Рішення № 95271305, 01.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 березня 2021 р. Справа № 120/7538/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають у невиплаті у період з 01 квітня 2014 року по 02 серпня 2014 року щомісячної основної та додаткової пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за вказаний період в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), особою з інвалідністю 3 групи та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З метою перерахунку пенсії позивачка звернулася до пенсійного органу із відповідною заявою, у якій просила здійснити перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, призначених відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, листом від 16 жовтня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило заявниці у здійсненні такого перерахунку та повідомило, що остання отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а розмір її додаткової пенсії обчислений та виплачується в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210.

Позивачка вважає такі дії органу пенсійного фонду протиправними, тому й звернулася до суду з позовом.

Ухвалою від 09 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання позивачки щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін задовольнити та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24 грудня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, у відзиві йдеться про те, що з 17 червня 1998 року позивачка отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а з 01 січня 2012 року на підставі заяви ОСОБА_1 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-VI від 14 червня 2011 року положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання норм вказаного закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06 липня 2011 №745, якою встановлено нові розміри зазначених виплат. Крім того, 23 листопада 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210, що набрала чинності з 01 січня 2012 року, якою затверджено порядок визначення розміру основної та додаткової пенсії особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та наявних даних про заробітну плату, нараховану за роботу в зоні відчуження. Окрім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" №1622-VII від 31 липня 2014 року норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік. За наведених обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії.

При ухваленні даного рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід звернути увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновків, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується довідкою серії МСЕ №066366, та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 17 червня 1998 року по 31 грудня 2011 року отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

02 лютого 2012 року позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за віком, за результатами розгляду якої розпорядженням Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі №131501 від 02 лютого 2012 року ОСОБА_1 з 01 лютого 2012 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В подальшому, 30 грудня 2016 року позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, за результатами розгляду якої розпорядженням Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі №131501 від 03 січня 2017 року ОСОБА_1 з 30 грудня 2016 року переведено на пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. №4396-4534/Г-02/8-0200/20 від 16 жовтня 2020 року заявницю повідомлено, що їй призначена пенсія за віком, що обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Також заявниця є особою з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, тому їй призначена додаткова пенсія, що обчислена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Окрім того, у листі зазначено, що Верховною Радою України 14 червня 2011 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", пунктом 4 прикінцевих положень якого визначено, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання пункту 7 згаданого закону Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року видано постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745, якою було встановлено нові розміри таких виплат. У листі також зазначено, що 23 листопада 2011 року урядом видано постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210, якою затверджено порядок визначення розмірів основної та додаткової пенсій особам, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та наявних даних про заробітну плату, нараховану за роботу у зоні відчуження. Відповідно до цього порядку і проводиться виплата додаткової пенсії з 01 січня 2012 року. А тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії).

Так, статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачалося, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року розділ VІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011).

Відтак, Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Відтак, аналіз наведених норм свідчить про те, що визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210.

Таким чином, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом, яким є Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, має здійснюватися у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас, в подальшому Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року№1622-VII (який набрав чинності 03 серпня 2014 року) розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

Відтак, з 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, наведені приписи свідчать про те, що у період з 01 січня по 02 серпня 2014 року орган Пенсійного фонду повинен нараховувати та виплачувати державну та щомісячну додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі №344/14522/17, від 11 вересня 2018 року у справі №522/6810/17, а також у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №560/3172/20, від 20 серпня 2020 року у справі №10553/19 та ряду інших.

Разом із тим, судом встановлено, що з 01 січня 2012 року відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі №131501 від 02 лютого 2012 року позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку вона продовжувала отримувати до 29 грудня 2016 року, що підтверджується іншим розпорядженням пенсійного органу №131501 від 03 січня 2017 року, яким її переведено з 30 грудня 2016 року на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, у період з 01 січня по 02 серпня 2014 року ОСОБА_1 не отримувала державну пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", адже у цей період їй виплачувалась пенсія за віком, що призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, у вказаний період позивачка отримувала додаткову пенсію відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відтак, оскільки судом встановлено, що у період з 01 січня по 02 серпня 2014 року позивачка отримувала пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому підстав для перерахунку та виплати їй пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає.

Однак, надаючи оцінку діям пенсійного органу під час перерахунку та виплати додаткової пенсії у 2014 році відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то відповідач не врахував наведених вище приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не передбачалося обмежень щодо застосування статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому ОСОБА_1 у цей період має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наведене свідчить про протиправність дій відповідача в частині відмови у перерахунку позивачці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

З приводу вимоги зобов`язального характеру, то варто врахувати наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

З огляду на те, що суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, а тому позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, призначеної позивачці відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за вказаний період, та провести виплату з врахуванням раніше виплачених сум також підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача вчинити конкретну дію, суд зважає на те, що така вимога є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статтй 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Повний текст рішення складено 01.03.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович