Рішення № 95269341, 22.02.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2021 р. Cправа № 902/1046/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

до: гр. Олійник Ірини Михайлівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 7 300,24 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників:

позивача: Косунець Д.В.

відповідача: Олійник І.М.

В С Т А Н О В И В :

26.10.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до гр. Олійник Ірини Михайлівни про стягнення 7 300,24 грн заборгованості.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на приєднання Фізичною особою-підприємцем Олійник Іриною Михайлівною (відповідачем припинено господарську діяльність ФОП 24.10.2019 р.) до умов Договору про постачання електричної енергії, опублікованого в засобах масової інформації та на вебсайті постачальника (публічний договір приєднання) за фактом споживання та часткової оплати вартості спожитої електричної енергії.

Як стверджує позивач, відповідачем не виконано умови вказаного Договору в частині повної оплати за спожиту електричну енергію у передбачений Договором строк, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з Фізичної особи Олійник Ірини Михайлівни 7 300,24 грн основного боргу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/1046/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 6 ГПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

27.10.2020 р. судом було здійснено запит до Маньківської сільської ради з проханням надати відомості про реєстрацію місця проживання про Олійник Ірину Михайлівну ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , у строки, визначені ч. 7 ст. 176 ГПК України.

09.11.2020 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла відповідь від Маньківської сільської ради із зазначенням витребовуваної інформації.

Ухвалою суду від 13.11.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/1046/20. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 02.12.2020 р.

Ухвалою суду від 02.12.2021 р. розгляд справи відкладено на 11.01.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 02.12.2021 р.

За результатами проведеного судового засідання 02.12.2012 р. суд постановив задовольнити клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відхилити клопотання відповідача про залучення до якості у справі третьої особи ОСОБА_2 та відкласти підготовче засідання, як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 11.01.2021 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 01.02.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд заслухавши представників сторін дійшов висновку про задоволення даного клопотання.

Суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання у справі на 11.02.2021 р.

01.12.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому остання проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Ухвалою суду від 01.02.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/1046/20 на 30 днів. Слухання у справі призначено на 11.02.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 11.02.2021 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1046/20 для судового розгляду по суті на 22.02.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та відповідач.

Представником позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429), починаючи з 01.01.2019.

Шляхом підписання 18.12.2018 р. заяви-приєднання між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" та фізичною особою підприємцем Олійник Іриною Михайлівною укладено договір про постачання електричної енергії, а саме Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №БЕ-795800 від 01.01.2019 р.

Так, згідно з п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору.

Відповідно до п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2. Договорів).

Пунктом 5.5 Договору визначено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договорів).

Пунктом 5.10. Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Умовами Комерційних пропозицій, обраних Споживачем передбачено, що повна оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії здійснюється один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим (Розділ "Спосіб оплати" Комерційної пропозиції).

Рахунок надається споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати отримання Постачальником даних від Оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії. Оплата рахунка Постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем (Розділ "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" Комерційної пропозиції).

Згідно з підп. 1 п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

В свою чергу, Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору (підп. 1 п. 7.1. Договорів)..

Відповідно до п. 13.1. Договору Договір укладено на строк, зазначений в Комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з подання Споживачем Заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Так, згідно з Розділом "Термін дії договору та умови пролонгації" Комерційної пропозиції, договори набирають чинності з дня наступного за днем отримання ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" заяви-приєднання Споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якщо протягом трьох робочих днів, споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям даної комерційної пропозиції, та діють до 31.12.2020.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до Заяви-приєднання початок постачання електричної енергії за Договором №БЕ-795800 визначено з 01.01.2019.

Позивачем зазначено, що станом на дату подання позовної заяви, він не отримував від Відповідача заяви про припинення дії або перегляд умов Договору, отже Договір є чинним, а його умови обов`язковими до виконання сторонами.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" здійснює постачання електричної енергії відповідачу відповідно до умов укладеного Договору, однак несплата відповідачем у повному обсязі вартості спожитої за липень 2020 року електричної енергії слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" із відповідним позовом до суду.

Факт постачання електричної енергії Відповідачу та її обсяг за Договором підтверджується наданим до позовної заяви актом прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії № БЕ-795800/239078/1 від 30.07.2020, рахунком-фактура за липень 2020 р. на суму 8682,48 грн.

При цьому, з врахуванням того, що на початок липня у Відповідача існувала переплата в розмірі 1 382,24 грн, тому вартість спожитої відповідачем електричної енергії за липень 2020 року за Договором становить 7 300,24 грн.

Натомість доказів погашення відповідачем вартості спожитої електричної енергії за вказаний період матеріали справи не містять.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача щодо сплати заборгованості із претензією № 10191 від 03.09.2020 р., однак відповідач не відреагував на вказану претензії.

Водночас Відповідач позовні вимоги не визнає, про що зазначила у відзиві на позову заяву,(вх. № канц. 01-34/10943/20 від 03.12.2021 р.) де вказала, що остання усно повідомляла СО «Бершадські ЕМ» про те, що вона не є стороною по договору, та те що припинила свою діяльність як ФОП по об`єкту до якого постачалась електроенергія.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

На виконання вимог Закону щодо відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, створено ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", яке згідно отриманої ліцензії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429) з 01.01.2019 р. почало здійснювати діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам.

Так, шляхом підписання 18.12.2018 р. заяви-приєднання між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" та фізичною особою підприємцем Олійник Іриною Михайлівною укладено договір про постачання електричної енергії, а саме Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №БЕ-795800 від 01.01.2019 р.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ч. 30 ст. 1 Закону електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (надалі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2 Правил роздрібного ринку електричної енергії -укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 7.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії електроживлення електроустановки може бути припинено оператором системи за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін (за погодженням з оператором системи) та на погоджений електропостачальником строк (який визначається власником електроустановки) після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з відключення.

Факт постачання електричної енергії Відповідачу та її обсяг за Договором підтверджується наданим до позовної заяви актом прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії № БЕ-795800/239078/1 від 30.07.2020, який Позивачем направлявся Відповідачу та який останнім отримано 09.09.2020, що підтверджується витяг з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

Разом з тим, у відповідності до рахунку-фактури № БЕ-795800/239078/1 від 30.07.2020 р. відповідачу було виставлено до сплати суму боргу в розмірі 7 300,24 грн, оскільки у відповідності до Сальдо обороту по споживачу за календарний період у ФОП Олійник І.М. існувала переплата в розмірі 1 382,24 грн.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернення Відповідача із заявою про припинення дії або перегляд умов Договору, отже Договір є чинним, а його умови обов`язковими до виконання сторонами.

Матеріали справи підтверджують неналежне виконання Відповідачем договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, у встановлений Договором строк.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 7 300,24 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

Стосовно питання підсудності розгляду справи суд керується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до вказаного реєстру 24.10.2019 р. було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Олійник І.М.

Так, Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 року, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 20 ГПК України в редакції 2017 року, передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.1).

Отже, відповідно до вказаних змін, з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, а також у постанові Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 724/38/18.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник щодо не належного виконання відповідачем договірних зобов`язань, що склалися між позивачем та ФОП Олійник І.М.

Таким чином, правовідносини сторін виникли з виконання правочину (договору постачання електричної енергії) у господарській діяльності.

Щодо цього питання, Верховний Суд в постанові по справі № 910/8729/18 від 13.02.2019 року роз`яснив, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення ч.1 ст. 20 ГПК України, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналіз змісту позову свідчить про те, що правовідносини сторін виникли з Договору про постачання електричної енергії, яким було опосередковано зобов`язальні правовідносини з надання послуг та його виконання, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинилися, так як ним як власником нежитлового приміщення електрична енергія споживається не як побутовим споживачем.

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст. 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст.4 Закону України від 15травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року (справа № 910/8729/18, провадження № 12-294гс18).

Отже, враховуючи вищезазначене, спір у даній справі розглядається за правилами господарського судочинства.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом повністю.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з гр. Олійник Ірини Миколаївни , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «Енера Вінниця» (код ЄДРПОУ 41835359, у ВОУ АТ «Ощадбанк», НОМЕР_2 ) - 7 300,24 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

3. Стягнути з гр. Олійник Ірини Миколаївни , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «Енера Вінниця» (код ЄДРПОУ 41835359, у ВОУ АТ «Ощадбанк», НОМЕР_3 ) - 2102,00 грн сплаченого судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 03 березня 2021 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

1-прим. до справи

2-позивачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

3- відповідачу (вул. Миру, буд. 41, с. Маньківка, Бершадський р-н, Вінницька обл., 24422)