Рішення № 95270809, 24.02.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2021 Справа № 920/1125/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»,

про стягнення 23 337 454 грн 20 коп.

За участю представників сторін:

від позивача – адвокат Поліщук В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача – адвокат Вєтоха А.С. (в режимі відеоконференції).

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 09.11.2020 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13162924 грн 88 коп. боргу, 2389427 грн 91 коп. пені, 1769031 грн 06 коп. 3% річних, 6016070 грн 35 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 15.12.2015 договору № 3439/16-БО-29 постачання природного газу (надалі – Договір).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено газ по Договору, відповідачем газ було прийнято, однак за нього не сплачено вчасно та в повному обсязі, що є порушенням п. 6.1 Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Ухвалою суду від 11.11.2020 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

Відповідач 03.12.2020 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що дійсно між сторонами було укладено Договір, газ позивачем дійсно поставлявся, наявність прострочення зобов`язання з оплати не заперечується, наявність порушення умов Договору виникла у зв`язку зі значною дебіторською заборгованістю за теплову електричну енергію. Також, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені, яка заявлена позивачем до стягнення, на 90% (а.с.140-142, том 3).

Ухвалою суду від 14.12.2020 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

16.12.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги та відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с.168-170, том 3).

Ухвалою суду від 11.01.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог та заперечує проти клопотання про зменшення розміру пені.

Представник відповідача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) усно зазначив, що заборгованість дійсно існує та просить суд зменшити розмір пені.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.12.2015 між сторонами було укладено договір № 3439/16-БО-29 постачання природного газу та додаткові угоди до Договору (а.с.18-31, том 1). Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.4 Договору кількість спожитого відповідачем газу за місяць оформлюється актом прийому-передачі. У 2016 році позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 20478997 грн 73 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами без заперечень та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с.32-35).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач частково розрахувався за газ, однак з порушенням строків, які встановлені Договором, що підтверджується випискою з банківських операції по Договору з відповідачем (а.с.54-236, том 1; а.с.1-250, том 2; а.с.1-134, том 3). Однак заборгував позивачу 13162924 грн 88 коп.

Також, позивачем до матеріалів справи надано сальдо по підприємству відповідача за період з 01.01.2016 по 31.07.2020, а також операції по підриємству (а.с.36-43, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт часткової оплати відповідачем за природний газ у 2016 році з простроченням платежу та наявність заборгованості є таким, що встановлений судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно основної заборгованості.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов`язок позивача поставити природний газ, а відповідача прийняти природний газ та сплатити за нього. Позивачем обов`язок з поставки виконаний, а відповідачем за природний газ не сплачено вчасно та в повному обсязі. Отже, відповідачем зустрічне зобов`язання з оплати природного газу не виконано, чим порушено п. 6.1 Договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 13 162 924 грн 88 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно 3 % річних та інфляційних втрат.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.11-17, том 1).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1769031 грн 06 коп. 3% річних, 6016070 грн 35 коп. інфляційних втрат (загальний період з 01.03.2016 по 31.07.2020) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с.11-17, том 1).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 2389427 грн 91 коп. пені (загальний період з 01.03.2016 по 31.07.2020) є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені, яка заявлена позивачем до стягнення, на 90%.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд звертає увагу, що суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов`язань за Договором.

Беручи до уваги ті обставини, що відповідачем умови Договору щодо строків проведення розрахунків були порушені, основний борг в сумі 13162924 грн 88 коп. існує вже понад 4 роки та не надано належних та допустимих доказів того, що підприємство відповідача не має коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, то відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про стягнення 23 337 454 грн 20 коп. – задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (вул. Гагаріна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 13162924 грн 88 коп. боргу, 2389427 грн 91 коп. пені, 1769031 грн 06 коп. 3% річних, 6016070 грн 35 коп. інфляційних втрат, 350061 грн 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про зменшення розміру пені – відмовити.

4. Видати Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 03.03.2021.

Суддя О.Ю. Резніченко