Рішення № 95267639, 05.02.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5734/20

Провадження № 2/712/379/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді – Токової С.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Могила І.С.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, стягнення компенсації, матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації, матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 березня 2017 року за ним визнано право на земельну частку( пай), розміром 2,38 умовних кадастрових гектари, виділену із земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаський» в адміністративних межах Черкаської міської ради. Після набрання рішенням законної сили, неодноразово вживав заходів щодо реалізації свого права на земельну ділянку, звертаючись до уповноважених органів, проте, отримував відмови. Зокрема, рішенням Черкаської міської ради від 31.01.2019 р. № 2-3943 « Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , позивачу ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, при цьому вказавши, що на таку земельну ділянку наявні містобудівні обмеження щодо землекористування. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.10.2019 року № 9803-2 ОСОБА_3 повторно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту відведення з посиланням на наявні містобудівні обмеження у зв`язку із здійсненням житлової забудови на спірній земельній ділянці. Ввважає, що відмова Черкаської міської ради у наданні дозволу на розробку проектної документації є порушенням його права власності на земельну ділянку , оскільки відповідач був обізнаний про цільове призначення земельної ділянки (сільськогосподарське призначення ) та про виділення масиву земельних ї ділянки разом із земельною ділянкою позивача для житлової забудови та не впевнився у наявності земель запасу за яких можлива було б задовольнити право позивача на земельну ділянку та фактично позбавив позивача ( внаслідок відсутності можливості в натурі отримати земельну ділянку на розі АДРЕСА_1 площею 2,38 га ) права власності на земельну ділянку. Належним способом захисту його права вважає застосування аналогії закону шляхом стягнення з відповідача грошової компенсації.

Також неправомірними діями відповідача йому заподіяна моральна шкоду, яку оцінює 100 000 грн.

У відзиві на позов представник відповідача позов не визнав. Вказував, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24.03.2017 року за позивачем визнано право на земельну частку ( пай) розміром 2,38 умовних кадастрових гектарів, виділених із земель переданих у колективну власність КСП « Черкаський» в адміністративних межах Черкаської міської ради. З урахування вказаного рішення суду та заяви ОСОБА_3 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,3800 га в районі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ( рішення Черкаської міської ради № 2-3943 від 31.01.2019року) . Після чого, ОСОБА_3 відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України повинен був самостійно замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати його на затвердження до Черкаської міської ради. Вказані дії позивачем не вчинені у зв`язку з чим , Черкаська міська рада позбавлена можливості розглянути та вирішити питання щодо надання земельної ділянки у власність позивачу. А тому, права позивача Черкаською міською радою не порушені, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.07.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30 липня 2020 року на 12-00 год. в порядку загального позовного провадження.

30 липня 2020 року, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 жовтня 2020 року на 09-00 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради, стягнути з відповідача на користь позивача 357 000 грн. компенсації, 100 000 грн. моральної шкоди та 7000 грн. матеріальної шкоди. Додатково пояснила, що позивач вживав реальних заходів для реалізації свого права на земельний пай. Через встановлені відповідачем містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані із реалізацією генерального плану міста, позивач був позбавлений реальної можливості як виготовити проект землеустрою, так і в подальшому отримати земельний пай в натурі. Вважає, що застосування механізму компенсації є ефективним способом захисту зважаючи на матеріальний характер порушеного права та відсутність інших ефективних способів відновлення порушеного права через фізичну відсутність рівнозначних земельних ділянок в адміністративних межах м. Черкаси.

Представник відповідача Черкаської міської ради Чернявський А.Л. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні відмовити, посилався на те, що Черкаська міська рада права позивача не порушила, оскільки земельну ділянку не вилучала, а за позивачем було визнано право не на конкретну земельну ділянку, а на земельну частку( пай) , виділену із земель, переданих у колективну власність КСП "Черкаський» в адміністративних межах Черкаської міської ради. Таким чином, вважає, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту шляхом стягнення грошової компенсації за земельну ділянку, яка у власність позивачу не надавалась.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 березня 2017 року задоволено позов ОСОБА_3 до Черкаської міської ради про визнання права на земельну частку ( пай) , розміром 2,38 умовних кадастрових гектарах , виділену із земель , переданих у колективну власність КСП « Черкаський" в адміністративних межах Черкаської міської ради. Як слідує із вказаного рішення суду, ОСОБА_3 на час одержання КСП "Черкаський" Державного акта на право колективної власності на землю, станом на 03 листопада 1998 року, був пенсіонером, який раніше працював у ньому і залишався членом зазначеного КСП то він мав право і на даний час має право на земельний пай, хоч до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, не був включений ? і відповідно на його ім"я не було видано сертифікат на право на земельну частку ( пай) при розпаюванні землі.

В ході розгляду вказаної цивільної справи, судом було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №1042 від 17.12.1998 р. затверджено матеріали по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаське» в адмінмежах Черкаської міської ради, яким передбачено: кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 225 чоловік; вартість земельної частки (пай) - 12408 грн.; середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню - 5184 грн.; розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 2,39 га. Рішенням виконкому Черкаської міської ради №492 від 22.05.2000р. затверджено матеріали по складанню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) власників сертифікатів КС «Черкаське», де вартість земельної частки (паю) - 9526 грн.; загальна площа земельних ділянок, що підлягають поділу на частки (паї) в натурі - 536,8 га, кількість земельних часток (паїв) - 225; середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню - 3993 грн.

20.07.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Черкаської міської ради із листом про надання роз`яснень щодо отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення ( паю) шляхом розроблення детального плану території в районі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , на який отримав відповідь, що діючою містобудівною документацією на зазначений території розміщення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не передбачено.

Рішенням Черкаської міської ради від 31.01.2019 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,3800 га безоплатно для ведення особистого селянського господарства. Також у рішенні вказано, що відповідно до генерального плану міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 року № 3-505, на вищевказаній земельній ділянці передбачено розміщення блокованої житлової забудови та зелених насаджень загального користування. Відповідно до плану зонування територій міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 року № 2-513, земельна ділянка належить до перспективної зони блокованої малоповерхової житлової забудови «Ж-2п» та рекреаційної зони озеленення територій загального користування «Р-п», в яких не передбачено розміщення особистого селянського господарства. Технічна документація за вказаним рішенням Черкаської міської ради позивачем не виготовлялась.

Рішенням Черкаської міської ради № 2-5218 від 02.10.2019 року № 2-5218 року позивачу ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 орієнтовною площею 2,380 га безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Генерального плану міста.

За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами першою - третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Надання такого дозволу на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки не може свідчити про наявність волевиявлення органу місцевого самоврядування на передачу цієї земельної ділянки у користування (оренду), оскільки, надаючи дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування дозволяє особі здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу в подальшому визначити предмет власності чи користування (оренди).Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Закон України "Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв) " визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток ( паїв) земельних дівлянок в натурі ( на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам , сільськогосподарським кооперативам, сільскогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Отжже, зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земельних ділянок.

Як вбачається із наданих суду доказів матеріали по паюванню земель КСП " Черкаський" були затверджені рішенням Черкаської міської ради № 1042 від 17.12.1998 року. Позивач не був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) і лише у 2017 році звернувшись до суду за ним було визнано право на земельну частку ( пай). На даний час члени колишнього КСП реалівзували своє право та отримали сертифікати на право на земельну частку ( пай) та в послідуючому державні акти на земельну ділянку, тобто на території Черкаської міської ради відсутні нерозпайовані землі колективної власності колишнього КСП " Черкаський" .

31.01.2019 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-3943 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку в районі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 » ОСОБА_3 ( вільна земельна ділянка)» відповідно до якого позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 2,380 гав безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Проте, всупереч наведеному вище законодавству, позивачем ОСОБА_3 не було розроблено проект землеустрою, та відповідно не надано доказів звернення ним до Черкаської міської ради з відповідним клопотанням (заявою) про затвердження розробленого проекту землеустрою спірної земельної ділянки та надання її у власність позивача, як не надано доказів розроблення такої документації.

В подальшому, ОСОБА_3 , 01.03.2019 року звернувся до Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,38 га на розі АДРЕСА_1 безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За результатами розгляду заяви, Черкаською міською радою 02.10.2019 року прийнято рішення про відмову у наданні такого дозволу. Зазначене рішення позивачем в судовому порядку не оскаржувалось.

Підставами для відмови визначено невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 року № 3-505.

В той же час, позивач стверджує, що земельна ділянка в адміністративних межах міста Черкаси на розі вулиць Чехова та Анатолія Лупиноса є вільною, її орієнтовна площа складає 2, 38 га та віднесена до сільськогосподарської землі ( рілля), про що свідчить довідка від 03.07.2017 року № 1522/180/17 міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкаси «Про наявність земель та їх розподіл за власниками станом на 31.12.2015 року», а також викопіювання з плану міста від 13.06.2017 року.

Вважає, що Черкаська міська рада відмовивши йому у наданні дозволу на розробку проектної документації на земельну ділянку з посиланням на наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані із реалізацією Генерального плану міста- втрутилась у право власності позивача . Зокрема, Черкаська міська рада достеменно знаючи про цільове призначення земельної ділянки( сільськогосподарського призначення ( рілля) та про виділення масиву земельної ділянки разом із спірною земельною ділянкою КСП «Черкаський для подальшого розпаювання,- порушила справедливий баланс суспільних та приватних інтересів затвердивши Генеральний план міста , який передбачає житлову забудову на такій земельній ділянці. При цьому, відповідач не впевнився у наявності земель запасу , за рахунок яких можна було б задоволити право позивача на землю та фактично позбавила його права власності. У зв`язку з чим, на його думку, до даних правовідносин можливо застосувати положення Закону України « Про відчудження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності « та стягнути з Черкаської міської ради вартість спірної земельної ділянки , яка визначена висновком експерта за результатами судового оціночно-земельного дослідження від 29.04. 2020 року, проведеного судовим експертом Окрепка А.І. за клопотанням ОСОБА_3 в розмірі 357 000 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про відчудження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності , для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності « примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності – це перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.

Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, що виникають у разі: звернення стягнення на земельну ділянку, інші об`єкти нерухомого майна, що на ній розміщені;вилучення (викупу) земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у державній та/або комунальній власності; відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі викупу земельних ділянок для суспільних потреб; укладення інших цивільно-правових угод з інших підстав, ніж визначені статтею 7 цього Закону; примусового відчуження земельних ділянок в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реквізиції); конфіскації земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені; викупу пам`яток історії та культури, яким загрожує пошкодження або знищення, внаслідок дій або бездіяльності їх власника; припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати ( статя 2 Закону).

Відповідно до рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 березня 2017 року за позивачем ОСОБА_3 визнано право на земельну частку( пай) в умовних кадастрових гектарах, виділену із земель, переданих у колективну власність КСП "Черкаський " в адміністративних межах Черкаської міської ради, а не на конкретну земельну ділянку.

В той же час, відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних часток ( паїв)" прийняття рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв) у межах населених пунктів належить до повноважень сільських , селищних, міських рад.

Однак, таке рішення Черкаською міською радою не приймалося, та земельна ділянка в конкретно визначених межах позивачу не виділялась. Позивач ОСОБА_3 не скористався своїм правом та не оскаржив рішення Черкаської міської ради від 02.10.2019 року № 2-5218 " Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку в АДРЕСА_1 ( вільна земельна ділянка) , яку він мав намір набути у власність.

За наведених обставин доводи позивача про порушення Черкаською міською радою його права власності на земельну ділянку , яка не передавалась йому у встановленому законом порядку у власність , суд вважає безпідставними.

Також суд звертає увагу на наступне.

Як роз"яснено у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП) включений до списку, що додається до державного акта на право колдективної власності на землю, набуває права на земельну частку( пай) з дня видачі цього акта , і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюєтьсяч за нормами ЦК України, в тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного списку особи , яка була членом КСП на час передачу у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку ( пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 " Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сількогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель резерву (запасу) , створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позивач не звертався до Черкаської міської ради із заявою про виділення йому земельної ділянки із резервного фонду, як не заявляє таку вимогу і в судовому засіданні.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права суд виходить з таких міркувань.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, що склалися, виходячи з тих відносин, які регулюють нормам права, і такий спосіб має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсним актів органів виконавчої влади або місцевого самоврядування (частини друга, третя статті 152 ЗК України).

Позивач, вважаючи себе належним власником земельної ділянки у зв"язку з відсутністю можливості отримати в натурі земельну ділянку на розі АДРЕСА_1 площею 2,38 га, звернувся до суду за захистом свого майнового права від порушень шляхом стягнення з Черкаської міської ради грошової компенсації в розмірі вартості земельної ділянки( викупної ціни) , яку вважає примусово вилучено в суспільних потребах для житлової забудови.

Однак, як зазначалось вище, ОСОБА_3 на підставі рішення суду набув права на земельну частку( пай), визначену в умовних кадастрових одиницях та реалізуючи таке право звернувся до Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" на конкретну земельну ділянку, проте йому було відмовлено в цьому у зв"язку із невідповідністю містобудівній документації місця розташування земельної ділянки. Відмову у формі рішення міської ради позивач не оскаржував у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивач має право у разі неможливості надати йому земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, на отримання земельної частки ( паю) із земель резерву( запасу) , створеного місцевою радою півд час передачі землі у колективну власність, відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08 1995 року №720/95"Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", а тому спосіб захисту, який обрав позивач на думку суду є неналежним.

Доводи позивача про примусове віддчудження Черкаською міською радою земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності у зв"язку із наявністю містобудівниих обмежень на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , та як наслідок неможливість надати її позивачу як земельну частку ( пай) , суд вважає безпідставними за наведених вище підстав.

Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації 357 тис. грн. та відмову у їх задоволенні.

Що стосується вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Пунктами 4, 5 Постанови Пленуму верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди») встановлено, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З наведеного випливає, що вимоги розумності і справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди можуть застосовуватися лише у випадку, коли судом належним чином встановлено наявність підстав для такого відшкодування взагалі.

Оскільки позивачем не доведено факту протиправності діяння відповідача, вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Матеріальна шкода, визначена позивачем у розмірі 7000 грн. є оплатою за провдене за заявою позивача оціночного-земельного дослідження, та не є матеріальною шкодою, а питання про стягнення коштів має проводитися за правилами розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України : у разі задоволення позову- покладаються на відповідача, у разі відмови в позові- на позивача.

З огляду на викладене, виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи, з урахуванням положень наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 2, 12, 81, 89, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Повне рішення суду складено 05 лютого 2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ :

Позивач: ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2 .

Відповідач: Черкаська міська рада, місце знаходження: м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542.