Рішення № 95271629, 01.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16854/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2018 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій та за 2019-2020 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю внаслідок війни; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2018 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій та за 2019-2020 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю внаслідок війни з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що як учасник бойових дій відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мав право у 2018 році на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, а як особа з інвалідністю 3 групи внаслідок війни відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мав право у 2019-2020 роках на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідач у 2018 році виплатив йому як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а у 2019-2020 роках виплатив йому як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 чинними є положення статті 12 Закону №3551-XII, які передбачають виплату такої допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які передбачають виплату такої допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи, що виплата йому допомоги у період за 2018 - 2020 роки здійснена не в повному обсязі, позивач в листопаді 2020 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щорічної разової грошової допомоги, однак на його звернення Управління листом від 19 листопада 2020 року №669/6.68 відмовило у здійсненні вищевказаного перерахунку та повідомило про відсутність можливості виплатити допомогу у такому розмірі.

Вважаючи дії відповідача щодо виплати вказаної допомоги у неналежному розмірі протиправними просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому разової грошової допомоги до 05 травня за 2018-2020 роки у розмірі, передбаченому статтями 12, 13 Закону №3551-ХІІ.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року дану справу визнано типовою, провадження у ній зупинено до набрання чинності судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. А ухвалою суду від 03 лютого 2021 року провадження у даній справі поновлено.

У відзиві на позовну заяву від 12 лютого 2021 року №33/1.37 відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ОСОБА_1 з 03 листопада 2016 року перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як «учасник бойових дій», а з 23 березня 2018 року перебуває на обліку, як «особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи» та користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», встановлено розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2018 році, в тому числі особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 2845,00 грн, яку пільговик отримав в травні зазначеного року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року №237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», встановлено розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році, в тому числі особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 2950,00 грн, яку пільговик отримав в квітні 2019 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», встановлено розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, в тому числі особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 3160,00 грн, яку пільговик отримав в квітні 2020 року.

13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до управління соціального захисту населення про здійснення перерахунку та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2018- 2020 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, на яку 03 грудня 2020 року отримав письмову відповідь від 19 листопада 2020 року за №669/6.68.

Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для здійснення перерахунку та виплати вказаної допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Крім того, відповідач вказав, що на адресу управління надходять вже готові списки осіб на виплату одноразової допомоги до 05 травня від Пенсійного Фонду та від Міноборони із зазначенням пільговика та розміру самої допомоги. Списки на виплату допомоги до 05 травня формуються вказаними установами згідно встановленої форми та подаються до управлінь соціального захисту щорічно у березні кожного року. Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради здійснює лише звірку інформації, зазначеної у поданих від Пенсійного Фонду та від Міноборони списках, в частині наявного статусу пільговика з інформацією з бази даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та надсилає їх в м. Луцьк, комунальну установу «Центр по здійсненню соціальних виплат» для формування виплатних відомостей. Після отримання сформованих Центром відомостей, управління проводить виплату уже нарахованої до 05 травня допомоги, як це передбачено в частині першій ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Таким чином, оскільки управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради жодної участі у формуванні виплатних відомостей та визначення розміру самої виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня кожному окремому пільговику не приймає, а лише перераховує кошти на рахунки в установах банків чи на відділення пошти у встановлених комунальною установою «Центр по здійсненню соціальних виплат» розмірах, управління соціального захисту населення є неналежним відповідачем у справі.

Серед іншого відповідач вказує, що позивач пропустив шестимісячний строк позовної давності щодо стягнення коштів грошової допомоги до 05 травня за 2018-2020 роки включно та не подав до суду клопотання про його поновлення.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з доводами викладеними у відзиві, вказує, що органами уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача, а тому саме Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Щодо пропуску строку звернення до суду зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Оскільки, позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після отримання заявником листа Управління від 19 листопада 2020 року №669/6.68, тобто після 03 грудня 2020 року (дата отримання листа).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03 листопада 2016 року перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як «учасник бойових дій», а з 23 березня 2018 року перебуває на обліку, як «особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи» та користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З матеріалів справи вбачається, що Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради здійснило позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік відповідно до Постанови №170 у розмірі 2845,00 грн, за 2019 рік у відповідно до Постанови №237 у розмірі 2950,00 грн, за 2020 рік у відповідно до Постанови №112 у розмірі 3160,00 грн.

На звернення позивача про перерахунок та виплату недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2020 роки Управління листом від 19 листопада 2020 року №669/6.68 надало інформацію, що дане питання не відноситься до компетенції управління так як управління лише виплачує разову допомогу за поданими відомостями від Пенсійного фонду України (а.с.12).

Вважаючи дії відповідача щодо виплати вказаної допомоги у неналежному розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із преамбулою Закону № 3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним Кодексом України (далі - БК України).

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 №3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 3160,00 грн (підпункт 1 пункту 1 Постанови № 112), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Постанова № 112.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році необхідно застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком. Тобто, з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік для осіб з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни - сім мінімальних пенсій за віком, що становить 11466,00 грн.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Падати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та в силу приписів частини п`ятої статті 242, частини третьої статті 291 КАС України враховуються при ухваленні рішення у даній типовій справі.

Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 також зазначено, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", заява № 63134/00).

При цьому, у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 наведені обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону № 3551-ХІІ; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

Отже, дана справа відповідає ознакам типової та при її розгляді підлягають врахуванню правові висновки Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком за 2018-2019 роки, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як зазначалося вище, лише з 27 лютого 2020 року положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2018-2019 роках. Виплата позивачу зазначеної допомоги здійснювалася у цей період на підставі чинних положень законодавства, тому відсутні підстави вважати такі дії відповідача протиправними.

Разом з тим, саме Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради є належним відповідачем у справі з огляду на наступне.

Так, статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19 лютого 2020 року установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

З вищенаведеного слідує, що органами уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача, а тому саме Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Також суд бере до уваги спосіб захисту порушеного права, застосований Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом з огляду на таке.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Оскільки, позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після отримання заявником листа Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 19 листопада 2020 року №669/6.68, тобто після 03 грудня 2020 року (дата отримання листа), а тому строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше проведених виплат).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (44503, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 148, код ЄДРПОУ 03191974)

Суддя Т.М. Димарчук