Рішення № 95271893, 02.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 р. Справа№200/986/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дії та рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії №827 від 13 листопада 2020 року в частині не зарахування періодів підземної роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу незаконними та зобов`язання, при визначенні права на пенсію ОСОБА_1 , зарахувати періоди його роботи з 3 січня 1997 року по 24 лютого 1997 року на шахті ім. Ізотова в якості підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею та з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2015 року на шахті ім. Леніна ВО «Артемвугілля» в якості прохідника з повним робочим днем під землею в пільговий стаж роботи за Списком №1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність документів передбачених для підтвердження пільгового стажу роботу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивач вказав, що згідно записів його трудової книжки, пільговий стаж складає більше 25 років, що є підставою для призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає рішення пенсійного органу протиправним.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що необхідними умовами виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1 або списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією повний робочий день, проте позивачем не надано довідок підтверджуючих пільговий стаж роботи за спірні періоди. При цьому, з трудової книжки позивача неможливо визначити чи має робота у період з 3 січня 2017 року по 24 лютого 1997 року пільговий характер, а якщо має, то до якого саме пільгового стажу необхідно зарахувати роботу. Стосовно не зарахування до пільгового та страхового стажу роботи позивача періоду з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2015 року на шахті імені Леніна ДП «Артемвугілля» вказав, що за цей період відсутні відомості щодо нарахування заробітної плати та сплати єдиного внеску, при цьому пільгова довідка не надана, тому законні підстави для зарахування цього періоду відсутні.

Ухвалою від 1 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 5 травня 2005 року Микитівським РВ Горлівського МУУМВС України в Донецькій області.

6 липня 2017 року позивачу видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000253568, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

10 листопада 2020 року позивач, через Веб-портал Пенсійного фонду України, звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької № 827 від 13 листопада 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутність необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах - 25 років.

Так, згідно вказаного рішення, відповідно до наданих документів, загальний страховий стаж заявника складає 39 роки 06 місяців 05 днів, пільговий стаж згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 23 роки 11 місяців 11 днів, з них на провідних роботах 18 років 08 місяців 25 днів, на інших підземних роботах 0 років 08 місяців 16 днів, кратність обчислення пільгового стажу 4 роки 6 місяців 00 днів.

При цьому, відповідно до спірного рішення не зараховано, зокрема (що є спірним у справі):

- до пільгового стажу період роботи з 3 січня 1997 року по 24 лютого 1997 року на

шахті ім. Ізотова, оскільки не надані підтверджуючі довідки;

- до страхового та пільгового стажу період роботи з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2016 року, у зв`язку із відсутністю відомостей про нарахування та сплати страхових внесків.

Не погодившись з не зарахуванням спірних періодів роботи та з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» у, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював на шахті імені Ізотова з 3 січня 1997 року по 24 лютого 1997 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею (запис №3-4).

Судом встановлено, що записи у трудовій книжці про зазначені вище періоди роботи містять відомостей про повний день роботи позивача у шахті.

При цьому, зазначена професія віднесена до виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які були чинні у періоди роботи позивача, зокрема Постановою КМУ № 162 від 11 березня 1994 року, професію майстра гірничого (код - 1010100г-23239) віднесено до Списку №1.

Таким чином, суд вважає, що відповідач у разі відсутності довідки, що підтверджує пільговий характер робіт позивача має підстави зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на підставі інформації наявній у трудовій книжці та згідно реєстру про застраховану особу (Індивідуальні відомості про застраховану особу), а отже не надання відповідних уточнюючих довідок не повинно обмежувати право позивача на зарахування до пільгового стажу період роботи.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач у період з 3 січня 1997 року по 24 лютого 1997 року, згідно відомостей наявних у трудовій книжці, виконував роботи за професією гірничого майстра підземного, а отже має право на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2015 року на шахті ім. Леніна ВО «Артемвугілля» прохідником з повним робочим днем під землею, суд зазначає наступне.

Так підставою відмови у зарахування вказаного вище періоду до страхового та пільгового стажу роботи відповідач визначив відсутність відомостей про нарахування заробітної плати та сплату єдиного внеску за цей період.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Як вже зазначалось вище, положеннями ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Положеннями статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Пунктом 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України мають не лише встановити факт зайнятості особи повний робочий день на певних (визначених нормативно-правовими актами) роботах (посадах), а й встановити ту обставину, що під час зайнятості на зазначених посадах заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).

Згідно з ч. 2 зазначеної статті Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З трудової книжки позивача встановлено, що, зокрема у період з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2015 року позивач працював на Шахті ім. Леніна ВО «Артемвугілля» прохідником з повним робочим днем під землею.

Суд зазначає, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Тобто, з 14 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областях розпочато проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи встановлено, що шахта імені Леніна фактично знаходиться у м. Горлівка, Донецької області.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Горлівка включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне страховий та пільговий стаж обчислювати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до виписки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) встановлено, що позивачу у період роботи з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2015 року на Шахті ім. Леніна ВО «Артемвугілля» не нараховувалась заробітна плата та єдиний внесок підприємством за позивача не сплачувався.

Також, згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу встановлено, що підприємством спецстаж позивача за період роботи з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2015 року не визначений.

При цьому, в матеріалах справи міститься довідка шахти ім. Леніна ВО «Артемвугілля» для підтвердження пільгового стажу №02/309 від 16 червня 2017 року, у якій зазначено, зокрема (серед іншого): з 1 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року та з 1 січня 2015 року по 12 червня 2015 року неявка у зв`язку із знаходженням шахти в зоні проведення бойових дій (а.с. 19 зворотній бік).

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не зараховано до пільгового та страхового стажу позивача період роботи з 1 вересня 2014 року по 12 червня 2015 року.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Так, при розгляді справи суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 3 січня 1997 року по 24 лютого 1997 року, при цьому, оскільки не зарахування періоду роботи визначено у рішенні пенсійного органу, суд вважає, що таке рішення прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи, тому підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням висновку суду, та зарахувавши до пільгового стажу позивача період роботи на шахті імені Ізотова з 3 січня 1997 року по 24 лютого 1997 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №827 від 13 листопада 2020 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 2-А, код ЄДРПОУ 42170475) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії, з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на шахті імені Ізотова з 3 січня 1997 року по 24 лютого 1997 року підземним гірничим майстром.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 2-А, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв