Рішення № 95270753, 03.03.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/93/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" (33004, м. Рівне, вул. Тиннівська, 75, код ЄДРПОУ 38342629)

про стягнення в сумі 5 154 грн. 06 коп.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" в якому просить, посилаючись на порушення умов Договору №56А330-2298-19 про перевід боргу від 01.03.2019 р., стягнути 4 599,10 грн. заборгованості, 312,48 грн. інфляційних втрат, та 242,48 грн. 3 % річних за період серпень 2019 року - лютий 2021 року. Даний позов мотивує тим, що відповідно до даного договору ТОВ «Рівне Дім Сервіс» в строк до 31.07.2019 року зобов`язалось погасити заборгованість ЖКП «Перспективне» перед АТ «Рівнегаз» в сумі 22 995,34 грн., яка виникла по договору № 24-16-677 про реструктуризацію заборгованості від 20.09.2016 року по погашенню заборгованості по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 15.05.2014 р. № 2014/ТП-Г-1/60. Взяті зобов`язання по оплаті заборгованості ТОВ «Рівне Дім Сервіс» не виконані, заборгованість погашена частково в сумі 18 396 грн. 24 коп..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Справу призначено до слухання в судовому засіданні на "02" березня 2021 року.

Відповідач відзиву на позов суду не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву з боку Відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (найменування товариства змінено на - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз»), як Кредитором, Житлово-комунальним підприємством «Перспективне», як Первісним боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Дім Сервіс» як Новим боржником, було укладено Договір № 56А330-2298-19 від 01.03.2019 р. про перевід боргу (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору "Первісний боржник” переводить на “Нового боржника” належну до сплати заборгованість, яка виникла по договору №24-16-677 про реструктуризацію заборгованості від 20.09.2016 року, по погашенню заборгованості, що виникла на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 15.05.2014р. №2014/ТП-Г-1/60 в сумі 22 995 (двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 34 коп.

З моменту набрання чинності цим договором зобов`язання “Первісного боржника” перед “Кредитором” по оплаті боргу, що виник у зв`язку із несплатою за спожитий природний газ припиняється, а зобов`язання “Нового боржника” перед “Кредитором" оплатити вказану у п.1.1 Договору суму виникає.

Відповідно до п. 2.1. Договору "Новий Боржник" зобов`язується в строк до 31.07.2019 року сплатити на поточний рахунок “Кредитора” кошти, на загальну суму, що визначена в пункті 1.1 цього Договору із відміткою про призначення платежу “оплата заборгованості за договором про перевід боргу” на п/р НОМЕР_1 в АБ «Кліринговий дім», м. Київ, МФО 300647 в сумі 22 995,34 грн., яка виникла по договору № 24-16-677 про реструктуризацію заборгованості від 20.09.2016 року по погашенню заборгованості по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 15.05.2014 р. № 2014/ТП-Г-1/60.

Як встановлено судом, взяті зобов`язання по оплаті заборгованості ТОВ «Рівне Дім Сервіс» не виконані, заборгованість погашена частково в сумі 18 396 грн. 24 коп.. Заборгованість Відповідача по договору про перевід боргу перед Позивачем становить 4 599 грн. 10 коп..

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості по договору про перевід боргу у сумі 4 599 грн. 10 коп. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вище зазначеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 242,48 грн. 3 % річних (нарахованих за період прострочення з 01.08.2019р. по 05.02.2021 р.), 312,48 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період прострочення серпень 2019р. - січень 2021 р.).

Суд, здійснивши перерахунок нарахованих Позивачем сум 3 % річних, інфляційних втрат прийшов до висновку, що наданий Позивачем розрахунок є вірним, відтак позовні вимоги про стягнення з Відповідача 242,48 грн. 3 % річних (нарахованих за період прострочення з 01.08.2019р. по 05.02.2021 р.), 312,48 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період прострочення серпень 2019р. - січень 2021 р.) є законними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт заборгованості Відповідача по договору про перевід боргу та не оплату її у встановлені строки, а Відповідач зазначеного не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача 4 599,10 грн. заборгованості, 312,48 грн. інфляційних втрат, 242,48 грн. 3 % річних.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" (33004, м. Рівне, вул. Тиннівська, 75, код ЄДРПОУ 38342629) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701) 4 599,10 грн. заборгованості, 312,48 грн. інфляційних втрат, 242,48 грн. 3 % річних та 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2021 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.