Рішення № 95271334, 22.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

22 лютого 2021 р. Справа № 120/5482/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

Головного управління ДПС у Вінницькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 250000 гривень,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій, що складає всього 250000,00 грн, в тому числі, основного платежу - 0,00 грн, штрафної санкції - 250000,00 грн, пені - 0,00 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою від 12.10.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв відповідачу на податкову адресу ( АДРЕСА_1 ), що відповідає адресі, яка зазначена у довідці ГУ ДМС України у Вінницькій області (21000, вул. М. Гавриша, 103, м. Вінниця).

12.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач ураховуючи природу застосованої фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн, вважає, що зазначений штраф не є податковим боргом. Також наголошує на тому, що позивач звернувся до суду після спливу строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду.

Розглядаючи матеріали справи, судом встановлено наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований 01.08.2017 року та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Щодо адміністративних штрафів та штрафних санкцій, суд зазначає про наступне.

За результатами перевірки складено акт від 19 вересня 2019 року, в якому зафіксовано порушенням ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" .

За наслідком проведеної перевірки та складеного акту ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 10.10. 2019 року №010/02/32/05/06/ НОМЕР_1 , яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 250000 грн.

Не погоджуючись із рішенням, та вказуючи на відсутність порушення, позивач звернувся до суду із позовом до суду.

Рішенням Вінницького окружного суду від 12.12.2019 року, яке залишено у силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду за №120/3490/19-а від 17.06.2020 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 , відмовлено.

Таким чином, станом на 25.09.2020 року за відповідачем рахується борг щодо адміністративних штрафів та інших санкцій, що складає всього 250000 грн, який на час розгляду справи залишається не сплаченим.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали позову та докази по справі, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України 481/95-BP від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (з наступними змінами та доповненнями) (далі Закон України №481/95-BP) .

Згідно з вимогами частини 14 статті 15 Закону України № 481/95-BP, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно зі статтею 1 Закону України №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (пункт 2.1 Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом ДФС України від 24 жовтня 2014 року №213).

Частиною 1 ст. 17 Закону України №481/95-BP встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 17 вищевказаного Закону України № 481/95-BP до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії 250000 гривень.

Згідно із частиною четвертою статті 17 цього ж Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Закону України №481/95-BP у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (з наступними змінами та доповненнями), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктами 10, 11 цього ж Порядку передбачено, що у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно п. 20.1.19 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Суд критично ставиться щодо тверджень позивача зазначених у відзиві, оскільки в даному випадку, позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача фінансових санкцій.

Таким чином, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №010/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 10.10.2019 року у встановленому порядку не скасоване, відповідач добровільно фінансові санкції не сплатив, тому суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення податкового боргу, станом на 25.09.2020, в сумі 250000 грн (двісті п`ятдесят тисяч гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ-43142454, 21028, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, тел. (0432)59-23-01).

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар