Ухвала суду № 95272811, 26.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2021 року справа № 320/10529/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.12.2020 просить суд:

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок стажу відповідно до фактичних даних про стаж позивача та зробити перерахунок пенсії та доплат до неї відповідно до положень чинного законодавства та з урахуванням фактичних даних, що враховуються під час обчислення пенсії, а саме:

- позивач працював на Малому підприємстві "Будівельник" з 01.11.1990 по 01.04.1993, зобов`язати відповідача зарахувати до стажу період роботи позивача з 01.11.1990 по 01.04.1993, на МП "Будівельник" - 2 роки 5 місяців;

- позивач працював приватним підприємцем на загальній системі оподаткування з 01.01.2000 по 31.03.2011, зобов`язати відповідача зарахувати до стажу період роботи позивач: за 2001 р. - 10 місяців; за 2002 р. - 8 місяців; за 2003 р. - 8 місяців; за 2004 р. - 160 д.; за 2005 р. - 19 д.; за 2006 р. - 62 д.; за 2007 р. - 15 д.; за 2008 р. - 14 д.; за 2009 р. - 42 д.; за 2010 р. - 213 д.; за 2011 р. - 90 д.

Всього за період з 01.01.2001 по 31.03.2011 - 3 роки 10 місяців 15 днів;

- позивач працював приватним підприємцем на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2018 по 30.04.2018;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу період роботи позивача з 01.01.2018 по 30.04.2018 - 4 місяці.

Всього за період роботи приватним підприємцем зарахувати до стажу позивача - 4 роки 2 місяці 15 днів;

Всього за період роботи на МП "Будівельник" та приватним підприємцем зарахувати до стажу позивача - 6 років 7 місяців 15 днів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 позовну заяву залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); надати уточнену позовну заяву (два примірники) із зазначенням обґрунтування та підстав позову щодо надання позивачу статусу ветерана праці, а також із конкретизованими позовними вимогами в частині зобов`язання відповідача зробити перерахунок стажу відповідно до фактичних даних про стаж позивача та перерахунок пенсії та доплат до неї відповідно до положень чинного законодавства та з урахуванням фактичних даних, що враховуються під час обчислення пенсії.

13.11.2020 позивачем до суду надано клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 13.11.2020 разом з уточненим позовом та додатками до нього, які були передані судді для розгляду 18.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії - на 10 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було надати суду уточнену позовну заяву (два примірники) із зазначенням у прохальній частині позовної заяви про зобов`язання відповідача зробити перерахунок стажу відповідно до фактичних даних про стаж позивача та зобов`язання відповідача зробити перерахунок пенсії та доплат до неї відповідно до положень чинного законодавства та з урахуванням фактичних даних, що враховуються під час обчислення пенсії, а саме: чітко вказати конкретні періоди роботи позивача на конкретному підприємстві (початкову та кінцеву дати роботи та повну назву підприємства), які на думку позивача протиправно не включені відповідачем до розрахунку стажу позивача.

07.12.2020 позивачем до суду надано клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 07.12.2020 разом з уточненим позовом та додатками до нього.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/10529/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.02.2021 на адресу суду від відповідача на виконання ухвали суду від 14.12.2020 у рекомендованому поштовому відправленні надійшов відзив на позовну заяву від 15.01.2021 №1000-0904-7/5879, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Отже, підпис як обов`язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

При дослідженні відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.01.2021 №1000-0904-7/5879, судом встановлено, що вказаний відзив не містить обов`язкового реквізиту документа, а саме особистого підпису представника за довіреністю Володимира Рутчика.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.01.2021 №1000-0904-7/5879, поданий без підпису представника за довіреністю Володимира Рутчика, має бути повернутий відповідачу без розгляду.

Також суд зазначає, що 03.02.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи №320/10529/20 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для можливості надання пояснень сторонами по справі, дослідженню письмових та інших доказів, допиту свідків та повного і всебічного встановлення обставин справи.

Так, вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №320/10529/20 у судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку, предметом позову є позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок стажу позивача та зарахувати до стажу період роботи позивача на МП "Будівельник" та приватним підприємцем, а також здійснити перерахунок пенсії та доплат до неї.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, позивач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною та будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Також, 03.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про виклик в судове засідання та допит в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи вказану заяву про виклик у судове засідання та допит в якості свідків вказаних осіб, позивач зазначив про те, що вказані особи можуть повідомити суду про обставини, які мають значення для справи, зокрема, про те, що вказані особи працювали разом з позивачем на МП "Будівельник" з 01.11.1990 по 01.04.1993.

Вирішуючи заяву позивача про виклик та допит свідків, суд зазначає, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі (стаття 65 Кодексу адміністративного судочинства України).

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Згідно із статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Так, заява про виклик свідків, мотивована необхідністю допиту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які можуть підтвердити, що вони разом із позивачем працювали у період з 01.11.1990 по 01.04.1993 на МП "Будівельник".

Зважаючи на зазначені у заяві доводи, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку, що для об`єктивного розгляду даної адміністративної справи відсутня необхідність у допиті свідків, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 57, 59, 162, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.01.2021 №1000-0904-7/5879, поданий без підпису представника за довіреністю Володимира Рутчика, - повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області без розгляду.

2. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи №320/10529/20 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.

3. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про виклик у судове засідання та допит в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - відмовити.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.