Рішення № 95266596, 16.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 року Справа № 160/3055/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі постанови Верховного Суду від 21.10.2020 року надійшла на новий розгляд адміністративна справа №160/3055/19 за позовом Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2018 року №0018651401, №0018661401 та №0018671401.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 160/3055/19 за позовом Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано від сторін додаткові докази у справі.

11.12.2020 року засобами поштового зв`язку а 14.12.2020 року засобами електронного зв`язку до суду від Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в прохальній частині, якого заявлено клопотання про заміну відповідача – Головного управління ДФС у Дніпропетровській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

У відзиві відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що в суми оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ввійшли три порушення: 1) заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток та на додану вартість внаслідок нереальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «РУМ ПЛЮС», ТОВ «ТК ГАМА», ТОВ «ТЕХСЕРВІС» ТОВ «МІЛІТРЕЙД» ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» (ст.7-22 акту); 2) заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість внаслідок здійснення операції з реалізації власно виготовленої продукції за цінами нижче її собівартості (ст.30-31 акту); 3) заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість внаслідок не проведення коригування податкового кредиту по операціям зі списання кредиторської заборгованості (по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками сформовано податковий кредит усього на суму 120 777 грн.; стр.34-36 акту).

Так, вході не підтверджено реальність здійснення господарських операцій АТ «Дніпроважмаш» з контрагентами ТОВ «РУМ ПЛЮС», ТОВ «ТК ГАМА», ТОВ «ТЕХСЕРВІС» ТОВ «МІЛІТРЕЙД» ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» не підтверджено з огляду на: неналежність складання первинних документів, внутрішні суперечності в їх змісті; відсутність технічної (ресурсної) можливості здійснення операцій з навантаження, розвантаження, тимчасового зберігання обсягів товару в обмежені проміжки часу; відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині поставки відповідних товарів; невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними постачальниками (підрядниками); наявність інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, що контрагенти є фігурантами кримінальних проваджень; наявність вироку, зокрема, по ТОВ «ТК Гама», та ін.

Щодо реалізації позивачем товару нижче собівартості відповідач звертає увагу суду, що зведені дані щодо задекларованих ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 наведено в додатку 13.1 до акту перевірки, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – у додатку 13.2 до акту перевірки. Перевіркою встановлено співставлення показників бухгалтерських рахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції» та 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» та встановлено, що у січні 2015 року ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» проводились операції з реалізації власно виготовленої продукції за цінами нижче її собівартості, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 244 871 гривень.

Щодо кредиторської заборгованості контролюючим органом у ході перевірки було встановлено, що встановлено, що ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 списано з балансу підприємства кредиторську заборгованість, яка обліковувалась перед контрагентами - постачальниками усього у сумі 724 665 грн., у тому числі у 2015 - 134 529, у 2016 -54 450 грн., у 2017 - 535 686 грн. Кредиторська заборгованість списана у зв`язку із закінченням терміну позовної давності та врахована у складі доходів підприємства у відповідних періодах. Проте, при списанні кредиторської заборгованості, ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» не проведено коригування податкового кредиту, який був сформований раніше в результаті взаємовідносин з наведеними постачальниками. У відповідності до пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, на думку контролюючого органу, ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» зобов`язане провести коригування до зменшення податкового кредиту по операціям списання кредиторської заборгованості (фактичне зменшення вартості на 100% та відсутність оплати). Таким чином, відповідач зазначає, що АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» завищено податковий кредит у відповідних періодах у зв`язку з не проведенням його коригування по факту зменшення вартості товарів, робіт, послуг на 100% - відсутність будь-якої оплати (завищення ряд. 16.1 декларацій з ПДВ).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року задоволено клопотання Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області про заміну відповідача на його правонаступника у справі №160/3055/19. Та замінено відповідача у справі – Головне управління ДФС у Дніпропетровській області його правонаступником – Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Повторно витребувано докази, раніше витребувані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року.

16.12.2020 року до суду від позивача надійшла заява про залучення третіх осіб, в обґрунтування якої зазначено, що враховуючи вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року, для отримання документів на підтвердження фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагентів відповідача, існує необхідність залучення ТОВ «РУМ ПЛЮС», ТОВ «ТК ГАМА», ТОВ «ТЕХСЕРВІС», ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» та ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» , оскільки витребувана інформація знаходиться у них.

Крім того, 16.12.2020 року позивачем на виконання ухвали від 16.11.2020 року до суду надані пояснення по справі з додатковими доказами, відповідно до яких станом на 2017 рік АТ «Дніпроважмаш» на підприємстві чисельність працюючих осіб складала 1550 осіб (1046 осіб – виробничий персонал), на балансі АТ «Дніпроважмаш» знаходяться основні засоби – будівлі у кількості 179 шт. та споруди в кількості 227 шт., які розташовані на території 110,224 га, які задіяні у виробничих процесах та в яких розташовані виробничі потужності підприємства, цехи, знаходяться складські приміщення, розміщується обладнання, працюють робітники та виробляється продукція. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей АТ «Дніпроважмаш» до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, що заперечуються відповідачем.

Крім того, позивач вважає висновок відповідача щодо коригування податкового кредиту внаслідок списання безнадійної заборгованості таким, що не відповідає ані суті правовідносин, ані чинному законодавству. На думку позивача, якщо «інший платник» недоотримав оплату за постановлений товар, то не можна вважати договір поставки договором позики, тому вважає що для АТ «Дніпроважмаш» мало місце списання безнадійної дебіторської заборгованості (пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України), податкові наслідки списання якої встановлені ст.139 ПК України. В той же час, законом не передбачено обов`язку коригування податкового кредиту на суму податку на додану вартість у складі безнадійної дебіторської заборгованості. Порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту встановлений ст.192 ПК України, і така підстава, як списання безнадійної заборгованості, там відсутня.

Щодо проведення операцій з реалізації товару нижче собівартості позивач посилається на те, що норми пп.188.1 ст.188 ПК України не визначають обов`язку нараховувати ПДВ на різницю між ціною продажу товару та його собівартістю у випадку, якщо собівартість товару є більшою, ніж ціна його продажу. При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Водночас, пп.14.1.71 ПК України, відповідно до яких звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі (ухвала ВАСУ від 12.12.2013 у справі №К/800/12864/13). Таким чином, позивач вважає висновки податкового органу про заниження податкових зобов`язань з ПДВ у січні 2015 року на суму 244 871,00 грн хибними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про залучення третіх осіб в адміністративній справі №160/3055/19 за позовом Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш» зареєстроване 05.04.1994 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

У період з 27.04.2018 року по 12.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 77.1, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на VI квартал 2017 року, наказу від 10.04.2018 року №2097-п, направлень від 23.04.2018 року №2577, №2578, №2579, №2580, від 27.04.2018 року №2681 та від 21.05.2018 року №3040 проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 19.06.2018 року № 31681/04-36-14-01/168076.

Перевіркою встановлені порушення, зокрема:

- пп. 134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 169407,00 грн. за 2015 рік;

- п.188.1 ст.188, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п. 198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість усього у сумі 484932,00 грн., у тому числі: у лютому 2016 року - 49213,00 грн., у липні 2016 року 513,00 грн., у серпні 2016 року - 334684,00 грн., у липні 2017 року - 11241,00 грн., у грудні 2017 року - 89281,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки від 19.06.2018 року контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0018651401 від 20.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 169 407,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0018661401 від 20.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 727398,00 грн., з яких 484932,00 грн. - за основним платежем, 242466,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0018671401 від 20.07.2018 року, яким застосовано штрафні санкції за завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 43294,20 грн.

Відповідно до розрахунку донарахувань з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 20.07.2018 №0018651401 збільшена сума грошового зобов`язання на загальну суму 169 407,00 грн. складається з донарахувань за основним платежем по контрагентам: ТОВ «РУМ ПЛЮС» у сумі 163 143, 00 грн.; ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» у сумі 6 120,00 грн.; ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» у сумі 144,00 грн. Штрафні санкції за податковими зобов`язаннями з податку на прибуток до платника податків не застосовувались.

З наявного у матеріалах справи розрахунку донарахувань з за податковим повідомленням-рішенням від 20.07.2018 №0018661401 АТ «Дніпроважмаш» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 727 398,00 грн., з яких 484932,00 грн. - за основним платежем, 242466,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яка складається з:

1) донарахувань по операціям з ризиковими підприємствами на загальну суму за основним платежем 197 331,00 грн та фінансовими санкціями (50%) – 98 665,50 грн., з яких: ТОВ «РУМ ПЛЮС» за основним платежем – 181 271, 00 грн., фінансова санкція 50% – 90635,50 грн.; ТОВ «ТК ГАМА» за основним платежем – 6 934,00 грн., фінансова санкція 50% – 3 467,00 грн.; ТОВ «ТЕХСЕРВІС» за основним платежем – 2 166,00 грн., фінансова санкція 50% – 1 083,00 грн.; ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» за основним платежем – 6 800,00 грн., фінансова санкція 50% – 3 400,00 грн.; ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» за основним платежем – 160,00 грн., фінансова санкція 50% – 80,00 грн.;

2) заниження податкових зобов`язань при реалізації готової продукції нижче собівартості за січень 2015 року на суму 244 871,00 грн. (підприємством занижено від`ємне значення з ПДВ на суму 78047,00 грн., у зв`язку з чим було винесено ППР на суму меншу на 78 047,00 грн., а саме: у серпні 2016 року самостійно зменшено від`ємне значення ПДВ у сумі 78 047,00 грн. (р.21 у липні 2016 становив 412 731 грн., перенесено до ряд.16.1 у серпні 2016 – 334 684 грн.). Загальна сума грошових зобов`язань при реалізації готової продукції нижче собівартості за січень 2015 року за основним платежем – 166 824,00 грн. та фінансовою санкцією 50 % – 83 412,00 грн.;

3) не здійсненням коригування податкового кредиту по протермінованій кредиторській заборгованості на загальну суму за основним платежем 120 777,00 грн. та фінансовою санкцією 50% – 60 388,50 грн. по таким підприємствам: Об`єднання підприємств електротехнічна корпорація «Елкор» (код ЄДРПОУ 30287744) за основним платежем – 22 421,00 грн., фінансова санкція 50% – 11 210,50 грн.; ТОВ «Укрспецналадка» (код ЄДРПОУ 31573282) за основним платежем – 9 075,00 грн., фінансова санкція 50% – 4 537,50 грн.; ПАТ «Галичина» (код ЄДРПОУ 25553579) за основним платежем – 8 612,00 грн., фінансова санкція 50% – 4 306,00 грн.; ТОВ «ССАБ СВІДІШІ СТІЛ» (код ЄДРПОУ 35456997) за основним платежем – 53 361,00 грн., фінансова санкція 50% – 26 680,00 грн.; ТОВ «Стабільність і К» (код ЄДРПОУ 39154516) за основним платежем – 7 815,00 грн., фінансова санкція 50% – 3 907,50 грн.; ДП «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) за основним платежем – 19 493,00 грн., фінансова санкція 50% – 9 746,50 грн.

Згідно з розрахунком донарахувань за податковим повідомленням-рішенням №0018671401 від 20.07.2018 року відповідно до п. 41 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (У разі якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від`ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 цього Кодексу, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від`ємного значення) до АТ «Дніпроважмаш» застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % завищення від`ємного значення за червень 2015 року в сумі 432 942 грн. (стр.37 акту). Розмір штрафних санкцій становить – 43 294,20 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ПАТ «Дніпроважмаш» звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою з вимогами переглянути та скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.07.2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401.

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України рішенням від 17.10.2018 року №33719/6199-99-11-01-01-25 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 20.07.2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 20.07.2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401, 04.04.2019 Акціонерне товариство «Дніпроважмаш» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання їх протиправними та скасування, в обґрунтування якого позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт перевірки №31681/04-36-14-01/168076 від 19.06.2018 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.07.2018 року № 0018651401, №0018661401, № 0018671401. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно при визначенні податкових зобов`язань дійшов висновку щодо їх заниження. Податковим органом безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарно-матеріальних цінностей, зокрема, в акті зазначено, що відсутні докази на підтвердження транспортування товару. На думку податкового органу, метою функціонування підприємств-контрагентів ПАТ «Дніпроважмаш» є створення виключно штучного документообігу по операціям, які фактично не надавалися, у зв`язку з тим, що до перевірки було надано товарно-транспортні накладні не на всі поставки, або надано ТТН, оформлені з недоліками, не було надано сертифікати якості товару, деякі договори надано в ксерокопіях, контрагенти ПАТ «Дніпровадмаш» не завжди подавали податкову звітність, що суперечить дійсним обставинам справи. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

На час звернення з позовом до суду, позивач відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань змінило назву з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на Акціонерне товариство «Дніпроважмаш».

Ухвалою суду від 13.05.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 13.06.2019 року, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 р. у справі № 160/3055/19 в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 р. у справі № 160/3055/19, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 р. у справі №160/3055/19 – залишено без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 21.10.2020 року:

- касаційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» задоволено частково;

- Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті138 ПК України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V ПК України.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі – Наказ № 88; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ПАТ «Дніпроважмаш» мало взаємовідносини з ТОВ «РУМ ПЛЮС», ТОВ «ТК ГАМА», ТОВ «ТЕХСЕРВІС», ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» та ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ».

З матеріалів справи судом встановлено, що між ПАТ «Дніпроважмаш» та ТОВ «ТК ГАМА» підставі договір поставки від 03.06.2016 року №61/90, відповідно до якого кількість, асортимент та ціна продукції, що поставляється, вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Специфікацією № 1 до договору від 03.06.2016 року № 61/90 визначено найменування товару, а саме: рельс Р-50, сума по специфікації 41 602,51 грн.

У ТТН від 07.06.2016 року №Р86 у пункті «пункт навантаження» зазначено лише м. Запоріжжя, без конкретизації вулиці, номеру будівлі, складу, тощо.

В той же час, ТОВ «ТК ГАМА» зареєстровано за адресою вул. Брянська, буд.15, Орджонікідзевський район, м. Запоріжжя, 69035. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 46.90 – неспеціалізована оптова торгівля. Фінансовий звіт (баланс) до органів ДФС не подавався. Відповідно до відомості про нарахування заробітної плати (доходу, забезпечення) застрахованим особам за червень 2016 року, на підприємстві рахується 1 особа - ОСОБА_1 . Декларації з податку на прибуток у 2016 році до органів ДФС не подавались. Звітність у 2017, 2018 роках не подавалась.

Разом з тим, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 року у справі №335/12032/16-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/63347617), який згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень набрав законної сили 26.12.2016:

- затверджено угоду про визнання винуватості від 31.10.2016 року укладену між прокурором відділу прокуратури Запорізької області Федорченком Костянтином Володимировичем та ОСОБА_2 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.2 ст.212 КК України;

- затверджено угоду про визнання винуватості від 31.10.2016 року укладену між прокурором відділу прокуратури Запорізької області Федорченком Костянтином Володимировичем та ОСОБА_3 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.2 ст.212 КК України.

У вказаному вироці судом встановлено, що «на початку січня 2015 року ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , яка мала досвід бухгалтерської діяльності, у невстановлений досудовим слідством час та місці, свідомо не бажаючи здійснювати реальну ініціативну, системну, на власний ризик господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності інших суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, яка полягала в укладені нікчемних угод та документальному оформленні псевдо фінансово-господарських операцій та незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, а також валових витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб`єктів підприємницької діяльності, для відведення від себе підозри у вчиненні злочину, залучили ОСОБА_1 , якому за грошову винагороду запропонували стати засновником, директором та бухгалтером ТОВ «ТК Гамма», без мети її реального проведення господарської діяльності, при цьому у свої злочинні наміри остатнього не повідомили.

Отримавши від ОСОБА_1 згоду, а також копії паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розподілили між собою ролі у спільному злочинному плані. Так ОСОБА_2 відповідно до розробленого плану, повинен забезпечити підписання ОСОБА_1 договору відступлення часток у статутному капіталі товариства шляхом продажу від 03.02.2015, протоколу №1/03 загальних зборів учасників ТОВ «ТК Гама» від 03.02.2015, наказу №1/04 від 04.02.2015 про призначення на посаду директора ОСОБА_1 та нової редакції статуту ТОВ «ТК Гама» код ЄДРПОУ 39521493.

В свою чергу, ОСОБА_3 , відповідно до спільної злочинної мети, повинна підготувати необхідні для перереєстрації підприємства в органах державної влади документи та організувати здійснення його державної перереєстрації, забезпечити спільно з ОСОБА_2 використання придбаного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності.

У подальшому, 04.02.2015 ОСОБА_2 знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , у невстановлений час та обставинах, виконуючи відведену йому роль у раніше розробленому злочинному плані, діючи з відома ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер спільних дій, розуміючи, що ТОВ «ТК Гама» придбається з метою прикриття незаконної діяльності інших суб`єктів господарської діяльності, діючи умисно, з корисливих мотивів, для забезпечення реєстрації ТОВ «ТК Гама» у державного реєстратора та у державних органах контролю, а також відкриття розрахункових рахунках у банківських установах, передав ОСОБА_3 копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 та картки фізичної особи - платника податків».

Судом також було встановлено, що «Всі оригінали реєстраційних документів, печатка підприємства, електронні ключі видані податковою інспекцією та банківською установою, їх паролі, факсиміле підпису ОСОБА_1 отримано у розпорядження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що у подальшому дало їм змогу використовувати реквізити суб`єкта господарської діяльності (юридичної особи) ТОВ «ТК Гама» з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки.

У свою чергу ОСОБА_1 фінансово-господарську діяльність ТОВ «ТК Гама» не вів, ніяких господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписував. Податкову звітність підприємства він не складав та до контролюючих органів не надавав. Банківськими рахунками підприємства не керував, операції по перерахуванню грошових коштів не здійснював.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV, із змінами та доповненнями, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. ОСОБА_1 , який у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 був засновником, директором та бухгалтером ТОВ «ТК Гама», не мав жодного відношення до зазначених обов`язків покладених на нього згідно з Законом України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями)».

Разом із цим, із зазначеного вироку також вбачається, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 забезпечив прикриття незаконної діяльності, зокрема, травень 2016 - ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» 1680704029.

Крім того, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2017 у справі № 335/14/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/66338259), який відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень набрав законної сили 21.04.2017, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28-ч.2 ст.205, ч.5 ст.27- ч.2 ст.212 КК України; затверджено угоду про визнання винуватості від 20 грудня 2016 року, укладену між прокурором, відділу нагляду за додержанням законів органами, яку ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Запорізької області Федорченко К.В., якому на підставі ст.ст. 36, 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні 32016080000000062 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, що мешкає за адресою АДРЕСА_2 .

У вказаному вироці судом встановлено, що у період з січня 2014 року по 31 серпня 2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діючи умисно на території м. Запоріжжя, з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, маючи мету отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам, зареєстрованим на території Запорізької області та інших областей України, з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а також з метою приховування факту та фактичних обсягів операцій діяльності підприємств та прикриття незаконної діяльності, створили та придбали суб`єкти господарської діяльності (юридичних осіб), в тому числі: ТОВ «ТК Гама» (код ЄДРПОУ 39521493). У подальшому реквізити зазначених суб`єктів господарської діяльності під час вчинення фіктивного підприємництва використовувались у мінімізації податкових зобов`язань для підприємств реального сектору економіки.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 4 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, така обставина як наявність вироку у кримінальному провадженні який набрав чинності, у справі за фактом злочину стосовно фіктивності підприємництва контрагента не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01.12.2015 року у справі №826/15034/14 та неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.01.2018 року та від 28.08.2018 року у справі №810/3952/16.

Верховним Судом у постановах від 05.05.2018 р. по справі 826/11377/14, та від 27.02.2018 року у справі № 813/1974/17 зазначено, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності підприємства, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з юридичною особою - позивачем у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства за наявності зазначених умов несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами».

Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту сум витрачених на придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, статус контрагента позивача ТОВ «Лідербуд Плюс» як фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, тому господарські операції цього підприємства з позивачем не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Документальне оформлення господарських операцій, які фактично не відбулись, за наслідками яких Товариством і було сформовано податковий кредит, не дає позивачу права на отримання такої податкової вигоди у вигляді податкового кредиту.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.11.2020 року у справі №816/2034/15.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що первинні документи складені позивачем та контрагентом ТОВ «ТК ГАМА» не можуть вважатися судом належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними документами, якими можуть бути посвідчені факти придбання товарів, робіт чи послуг, а отже, позивачем по справі було неправомірно завищено суми податкового кредиту та неправомірно включено витрати по господарських операціях з вказаними контрагентами.

Таким чином, суд приходить до висновку правомірність доводів відповідача про нереальність придбання товарів у ТОВ «ТК ГАМА» та, як наслідок, неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2016 році на суму 34 669,00 грн., та податкового кредиту у червні 2016 року на суму 6 934,00 гривень.

Тобто, податкове повідомлення-рішення №0018661401 від 20.07.2018 в частині донарахувань з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «ТК ГАМА» є правомірними.

Взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» (покупець) з ТОВ «РУМ ПЛЮС» (постачальник) відбувались на підставі договору від 27.04.2015 року №61/80, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому договорі.

Загальна сума договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом всього терміну дії цього договору. Термін постачання протягом 2 календарних днів після надання заявки. Базисні умови постачання: СРТ — склад покупця (згідно «Інкотермс» в редакції 2010 року). Постачальник зобов`язаний надати належнім чином оформлені документи (підписані уповноваженою особою і скріплені печаткою постачальника) на продукцію, що поставляється, відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: накладну на продукцію, рахунок, сертифікат якості, товарно - транспортну накладну, видаткову накладну).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Разом з тим, в договорі від 27.04.2015 року №61/80 відсутній підпис та печатка сторони постачальника.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, дія договору без його підписання однією із сторін – ТОВ «РУМ ПЛЮС» суперечить загальним положенням цивільного законодавства, ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також самим положенням, визначеним у даному договорі.

Також, умовами договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати належним чином оформлені документи, у тому числі: сертифікат якості та товарно-транспортну накладну.

Проте, підприємством, ні під час перевірки, ні під час розгляду справи у суді, не надано жодних документів, які б підтверджували якість продукції.

Крім того, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, у періоді з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року ТОВ «РУМ ПЛЮС» купувало товари, роботи, послуги: цукор, олія соняшникова, рис пакистанський довгозернистий, мішки, масло, борошно, акумулятори, ячмінь, соняшник, пшениця, горох, ковбасу, комбікорм, молоко, пасту, послуга з перевезення вантажів, сир, сметану, цукерки та ін.

При цьому, придбання цегли вогнетривкої, коксу електро-, водо-, газо-постачання, оренди приміщень інших товарів та послуг, які б свідчили про ведення господарської діяльності підприємства - відсутнє.

Таким чином, ТОВ «РУМ ПЛЮС» купувало зовсім інший асортимент товарів, ніж той, що у подальшому реалізовувався на адресу ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ».

В той же час, ТОВ «РУМ ПЛЮС» зареєстровано за юридичною адресою: 33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 9А, кв. 211 (у період взаємовідносин з ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» - 03118, м. Київ, вул. Козацька, буд. 116, оф.207), тоді як у ТТН пункт навантаження зазначено лише «м. Дніпропетровськ», без уточнення вулиці, номеру будівлі, складу, тощо. Фінансовий звіт (баланс) до органів ДФС не подавався, що свідчить про відсутність на підприємстві будь-яких основних засобів та залишків ТМЦ. Остання звітність податкова декларація з ПДВ за серпень 2016 року. Звітність у 2017, 2018 роках не подавалась.

Одночасно, відповідно до ІС «Податковий блок» встановлено, що по ТОВ «РУМ ПЛЮС» 29.05.2015 року внесно ознаку фіктивності. Так, ГУ ДФС у Дніпропетровській області від оперативного управління ДПІ у Солом`янського районі ГУ ДФС у м. Києві отримані пояснення ОСОБА_5 від 23.05.2015 року, яка була директором ТОВ «РУМ ПЛЮС» у період взаємовідносин з ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ». Згідно з поясненням ОСОБА_5 повідомила про те, що їй нічого невідомо, про данне підприємство вона чує вперше, фактично вона ніколи не була директором, засновником або головним бухгалтером будь-яких підприємств. Жодне підприємство вона не купувала та в подальшому нікому не продавала. Жодна інформація, щодо місця реєстрації, виду господарської діяльності, кількості працюючих на ТОВ «РУМ ПЛЮС» їй не відома. Печатки ТОВ «РУМ ПЛЮС» вона не замовляла для виготовлення та ніколи їх не отримувала. Особисто вона ніколи не займалася веденням бухгалтерського та податкового обліку зазначеного підприємства. Хто вів бухгалтерський та податковий облік на вказаному підприємстві їй не відомо.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про нереальність придбання товарів у ТОВ «РУМ ПЛЮС» та, як наслідок, неправомірне формування ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2015 році на суму 906 351 грн., та податкового кредиту на суму 181 270 грн., у тому числі: у квітні 2015 року - 55 878 грн., у травні 2015 року - 125 393 гривень.

Перевіркою також встановлено взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» з ТОВ «ТЕХСЕРВІС» на підставі договору від 18.02.2013 року №28/77.

В матеріалах справи наявні видаткові і податкові накладні з номенклатурою товару: редуктор 1Ц2У160 - 31,5 - 21 У1, редуктор 4125-80-52 на суму 10 834,00 грн., ПДВ на суму 166 гривень.

При цьому, у наданих ТТН від 22.03.2017 року №996067981 на перевезення редуктора 4125-80-52 зазначено: ОСОБА_6 , хоча видаткова накладна виписана ТОВ «ТЕХСЕРВІС».

В той же час, ТОВ «ТЕХСЕРВІС» перебуває на обліку у Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності 46.69 - оптова торгівля іншими машинами і устаткованням.

Відповідно до ЄРПН встановлено, що постачальниками редукторів на адресу «ТЕХСЕРВІС» були у листопаді 2016 року - ТОВ «Зірка Півночі», посів «Редуктор 4125-80-52», у березні 2017 року - ТОВ «ТЕРРА ЕКО ПРОДУКТ» код постачання «Редуктор 1Ц2У160 - 31,5 - 21 У1».

ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано інформацію, що зазначені підприємства купували зовсім інший асортимент ніж той, що у подальшому реалізовувався по ланцюгу постачання через ТОВ «ТЕХСЕРВІС» на адресу ПАТ «Дніпроважмаш».

Отже, перевіркою встановлено первинне нереальне введення в обіг 1Ц2У160 - 31,5 - 21 У1 у листопаді 2016 року та редуктора 4125-80-52 у березні 2017 року, створення виключено штучного документообігу по операціям, які фактично не надавались зазначеними підприємствами.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про нереальність придбання товарів у ТОВ «ТЕХСЕРВІС» та, як наслідок, неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат на суму 10 834,00 грн., у тому числі у 2016 році - 4 917,00 грн., у 2017 році - 5 917,00 грн. та податкового кредиту на суму 2 166,00 грн., у тому числі: у листопаді 2016 року – 983,00 грн., у березні 2017 року — 1 183,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» з ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» у березні 2015 року на підставі договору від 24.03.2014 року №61/99.

В матеріалах справи наявні видаткова та податкова накладні з номенклатурою товару: феротитан ФТи35 на суму 34 000 грн., ПДВ на суму 6 800,00 грн.

В той же час, ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» перебуває на обліку у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, у період взаємовідносин з ПАТ «Дніпроважмаш» - у ДПІ в Орджонікідзевському районі м Запоріжжя ГУ ДФС. Стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 46.72 - оптова торгівля металами та металевими рудами. Остання звітність: податкова декларація з ПДВ за вересень 2016 року. Звітність у 2017, 2018 роках не подавалась.

Проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» у періоді з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року купувало: чавун, кокс, послуги по розміщенню реклами в газеті, оренда приміщень, бензин, дизельне паливо, послуги по перевезенню вантажу, підтвердження технічних характеристик, ремонт електрообладнання, пневморесора, реєстрація доступу до ресурсу, послуги у сфері інформатизації, шланг, фітінг, втулка та ін., натомість придбання феротитану ФТи35 - відсутнє.

Отже, перевіркою встановлено первинне нереальне введення в обіг феротитану ФТи35 у березні 2015 року та створення виключено штучного документообігу по зазначеним операціям, які фактично не надавались ТОВ «МІТАЛТРЕЙД».

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача щодо нереальності придбання феротитану ФТи35 у ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» у березні 2015 року, та як наслідок неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2015 році у сумі 34 000 грн. та податкового кредиту у березні 2015 року на суму 6 800 грн.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» з ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» на підставі договору від 07.08.2013р. №121/77.

В матеріалах справи наявні видаткова та податкова накладні з номенклатурою товару метчик гайковий МЗЗ на суму 800 грн., ПДВ на суму 160 грн.

В той же час, ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, у період взаємовідносин з ПАТ «Дніпроважмаш» - у Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Стан платника « 0» - платник податків за основним місцем обліку». Основний вид діяльності 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. Основні засоби на початок 2015 року відповідно до звіту за 2015 рік - відсутні, середня кількість працівників - 3 особи.

Проведеним аналізом ЄРП встановлено, що ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» у періоді з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року (у період взаємовідносин з ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ») купувало: обробку даних для комплекту: сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису та шифруваши постачання КП «Надійний засіб ЕЦП». Придбання метчика гайкового МЗЗ, електро-, водо-постачання, інших комунальних послуг, послуг оренди, транспортування товарів і надання послуг, які б свідчили про ведення господарської діяльності підприємства та будь - яких інших товарів, робіт, послуг - відсутнє.

Крім того, відповідно до АІС «Податковий блок» встановлено, що по ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» 19.01.2017 року внесено ознаку фіктивності, у зв`язку з інформацію про порушення кримінальної справи №42017081280000013 від 19.01.2017 року за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача про нереальність придбання метчика гайкового у ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ», та як наслідок неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2015 році на суму 800 грн. та податкового кредиту у серпні 2015 року на суму 160 грн.

Таким чином, суд зазначає, що наявна у контролюючого органу податкова інформація, відсутність у контрагентів достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі в сукупності із встановленими в ході судового розгляду недоліками в оформленні первинних документів (невідповідність у зазначенні виду товару, що був предметом операції, невизначеність пунктів навантаження товару у товарно-транспортних накладних, відсутність відповідних специфікацій, обумовлених в укладених договорах, відсутність сертифікатів якості товару тощо) є достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій АТ «Дніпроважмаш» з ТОВ «РУМ ПЛЮС», ТОВ «ТК ГАМА», ТОВ «ТЕХСЕРВІС», ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» та ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ».

На підставі встановлених обставин та враховуючи викладене, суд погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та вважає, що надані позивачем докази не дають можливості встановити реальність відображених у податковому обліку та розглянутих вище господарських операцій по зазначеним контрагентам, що дає підстави дійти висновку про їх сумнівність.

З акту перевірки також вбачається, що контролюючим органом було встановлено факт реалізації ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» товару нижче собівартості.

Так, зведені дані щодо задекларованих ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 наведено в додатку 13.1 до акта перевірки, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 - у додатку 13.2 до акту перевірки.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1-9) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено, що перевіркою відображених у рядку 1.1 колонки Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» показників за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 у загальній сумі 252 728 384 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив операції по реалізації важкого машинного обладнання (вагоноперекидачі, чаші, ковшів, колісних пар, броні, ємності та ін.), тюбінгу, чавуну, брухту, феросплавів, інших товарів та матеріалів, основних засобів, надання ремонтних робіт, послуг оренди, суборенди та інших товарів, робіт, послуг, передоплати, нарахування ПЗ у 2015 році по операціям реалізації товарів нижче їх собівартості.

Позивач здійснював господарські операції з реалізації власно виготовленої продукції за цінами нижче її собівартості з такими контрагентами:

а) ПАТ «СЛОВВАЖМАШ» (код ЄДРПОУ 210594) за договором №64/61пр від 03.01.2014; документ: №62-00000018 від 09.01.2015 (продукція: Тюбинг С-2-Л, Тюбинг Н-3-Л, Тюбинг 5,6-22-Н) дохід від реалізації готової продукції – 580 414 грн., собівартість готової продукції – 705 705 грн., відхилення – 125 291 грн.;

б) ТОВ НВФ «ДНІПРОТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 19305558) за договором №2/32 від 27.05.2011:

- документ: №62-00000034 від 14.01.2015 (продукція: Тюбинг 5,6-22-Н, Тюбинг 5,6-22-С, Тюбинг 5,6-22-К, Тюбинг Н-2-Л, Тюбинг С-2-Л, Тюбинг К-2-Л): дохід від реалізації готової продукції – 528 080 грн., собівартість готової продукції – 713 764 грн., відхилення – 185 684 грн.;

- документ: №62-00000035 від 16.01.2015 (продукція: Тюбинг Н-2-Л, Тюбинг С-2-Л, Тюбинг К-2-Л, Тюбинг 5,6-22-Н, Тюбинг 5,6-22-С, Тюбинг 5,6-22-К): дохід від реалізації готової продукції – 520 825 грн., собівартість готової продукції – 698 046 грн., відхилення – 177 221 грн.;

- документ: №62-00000042 від 17.01.2015 (продукція: Тюбинг 5,6-22-Н, Тюбинг 5,6-22-К, Тюбинг Н-2-Л, Тюбинг С-2-Л, Тюбинг К-2-Л): дохід від реалізації готової продукції – 522 931 грн., собівартість готової продукції – 707 075 грн., відхилення – 184 144 грн.;

- документ: №62-00000050 від 19.01.2015 (продукція: Тюбинг 5,6-22-Ну, Тюбинг 5,6-22-Су, Тюбинг 5,6-22-К): дохід від реалізації готової продукції – 604 249 грн., собівартість готової продукції – 662 344 грн., відхилення – 58 095 грн.;

- документ: №62-00000053 від 20.01.2015 (продукція: Тюбинг 5,6-22-Ну, Тюбинг 5,6-22-К): дохід від реалізації готової продукції – 602 606 грн., собівартість готової продукції – 662 064 грн., відхилення – 59 458 грн.;

- документ: №62-00000046 від 21.01.2015 (продукція: Тюбинг 5,6-22-Н, Тюбинг С-2-Л, Тюбинг К-2-Л): дохід від реалізації готової продукції – 631 626 грн., собівартість готової продукції – 731 235 грн., відхилення – 99 609 грн.;

- документ: №62-00000089 від 30.01.2015 (продукція: Тюбинг С-2-Л, Тюбинг 5,6-22-К): дохід від реалізації готової продукції – 598 230 грн., собівартість готової продукції – 744 421 грн., відхилення – 146 191 грн.;

- документ: №62-000000090 від 30.01.2015 (продукція: Тюбинг С-2-Л, Тюбинг 5,6-22-К): дохід від реалізації готової продукції – 594 551 грн., собівартість готової продукції – 709 680 грн., відхилення – 115 129 грн.;

- документ: №62-00000091 від 30.01.2015 (продукція: Тюбинг 85-НЛО, Тюбинг 85-НВО, Тюбинг 85-СВо): дохід від реалізації готової продукції – 607 011 грн., собівартість готової продукції – 680 547 грн., відхилення – 73 536 грн.

Всього об`єкт оподаткування: - 1 224 356 грн., ПДВ: - 244 871 грн.

Отже, проведеною перевіркою відображеного показника, на підставі документів та даних бухгалтерського обліку, перелік яких наведено у додатку 4 до акта перевірки, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено його заниження усього у сумі 244 871,00 грн., у тому числі у січні 2015 у сумі 244 871,00 грн.

Перевіряючими зроблено висновок, що порушення виникли в результаті наступного:

Перевіркою проведено співставлення показників бухгалтерських рахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції» та 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» та встановлено, що у січні 2015 року ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» проводились операції з реалізації власно виготовленої продукції за цінами нижче її собівартості, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 244 871 гривень.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПКУ (у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

Враховуючи вищенаведене, в порушення п.188.1 ст.188 ПКУ (у редакції 2015 року), ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» занижено податкові зобов`язання усього у січні 2015 року у сумі 244 871 грн.

При цьому, посилання позивача на ухвалу ВАСУ від 12.12.2013 у справі №К/800/12864/13 не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до 188.1 ст.188 ПК України (в редакції чинній на 2011 рік, у якому виникли спірні правовідносини, що були досліджені ВАСУ в наведеній ухвалі) дійсно не було передбачено обов`язковості визначення бази оподаткування податком на додану вартість, виходячи з собівартості товару.

Проте, пунктом 41 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII (який набрав чинності 01.01.2015) пункт 188.1 статті 188 після абзацу першого доповнити трьома новими абзацами такого змісту: «При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення».

Тобто, законодавцем з 01.01.2015 для платників податків введено обов`язок визначення бази оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не нижче їх собівартості, у зв`язку з чим аргументи позивача суперечать чинному на час здійснення АТ «Дніпроважмаш» господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Таким чином, з урахуванням того, що Позивачем не наведено жодних обґрунтувань в спростування вказаного порушення, а також не зазначено економічних та ринкових обставин, що зумовили здійснення платником податку продажу товарів за цінами, які нижче їх собівартості, не вказано, яку економічну мету переслідував платник податків при здійсненні відповідних операцій та якими документами обґрунтовується ціноутворення при здійсненні зазначених поставок, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість внаслідок здійснення операції з реалізації власно виготовленої продукції за цінами нижче її собівартості.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0018661401 в цій частині є правомірним.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 списано з балансу підприємства кредиторську заборгованість, яка обліковувалась перед контрагентами – постачальниками усього у сумі 724 665 грн., у тому числі у 2015 – 134 529 грн., у 2016 – 54 450 грн., у 2017 – 535 686 грн.

Кредиторська заборгованість списана у зв`язку із закінченням терміну позовної давності та врахована у складі доходів підприємства у відповідних періодах.

АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» сформовано податковий кредит на суму 120 777,00 грн. у перевіряємому періоді по взаємовідносинам з такими контрагентами – постачальниками:

- об`єднання підприємств електротехнічна корпорація «Елкор» (код ЄДРПОУ 30287744) обсяг взаємовідносин з ПДВ – 134 529,00 грн. податковий кредит – 22 421,00 грн.;

- ТОВ «Укрспецналадка» (код ЄДРПОУ 31573282) обсяг взаємовідносин з ПДВ – 54 450 грн., податковий кредит – 9 075,00 грн.;

- ПАТ «Галичина» (код ЄДРПОУ 25553579) обсяг взаємовідносин з ПДВ – 51 674,00 грн; податковий кредит – 8 612,00 грн.;

- ТОВ «ССАБ СВІДІШІ СТІЛ» (код ЄДРПОУ 35456997) обсяг взаємовідносин з ПДВ – 320 164,00 грн., податковий кредит – 53 361,00 грн.;

- ТОВ «Стабільність і К» (код ЄДРПОУ 39154516) обсяг взаємовідносин з ПДВ – 46 888,00 грн., податковий кредит – 7 815,00 грн.,

- ДП «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) обсяг взаємовідносин з ПДВ – 116 961,00 грн., податковий кредит – 19 493,00 грн.

При цьому, контролюючим органом встановлено, що при списанні кредиторської заборгованості позивачем не проведено коригування податкового кредиту, який був сформований раніше в результаті взаємовідносин з наведеними постачальниками.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Відповідно до п. 192.1 ст.192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється

будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.п.192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ, фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Таким чином, у розумінні пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

З аналізу наведених норм вбачається, що товари, роботи, послуги, які отримані ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» від зазначених контрагентів-постачальників та не оплачені, тобто кредиторська заборгованість списана з балансу підприємства, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено п.198.1, п.198.3 ст.198 ПКУ.

Відповідно до пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» було зобов`язане провести коригування до зменшення податкового кредиту по операціям списання кредиторської заборгованості (фактичне зменшення вартості на 100% та відсутність оплати).

За правовою конструкцією зазначеної норми, коригування раніше відображеного ПДВ повинно здійснюватись після будь-якої зміни вартості товарів/послуг, а тим більше при зменшенні такої вартості на 100%, як в даному випадку, (тобто за відсутності будь-якої оплати).

Суд також звертає увагу, що Верховний Суд по справі №804/7561/15 від 06.02.2018 висловив правову позицію, відповідно до якої колегія суддів Касаційного адміністративного суду, погодилася з висновком суду апеляційної інстанції стосовно підстав коригування з огляду на положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якою встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту).

Цією нормою встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості сума податкового кредиту, підлягає відповідному коригуванню.

При цьому, посилання Товариства на вичерпний перелік підстав коригування податкового кредиту встановлений цією нормою є помилковим, з огляду на те, що будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг за певних умов може бути підставою такого коригування. Вислів «включаючи» вказує на орієнтовний, а не виключний перелік підстав такого коригування.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки податкового органу про те, що АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» завищено податковий кредит у відповідних періодах у зв`язку з не проведенням його коригування по факту зменшення вартості товарів, робіт, послуг на 100% - відсутність будь-якої оплати (завищення ряд. 16.1 декларацій з ПДВ).

Отже, вищенаведеним спростовуються доводи позивача про те, що коригування податкового кредиту внаслідок списання безнадійної заборгованості не відповідає чинному законодавству.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0018661401 в частині донарахування грошових зобов`язань у зв`язку із нездійсненням позивачем коригування податкового кредиту по протермінованій кредиторській заборгованості на загальну суму за основним платежем 120 777,00 грн. та фінансовою санкцією 50% – 60 388,50 грн.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, то судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд.3; код ЄДРПОУ 00168076) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно