Рішення № 95272674, 03.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Справа № 280/9122/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати незаконною та скасувати вимогу відповідача від 10.11.2020 №Ф-9439-49 про сплату боргу (недоїмки);

- визнати незаконною та скасувати вимогу відповідача від 09.04.2019 №Ф-9439-49 про сплату боргу (недоїмки);

- зобов`язати відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника позивача шляхом виключення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік в сумі 8448 грн., за 2018 рік в сумі 7371,54 грн., за 2019 рік в сумі 11016,72 грн., та за 2020 рік в сумі 6295,30 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2020 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання на 04.02.2021 без виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 10.12.2020 (вх.№60710 від 14.12.2020). Позивачем зазначено про безпідставність винесення оскаржуваних вимог про нарахування боргу (недоїмки) за період 2017 - 2020 р. зі сплати єдиного соціального внеску з огляду на припинення нотаріальної діяльностіпозивача згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області №269/07 від 20.11.2017. Зауважено, що протягом 2018-2020 позивач не отримувала жодного доходу (прибутку) від жодної діяльності, окрім пенсії по інвалідності, яка відповідно до закону не є базою для нарахування єдиного внеску. Просить задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до відзиву на позовну заяву від 25.01.2021 (за вх.№4883 від 26.01.2021) відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 з 08.08.2007 по теперішній час зареєстрована як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. У зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо сплати єдиного соціального внеску за 2017- ІІІ квартали 2020 р., Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було сформовано оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки). У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як свідчать обставини справи, ОСОБА_1 , у період з 17.08.2007 по 20.11.2017 провадила незалежну професійну діяльність приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу.

Згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області №269/07 від 20.11.2017 нотаріальна діяльність позивача припинена (а.с.34-35).

06.12.2017 позивачем подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційна форма) за 2017 рік (а.с.41).

19.12.2017 документи нотаріального діловодства та архів передані позивачем до Запорізького державного нотаріального архіву (а.с.36-37).

09.04.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9439-49, якою позивача зобов`язано сплатити заборгованість по єдиному внеску у сумі 15538,53 грн. (а.с.43).

10.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9439-49, якою позивача зобов`язано сплатити заборгованість по єдиному внеску у сумі 28263,04 грн. (а.с.42).

Не погодившись з оскаржуваними вимогами та вважаючи їх протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з вимогами ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст. 2 Закону України № 2464-VI).

Пунктами 2 і 6 ч.1 ст.1 Закону України №2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.4 Закону України №2464-VІ платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до п.2 ч.1 ст.7 Закону України № 2464-VІ щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Так, відповідно до абзаців першого та другого п. 2 ч.1 ст.7 Закону України № 2464-VІ (у редакції Закону України № 1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону України № 2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками з 01.01.2017 виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Відповідно до ч.2-4, 8, 12 ст.9 Закону України № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з ч.5 ст.10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з абз.1, 3-5 ч.4 ст.25 Закону України № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Абзацом 2 п.2 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн (абзаци перший - третій, одинадцятий пункту 3 розділу VI Інструкції № 449).

Згідно з абз. 1 п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

За визначенням пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно п. 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, згідно п. 65.2 ст. 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, що передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

У справі, що розглядається, спірним є питання наявності у позивача статусу платника єдиного внеску відповідно до п. 5 ч.1 ст.4 Закону України № 2464-VІ і, як наслідок, наявності обов`язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за період з 2017 - ІІІ квартали 2020 року відповідно до оскаржуваних вимог.

Судом встановлено та не заперечено сторонами, що наказом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.11.2017 №269/07 нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бондар Ю.В. припинена (а.с.34-35).

З рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 04.12.2020 вбачається, що згідно даних ІТС «Податковий блок» 20.11.2017 припинено/зупинено незалежну професійну діяльність позивача (а.с.44-45).

Однак, з позиції відповідача, ОСОБА_1 , згідно реєстраційної та облікової картки платника податків перебуває на обліку відповідача як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (приватний нотаріус).

З посиланням на Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі - Порядок №1588), контролюючий орган вказує, що наявність наказу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.11.2017 №269/07 не впливає на встановлення/зняття ознаки незалежної професійної діяльності, оскільки фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що наказ Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області №269/07 про припинення нотаріальної діяльності позивача датовано 20.11.2017.

У період виникнення спірних правовідносин, порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах регулювався нормами п.11.22 Порядку №1588

Згідно пп.2 п.11.22 Порядку №1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Аналіз вказаної норми дає підстави суду стверджувати, що станом на дату припинення нотаріальної діяльності позивача, Порядком №1588 передбачено декілька варіантів зняття з обліку фізичних осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність: 1) за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо); 2) та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Наведене спростовує твердження відповідача про те, що наявність наказу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.11.2017 №269/07 не впливала на встановлення/зняття ознаки незалежної професійної діяльності позивача.

Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 435, чинний на час виникнення спірних правовідносин), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.

У разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію або припинення діяльності таких страхувальників. (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 435).

При цьому страхувальники, зазначені у пункті 4 цього розділу, зобов`язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Матеріалами справи підтверджується, що 06.12.2017 позивачем подано ліквідаційний Звіт за 2017 рік, яким розраховано суму єдиного внеску до сплати за 2017 рік у сумі 19544,10 грн. (з розрахунку щомісячної суми доходу у розмірі 8076,01 грн.) (а.с.41).

Всупереч наведеним обставинам, в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 02.05.2018 автоматично нараховано єдиний внесок у сумі 8448 грн. (з розрахунку мінімальної заробітної плати у 2017 р.), що свідчить про подвійне нарахування суми єдиного внеску за 2017 рік, отже суперечить нормам та принципам Закону України № 2464-VІ.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що попри припинення позивачем нотаріальної діяльності у 2017 році, відповідачем протиправно продовжено нарахування єдиного соціального внеску за період з 2017-ІІІ квартали 2020 року.

Факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги від 09.04.2020 №Ф-4349-49 на суму 15538,53 грн., від 10.11.2020 №Ф-9439-49 на суму 28263,04 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника позивача шляхом виключення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік в сумі 8448 грн., за 2018 рік в сумі 7371,54 грн., за 2019 рік в сумі 11016,72 грн., та за 2020 рік в сумі 6295,30 грн.

Згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 гл.1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з гл. 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування».

Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з п. 3 гл. 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.

Таким чином, оскільки судом вимоги від 09.04.2020 №Ф-4349-49 на суму 15538,53 грн., від 10.11.2020 №Ф-9439-49 на суму 28263,04 грн визнані протиправними, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника позивача шляхом виключення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за спірний період підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №06405.01.139.20121 від 10.12.2020 (а.с.32).

За таких обставин, судовий збір у розмірі 1681,60 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.11.2020 №Ф-9439-49 про сплату боргу (недоїмки) на суму 15538,53 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09.04.2019 №Ф-9439-49 про сплату боргу (недоїмки) на суму 28263,04 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування індивідуальної картки платника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) шляхом виключення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік в сумі 8448 грн., за 2018 рік в сумі 7371,54 грн., за 2019 рік в сумі 11016,72 грн., та за 2020 рік в сумі 6295,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча вісімсот одна) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.03.2021.

Суддя І.В.Садовий