Ухвала суду № 95271847, 03.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 березня 2021 р. Справа №200/2199/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А2962 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини А2962 про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з 02 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно до п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких осіб»; зобов`язання нарахувати та виплатити заборгованість грошового забезпечення за період з 02 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку з 02 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на наступне.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві позивач просить здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення з 02 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно до п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких осіб, а також про зобов`язання нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку з 02 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, не є основним чи додатковим видом грошового забезпечення, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» (ст. 9 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати чи структури грошового забезпечення.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який вираховується у розмірі середнього заробітку.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 р. у справі № 910/4518/16.

Як зазначено в позовній заяві, позивач звільнений з військової служби ще 01 серпня 2019 року, нарахування та виплату заборгованності грошового забезпечення просить стягнути з 02 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року, а також заявлена вимога про стягнення середнього заробітку з 02 серпня 2019 року, проте позов подано до суду, як вбачається з конверту – 23 лютого 2021 року.

Отже, судом встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Однак, в порушення зазначених вище положень, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 170, 171, 172, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2962 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя А.О.Черникова