на підставі яких було звільнено позивача, не свідчать у повній мірі та не підтверджують недостатню кваліфікацію позивача.

Вказані у довідці обставини не підтверджують невідповідність позивача займаній посаді протягом випробувального терміну, наслідком якого є звільнення з державної служби, а лише можуть підтверджувати, у випадку доведення вини позивача по фактах щодо неналежного виконання ним посадових обов`язків та допущених порушень, що, в свою чергу, мало б призвести до застосування до нього заходів дисциплінарного впливу, оскільки позивач пройшов випробування протягом строку встановленого у наказі від 21.10.2020 року №74 о/с.

Так, представник відповідача намагалась довести суду, що позивача звільнено не у зв`язку з невідповідністю займаній посаді протягом випробувального терміну, а на підставі абзацу третього пункту 18 контракту про проходження державної служби від 21.10.2020 року. При цьому інший представник відповідача наполягав на тому, що позивача звільнено з підстав не проходження випробувального терміну.

При цьому різні доводи представників відповідача суд оцінює критично через їх безпідставність та не доведеність.

Так, абзацом третім пункту 18 контракту про проходження державної служби від 21.10.2020 року визначено, що дія цього контракту припиняється за ініціативою державного органу у разі невиконання або неналежного виконання завдань, визначених відповідно до абзацу третього пункту 6 цього контракту, протягом двох місяців підряд.

Згідно абзацу третьому пункту 6 контракту про проходження державної служби від 21.10.2020 року державний орган зобов`язується визначати щомісяця особі не менше двох завдань із ключовими показниками результативності ефективності та якості, а також строком виконання.

При цьому на вимогу суду відповідачем не надано належних та допустимих доказів встановлення позивачу не менше двох завдань, які останнім не було виконано.

Більш того, суд зауважує, що в абзаці третьому пункту 6 контракту зазначено, що невиконання або неналежне виконання повинно мати місце протягом двох місяців підряд, натомість спірний наказ видано 22 грудня, тобто до закінчення календарного місяця, що спростовує факт невиконання позивачем посадових обов`язків протягом грудня, та як наслідок унеможливлює звільнення за наведеною нормою контракту.

У матеріалах справи наявна доповідна головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» у якій зазначено про те, що позивачем викрито 5 порушень природоохоронного законодавства та відповідно складені адміністративні протоколи (а.с.89).

Більш того, суд акцентує увагу, що позивач, за позицією відповідача протягом одного й того ж періоду пройшов випробувальний термін, водночас, протягом цього ж періоду, за позицією відповідача, не виконував/неналежно виконував завдання із ключовими показниками результативності ефективності. Такі обставини є взаємовиключними.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення позивачем умов контракту, які призвели до його звільнення, оскільки у спірному наказі взагалі відсутнє посилання на статтю 88-1 Закону України «Про державну службу», у якій визначено, що контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби.

При цьому суд зауважує, що жоден із доводів відповідача, як то невідповідність позивача займаній посаді протягом випробувального строку, так і не виконання чи неналежне виконання завдань протягом двох місяців, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, а відтак спірний наказ винесений всупереч вимогам Закону України «Про державну службу».

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу від 22.12.2020 року №94 о/с.

Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 Верховний Суд України зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

У ході розгляду справи суд установив, що позивача без законної підстави звільнено з посади провідного державного інспектора відділу охорони біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області з 28 грудня 2020 року, який був останнім днем його роботи.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідачем надано довідку №3 від 05.02.2021 року про заробітну плату позивача за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням, відповідно до якої розмір заробітку ОСОБА_1 у жовтні 2020 року склав 1942,86 грн., у листопаді 2020 року -5682,86 грн., усього - 7625,72 грн. Середньоденна заробітна плата, розрахована із кількості робочих днів за ці два місяці (29 днів), становить 262,96 грн.=7625,72/29 (а.с.50).

Вимушений прогул позивача у період з 29.12.2020 року по 01.03.2021 року складає 44 робочих днів, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 11570,06 грн. (262,96 грн. х 44 дні). Вказана сума визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Кошти втраченого заробітку за час вимушеного прогулу позивача слід стягнути на його користь з управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області, у штаті якого позивач проходив службу та отримував заробітну плату.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

При цьому законодавчо не врегулюване питання, за який місяць необхідно розраховувати суму в межах стягнення до негайного виконання. Суд вважає за необхідне стягнути суму заробітної плати в межах суми, присудженої до стягнення за один місяць, що передував місяцю винесення судового рішення (лютий 2021 р.), а відтак судове рішення в частині суми стягнення середньої плати в розмірі 5259,20 грн. (20 роб.дні х 262,96) та поновлення позивача на посаді підлягають негайному виконанню. Сума стягнення середньої плати з розмірі 5259,20 грн. визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що у випадках, установлених пунктом першим частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Суд зазначає, що позивач помилково сплатив судовий збір, а тому має право на звернення до суду з відповідною заявою щодо повернення сплаченої суми судового збору.

Інших судових витрат, які підлягають розподілу, сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області про визнаний протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області від 22 грудня 2020 року №94о/с "Про звільнення ОСОБА_1 шляхом припинення контракту про проходження державної служби".

Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного державного інспектора відділу охорони біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області з 29 грудня 2020 року.

Стягнути з управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2020 року по 01 березня 2021 в сумі 11570,06 гривень з відрахуванням податків та зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у розмірі 5259,20 гривень з відрахуванням податків та зборів, за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення суду складений 03.03.2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук