Рішення № 95272506, 02.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року Справа № 280/4598/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фонду державного майна України (далі - позивач, ФДМУ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ДВС), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 16.06.2020 ВП №61830215 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику/повідомлення учасників справи. Крім того, ухвалою суду від 15.07.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №280/4040/20. Також, судом залучено до участі у справі, в якості третьої особи, ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.02.2021 провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірна постанова прийнята державним виконавцем необґрунтовано та підлягає скасуванню. Так, позивач посилається на те, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження з виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №0840/3202/18 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області. Разом з тим, позивач зазначає, що ним було належним чином повідомлення ВДВС про неможливість виконання рішення суду з поважних причин, оскільки відповідно до наказу ФДМУ від 17.01.2019 №39 діяльність Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області припинена, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.08.2019 внесено відповідний запис. Також, позивач посилався на те, що він звертався до суду з питання роз`яснення судового рішення, проте у задоволенні заяви було відмовлено. За таких обставин, позивач вважає, що рішення суду ним невиконано з поважних причин, що зумовлює відсутність підстав для застосування штрафу. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що державний виконавець у відповідності до вимог чинного законодавства зобов`язаний вживати заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Звертає увагу, що наведені у позовній заяві обставини не є поважними причинами для невиконання рішення суду, оскільки у разі неможливості поновити особу на посаді, з якої її було звільнено, належним способом виконання рішення є поновлення такої особи на аналогічній посаді, яка на даний момент існує. Вважає, що постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від третьої особи письмових пояснень щодо змісту заявлених позовних вимог не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №0840/3202/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, а саме:

визнано протиправним та скасовано наказ Фонду Державного майна України від 06 липня 2018 року №144-р «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018;

стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2018 по 25.09.2019 у сумі 273341,82грн.(двісті сімдесят три тисячі триста сорок одна грн. 82 коп.).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного у межах суми стягнення за один місяць - 26072,64 грн. допущено судом до негайного виконання.

За вказаним рішенням 25.09.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

15.04.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Яковенком Д.І. відкрито виконавче провадження №61830215 з примусового виконання виконавчого листа №0840/3202/18, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 25.09.2019, про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018 та зобов`язано боржника негайно виконати рішення суду.

19.05.2020 у виконавчому провадженні №61830215 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Яковенка Д.І. накладено на Фонд штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Крім того, 16.06.2020 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Яковенка Д.І. накладено на Фонд штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу від 16.06.2020, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, згідно Закону України «Про виконавче провадження» накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення (захворювання, стихійне лихо, тощо).

Згідно зі статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як встановлено судом, станом на 16.06.2020 боржником до ВДВС не надано доказів видання ФДМУ наказу/розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки ОСОБА_1 , а відтак відповідач дійшов обґрунтованого висновку про невиконання позивачем рішення суду.

Суд зазначає, що фактично єдиним доводом позивача, яким він обґрунтовує заявлені позовні вимоги є те, що він не мав змоги поновити ОСОБА_1 на посаді через те, що було ліквідовано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, у якому стягувача необхідно було поновити на роботі.

Разом з тим, такі доводи не є поважною причиною невиконання рішення суду, з огляду на таке.

Суд зазначає, що правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Суд зазначає, що припинення діяльності державного органу без правонаступництва можливе лише в тому випадку коли Держава на законодавчому рівні відмовляється від регулювання певних суспільних відносин, надання певних послуг, тощо.

В даному випадку, судом встановлено, що наказом ФДМУ від 17.01.2019 №39 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м.Дніпро, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

При цьому, зазначеним наказом визначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Отже, відбулась не ліквідація Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, а його реорганізація в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від викладену постанові від 21.03.2018 у справі 802/651/16-а, звернуто увагу на те, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Таким чином аргументи позивача про відсутність механізму реалізації поновлення особи (відсутність відповідної посади тощо), як причина невиконання своїх зобов`язань, не можуть бути підставою для невиконання судового рішення.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів здійснення ОСОБА_1 пропозиції щодо призначення на аналогічну та/або рівнозначну та/або іншу посаду у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, що могло б свідчити про вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду, та можливу наявність поважних причин його невиконання.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що наведені позивачем причини невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді є неповажними, оскільки вони не свідчать про наявність обставин, що унеможливлюють виконання такого рішення у спосіб, визначений статтею 65 Закону №1404-VIIІ.

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що державний виконавець, наклавши на Фонд державного майна України, як боржника у виконавчому провадженні, штраф за невиконання без поважних причин рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, у зв`язку з чим така постанова не підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фонду державного майна України (01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.03.2021.

Суддя І.В. Новікова