Рішення № 95271008, 16.02.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року Справа № 923/138/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон,

до: Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ,

про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.

За участю представників сторін:

від прокуратури - прокурор відділу Херсонської обласної прокуратури Наумова Т.О.;

від позивача - Трохіна О.П., довіреність від 08.01.2020;

від відповідача - адвокат Бітюкова, І.В., довіреність № 791 від 30.12.2020.

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з Шостим апеляційним адміністративним судом із застосуванням програми EASYCON та у відповідності до ч. 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи.

11 лютого 2020 року Керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в якій просить:

- скасувати запис про право власності №5313534 від 10.04.2014 на нерухоме майно - земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 336851765226, за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

- визнати за державою Україна в особі Херсонської обласної державної адміністрації (м. Херсон, площа Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645) право власності на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, вартістю 5069645,00 грн., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Робітнича, будинок 1.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що проведення державної реєстрації права державної власності в особі ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Робітнича, будинок 1, для обслуговування комплексу нерухомого майна "Братолюбівського елеватору" здійснено із порушенням вимог чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на приписи Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019, визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 14 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано прокурору час для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 26 лютого 2020 року позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 923/138/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

16 березня 2020 року до суд від відповідача у справі надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20 березня 2020 року до суду від позивача у справі надійшли пояснення по суті заявленого позивачем позову, в яких позивачем позовні вимоги прокурора підтримано у повному обсязі. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

23 березня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що прокурор звернувся з даним позовом після спливу позовної давності, а тому просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Також у відзиві відповідач зазначає, що прокуратурою не надано суду належних та допустимих доказів того, що Херсонська ОДА або Кабінет Міністрів України не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист інтересів держави щодо спірної земельної ділянки. При цьому, матеріали справи не містять доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість) або доказів накладення дисциплінарних стягнень на службових осіб за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо. Прокурором не доведено підстави для звернення з відповідним позовом, а тому у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі. Крім того, набуття АТ «ДПЗКУ» права постійного користування спірною земельною ділянкою та його державна реєстрація повністю відповідають нормам чинного законодавства та не порушують інтересів держави. З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову повністю.

Відзив відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року суд залишив без руху позовну заяву у справі № 923/138/20 та встановив прокуратурі строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

06 квітня 2020 року до суду від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій прокурор надає додаткове обґрунтування підстав звернення з відповідним позовом та надає пояснення щодо визначення власника спірної земельної ділянки.

07 квітня 2020 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій прокурором спростовуються доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву. Так, прокуратура зазначає, що прокурору стало відомо про наявність порушення інтересів держави та необхідність їх захисту у липні 2019 року, за результатами проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, установ та організацій, зокрема з листа відділу у Горностаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 22.08.2019 №10-21-0.27-101/11-19 та листа Херсонської ОДА №12043/0-19/66/313-1 від 27.09.201. З урахуванням зазначеного прокурор вважає, що прокуратурою строк позовної давності не пропущено.

Крім того, прокурором додатково обґрунтовано підстави звернення з позовом в інтересах Херсонської обласної державної адміністрації та необхідність здійснення прокурором представництва інтересів держави у даній справі.

Разом з цим позивачем додатково обґрунтовано позовні вимоги, вважає позовні вимоги обґрунтованими та розцінює надані докази на свою користь.

Відповідь прокурора на відзив відповідача суд прийня до розгляду та залучив до матерів справи.

Ухвалою від 10 квітня 2020 року суд продовжив розгляд справи № 923/138/20 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі.

У зв`язку із встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.202 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", ухвалою від 27.04.2020 суд повідомив учасників справи № 923/138/20, що судове засідання, призначене на 28.04.2020 - не відбудеться, про дату, час та місце призначення підготовчого засідання у справі учасники справи будуть повідомлені додатково.

27 квітня 2020 року до суду від Херсонської обласної адміністрації надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивачем підтримано позов прокурора та викладено свою позицію щодо тверджень відповідача зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідь позивача на відзив відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 13 травня 2020 року призначено підготовче засідання у справі на 03 червня 2020 року о 15:00 год. в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом, учасників провадження повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі № 923/138/20.

Ухвалою від 03 червня 2020 року суд відмовив АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у задоволенні заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Горностаївське районне управління юстиції Херсонської області.

Вказаною ухвалою суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/138/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У підготовчому засіданні 03.06.2020 суд оголосив перерву до 23.06.2020.

Ухвалою від 23 червня 2020 року суд задовольнив клопотання відповідача у справі про зупинення провадження у справі № 923/138/20 та зупинив провадження у даній справі до оприлюднення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Ухвалою від 01 вересня 2020 року суд поновив провадження у справі № 923/138/20 та призначив підготовче засідання на 29 вересня 2020 року о 12:00 год.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року суд повернув без розгляду відповідачу заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вих. №130-2-19/3616 від 16.09.2020).

Представником відповідача у підготовчому засіданні 29.09.2020 заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Горностаївську районну державну адміністрацію Херсонської області.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року суд відмовив АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Горностаївську районну державну адміністрацію Херсонської області.

Протокольною ухвалою від 29.09.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та оголосив у підготовчому засіданні перерву до 05.11.2020 до 10:00 год.

13 жовтня 2020 року до суду від Каховської місцевої прокуратури надійшла заява про зміну підстав позовних вимог, в якій, прокурор вважає за необхідне викласти резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції:

"1. Скасувати державну реєстрацію право власності АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 37243279) на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, що знаходиться за адресою: Херсонська область, с. Костянтинівка, вул. Робітнича, будинок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 336851765226, номер запису про право власності 5313534).

2. Визнати за державою Україна в особі Херсонської обласної державної адміністрації (м. Херсон, площа Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645) право власності на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, вартістю 5069645,00 грн., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Робітнича, будинок 1.

3. Розподіл судових витрат здійснювати згідно зі ст.129 ГПК України."

Ухвалою від 05 листопада 2020 року суд задовольнив заяву керівника Каховської місцевої прокуратури про зміну предмета позову, прийнято вказану заяву до розгляду та визначено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

17 листопада 2020 року до суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач стверджує, що у даній справі відсутні законні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави, а тому позовну заяву у справі № 923/138/20 слід вважати такою, що підписана особою, яка не мала права її підписувати, як наслідок вказане є підставою для залишення позову без розгляду.

Розглянувши письмові пояснення відповідача, суд дійшов висновку, що вказані письмові пояснення відповідача є заявою про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 25 листопада 2020 року суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 25 листопада 2020 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/138/20 та призначив справу № 923/138/20 до судового розгляду по суті на 24 грудня 2020 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області.

Протокольною ухвалою суду від 24 грудня 2020 року подовжено строк розгляду справ по суті на підставі Конвенції з прав людини та основоположних свобод, у судовому засідання оголошено перерву до 19 січня 2021 року та визначено судове засідання у справі проводити в режимі відеоконференції з Господарським судом м. Києва.

У судовому засіданні 19 січня 2021 року оголошено перерву до 16 лютого 2021 року, судове засідання визначено проводити в режимі відеоконференції з Шостим апеляційним адміністративним судом, про що представники сторін повідомлені під звукозапис та під розписку, яка долучено до матеріалів справи.

У призначене судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Прокурор у судовому засіданні 16 лютого 2021 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та заяви про зміні предмета позову.

Представник позивача у судовому засіданні 16 лютого 2021 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у поясненнях на позовну заяву та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні 16 лютого 2021 року позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У судовому засіданні 16.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що на підставі розпорядження голови Горностаївської районної державної адміністрації від 23.08.2011 №261-з надано ДП «Державно продовольчо-зернова корпорація України» у постійне користування земельну ділянку площею 14,4847 га. для обслуговування комплексу «Братолюбівський елеватор», що знаходиться за адресою с. Костянтинівка, вул. Робоча, 1 (за межами населеного пункту). Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №322722 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №652260003000003 від 28.11.2011.

Згідно з постановою Уряду від 06.06.2011 № 593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 764» погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства щодо перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює зазначене Міністерство; установлено, що 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Міністерству аграрної політики та продовольства України постановлено здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з перетворенням державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

07 липня 2011 року Міністерством аграрної політики та продовольства України видано наказ № 325, яким реорганізовано державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України № 502 від 29 серпня 2019 року змінено тип публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (надалі - відповідач або АТ "ДПЗКУ").

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що державним реєстратором Горностаївського районного управління юстиції Пишним О.В. 11 квітня 2014 неправомірно було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації прав власності на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001.

Так, згідно запису про право власності 5313534, вказана земельна ділянка належить до земель державної власності, власником яких є ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Підстава виникнення права власності - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ЯЯ №322722, виданий 28.11.2011 відділом Держкомзему у Горностаївському районі.

За твердженням прокурора, проведення державної реєстрації права державної власності в особі ПАТ «Державно продовольчо-зернова корпорація України» на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, що знаходиться за адресою с. Костянтинівка, вул. Робітнича, 1 (за межами населеного пункту) для обслуговування комплексу нерухомого майна «Братолюбівського елеватору» здійснено із порушенням вимог чинного законодавства.

Власником спірної земельної ділянки є держава в особі Херсонської обласної державної адміністрації, однак бездіяльність органу, уповноваженого на виконання функцій у спірних правовідносинах виразилась у нездійсненні належним чином контролю за додержанням земельного законодавства на відповідній території, що стало підставою для звернення Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах Херсонської обласної державної адміністрації з відповідним позовом.

За твердженням прокурора, внесений на підставі рішення державного реєстратора Горностаївського районного управління юстиції, індексний номер 12347176 від 11.04.2014, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5313534 про право державної власності ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, реєстраційний номер: 336851765226, що розташована за адресою: вул. Робітнича, 1, с. Костянтинівка, Горностаївский район, Херсонська область, суперечить чинному законодавству, порушує права та інтереси держави, що є підставою для визнання його незаконним і скасуванню у судовому порядку. Незаконне оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна за відповідачем порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника об`єкта державної власності, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Каховської місцевої прокуратури Херсонської області підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України та ст. 345 Цивільного кодексу України земельні ділянки державної власності можуть переходити у власність суб`єктів господарювання у процесі приватизації державного майна або шляхом викупу на земельних торгах.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 ЗК України).

Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії (ст. 141 ЗК України).

Відповідно до п. «в» ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою визначено припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. Наведені приписи слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи чи організації допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Разом з тим, відповідно п.п.1.1, 1.2. копії витягу з статуту АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №802 від 24.12.2019, АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» засноване на державній власності та є приватним акціонерним товариством. Товариство створено шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року №764" та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 № 325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Відповідно до п.1.5. Статуту товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Отже, з викладеного слідує, що АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в силу діючого законодавства є правонаступником всіх права та обов`язків ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України», у тому числі і права постійного користування земельною ділянкою площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001.

За наведених обставин, що встановленні у рішенні Господарського суду Херсонської області від 21.03.2019 у справі № 923/908/18, які в силу ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню, а саме відсутності підтверджено факту передачі державою в особі Кабінету Міністрів України нерухомого майна у вигляді комплексу будівель та споруд по вул. Робітнича, 1, с. Костянтинівка Горностаївського району на користь ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», а також в силу положень ст. 141 ЗК України, АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» є постійним користувачем спірної земельної ділянки, а не власником як зазначено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, запис про державну реєстрацію права власності за ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (на даний час - АТ ««Державна продовольчо-зернова корпорація України») №5313534 від 10.04.2014 на об`єкт нерухомого майно - земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 336851765226) вчинений із порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд вважає, що відповідачем не було надано державному реєстратору належних документів, які б підтверджували зміну власника земельної ділянки.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою виникнення права власності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на земельну ділянку 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001 зазначено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ЯЯ №322722, виданий 28.11.2011.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства України на час вчинення оскаржуваної реєстраційної дії не надавали права землекористувачам (юридичним особам) при наявності Державного акта на право користування земельною ділянкою, яка належить держави, реєструвати за собою право власності на цю земельну ділянку.

З викладеного слідує, що державний реєстратор зобов`язаний був у відповідності до положень п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовити Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у реєстрації права власності на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що внесений на підставі рішення державного реєстратора Горностаївського районного управління юстиції, індексний номер 12347176 від 11.04.2014, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5313534 про право державної власності ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на земельну ділянку площею14,4847 га. з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, реєстраційний номер: 336851765226, яка розташована за адресою: вул. Робітнича, 1, с. Костянтинівка, Горностаївский район, Херсонська область, вчинено в порушення приписів 4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому порушує права та інтереси держави, що є підставою для скасування державної реєстрації права власності.

Щодо вимоги прокурора про визнання права власності на земельну ділянку, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно із ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів. Цей позов є речово-правовим способом захисту права власності, який застосовується у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язально-правових відносин та має стосуватись індивідуально визначеної речі.

Неможливість позивача у справі в реалізації свого права власності на спірну земельну ділянку полягає у наявності державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку з боку відповідача.

Таким чином, наявність вказаної державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем, фактично ставить під сумнів право власності позивача на цю земельну ділянку.

Також у розумінні положень пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наразі належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як вже було вищевстановлено судом, відповідач неправомірно набув право власності на спірну земельну ділянку.

Відповідач визнає себе власником спірної земельної ділянки та відповідно ставить під сумнів право власності держави Україна в особі Херсонської ОДА на вказану земельну ділянку

Проте, оскільки судом задоволена вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, у зв`язку з чим на даний час єдиним законним власником спірної земельної ділянки є держава Україна в особі Херсонської обласної державної адміністрації.

Таким чином, позовна вимога про визнання за державою Україна в особі Херсонської обласної державної адміністрації права власності на земельну ділянку 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, вартістю 5069645 грн., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Робітнича, будинок 1, підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою та такою, що належним способом захищає порушені права законного власника.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту, а саме коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Для правильного застосування ч.1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18).

Також суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі № 910/18560/16, відповідно до якої якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2020р. у справі № 911/2191/16.

Також слід зазначити, що тягар доказування пропуску строку позовної давності відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України покладається на особу, яка заявила про застосування позовної давності.

Матеріали справи свідчать, що Каховській місцевій прокуратурі стало відомо про наявні порушення інтересів держави та необхідність їх захисту у серпні 2019 року, за результатами проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12018230160000370 від 18.09.2018 за ст. 366 ч. 2 КК України та за результатами опрацювання інформації викладеної у листах відділу Горностаївського району ТУ Держгеокадастру у Херсонській області від 22.08.2019 за №10-21-0.27-101/111-19, а також листа Херсонської ОДА №12043/0-19/66/313-1 від 27.09.2019.

Зі змісту листа Херсонської ОДА від 03.01.2020 № 12043/0-19/66/12.2-92 (т.1 а.с. 87) вбачається, що про порушення права власності на спірне майно Херсонській ОДА стало відомо лише із листа прокуратури від 14.08.2019.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивачу було відомо про існування оскаржуваної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ «ДПЗКУ» раніше, ніж до позивача у серпні 2019 року надійшли відповідні листи від прокуратури.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації заявлена межах трирічного строку, без пропуску строків позовної давності, а тому заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності залишається судом без задоволення.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на приписи статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати прокурора зі сплати судового збору в розмірі 78146,67 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 1, код ЄДРПОУ 37243279) на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, що знаходиться за адресою: Херсонська область, с. Костянтинівка, вул. Робітнича, будинок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 336851765226, номер запису про право власності 5313534).

3. Визнати за державою Україна в особі Херсонської обласної державної адміністрації (73000, місто Херсон, Площа Свободи, будинок 1, код ЄДРПОУ 00022645) право власності на земельну ділянку площею 14,4847 гектарів з кадастровим номером 6522683000:05:036:0001, вартістю 5069645,00 грн., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Робітнича, будинок 1.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 1, код ЄДРПОУ 37243279) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, місто Херсон, вул. Михайлівська, будинок 33, код ЄДРПОУ 04851120) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 78146,67 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.03.2021.

Суддя С.В. Нікітенко