Рішення № 95271946, 26.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 р. Справа№200/10939/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не включення в довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, грошової допомоги, нарахованої та виплаченої разом з відпускними за травень 2020 за посадою першого заступника начальника Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області;

- зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області видати ОСОБА_1 нову довідку та включити в графу “інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць”) довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах віднесених до категорій посад державної служби і які на момент виходу на пенсію не займали посади державної служби за травень 2020 грошову допомогу, виплачену разом з відпускними за травень 2020 року.

- зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати та виплатити пенсію державного службовця ОСОБА_1 з 25 червня 2020 року;

- визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% посадового окладу та зобов`язати перерахувати з 25 червня 2020 року та виплатити пенсію у розмірі 90% посадового окладу з урахуванням надбавок та інших виплат, передбачених законом України “Про державну службу” без обмеження граничного розміру пенсії;

- визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних посадових окладів та зобов`язати нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних посадових окладів відразу після набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

За нормами Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ 1993 року, умови якого щодо розміру призначення пенсії та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів, були виконані ОСОБА_1 ще до внесення змін до ст.37 Закону та прийняття нового Закону України « Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, мені належить призначити пенсію у розмірі 90% суми посадового окладу з урахуванням надбавок передбачених законом без обмеження граничного розміру пенсії, а саме: 80% за наявний 10-річний стаж державної служби, та за 24 повних роки понад 10 років на державній службі збільшення розміру на 24%, всього-104 % , проте, враховуючи обмеження визначене законом - не більше 90%. (ст. 37 «Пенсійне забезпечення державних службовців» Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ було передбачено право на одержання пенсії державного службовця жінкам, за наявності загального трудового стажу не менше 20 років в тому числі стажу державної служби не менше 10 років у розмірі 80% суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок передбачених цим законом без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90% посадового окладу з урахуванням надбавок передбачених цим законом без обмеження граничного розміру пенсії. Державному службовцю у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.) ОСОБА_1 була призначена пенсія у розмірі 60% посадового окладу з врахуванням надбавок, тобто на 30% менше, чим значно порушено її право на справедливе пенсійне забезпечення. . Крім цього, їй не виплачено грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, чим також її обмежено у такому праві.

16 січня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунутвання відзиву відповідач зазначає, що 2 червня 2020 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком. 25 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою про перехід з одного виду пенсії (за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») на пенсію за віком (відповідно до Закону України «Про державну службу»), з 25 червня 2020 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

На момент звернення із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», 25 червня 2020 року позивач не була державним службовцем, оскільки звільнилася 19 червня 2020 року.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, законодавчо визначений в абз. 3-5 пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622(далі-Порядок №622), якою затвердив Порядок № 622.

Саме на виконання вказаних правових норм позивачеві було видано довідку форми 3) про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що відповідає чинному законодавству.

Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Постановою 1-3 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

При цьому ані абз. 3-5 пункту 4 Порядку № 622, ані довідка форми 3) не містять застереження щодо неможливості їх застосування до осіб, які не працюють на момент призначення пенсії.

В даному випадку, в зв`язку з тим, що відпускні та грошова допомога позивачу були нараховані та виплачені у квітні 2020 року, отже управління правомірно не включило їх до складових заробітної плати за травень 2020 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення в Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, грошової допомоги, нарахованої та виплаченої разом з відпустками за травень 2020 за посадою першого заступника начальника Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, задоволенню не підлягає, а тому, не підлягають задоволенню і вимоги про зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію державного службовця ОСОБА_1 з 25 червня 2020 року.

з 1 грудня 2015 року, тобто з початку застосування Постанови №1013, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом України від 10.12.2015 р. №889-VІІІ, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, не підлягають перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2017 р. у справі №398/4332/16.

Чинним на сьогодні Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ не передбачено виплату грошової допомоги (10 місячних посадових окладів) при припиненні державної служби. Отже, з 01.04.2014 державним службовцям грошову допомогу (10 місячних посадових окладів) при звільненні не виплачують. Якщо пенсійне забезпечення державного службовця на час звільнення встановлено відповідно до норм інших законів України, то ця грошова допомога не виплачується.

Виплачувати цю грошову допомогу колишнім працівникам (пенсіонерам) у разі їхнього переходу в подальшому на інший вид пенсії чинним законодавством не передбачено.

Отже, виходячи з обставин справи та наведених вимог законодавства, управлінням доведено правомірність дій, а тому, правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні пенсії/а.с.57-62/.

25 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції, та просить суд:

- визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не включення в довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, грошової допомоги, нарахованої та виплаченої разом з відпускними за травень 2020 за посадою першого заступника начальника Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області;

- зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області видати ОСОБА_1 нову довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах віднесених до категорій посад державної служби і які на момент виходу на пенсію не займали посади державної служби за травень 2020, включивши в графу «інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць» грошову допомогу , виплачену разом з відпускними за травень 2020 року;

- зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 червня 2020 року про призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» виходячи з розміру 90% посадового окладу з урахуванням надбавок та інших виплат, передбачених законом України «Про державну службу» та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум пенсії;

- визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів;

- зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних посадових окладів.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху /а.с.29-30/.

18 грудня 2020 року на адресу суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви /а.с.33-50/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с.52/.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серія НОМЕР_1 , виданим Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.9-10/.

З 11 липня 2002 року ОСОБА_1 працювала в системі Пенсійного фонду України та на момент виходу на пенсію обіймала посаду першого заступника начальника Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_2 . З вказаної посади була звільнена 19.06.2020 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про державну службу»/а.с.25/.

9 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2 червня 2020 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком.

22 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою про видачу довідки про заробітну плату /а.с.19/.

На вищевказане звернення відповідачем була надана довідка від 25.06.2020 № 0573-06-8/1014 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за травень 2020 року /а.с.20/.

25 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою про перехід з одного виду пенсії (за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») на пенсію за віком (відповідно до Закону України «Про державну службу»), з 25.06.2020 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

16 липня 2020 року позивач звернулась повторно до управління з заявою про надання роз`яснень щодо не включення до довідки відпускних та грошової допомоги за травень 2020 року /а.с.22/.

29 липня 2020 року за вих. № 77-80/П-06/8-0573/20 ОСОБА_1 була надана відповідь, з якої вбачається, що грошова допомога не включена у довідку за травень 2020 року, так як вона нарахована та сплачена в квітні 2020 року при виплаті відпускних за дні щорічної основної відпустки відповідно до наказу від 29 квітня 2020 року №28-В, а також відпускні та грошова допомога нараховані та виплачені з фонду оплати праці управління за квітень 2020 року /а.с.23-24/.

13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» /а.с.26/.

Листом від 19 листопада 2020 року за вих. №0573-02-8/9479 Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило ОСОБА_1 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із скасуванням нормативно-правових актів, якими визначались підстави та механізм проведення перерахунків пенсій відповідно до цього закону /а.с.26а/.

Не погоджуючись із даним діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 46 Основного Закону).

Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно із частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно із статтею 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що для обчислення пенсії державного службовця враховуються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування входили до системи оплати праці державного службовця.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №0573-06-8/1012 від 25.06.2020 року позивачці не було включено грошову допомогу, нараховану та виплачену разом з відпускними за травень 2020 за посадою першого заступника начальника Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене, суд погоджується із позивачем, ОСОБА_1 має право на нарахування та отримання пенсії державного службовця у розмірі 90 % від заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, матеріальної допомоги (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов`язків, грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів та індексації грошових доходів за останні 24 календарні місяці зі збереженням індексації пенсійних виплат.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачці з тих підстав, що на час її звернення щодо перерахунку пенсії відповідні норми законодавства, які дають підстави для перерахунку, вже не діяли.

Проте, підстави, з яких відмовлено позивачці у перерахунку пенсії не можна визнати обґрунтованими.

Дійсно, з 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII).

Разом з тим, у статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

Однак, спір у цій справі виник не щодо наявності чи відсутності у позивачки права на черговий перерахунок пенсії, а щодо порушення законодавства при визначенні розміру пенсії при її призначенні.

У цьому випадку, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв`язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а), від 5 червня 2018 року (справа № 275/593/17), а також у постановах від 04 грудня 2019 року (справа № 2-а/2506/31/12), від 16 грудня 2019 року (справа № 308/2129/17).

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів суд зазначає наступне.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію (в редакції що діяла до 1 квітня 2014 року) за наявності стажу державної служби - не менш як 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. При цьому така грошова допомога виплачується державним службовцям у разі звільнення у зв`язку з виходом на пенсію (ст. 37 Закону № 3723). Якщо пенсійне забезпечення державного службовця на час звільнення встановлено відповідно до норм інших законів України, то ця грошова допомога не виплачується.

Виплачувати цю грошову допомогу колишнім працівникам (пенсіонерам) у разі їхнього переходу в подальшому на інший вид пенсії чинним законодавством не передбачено.

Крім того, із Законом України від 27.03.2014 №1166-УІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» норму щодо виплати державним службовцям грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів у разі виходу на пенсію вилучено (абзац третій п. 24 розділу II цього Закону). Ця зміна набрала чинності з 1 квітня 2014 р.

Чинним на момент звернення до суду Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ не передбачено виплату грошової допомоги (10 місячних посадових окладів) при припиненні державної служби.

Отже, з 01.04.2014 державним службовцям грошову допомогу (10 місячних посадових окладів) при звільненні не виплачують.

З огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних посадових окладів суд зазначає наступне.

Враховуючи, що судом вже встановлено відсутність права у позивача на даний вид допомоги у зв`язку із тим, що діючим законом не передбачена виплата такої грошової допомоги, суд відмовляє у задоволенні і в цій частині позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року (заява № 4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до квитанції від 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 сплачено за подання даного позову 840,80грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , на її користь підлягає стягнення 420,40грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Незалежності, 28а, м. Добропілля, 85000, ЄДРПОУ 37755477) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовльнити частково.

Визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не включення в довідку видану ОСОБА_1 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, грошової допомоги, нарахованої та виплаченої разом з відпускними за травень 2020 за посадою першого заступника начальника Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області;

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області видати ОСОБА_1 нову довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах віднесених до категорій посад державної служби і які на момент виходу на пенсію не займали посади державної служби за травень 2020, включивши в графу «інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць» грошову допомогу , виплачену разом з відпускними за травень 2020 року.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 червня 2020 року про призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» виходячи з розміру 90% посадового окладу з урахуванням надбавок та інших виплат, передбачених законом України «Про державну службу» та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум пенсії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Незалежності, 28а, м. Добропілля, 85000, ЄДРПОУ 37755477) судовий збір в розмірі 420,40(чотириста двадцять гривень)грн.40 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 26 лютого 2021 року. Повний текст виготовлено та підписано 2 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов