Рішення № 95269411, 22.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5620/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна", м. Дніпро

про стягнення вартості неякісного товару в сумі 1 249 963 грн. 96 коп., поставленого за договором поставки від 22.12.2015 № 268-М

Представники:

від позивача: Дяченко Л.О., ордер ПТ № 080384 від 10.12.2019, адвокат;

від відповідача: Разбітнов К.В., ордер АЕ 1049781 від 20.01.2021, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 25.11.2019 № 3492, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна" вартість неякісного товару в сумі 1 249 963 грн. 96 коп., поставленого відповідачем відповідно до умов договору поставки від 22.12.2015 № 268-М.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору поставки, поставив позивачу неякісне обладнання, яке в процесі експлуатації неодноразово виходило з ладу. Позивач стверджує, що причиною несправності обладнання є його невідповідність вимогам якості (стандартам та технічним умовам), і навіть після їх усунення несправності з`являються знову, а подальші роботи щодо усунення нових недоліків пов`язані з непропорційними витратами або затратами часу позивача. Позивач вважає, що у відповідності до ст. ст. 678, 680 Цивільного кодексу України має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів від 25.11.2019 № 3493 та клопотання про призначення експертизи, в якому просить суд, з метою з`ясування якості поставленого відповідачем товару, призначити судову експертизу, проведення якої доручити експертам ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз".

Ухвалою господарського суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 23.12.2019.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2019 клопотання позивача про витребування доказів задоволено у повному обсязі, зобов`язано відповідача у строк до 20.12.2019 надати копії наступних документів: паспортів обладнання (ємності розщеплення соапстоку на 18 куб. м.); протоколів випробування обладнання (ємності розщеплення соапстоку на 18 куб. м.) на герметичність; керівництва з експлуатації ємності розщеплення соапстоку на 18 куб м.; сертифікатів якості обладнання (ємності розщеплення соапстоку на 18 куб м.); ТУ У 25.2-32192932-005:2008; ТУ 2296-003 79777832-2011; конструкторської документації, пов`язаної з обладнанням (ємності розщеплення соапстоку на 18 куб. м.).

12.12.2019 позивачем до суду надано розрахунок суми позову.

20.12.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 20.12.2019 № 20/12-19-гс, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про повернення вартості неякісного товару, визначений ч. 8 ст. 269 ГК України; позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поставки йому обладнання неналежної якості; позивачем порушено вимоги чинного законодавства щодо документального оформлення факту виявлення прихованих недоліків (поламки обладнання); поламка обладнання виникла з вини позивача і пов`язана з порушенням останнім умов його використання та недотриманням заявленого в технічному завданні температурного режиму експлуатації; умови укладеного договору не передбачають право позивача на пред`явлення вимоги щодо повернення сплаченої за товар грошової суми, а лише закріплюють обов`язок відповідача безоплатно усунути недоліки обладнання в розумний строк або безоплатно замінити його на якісне обладнання; позивач не вживав жодних заходів щодо зменшення збитків, а замість цього навіть після виявлення поламки обладнання тривалий час продовжував його експлуатацію.

Того ж дня відповідачем до суду подано:

- заяву про застосування наслідків спливу позовної давності від 20.12.2019 № 20/12-19;

- заяву про надання частини витребуваних судом документів (ТУ У 25.2-32192932-005:2008) та продовження строку для надання решти документів до суду;

- заяву про перенесення засідання суду на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю представника відповідача у іншому судовому процесі.

У підготовчому засіданні 23.12.2019 представник позивача надав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, просив суд вирішити надане позивачем до позову клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2019 підготовче засідання відкладено на 21.01.2020 за клопотанням позивача та для надання сторонами витребуваних судом документів.

09.01.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив від 03.01.2020 № 3782, в якій заперечує проти доводів відповідача, які, на думку позивача, не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами. Щодо строків позовної давності, про які зазначив відповідач, вказує, що позивачем такі строки порушені не були, оскільки за умовами договору відповідач повинен виконувати взяті на себе зобов`язання протягом всього строку дії гарантійних зобов`язань та нести відповідальність за їх невиконання; відповідач фактично вчиняв дії, які свідчать про визнання ним свого боргу, своїх зобов`язань перед позивачем, в тому числі і гарантійних, та переривають перебіг позовної давності. Отже, якщо рахувати загальний строк позовної давності у три роки з дати останнього вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним своїх зобов`язань перед позивачем (30.11.2018), то строк позовної давності сплине лише 30.11.2021. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 680 ЦК України якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку із недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку, а згідно зі ст. 681 ЦК України позовна давність, що застосовується до вимог у зв`язку із недоліками проданого товару, відраховується від дня виявлення недоліків та діє у межах дії гарантійного строку. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Того ж дня позивач надав до суду заяву від 03.01.2020 № 3781 із запереченнями проти заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

20.01.2020 до суду надійшла заява відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "Укрстеклопластдекор" та відкладення розгляду справи для надання третій особі можливості підготувати письмові пояснення по справі. В обґрунтування заяви посилається на приписи ч. 1 ст. 51 ГПК України та зазначає, що саме ТОВ "Укрстеклопластдекор" є виробником спірного обладнання, а тому у подальшому, за певних умов, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаного товариства.

Того ж дня відповідач подав до суду пояснення від 20.01.2020 № 20/01-20-гс щодо витребуваних судом документів, в яких зазначив, що:

- не має можливості надати ТУ 2296-003 79777832-2011, оскільки не є його розробником та власником;

- паспорти обладнання, керівництва з експлуатації та протоколи випробування обладнання (ємності розщеплення соапстоку на 18 куб м.) на герметичність були передані позивачу відповідно до умов п. 2.7 спірного договору поставки та у зв`зяку із відсутністю виробничої потреби копії вказаних документів відповідач собі не залишав;

- конструкторська документація, пов`язана з обладнанням може бути в наявності у безпосереднього виробника такого обладнання ТОВ «Укрстеклопластдекор»; в іншому випадку якщо мова йде про технічне завдання, то воно розроблялося безпосередньо позивачем та долучене останнім до матеріалів справи. Крім того, під час укладання договору, виготовлення обладнання та його передачі позивачу жодних претензій щодо ненадання конструкторської документації позивач не висловлював.

Таким чином, решту витребуваних судом документів відповідач не має можливості надати на вимогу суду.

Ухвалою від 21.01.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду; підготовче засідання відкладене на 11.02.2020 для надання сторонами витребуваних судом документів.

27.01.2020 відповідачем до суду подано заяву стосовно питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта. Крім того, зазначив, що відповідач має сумніви щодо необхідності призначення експертизи, оскільки, як вбачається з позовної заяви та наданих позивачем документів в обґрунтування позовних вимог, саме позивачем порушено умови експлуатації обладнання, а саме його використання у температурному режимі, що перевищує гранично допустимий відповідно до ТУ У 25.2-32192932-005:2008. Просив суд розглянути питання щодо зобов`язання позивача попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані із проведенням експертизи відповідно до ч. 2 ст. 125 ГПК України.

Того ж дня відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких виклав свої доводи стосовно заперечень позивача щодо пропуску строку позовної давності та заперечень про недотримання температурного режиму. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

28.01.2020 до суду надійшла заява відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 на час укладання спірного договору займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна", а тому у період з 01.02.2012 по 16.09.2019 саме він був особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства. Відповідач вважає, що у разі задоволення судом позовних вимог, підприємство відповідача набуде право подання відповідного позову до колишнього директора Вороновського Д.Г. Крім того, вказана особа, як безпосередній учасник подій, що підлягають дослідженню, зможе надати відповіді на питання сторін та суду.

У підготовчому засіданні 11.02.2020 представник позивача надав заперечення проти заяви відповідача про залучення у якості третьої особи ТОВ "Укрстеклопластдекор", в яких зазначив, що вказана заява відповідача є необґрунтованою, оскільки останній не надав жодного доказу на підтвердження того, що саме ТОВ "Укрстеклопластдекор" є виробником тих ємностей, що поставлені відповідачем позивачу. Так, за наданої відповідачем копії договору поставки від 28.01.2016, укладеного між ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" та ТОВ "Укрстеклопластдекор", останній взяв на себе зобов`язання виготовити та поставити відповідачу обладнання з стеклопластика. В той час, як предметом спірного договору поставки є обладнання для облаштування системи розщеплення соапстоку. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Крім того, представник позивача подав заяву стосовно питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта, в якій навів свої міркування щодо переліку питань, наданих відповідачем на вирішення експертизи.

Також, у підготовчому засіданні 11.02.2020 представником позивача надана заява стосовно заперечень відповідача на відповідь на відзив та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2020 у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз". На час проведення експертизи провадження у справі № 904/5620/19 зупинено.

05.03.2020 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" щодо надання додаткових матеріалів та забезпечення умов проведення експертизи від 02.03.2020 № 098, в якому повідомив суд, що проведення фізико-хімічної експертизи полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них в господарській справі № 904/5620/19, за відсутності заперечень суду, буде доручено експерту Юрченку Євгену Миколайовичу, який відповідає вимогам ст. 69 ГПК України; просив суд надати додаткові матеріали для проведення експертизи та забезпечити умови її проведення.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2020 поновлено провадження у справі № 904/5620/19; підготовче засідання призначено на 19.03.2020.

18.03.2020 відповідачем до суду подано заяву стосовно питань, зазначених у клопотанні експерта від 18.03.2020 № 18/03-2020-гс, в якій повідомив суд про неможливість виконання вимог експерта в частині надання зразку матеріалу Derakane 470, у зв`язку із відсутністю у розпорядженні відповідача такого матеріалу. Зазначив, що ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" не є фактичним виробником спірного обладнання, яким є ТОВ "Укрстеклопластдекор". Просив суд визнати поважною причину неявки представника відповідача у підготовче засідання 19.03.2020, у зв`язку із введенням на території України карантину з 12.03.2020.

19.03.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

Ухвалою суду від 19.03.2020 погоджено строк виконання судової експертизи 90-120 календарних днів; відкладено підготовче засідання на невизначений термін.

06.04.2020 позивачем до суду подані докази на підтвердження оплати попередньої вартості експертного дослідження, заяву про здійснення відшкодування суми понесених позивачем судових витрат в сумі 168 749 грн. 46 коп. та розрахунок суми судових витрат, заявлених до відшкодування.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2020 підготовче засідання призначено на 27.05.2020.

20.05.2020 відповідач подав до суду заперечення на заяву про здійснення відшкодування понесених судових витрат.

У підготовчому засіданні 27.05.2020 представники сторін надали пояснення з приводу клопотання експерта та можливості його виконання.

Зокрема, представник відповідача повідомив суд про відсутність на підприємстві відповідача залишків матеріалу Derakane 470, що закуповувався відповідачем для виготовлення ємностей, та, відповідно, відсутність можливості надати витребуваний експертом зразок матеріалу. На запитання суду зазначив, що спробує з`ясувати у постачальника/виробника можливість придбання такого матеріалу для надання у якості зразка.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" щодо надання додаткових матеріалів та забезпечення умов проведення експертизи від 02.03.2020 № 098; на час проведення експертизи провадження у справі № 904/5620/19 зупинене.

05.06.2020 відповідач подав до суду заяву щодо надання зразків матеріалу для проведення експертизи, в якій зазначив, що ним вжиті заходи щодо виконання вимог суду про надання зразку матеріалу Derakane 470. За результатами вказаних заходів відповідач повідомляє суд, що на складі підприємства залишки вказаного матеріалу відсутні, що підтверджується довідкою ТОВ «Екопласт Штанцл Україна»; на звернення відповідача до підприємства-виробника спірних ємностей відповіді отримано не було; на звернення відповідача до ТОВ «Ц-Л Україна», у якого раніше було придбано матеріал Derakane 470, останній повідомив про відсутність у залишках такого виду продукції. Просив суд визнати поважною причину ненадання відповідачем зразків матеріалу Derakane 470 для проведення експертизи.

09.06.2020 на електронну адресу суду позивачем надано копію акту відбору зразків (проб) від 03.06.2020.

03.08.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про задоволення заяви про здійснення відшкодування суми понесених позивачем судових витрат.

29.09.2020 матеріали справи повернуто на адресу Господарського суду Дніпропетровської області із висновком експерта за результатами проведення фізико-хімічної експертизи полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них від 21.09.2020 № 9573.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2020 поновлено провадження у справі № 904/5620/19; підготовче засідання призначено на 28.10.2020.

22.10.2020 відповідачем до суду подані письмові пояснення з урахуванням висновку експерта від 22.10.2020 № 22/10-20-гс, в яких зазначив, що наданий експертом висновок не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом, з огляду на:

- сумнівність ідентифікації об`єкта дослідження, як товару, поставленого саме відповідачем в межах виконання договору поставки №268-М від 22.12.2015;

- сумнівність джерел інформації, використаних експертом під час проведення експертизи;

- здійснення експертом висновків в порядку експертної ініціативи (відповідь на запитання, які не ставились на розгляд), які ґрунтуються на припущеннях та необ`єктивній оцінці матеріалів справи;

- здійснення висновків стосовно об`єктів, експертиза яких не призначалась взагалі;

- сумнівність щодо достовірності зразків, які були надані для проведення експертизи;

- відсутність чітких відповідей на всі поставлені запитання, надання розпливчатих і неоднозначних формулювань у висновку.

У підготовчому засіданні 28.10.2020 представник позивача надав клопотання про долучення доказів та письмові пояснення з урахуванням висновку експерта від 26.10.2020 № 2312, в яких зазначив, що наданий експертом висновок є повним, ясним, таким, що надає обґрунтовані відповіді на поставлені судом запитання та підтверджує твердження позивача, що поставлений відповідачем товар не відповідає технічним та експлуатаційним характеристикам, заявленим позивачем до товару, що підлягав поставці за спірним договором.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2020 підготовче засідання відкладено на 26.11.2020, ухвалено розглядати справу у розумні строки, з огляду на складність справи та задля виконання завдань підготовчого провадження.

19.11.2020 на адресу суду надійшли пояснення позивача на письмові пояснення відповідача, з урахуванням висновку експертизи, заява про забезпечення доказів та заява свідка.

В обґрунтування заяви про забезпечення доказів зазначає, що, оскільки відповідач вже після подачі сторонами заяв по суті справи та проведення судової експертизи ставить під сумнів приналежність ємностей розщеплення соапстоку на 18 м.куб., які стали об`єктом дослідження судової експертизи, до ємностей, які поставлені відповідачем позивачу, а також ставить під сумнів ряд інших тверджень позивача, зважаючи, що правдивість викладених позивачем даних, факти, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, можуть бути підтвердженими показаннями свідка, очевидця подій, позивач просить суд забезпечити докази у даній справі шляхом допиту свідка ОСОБА_2 .

26.11.2020 підготовче засідання не відбулось через перебування судді Рудь І.А. на самоізоляції.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 10.12.2020 підготовче засідання призначене на 23.12.2020.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2020 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" про забезпечення доказів; забезпечено докази шляхом допиту свідка ОСОБА_2 ; зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" забезпечити явку ОСОБА_2 у наступне судове засідання для допиту його в якості свідка.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна" про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстеклопластдекор" та ОСОБА_1 . Даною ухвалою закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 20.01.2021

У судовому засіданні 20.01.2021, в порядку забезпечення доказів, допитано свідка ОСОБА_2 , оголошено перерву до 11.02.02021.

У судовому засіданні 11.02.2021 оголошено перерву до 22.02.2021.

У судовому засіданні 22.02.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 30.07.2015 Приватним акціонерним товариством "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" (позивач, замовник) складено та затверджено Технічне завдання на виконання робіт з Реконструкції і заміни технологічного обладнання технологічної лінії розщеплення соапстоку цеху рафінації (надалі -Технічне завдання).

Позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна" (відповідач) прийняв на себе зобов`язання по виконанню цього Технічного завдання та заявив про себе як про підприємство, яке спеціалізується на подібному роді виконання робіт та виготовлення/поставки потрібних позивачу ємностей для розщеплення соапстоку.

Розроблене позивачем Технічне завдання на виконання робіт з реконструкції системи розщеплення соапстоку передбачало ряд умов, які підлягали виконанню контрагентом замовника, а саме: роботи з реконструкції та заміни технологічного обладнання технологічної лінії розщеплення соапстоку цеху рафінації повинні проводитися на території замовника - Приватного акціонерного товариства "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" та проводиться поетапно, в три основних етапи:

1 етап:

- виготовлення нової ємності розщеплення соапстоку згідно прикладених до Технічного завдання креслень;

- монтаж нової ємності поруч з вже існуючою при цьому передбачається, що для підняття ємності в цех рафінації на другий поверх необхідно розібрати стіну з сендвіч панелей та зробити монтажний отвір;

- здійснення обв`язки ємності з підключенням до існуючих комунікацій з використанням матеріалів, запірної арматури підрядника.

2 етап:

- виготовлення нової ємності змішування сірчаної кислоти з соапстоком згідно з прикладеними до Технічного завдання кресленнями;

- демонтаж та монтаж ємності змішування сірчаної кислоти з соапстоком;

- обв`язка ємності з підключенням її до існуючих комунікацій з використанням матеріалів, запірної арматури підрядника.

3 етап:

- заміна існуючої ємності соапстоку;

- обв`язка відремонтованої ємності з заміною запірної арматури і підвідних трубопроводів.

В описі виконання третього етапу замовником вказано, що ємність для розщеплення соапстоку повинна бути виконана з стеклопластика на основі фенольної смоли Derakane 470-36S, з робочою температурою 100°С, що відповідає завданню і цілям її використання - розділення суміші соапстоку з сірчаною кислотою на вільні жирні кислоти які в ємності відстоявшись спливають наверх та кислу воду яка залишається в нижній частині ємності та стійкою до хімічного впливу цих рідин/їх сумішей на ємність. Такий самий температурний режим передбачено регламентом виробничим технологічним по виробництву рафінованих відбілених виморожених дезодорованих соняшникової та соєвої олії виробництвом 290 т/добу ТР 00373907.015-2016, розробленого 07.07.2016 (зі змінами), який застосовується Приватним акціонерним товариством "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" та фактично дотримується, що посвідчується даними повіреного датчика температури встановленого на ємностях розщеплення соапстоку, відповідно до наданих позивачем температурних графіків.

Ємність повинна бути одношарова, цільним баком з матеріалу, який має «пренебрежимо» малий коефіцієнт лінійного температурного розширення і несучу здатність відповідачу вище описаному завданню.

Розрахунковий запас міцності ємності дорівнює трьом. Гарантійний строк на ці ємності складає 5 років з дати їх поставки, а нормативний строк експлуатації не менше 15 років.

За твердженнями позивача, на виконання вказаного Технічного завдання, за результатами досягнення домовленостей між сторонами 22.12.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" (покупець) укладений договір поставки № 268-М (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю обладнання для облаштування системи розщеплення соапстока (далі за текстом - Обладнання), асортимент, найменування, кількість, комплектність і ціна якого вказані в специфікації до даного договору, які є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язується прийняти обладнання і сплатити за нього грошову суму, яка зазначена у специфікаціях. Постачальник гарантує, що обладнання, яке поставляється згідно даного договору, належить йому на праві власності, на нього не накладений арешт, воно не знаходиться під заставою, податковою заставою, не обтяжене будь-якими правами третіх осіб на нього (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка Обладнання здійснюється на умовах DDP склад покупця м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 17, згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010року) (Інкотермс 2010), якщо інше не передбачено Специфікацією.

Обладнання, яке є предметом поставки по даному договору, постачається покупцю

в терміни, відповідно з Графіком поставки, що є невід`ємною частиною даного договору, з

можливістю дострокової поставки (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.3 договору дати відвантаження Обладнання відповідають датам складання видаткових накладних на відповідне Обладнання, підписаних сторонами.

Передача-приймання обладнання здійснюється згідно з товаросупроводжувальними документами постачальника (п. 2.4 договору).

Пунктом 2.5 договору визначено, що приймання обладнання за кількістю, комплектністю і якістю здійснюється постачальником і покупцем відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. №П-6, та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. №П-7, які застосовуються у частині, що не суперечать діючому законодавству України та умовам даного договору.

Перехід права власності на Обладнання до покупця відбувається в момент його передачі згідно із умовами поставки та Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п. 2.6 договору).

За умовами п. 2.7 договору постачальник зобов`язується надати покупцеві разом з обладнанням наступні документи:

Документи на відвантаження Обладнання:

- Рахунок-фактуру на обладнання;

- Видаткову накладну;

- Податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої

платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Інші документи (якщо складення цих документів передбачено нормативною документацією):

- Паспорти Обладнання;

- Протоколи випробування Обладнання на герметичність;

- Керівництва з експлуатації.

Відповідно до п. 2.8 договору у накладних на Обладнання, що поставляється за доданим договором постачальник зазначає найменування кожної позиції Обладнання, його кількість та вартість, що зазначені у Специфікації, підписаній Сторонами.

Сторони погоджують конструкторську документацію, пов`язану з Обладнанням,

протягом 10 (десяти) робочих днів з дати попередньої оплати, згідно з п. 6.1. даного

договору. Конструкторська документація є невід`ємною частиною даного договору

підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками

постачальника та покупця (п.2.10 договору).

Згідно з п. 3.1 договору постачальник гарантує, що Обладнання, що постачається, відповідає по кількості - узгодженій в Специфікаціях кількості Обладнання, та по якості, безпеці Обладнання - технічним стандартам та нормам, які існують в країні виробника цього Обладнання. Обладнання, що постачається згідно доданого договору, відповідає вимогам ТУ У 25.2-32192932-005:2008, ТУ 2296-003 79777832-2011.

За умовами п. 3.2 договору підтвердженням якості та безпеки Обладнання з боку постачальника є паспорти Обладнання та сертифікати якості Обладнання, що видані виробником обладнання, у разі, якщо наявність цих документів передбачена нормативною документацією.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що у випадку поставки неякісного Обладнання, або Обладнання, яке не відповідає вимогам та стандартам, що визначені умовами даного договору, постачальник зобов`язується замінити його на Обладнання відповідної якості, і таке, що відповідає умовам даного договору в строк не більше ніж 24 календарних днів, що відраховуються з моменту складення Акту згідно п. 3.6. даного договору.

Покупець інформує постачальника про виявлені невідповідності Обладнання за

якістю, або невідповідність Обладнання умовам даного договору, за допомогою електронної пошти та телефону, факсимільного зв`язку (обмін факсограмами). Якщо місцезнаходження постачальника в іншому місті (населеному пункті), то постачальник зобов`язаний не пізніше наступного дня після отримання повідомлення (виклику) від покупця повідомити чи буде направлений його уповноважений представник для оформлення факту невідповідності Обладнання (п. 3.4. договору).

Постачальник, місцезнаходження якого в іншому місті (населеному пункті) зобов`язаний надіслати свого уповноваженого представника для оформлення факту невідповідності Обладнання протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення (виклику) від покупця про невідповідність поставленого Обладнання, не враховуючи часу необхідного для його прибуття. Якщо місцезнаходження постачальника і покупця в одному місті (населеному пункті), то він повинен направити свого представника для оформлення факту невідповідності Обладнання не пізніше наступного робочого дня після отримання виклику покупця (п. 3.5 договору).

У п. 3.6 договору сторони узгодили, що факт невідповідності Обладнання оформлюється актом, який підписується уповноваженими на це представниками сторін, а при неприбутті представника постачальника у встановлений строк - у односторонньому порядку або за бажанням покупця з представником незалежної організації. У разі суперечностей між сторонами щодо якості Обладнання, обов`язковим для сторін буде висновок незалежного експерта/експертної установи, яка обирається за погодження сторін, а у випадку відсутності згоди – за вибором покупця.

Гарантійні строки на Обладнання вказуються у Специфікації до даного договору, що

є невід`ємною частиною даного договору (п. 3.7 договору).

За умовами п. 3.8 договору якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені приховані дефекти Обладнання, постачальник зобов`язаний безоплатно усунути недоліки Обладнання в розумний строк або безоплатно замінити його на якісне Обладнання у відповідності до вимог п. 3.1. даного договору та в порядку визначеному вп.3.3 -3.6 даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору ціна та загальна вартість Обладнання погоджується сторонами та зазначається у Специфікації на кожну партію Обладнання, яка є невід`ємною частиною договору.

Враховуючи, що структура ціни Обладнання включає імпортну складову, керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України» сторони домовилися визначати грошовий еквівалент зобов`язання (ціни та загальної вартості Обладнання, що зазначена в Специфікації до даного договору) в українській гривні, за курсом продажу Євро на українському міжбанківському валютному ринку до національної валюти України - гривні на день, що передує дню відвантаження Обладнання.

«Міжбанківський Курс» - курс продажу Євро на день, що передує дню (банківський день) відвантаження Обладнання. Курс продажу Євро на день складання ціни вказується в Специфікації (п. 5.2. договору).

Згідно з п. п. 5.3, 5.4 договору загальна сума договору дорівнює сумарній вартості оплаченого і отриманого Обладнання згідно із специфікаціями, що оформлені як додатки доданого договору. Орієнтовно загальна сума договору становить 2 000 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Пунктом 6.1. договору визначено, що розрахунки за даним договором між постачальником та покупцем здійснюються у національній валюті України - гривні, безготівково, наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 72,7113466% від загальної вартості Обладнання, що казана у Специфікації, по якій відбувається поставка обумовленої сторонами партії Обладнання, на підставі наданого постачальником рахунку, впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами даної Специфікації;

- остаточний розрахунок, шляхом перерахування постачальнику інших 27,2886534 % від загальної вартості Обладнання, що вказана в специфікації, по якій відбувається поставка Обладнання, впродовж 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Обладнання на склад покупця на підставі наданого постачальником рахунку.

Відповідно до п. 6.3. договору зобов`язання покупця щодо оплати вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Покупець не відповідає за можливу затримку по зарахуванню грошових коштів обслуговуючим банком постачальника, перерахованих покупцем у якості оплати на поточний рахунок постачальника.

Згідно із п. 10.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2016 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по договору.

У п. 10.3 договору сторони погодили, що після підписання та скріплення печатками сторін даного договору, усі попередні переговори по ньому, переписка, попередні угоди та протоколи щодо намірів укладання, які так або інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу.

Відповідно до підписаної сторонами Специфікації №1 від 22.12.2015 постачальник зобов`язався виконати в строк визначений

За умовами підписаної сторонами Специфікації №1 від 22.12.2015 до договору поставки постачальник зобов`язався поставити покупцю обладнання, загальною вартістю 69 136,04 Євро з ПДВ, що еквівалентно 1 761 724 грн. 60 коп. з ПДВ, виходячи з курсу 1 Євро = 25,482 грн., в тому числі ємність розщеплення соапстока у кількості 2 штук, на яку сторонами визначений гарантій строк – 5 років (т. 1, а.с. 42).

На виконання умов договору позивач здійснив оплату вартості товару за Специфікацією в сумі 1 280 973 грн. 68 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 05.01.2016 № 14 (т.1, а.с. 47-А), а відповідач поставив позивачу ємності розщеплення соапстоку, що підтверджується видатковою накладною № 162 від 26.05.2016 і товарно -транспортною накладною № Р162 від 26.05.2016 (поставка ємності № 1), видатковою накладною № 178 від 29.06.2016 і товарно- транспортною накладною № Р178 від 29.06.2016 (поставка ємності № 2) (т.1, а.с. 43-46).

З метою виконання наступного етапу виконання робіт передбачених Технічним завданням, 22.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" (замовник) укладений договір № 265-М (надалі – договір підряду), відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати, а замовник прийняти та оплатити у порядку і на умовах визначених цим договором роботи з облаштування системи розщеплення соапстока, найменування і ціна яких вказується в Специфікаціях до договору підряду.

Відповідно до підписаної сторонами Специфікації №1 від 22.12.2015 до договору підряду підрядник зобов`язався виконати в строк визначений додатком №2 до договору підряду роботи зі встановлення ємності розщеплення соапстока № 1 та її обв`язки, роботи з демонтажу, встановлення ємності змішування сірчаної кислоти з соапстоком та її обв`язки, роботи з демонтажу існуючої ємності; встановлення ємності розщеплення соапстока № 2 та здійснення її обв`язки, роботи з заміни та обв`язки насоса ZLND 032160 АВ АFS 4В4 (враховуючи демонтаж та встановлення) (т.1, а.с. 54).

Підрядник виконав роботи, перелічені в Специфікації №1 від 22.12.2015 до договору підряду, що не заперечується сторонами та підтверджується актами приймання - передачі устаткування та ТМЦ для виконання монтажних робіт № 1 від 10.06. 2016 та № 2 від 30.06.2016, актом - допуском від 26.07.2016, актом - допуском від 30.06.2016 з додатками до нього, схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків по території ПрАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп", протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 19.01.2016, копіями посвідчень, нарядом - допуском на проведення робіт підвищеної небезпеки від 09.06.16 р. та додатком до нього тощо, які наявні в матеріалах справи (т.1, а.с. 55, 56, 58-63).

Однак, в процесі експлуатації ємностей позивачем виявлені недоліки поставленого відповідачем товару, що потягло неодноразовий ремонт та подальшу заміну відповідачем ємності розщеплення соапстоку. Наведене підтверджується наступними обставинами та наявними в матеріалах справи документами:

Листами № 2735, №2736 від 20.07.2016 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що у ємності розщеплення соапстоку №1 на 18 м3 виникли наступні дефекти:

- утворився отвір (тріщина) через яку протікає кислота;

- утворились великі тріщини, які призвели до повного розлому ємності (відпав конус ємності), що спричинило аварійну ситуацію (розлив кислоти на першому поверсі цеху рафінації). (т.1, а.с. 64,65).

Вказані обставини зафіксовані сторонами у акті невідповідності обладнання від 21.07.2016, відповідно до змісту якого сторони визнали обладнання (ємність розщеплення соапстоку № 1) таким, що не відповідає умовам договору поставки від 22.12.2015 № 268-М та таким, що підлягає заміні за рахунок постачальника (т.1, а.с. 67).

Протоколом спільної виробничої наради сторін від 21.07.2016 №1 вирішено: провести посилення конструкції ємності №2 по внутрішній стінці (потовщення стінки); провести заміну ємності №1 на нову.

Листами №2760 від 25.07.2016 та № №2773, 2774 від 26.07.2016, № 2800 від 28.07.2016 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що у ємності розщеплення соапстоку №2 на 18 м.куб. виникли наступні дефекти:

- виявлено протікання ємності в середній частині;

- стрімке утворення свищів на поверхні ємності;

- розгерметизація ємності та розлив кислоти.

Вказані обставини зафіксовані сторонами у акті невідповідності обладнання від 25.07.2016, відповідно до змісту якого сторони визнали обладнання (ємність розщеплення соапстоку № 2) таким, що не відповідає умовам договору поставки від 22.12.2015 № 268-М, не придатним до експлуатації та таким, що підлягає заміні за рахунок постачальника (т.4, а.с. 56).

Таким чином, протягом першого місяцю експлуатації ємності розщеплення соапстоку №1 та №2 18 м.куб. виникли дефекти у вигляді наскрізних отворів та тріщин корпусу (стінок) ємності, що призвело до протікання вмісту ємності, утворення тріщин та розламів, що призвели до непридатності ємності до використання.

У серпні 2016 ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" здійснило роботи по усуненню дефектів ємностей та провело роботи відповідно до актів № 1-№7 (т.1, а.с. 80-87).

Листом №5164 від 13.10.2016 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що у відремонтованій (заміненій) ємності розщеплення соапстоку №2 18 м3 виявлені сліди протікання на поверхні ємності на стику між циліндром та шахтою фланця (т.1, а.с. 88).

Листом №5449/1 від 26.12.2016 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що замінені ємності розщеплення соапстоку №1 та №2 18 м3 протікають:

- в ємності №1 утворились свищі в верхній частині проміжного оголовку, що спричиняє протікання;

- в ємності №2 утворилися свищі біля люка, що спричиняє протікання. (т.1, а.с. 89).

Листом №295 від 02.02.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що в ємності розщеплення соапстоку №2 18 м3 утворились свищі на стиках шахти люка що спричиняє протікання. (. 1, а.с. 90).

Листом №317 від 03.02.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що в ємності розщеплення соапстоку №2 18 м3 утворились нові свищі в циліндричній частині (т.1, а.с. 91).

Листом № 351 від 09.02.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що в ємності розщеплення соапстоку №2 18 м3 утворились нові свищі в верхній циліндричній частині (т.1, а.с. 92).

Листами №687 від 04.04.2017 та № 712 від 17.04.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що у замінених ємностях розщеплення соапстоку №1 та №2 18 м.куб утворились нові протікання, з`явилося розшарування волокон та тріщини (т.1, а.с. 93, 96).

Протоколом спільної виробничої наради від 13.04.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”, ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" та ТОВ “Укрстеклопластдекор” вирішено, що ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" проведе ремонт на одній ємності за свої кошти в узгодженому сторонами порядку і строки. Якщо після проведення такого ремонту на ємності розщеплення соапстоку в процесі її експлуатації не буде виявлено протікань або інших невідповідностей, тоді ремонт другої ємності підрядник буде згоден виконати з матеріалів ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”, якщо температура в ємностях під час її експлуатації не буде перевищувати +100С.

Вказаним протоколом також встановлено, що:

- ємність №1 вийшла із ладу і є в аварійному стані та виведена із експлуатації, оскільки під час її роботи продовжувалось утворення та посилення протікань, виникло розшарування волокон;

- ємність №2 має протікання та експлуатується в аварійному режимі;

- порушень температурного режиму експлуатації ємностей від значень, передбачених в “Технічному завданні для проведення тендеру на виготовлення ємності розщеплення соапстоку для ПРАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” від 01.12.2018 та технологічному регламенті ТР 00373907.015 - 2016 не виявлено (т.1, а.с. 94-95).

Таким чином, після заміни та ремонтів ємностей розщеплення соапстоку №1 та №2 18 м3, які протягом першого місяцю експлуатації вийшли з ладу, через місяць експлуатації, виникли ті самі дефекти у вигляді наскрізних отворів та тріщин корпусу (стінок) ємності, що призвело до протікання вмісту ємності, утворення тріщин та розламів, що призводять до непридатності ємності до використання (використання в аварійному режимі).

В червні 2017 ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" виконано ремонтні роботи (т.1, а.с. 101-103).

Листом №1324 від 18.07.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що у відремонтованій по гарантії 23.06.2017 ємності розщеплення соапстоку №2 18 м3 виявлено витікання кислого масла, в верхній частині ємності фланця оголов`я знову протікання в циліндричній її частині, також залишились протікання на стиках з`єднання фланця з ємністю (т.1, а.с. 104).

Дефектним актом, складеним сторонами 20.07.2017 зафіксовано, що при обстеженні ємності розщеплення соапстоку №2 18 м3 встановлені невеликі протікання в верхній частині ємності фланця оголів`я та на стиках з`єднання фланця з ємністю; представники сторін визнали. Що обладнання потребує ремонту, а саме проведення робіт з доклеювання стиків (т.1, а.с. 66).

Листом №1861 від 03.10.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що у відремонтованій по гарантії 23.06.2017 ємності розщеплення соапстоку №2 18 м3 виявлено витікання кислого масла, в верхній частині ємності фланця оголов`я знову протікання в циліндричній її частині, також залишились протікання на стиках з`єднання фланця з ємністю (т.1, а.с. 105).

17.11.2017 позивачем складено лист-рекламацію №2231 з вимогою до відповідача про заміну неякісного обладнання (т.1, а.с. 106).

Протоколом спільної виробничої наради від 23.11.2017 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”, ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" та ТОВ “Укрстеклопластдекор” вирішено, що ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” в строк до 27.11.2017 виконає демонтаж ізолювання конусної частини ємності та надасть доступ працівникам підрядника та субпідрядника для огляду ємності; ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" та ТОВ “Укрстеклопластдекор” відрядять своїх працівників 27.11.2017 для здійснення огляду конусної частини ємності та виявлення дефектів, після чого сторони складуть акт невідповідності обладнання.

Дефектним актом, складеним сторонами за участю ТОВ “Укрстеклопластдекор” 23.11.2017 зафіксовано, що ємності розщеплення соапстоку №1 та №2 18 м3 протікають. Перевищень показників температурних режимів станом на 23.11.2017 не виявлено (т.1, а.с. 109).

Листом № 2178 від 06.12.2017 позивач повідомив відповідача про недотримання останнім рішення спільної виробничої наради від 23.11.2017 щодо відрядження працівників для огляду конусної частини ємності та просив підписати надісланий 29.11.2017 акт невідповідності обладнання (т.1, а.с. 110).

Повідомленням-викликом від 27.12.2017 позивач проінформував відповідача про виявлені 26.12.2017 невідповідності обладнання за якістю та просив направити представника постачальника для оформлення акту невідповідності обладнання (т.1, а.с. 111).

03.01.2018 складено дефектний акт за участю ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”, ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" та ТОВ “Укрстеклопластдекор”, в якому всі учасники дійшли згоди, що на ємності розщеплення соапстоку № 1 (35.2.002) виявлено розгерметизацію в районі конусної частини в 14-ти місцях. Перевищень показників температурних режимів станом на 03.01.2018 не виявлено (т.1, а.с. 112).

Шляхом подальшого листування та організації спільних виробничих нарад сторони дійшли згоди провести гарантійний ремонт ємності, матеріали для ремонту забезпечує ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод -Кернел Груп” за договором поставки №10/18 від 16.04.2018 (т.1, а.с. 113-118, 119-127).

Актом приймання-передачі обладнання від 14.11.2018 року ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” прийняв відремонтовану ємність розщеплення соапстоку 18 м3 після ремонту від ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" (т.1, а.с. 130).

Листом №2758 від 12.12.2018 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що відремонтовані ємності знаходяться в незадовільному стані та є аварійними (т.1, а.с. 134)

Актом приймання-передачі обладнання від 03.01.2019 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” прийняв відремонтовану ємність розщеплення соапстоку 18 м3 після ремонту від ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" (т.3, а.с. 5).

Листами №71 від 16.01.2019, № 283 від 11.02.2019, № 457 від 26.02.2019 ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” повідомлено ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", що 09.01.2019 відбулось протікання ємності, що знаходиться в цеху рафінації, також було виявлено наявність свищів на конічній частині ємності та біля фланця приєднання колони до ємності; друга ємність виведена з експлуатації через її аварійний стан, а її подальша експлуатація є небезпечною. (т. 1, а.с. 135-137).

Протоколом спільної виробничої наради від 01.03.2019 № 9 сторони не дійшли згоди щодо гарантійних зобов`язань ТОВ "Екопласт Штанцл Україна" по ремонту неякісних ємностей (т.1, 138).

31.05.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію від 31.05.2019 № 2003, в якій із посиланням на норми ст. 678 ЦК України повідомив про відмову від договору поставки № 268-М від 22.12.2015 та вимагав повернути сплачену за ємності розщеплення соапстоку грошову суму у розмірі 1 249 963 грн. 96 коп. з ПДВ протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії (т. 1, а.с. 139-141). Дану претензію відповідач отримав 01.07.2019, однак відповіді не надав, вимоги, викладені у претензії, не задовольнив.

Відповідно до наданих позивачем під час розгляду справи документів, останній, після звернення із даним позовом до суду, надсилав відповідачу повідомлення-виклик від 27.12.2019 № 3745 із вимогою забезпечити явку повноважного представника до 28.12.2019 для оформлення акту невідповідності обладнання (ємності № 1). У зв`язку із неявкою відповідача на виклик, позивач запросив представника Полтавської торгово-промислової палати, який за результатами огляду обладнання склав експертний висновок від 28.12.2019 № В-851 (т. 3, а.с. 86, 91).

Позивач стверджує, що товар, поставлений відповідачем за накладними від 26.05.2016 № 162, від 29.06.2016 № 178, відповідно до умов договору поставки від 22.12.2015 № 268-М, не відповідає технічним і експлуатаційним характеристикам, заявленим позивачем до товару, що підлягав поставці згідно із умовами Технічного завдання для проведення тендеру на виготовлення ємності розщеплення соапстоку для ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” від 01.12.2018, Технічному завданню на виконання робіт з Реконструкції і заміни технологічного обладнання технологічної лінії розщеплення соапстоку цеху рафінації від 30.07.2015 та «Регламенту производственного технологического на производство отбеленных вымороженных дезодорированных подсолнечного и соевого масел производительностью 290 т/сутки» ТР 00373907.015-2016, затвердженого 18.07.2016 (зі змінами) та виробничому процесу позивача; численні ремонти впродовж гарантійного терміну, визначеного спірним договором поставки, та навіть заміна неякісного обладнання не призвели до належного результату, оскільки наразі одна ємність виведена з експлуатації, а інша експлуатується в аварійному режимі; вказані обставини стали підставою для відмови позивача від договору поставки та звернення до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки; факт поставки товару; відповідність якості поставленого товару; факт відмови позивача від договору поставки; наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності для звернення позивача із даним позовом до суду за заявою відповідача тощо.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 674 Цивільного кодексу України).

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, умовами п. 3.1 договору передбачені гарантії постачальника, що Обладнання, яке постачається, відповідає по кількості - узгодженій в Специфікаціях кількості Обладнання, та по якості, безпеці Обладнання - технічним стандартам та нормам, які існують в країні виробника цього Обладнання. Обладнання, що постачається згідно доданого договору, відповідає вимогам ТУ У 25.2-32192932-005:2008, ТУ 2296-003 79777832-2011.

Як стверджує позивач, укладанню спірного договору поставки передувало складання та затвердження позивачем Технічного завдання на виконання робіт з Реконструкції і заміни технологічного обладнання технологічної лінії розщеплення соапстоку цеху рафінації від 30.07.2015 (т.1, а.с. 23-35), листування сторін (т.4, а.с. 81-94). У зв`язку із чим, на думку позивача, саме на виконання вищевказаного Технічного завдання сторонами укладено спірний договір поставки.

Разом з тим, господарський суд констатує, що наявне в матеріалах справи Технічне завдання, узгоджене директором ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” 30.07.2015, не містить реквізитів узгодження його із ТОВ "Екопласт Штанцл Україна", на вказаному Технічному завданні відсутній підпис повноважного представника відповідача.

Крім того, господарський суд критично оцінює надані позивачем докази (електронні докази) на підтвердження того, що відповідач при виконанні умов договору поставки та договору підряду керувався Технічним завданням від 30.07.2015, оскільки надане позивачем електронне листування свідчить про переддоговірні перемовини сторін, які, в силу умов п. 10.3 договору, після його підписання втратили юридичну силу для сторін.

Натомість, договірні умови, за якими сторонами досягнуто згоди, відображені саме у договорі поставки, який підписаний обома сторонами без зауважень.

При цьому, як вбачається зі спірного договору поставки, останній не містить посилань на вищевказане Технічне завдання. Докази на підтвердження прийняття до виконання Технічного завдання відповідачем матеріали справи не містять.

Господарський суд констатує також відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, які саме «технічні стандарти та норми, що існують в країні виробника цього Обладнання», мали на увазі сторони у п. 3.2 договору.

За умовами п. 3.2 договору підтвердженням якості та безпеки Обладнання з боку постачальника є паспорти Обладнання та сертифікати якості Обладнання, що видані виробником обладнання, у разі, якщо наявність цих документів передбачена нормативною документацією.

Вищевказані паспорти та сертифікати, а також протоколи випробування Обладнання на герметичність, керівництва з експлуатації, відповідно до п. 2.7 договору постачальник зобов`язується передати покупцю разом з обладнанням.

Пунктом 2.10 договору поставки передбачено, що сторони погоджують конструкторську документацію, пов`язану з Обладнанням, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати попередньої оплати, згідно з п. 6.1. даного договору. Конструкторська документація є невід`ємною частиною даного договору, підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками постачальника та покупця.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, паспорти та сертифікати обладнання, протоколи випробування обладнання на герметичність, керівництва з експлуатації обладнання постачальником покупцю разом із обладнанням не передавалися. Заперечень покупця з цього приводу матеріали справи не містять. Вказані документи були витребувані позивачем у відповідача після відмови ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” від договору поставки (лист вимога про надання документів від 24.10.2019 № 3161) (т.1, а.с. 146, 147).

Крім того, передбачена умовами п. 2.10 договору конструкторська документація сторонами до матеріалів справи не надана.

Отже, сторони узгодили у спірному договорі поставки відповідність обладнання, що поставляється, вимогам ТУ У 25.2-32192932-005:2008, ТУ 2296-003 79777832-2011. Належні та допустимі докази протилежного у матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.

Щодо тверджень сторін про недотримання/дотримання позивачем температурного режиму під час експлуатації обладнання господарський суд зазначає таке.

Так, за вимогами вказаного Технічного завдання «Емкости расщепления соапстока выполняются из стеклопластика на основе фенольной смолы с соответствующей заданию температурной и химической стойкостью. Емкость является однослойным, цельным баком из материала, имеющего пренебрежимо малый коэффициент линейного расширения и несущую способность, соответствующую заданию. Расчетный запас прочности по емкости равен трем. Гарантийный срок емкости 5 лет от даты поставки, нормативный срок эксплуатации не менее 15 лет.» «температура 100 С».

Крім того, в матеріалах справи (т.2, а.с. 121-128) наявне «Технічне завдання для проведення тендеру на виготовлення ємності розщеплення соапстоку для ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод -Кернел Груп» від 01.12.2018, в якому викладені наступні характеристики технологічного процесу:

«.....соапсток підігрівається до 90-120°С (можливе короткочасне підвищення температури до 150°С) з подальшою обробкою сірчаною кислотою в статичному змішувачі (орієнтовно 30 л кислоти Н28О4 (концентрацією 95%) на 900 л соапстока) в наслідок чого відбувається руйнування мила з утворенням вільних жирних кислот, які в ємності відстоювання відшаровуються та спливають вгору де підігріваються паровим змійовиком до температури 90-120 С (можливе короткочасне підвищення температури до 150 С)» Рн середовища 1-2.....»

Зі змісту п.1.2 Технічного завдання на ємність розщеплення соапстоку слідує наступне:

«Ємність розщеплювання соапстока об`ємом 18 м.куб. виготовляється із склопластика на основі фенольної смоли (Derakane 470 -36S) з відповідною завданню термо- і хімічною стійкістю. Ємність є одношаровим, цілісним баком з матеріалу, що має настільки малий коефіцієнт лінійного температурного розширення, що ним можна знехтувати та повинна витримувати навантаження гравітаційних сил що виникають від суміші якою наповнюється ємність під час експлуатації. Розрахунковий запас міцності по ємкості рівний трьом. Гарантійний термін на дану ємність складає 5 років від дати постачання, номативний термін експлуатації не менше 15 років, ...»

«Основні технічні показники та габаритні розміри флотатору: … робоча температура 100-120С».

Відповідно до «Регламенту производственного технологического на производство отбеленных вымороженных дезодорированных подсолнечного и соевого масел производительностью 290 т/сутки» ТР 00373907.015-2016, затвердженого 18.07.2016 (зі змінами) (надалі – Технічний регламент), яким керувався позивач при складанні Технічного завдання, в ємність розщеплення соапстоку надходить розігріта суміш соапстоку і сульфатної кислоти температурою близько 100С з показником рН близько 1,5, в ємності відбувається розділення (розшарування суміші) на верхній олійний та нижній водний шар – кислу (кислотну) воду (т. 1, а.с. 150-153, т.2, а.с. 1-4).

Таким чином, позивачем у Технічному завданні від 30.07.2015 передбачений температурний режим використання ємності у межах 100С.

Разом з тим, порівнюючи Технічні вимоги (тендерні вимоги) до ємності розщеплення соапстоку та Технічний регламент ТР 00373907.015 - 2016, можна зробити висновок що позивач для ємності розщеплення соапстоку передбачив в технічному завданні від 01.12.2018 більш жорсткі температурні характеристики використання ємності «90-120 С (можливе короткочасне підвищення температури до 150 С)», з метою забезпечення запасу міцності ємності в разі виникнення нештатних технологічних ситуацій.

Матеріал виготовлення ємності - «склопластик на основі фенольної смоли (Derakane 470-36S)», який передбачив позивач в технічних завданнях відповідає технологічному регламенту ТР 00373907.015 - 2016, про що свідчать показники термо-та хімічної стійкості смоли Derakane 470 в технічній документації виробника – Ashland Inc.USA.

Натомість, з наданих відповідачем ТУ У 25.2-32192932-005:2008 «ЄМНОСТІ СТАЦІОНАРНІ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩ Технічні умови» розробник - ТОВ з II «Екопласт Штанцл Україна» (т.2, а.с. 139-154), вимогам яких повинне відповідати обладнання за умовами п. 3.1 договору, вбачається, що «... технические условия распространяются на типовой ряд ємкостей, изготавливаемых из полипропиленовых листов методом сварки.

Емкость предназначена для хранения технологического запаса: водного раствора солей железа, моющих средств, мыльных растворов, гипохлорита натрия, серной кислоты, соляной кислоты, уксусной кислоты, ортофосфорной кислоты, фтористоводородной (плавиковой) кислоты с температурой от плюс 5 до плюс 80 °С».

З наведеного слідує, що ємності, виготовлені у відповідності до ТУ У 25.2-32192932-005:2008, не відповідають Технічному завданню та Технічному регламенту позивача, зокрема, за температурними характеристиками використання ємності.

Водночас, як встановлено вище судом, наявні в матеріалах справи акти невідповідності обладнання, дефектні акти, складені в ході неодноразових перевірок за участі ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”, ТОВ “Екопласт Штанцл Україна” та ТОВ “Укрстеклопластдекор” за весь період експлуатації ємностей містять інформацію про те, що перевищень показників температурних режимів сторонами не виявлено та не містять протилежної інформації.

Разом з тим, з огляду на встановлені судом обставини щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження прийняття відповідачем обов`язків з поставки ємностей, що повинні відповідати вимогам Технологічного завдання позивача, господарський суд констатує, що, здійснюючи експлуатацію поставленого відповідачем обладнання, позивач керувався вимогами до обладнання, передбаченими власним Технологічним завданням та Технічним регламентом, в той час як з позиції відповідача слідує, що останній поставив ємності, які відповідають Технічним умовам, розробленим ТОВ “Екопласт Штанцл Україна”.

Отже, за вказаних обставин, неможливо однозначно стверджувати про порушення чи не порушення позивачем температурного режиму використання ємностей, з огляду на те, що технологічний процес розщеплення соапстоку передбачає температуру 100С, в той час як температурний режим використання поставлених відповідачем ємностей обмежений 80С, що відповідає ТУ У 25.2-32192932-005:2008, на умови яких погодився позивач, підписавши спірний договорі поставки.

Статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

На думку суду, має місце вина обох сторін, які не виконали свої договірні зобов`язання в частині передачі/отримання паспортів та сертифікатів обладнання, протоколів випробування обладнання на герметичність, керівництва з експлуатації обладнання тощо, не склали відповідну конструкторську документацію до договору, не узгодили в умовах договору технологічні характеристики, яким повинні відповідати ємності, з урахуванням вимог замовника (покупця) (докази протилежного в матеріалах справи відсутні).

Крім того, господарський суд зазначає, що ухвалою від 11.02.2020, за клопотанням позивача, у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз".

На вирішення судової експертизи поставлені такі питання:

1. З яких матеріалів виготовлена ємність розщеплення соапстоку?

2. Чи є матеріал щільним чи є місця в яких щільність є неоднорідною?

3. Чи має в своєму складі матеріал, з якого виготовлена ємність розщеплення соапстоку, матеріал Derakane 470?

4. Чи має матеріал, з якого виготовлена ємність розщеплення соапстоку, стійкість до постійного впливу суміші з соапстоку та сірчаної кислоти при температурі 100°С? Чи відбуваються в такому випадку зміни в структурі матеріалу та його щільності і міцності?

5. Порушення цілостності матеріалу з якого виготовлена ємність розщеплення соапстоку сталося через те, що вона виготовлена з невідповідного матеріалу/неякісного виготовлення, недотримання технології виготовлення чи через перевищення температури в 100 °С?

6. При дії якої температури суміші з соапстоку та сірчаної кислоти на матеріал, з якого виготовлена ємність розщеплення соапстоку, відбуваються зміни в структурі матеріалу? Як це впливає на технічні характеристики матеріалу, його міцність та щільність? Чи може в такому випадку матеріал витримати природний натиск налитої в неї суміші з соапстоку та сірчаної кислоти?

7. Чи є матеріал стійким до натиску на нього ваги рідини яка знаходиться в ньому?

8. Який розрахунковий запас міцності на ємність, яка виготовлена з наданого для дослідження матеріалу?

9. Який коефіцієнт лінійного температурного розширення та несучої здатності ємності?

10. Чи могла дія термічних чи хімічних чинників або дія ваги рідини, яка знаходилася в ємності, на стінки ємності, спричинити витікання суміші з соапстоку та сірчаної кислоти з ємності? Якщо так то, що спричинило те, що ємність/матеріал, з якого зроблена ємність, змінює свою структуру, щільність, відбувається руйнування та витік речовини з неї?

11. Чи можливо однозначно встановити причину порушення цілісності матеріалу, з якого виготовлена ємність?

12. Чи впливає вид рідини, що потрапляє до ємності розщеплення соапстоку, на зміни в її структурі та інтенсивність таких змін?

13. Чи може дія певних агресивних речовин, що потрапляють до ємності розщеплення соапстоку, привести до порушення цілісності матеріалу, з якого виготовлена ємність?

14. Чи впливає концентрація сірчаної кислоти в составі суміші, що потрапляє до ємності, на інтенсивність порушення цілісності матеріалу, з якого вона виготовлена. Якщо так -вказати яким чином.

15. Яка допустима концентрація сірчаної кислоти в составі суміші, що потрапляє до ємності, що не призводить до порушення цілісності матеріалу, з якого виготовлена ємність, за умови її підігріву:

а) до 80 градусів Цельсія;

б) в межах від 80 до 100 градусів Цельсія?

16. Чи могло порушення цілісності матеріалу, з якого виготовлена ємність, бути викликано перевищенням максимально допустимої концентрації сірчаної кислоти в составі суміші, що потрапляє до ємності, за умови її підігріву в межах від 80 до 100 градусів Цельсія?

17. Яка максимально допустима температура суміші, що потрапляє до ємності розщеплення соапстоку, що не призводить до зміни в структурі матеріалу, з якого вона виготовлена?

18. Чи могло порушення цілісності матеріалу, з якого виготовлена ємність, бути викликано перевищенням максимально допустимої температури суміші, що потрапляє до ємності?

19. Чи існує залежність між показниками концентрації сірчаної кислоти в составі суміші, що потрапляє до ємності, та її температурою для збереження цілісності матеріалу, з якого вона зроблена (наприклад, чим більша концентрація тим менша допустима температура використання)?

а) якщо така залежність існує - скласти таблицю залежності цих показників в межах температурного режиму від 0 до 100 градусів.

20. Чи впливає факт продовження експлуатації ємності після виявлення її протікання, на ступінь пошкоджень. Чи можуть збільшуватись такі пошкодження у зв`язку з продовження використання обладнання після встановлення факту його протікання?

21. Яка точність встановлення конкретної марки смоли та інших матеріалів, що використовувались для виготовлення ємності Вашою експертною установою?

Згідно з висновком експерта за результатами проведення фізико-хімічної експертизи полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них від 21.09.2020 № 9573:

1. Виведена із експлуатації ємність розщеплення соапстоку 18 м.куб. виготовлена із двох склопластиків, переважно із смоли типу Сrystiс 474РА - внутрішня поверхня (основний шар), зовнішня поверхня виготовлена з двох шарів (-4 мм) смоли типу Derakane 470.

Конічна частина ємності розщеплення соапстоку, з внутрішньої сторони, має додатковий шар полімерного матеріалу чорного кольору, який не належить до склопластиків Сrystiс 474РА або Derakane 470.

Визначення складу матеріалів ємності розщеплення соапстоку 18 м.куб., яка експлуатується в аварійному режимі, не уявляється можливим, у зв`язку з неможливістю відібрання проб матеріалу ємності для хімічного аналізу.

2. Матеріал виготовлення виведеної з експлуатації ємності розщеплення соапстоку 18 м3 являє собою неоднорідний за товщиною та хімічним складом матеріал, має несуцільну внутрішню будову: в товщі матеріалу наявні повітряні порожнини та численні наскрізні отвори. Шар полімерного матеріалу чорного кольору в конічній частині ємності розщеплення соапстоку має розшаровану (неоднорідну) будову поверхні, з розпушенням скловолокна.

Визначення структури матеріалу ємності розщеплення соапстоку 18 м.куб., яка експлуатується в аварійному режимі, не уявляється можливим, у зв`язку з неможливістю відібрання проб матеріалу ємності для дослідження будови матеріалу.

3,21. Встановити чи є використані для виготовлення ємності розщеплення соапстоку смоли, оригінальними продуктами Ashland Inc.USA (Derakane 470 -36 S) та Scott Bader Co. UK (Сrystiс 474РА) не уявляється можливим, оскільки експерту не надано відповідних зразків та сертифікатів.

4. Матеріал виготовлення ємності розщеплення соапстоку 18 м.куб. виведеної з експлуатації, не має стійкості до постійного впливу суміші з соапстоку та сульфатної кислоти при температурі 100°С, оскільки склопластик на основі поліефірної смоли типу Сrystiс 474РА, має максимальну рекомендовану температуру використання 55 С в умовах технологічного процесу розщеплення соапстоку.

Структура склопластику на основі поліефірної смоли типу Сrystiс 474РА при дії соапстоку та сульфатної кислоти за температури 100°С руйнується.

Матеріал виготовлення ємності розщеплення соапстоку експлуатується в аварійному режимі, не забезпечує належної соапстоку та сульфатної кислоти при температурі 100°С, численні ділянки протікання вмісту ємності.

5,11. Порушення цілісності матеріалу ємності розщеплення соапстоку 18 м.куб., виведеної з експлуатації сталося через те, що вона виготовлена з невідповідного (непридатного) матеріалу (склопластику на основі поліефірної смоли, замість фенольної смоли), що є головною причиною руйнування.

Наявність повітряних порожнин в структурі склопластику пришвидшують процес руйнування ємності та є порушенням технології виготовлення ємності.

Дефекти, що наявні в ємності розщеплення соапстоку 18 м.куб., яка експлуатується в аварійному режимі, є аналогічними тим, що виявлені в ємності розщеплення соапстоку 18 м3 виведеної з експлуатації, що свідчить про використання неналежних матеріалів та порушення технології виготовлення.

6-8,10. При температурах вище 55°С склопластик на основі поліефірної смоли типу Сrystiс 474РА починає руйнуватись (зміна кольору, розчинення, розшарування), що впливає на його міцність та щільність. Порушення структури призводить до поступового руйнування ємності - утворення витікань та руйнування ємності під тиском ваги вмісту ємності.

Матеріал виготовлення ємностей розщеплення соапстоку 18 м.куб. не стійкий до натиску на нього ваги рідини яка знаходиться в ємності.

Ємності розщеплення соапстоку18 м3 не мають запасу міцності, оскільки виготовлені із непридатного матеріалу (використаного всупереч технічному завданню), який руйнується при температурах вище 55С.

9. Визначити коефіцієнт лінійного температурного розширення та несучої здатності матеріалу виготовлення ємності розщеплення соапстоку 18 м.куб., виведеної з експлуатації, є неможливим з причин неоднорідності матеріалу за товщиною та хімічним складом, наявністю повітряних порожнин у внутрішніх шарах склопластику та наявністю у внутрішній структурі матеріалу маслянистої рідини коричневого кольору (масло зі соапстоку).

12-14. Матеріал ємностей розщеплення соапстоку 18 м.куб. при експлуатації за технологічним регламентом ТР 00373907.015- 2016 піддається впливу сульфатної кислоти до 2% мас, при температурі 100-105°С, що передбачено технічними завданнями ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод -Кернел Груп”.

Порушень умов використання ємностей розщеплення соапстоку 18 м3 в ході неоднократних перевірок за участі ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”, ТОВ “Екопласт Штанцл Україна” та ТОВ “Укрстеклопластдекор” за весь період експлуатації ємностей не виявлено, про що зазначено в дефектних актах та протоколах нарад.

15,16. Ємності розщеплення соапстоку 18 м3 виготовлені із склопластику на основі поліефірних смол типу Сrystiс 474РА не придатні для використання ні при температурі 80°С, ні при температурі 100°С в умовах регламенту ТР 00373907.015-2016 (концентрація сульфатної кислоти менше 5%).

17-19. В ємності розщеплення соапстоку 18 м.куб. надходить суміш з певними показниками хімічного складу (концентрація сульфатної кислоти менше 5%) та температурою 100-105°С, що відповідає технічним завданням сформульованим ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”.

Порушень температурного режиму використання ємностей розщеплення соапстоку 18 м3 в ході неоднократних перевірок за участі ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп”, ТОВ “Екопласт Штанцл Україна” та ТОВ “Укрстеклопластдекор” за весь період експлуатації ємностей не виявлено, про що зазначено в дефектних актах та протоколах нарад.

20. Факт продовження експлуатації ємностей розщеплення соапстоку 18 м3 після виявлення їх протікання впливає на ступінь пошкоджень, оскільки дефекти динамічно розвиваються та поширюються.

Крім того, на сторінці 20 вказаного висновку експерт, за результатами дослідження умов поставки та технічних характеристик досліджуваної ємності розщеплення соапстоку18 м.куб., доходить висновку про те, що 2досліджувана ємність розщеплення соапстоку 18 м3, поставлена Замовнику - ПРАТ «Полтавськийолійноекстракційний завод - Кернел Груп» відповідно до договору поставки №268-М від 22.12.2015, не відповідає вимогам ТУ У 25.2-32192932005:2008 «ЄМНОСТІ СТАЩОНАРШДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩ Технічні умови» за технологією виготовлення, за матеріалами виготовлення, за показниками хімічної стійкості».

Частиною 8 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

За приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку висновку експерта, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та позиції сторін, господарський суд зазначає, що висновок експерта відповідає вимогам ст. 98 Господарського процесуального кодексу та приймається судом в якості належного доказу по справі.

З огляду на викладене, судом відхиляються заперечення відповідача щодо сумнівності висновку експерта, викладені у поясненнях від 22.10.2020 № 22/10-20-гс (т.5, а.с. 78-85).

Отже, як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, ємності, поставлені відповідачем за накладними від 26.05.2016 № 162, від 29.06.2016 № 178 не відповідають умовам договору поставки від 22.12.2015 № 268-М, зокрема вимогам ТУ У 25.2-32192932-005:2008, за технологією виготовлення, за матеріалами виготовлення, за показниками хімічної стійкості та не придатні для використання ні при температурі 80°С, ні при температурі 100°С в умовах регламенту ТР 00373907.015-2016.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем порядку фіксації виявлених недоліків обладнання.

Так, пунктом 2.5. договору передбачено, що приймання обладнання за кількістю, комплектністю і якістю здійснюється постачальником і покупцем відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. №П-6, та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. №П-7, які застосовуються у частині, що не суперечать діючому законодавству України та умовам даного договору.

Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 затверджено "Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі - Інструкція).

Ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією чи товарами (п. 1 Інструкції).

Відповідно до п. 9 Інструкції прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами і договором (п. 33 Інструкції).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі. У договорі можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) з іншого міста для участі у прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акта є обов`язковою (п. 16 Інструкції).

Повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а в відношенні швидко псується негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором (п. 18 Інструкції).

Іногородній виробник (відправник) зобов`язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик в зазначений термін дає право отримувачу здійснити приймання продукції до закінчення встановленого терміну явки представника виготовлювача (відправника). Представник іногороднього виготовлювача (відправника) зобов`язаний з`явитися не пізніше ніж у триденний термін після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі (п. 19 Інструкції).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, факт невідповідності поставлених відповідачем за накладними від 26.05.2016 № 162, від 29.06.2016 № 178 ємностей розщеплення соапстоку умовам договору поставки від 22.12.2015 № 268-М підтверджується численними повідомленнями позивача про дефекти поставленого обладнання, актами невідповідності обладнання, дефектними актами, протоколами спільних виробничих нарад, листуванням сторін тощо, які наявні в матеріалах справи.

Господарський суд зазначає, що з урахуванням наданих позивачем в матеріали справи повідомлень відповідача про дефекти поставленого обладнання, актів невідповідності обладнання тощо, останнім під час дії договору дотримано вимоги Інструкції щодо своєчасного повідомлення відповідача про виявлені недоліки поставленого товару та оформлення факту виявлення таких недоліків.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача щодо порушення позивачем порядку фіксації виявлених недоліків обладнання.

Частиною 1 ст. 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

З огляду на вказані норми, позивач, керуючись приписами ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, скористався своїм правом, визначеним законом, на відмову від договору поставки, шляхом направлення на адресу відповідача претензії від 31.05.2019 № 2003, в якій вимагав повернути сплачену за ємності розщеплення соапстоку грошову суму у розмірі 1 249 963 грн. 96 коп. з ПДВ протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії. Вказана претензія отримана відповідачем 01.07.2019, але залишена без відповіді та задоволення (т. 1, а.с. 139-141).

За приписами ч.3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За вказаних обставин, господарський суд констатує, що у зв`язку із односторонньою відмовою покупця від договору, спірний договір поставки є розірваним з дати отримання відповідачем вказаної письмової відмови позивача.

Таким чином, господарський суд не приймає в якості належних доказів на підтвердження позовних вимог надані позивачем повідомлення-виклик від 27.12.2019 № 3745 та експертний висновок Полтавської торгово-промислової палати від 28.12.2019 № В-851, оскільки вказані документи складені після розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладеного, оцінюючи наявні матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” про стягнення з ТОВ “Екопласт Штанцл Україна” вартості неякісного товару в сумі 1 249 963 грн. 96 коп., поставленого відповідачем відповідно до умов договору поставки від 22.12.2015 № 268-М.

Разом з тим, господарський суд констатує недобросовісну поведінку відповідача в межах спірного договору поставки, яка полягає в тому, що останньому було достеменно відомо (чи стало відомо під час виходу з ладу спірних ємностей та проведення гарантійних ремонтів), що поставлене обладнання не відповідає вимогам Технічного завдання, розробленого позивачем та покладеного в основу тендерної пропозиції, яка прийнята відповідачем. Проте, дійшовши висновку про фінансову недоцільність та неможливість подальшого гарантійного ремонту обладнання, відповідач самоусунувся від вирішення ситуації, що виникла, та не вчинив будь-яких дій, направлених на врегулювання мирним шляхом спору між сторонами, що суперечить принципу справедливості, добросовісності та розумності у цивільних правовідносинах.

Крім того, після звернення позивача із даним позовом до суду, відповідач, скориставшись прогалинами у договірних відносинах сторін (відсутність у договорі поставки посилань на умови Технічного завдання позивача, ненадання паспортів та сертифікатів обладнання, протоколів випробування обладнання на герметичність, керівництва з експлуатації обладнання покупцю разом із обладнанням; відсутність конструкторської документації тощо), повністю переклав вину за неякісне обладнання на позивача, стверджуючи про порушення останнім умов його експлуатації, що оцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Разом з тим, розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, господарський суд зазначає таке.

Як зазначалось вище, між сторонами спору виникли зобов`язання за договором поставки. Дані зобов`язання з поставки товару виникли між двома юридичними особами як суб`єктами господарювання; метою зазначених зобов`язань є досягнення господарських результатів, тобто отримання прибутку; у зазначеному зобов`язанні наявне поєднання майнових та організаційних аспектів; сторони вільні у виборі контрагента та умови зобов`язання ними погоджено на власний розсуду відповідності із приписами ст.. 626 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Отже, аналіз наведеного свідчить, що між сторонами спору виникли зобов`язання з поставки товару, які за своєю природою, характером та цілю відносяться до зобов`язань, які виникають між суб`єктами господарювання у ході здійснення ними господарської діяльності, тобто зобов`язаннями за договором поставки.

Статтею 1 Господарського кодексу України передбачено, що цей кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Тобто, Господарський кодекс України по відношенню до Цивільного кодексу України є систематизованим законодавчим актом, який регулює особливості господарських відносин.

Таким чином, спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання. Винятком є випадки, коли норми Господарського кодексу України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами Цивільного кодексу України. Тоді слід застосовувати правила, встановлені Цивільним кодексом України.

Зазначене стосується і положень про позовну давність. А тому, при вирішенні питання про застосовування строків позовної давності суду слід ретельно з`ясовувати правову природу укладеного між сторонами договору.

Як з`ясовано судом під час розгляду даної справи, між сторонами спору виникли зобов`язання за договором поставки в ході здійснення ним господарської діяльності, а відтак, регулювання даних правовідносин здійснюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей притаманних даним відносинам.

Частиною 1 ст. 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

За приписами ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених товарів.

У свою чергу, відповідно до ст. 681 Цивільного кодексу України до вимог, у зв`язку з недоліками проданого товару, застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Аналіз норм ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України та ст. 680 Цивільного кодексу України свідчить, що передбачені даними статтями строки позовної давності за своєю правовою природою є два різних строки. Так, визначений ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України строк стосується договору поставки товару, тоді як строк, обумовлений ст. 680 Цивільного кодексу України є строком, який застосовується щодо договору купівлі-продажу товару.

У даному випадку між сторонами виникли зобов`язання, які своїм характером та змістом притаманні договору поставки, в зв`язку з чим, до спірних правовідносин підлягають застосовуванню саме норми ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що мало місце у цій справі, є підставою для відмови в позові.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час розгляду справи подано заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України та ст. 267 Цивільного кодексу України, проти задоволення якої заперечував позивач, керуючись нормами ст. ст. 680, 681 Цивільного кодексу України та стверджуючи, що ним не порушено строк звернення до суду із даним позовом, з огляду, в тому числі, на переривання перебігу строку позовної давності діями відповідача, що свідчили про фактичне визнання свого боргу, своїх зобов`язань перед позивачем, в тому числі і гарантійних.

Проте, з огляду на встановлену судом природу спірного договору, господарський суд зазначає про помилковість вказаних тверджень позивача

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач про наявність порушеного права був обізнаним 21.07.2016 (акт невідповідності обладнання від 21.07.2016 щодо ємності №1) та 25.07.2016 (акт невідповідності обладнання від 25.07.2016 щодо ємності № 2) строк за захистом якого сплинув 21.01.2017 та 25.01.2017 відповідно.

Разом з тим, численні гарантійні ремонти обладнання та його заміна не має наслідком впливу на обчислення строку позовної давності, встановленої позивачу як покупцю за договором поставки для захисту порушеного права, у зв`язку з поставкою товару неналежної якості, оскільки, як свідчить наявне в матеріалах справи листування сторін, яке визнається сторонами спору, ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп” безумовно та беззаперечно було обізнане про порушення його права щодо поставки товару неналежної якості у липні 2016, тоді як з позовом звернулось до суду у листопаді 2019, тобто після спливу встановленого ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України строку.

Крім того, з огляду на останні, складені сторонами документи, що підтверджують встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених товарів (дефектний акт від 03.01.2018 щодо ємності № 1 та дефектний акт від 23.11.2017 щодо ємності № 2), визначений ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України строк звернення до суду також є таким, що сплив.

Водночас, господарський суд зазначає, що за нормами ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд, визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Щодо можливості захисту права позивача після спливу строку позовної давності слід враховувати наступне.

За змістом ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Отже, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Проте, позивач із заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності до суду не звертався, доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску до суду не надав.

Отже, оскільки позивач звернувся до господарського суду після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем до прийняття рішення, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору, витрат, пов`язаних із проведенням експертизи та витрат на правничу допомогу покладаються на позивача.

Стосовно заявлених у відзиві на позовну заяву витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000 грн. 00 коп., суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки відповідачем до матеріалів справи не надані належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17 000 грн. 00 коп., відповідну заяву до закінчення судових дебатів відповідач не зробив, суд відмовляє в задоволенні зазначених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт Штанцл Україна" про стягнення вартості неякісного товару в сумі 1 249 963 грн. 96 коп., поставленого за договором поставки від 22.12.2015 № 268-М, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 03.03.2021

Суддя І.А. Рудь