Рішення № 95265898, 05.02.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1839/20

№ 2/183/637/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Нейматової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою,-

в с т а н о в и в :

30 березня 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою.

В обґрунтування позову Моторне (транспортне) страхове бюро України посилалося на те, що 06 липня 2016 року о 19.10 год. на 264 км+200 м. автошляху М-04 Знам`янка – Луганськ - Ізварене, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 2109, д/н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та транспортного засобу Skoda OctaviaA5, д/н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , при цьому, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 ПДР. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі водії отримали тілесні ушкодження, а транспортні засоби - механічні пошкодження.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрите у зв`язку з закінченням строку притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2016 року вищезазначену постанову суду першої інстанції скасовано, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрите на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Заподіяна відповідачем шкода не була відшкодована потерпілій особі в добровільному порядку.

Виплата страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн. була здійснена Моторним (транспортним) страховим бюро України потерпілій особі ОСОБА_2 на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 07.03.2017 року, звіту № 5536/4 про оцінку вартості матеріального збитку від 03.08.2016 року та наказу № 2653 від 31.03.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2653рв від 03.04.2017 року.

З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, позивач залучив суб`єкта оціночної діяльності, вартість послуг якого складає 1 300,00 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ складає 101 300,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 на момент настання ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних, у позивача після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.

Позивачем, з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про відшкодування шкоди, проте остання залишилися поза увагою ОСОБА_1 .

В зв`язку з наведеним, Моторне (транспортне) страхове бюро України просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь витрати в порядку регресу, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 101 300,00 грн., а також судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити заявлені вимоги, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 06 липня 2016 року о 19.10 год. на 264 км.+200 м. автошляху М-04 Знам`янка – Луганськ – Ізварене відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 2109, д/н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та транспортного засобу Skoda OctaviaA5, д/н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрите у зв`язку з закінченням строку притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

В той же час, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрите на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 06 липня 2016 року о 19.10 год. на 264 км+200 м автошляху М-04 Знам`янка – Луганськ - Ізварене, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109, д/н. НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги по вул. Степової на головну вул. Перемоги, на перехресті нерівнозначних доріг не надав перевагу в русі автомобілю Skoda OctaviaA5, д/н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження, а вищевказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що спричинило учасникам ДТП тілесні ушкодження, зокрема пошкодження транспортних засобів.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda OctaviaA5, д/н НОМЕР_2 , яким керував потерпілий ОСОБА_2 , була застрахована в ТДВ «СТДВ «Глобус», що підтверджується полісом № АЕ/9170486 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25 травня 2016 року. Строк дії договору страхування з 30.05.2016 року по 29.05.2017 року включно. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, завдану життю і здоров`ю складає 200 000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну – 100 000,00 грн. Франшиза за договором страхування становить 510,00 грн.

Власником транспортного засобу Skoda OctaviaA5, д/н. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 15 травня 2013 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2109, д/н НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 не застрахована, що підтверджується відомостями з централізованої бази даних МТСБУ.

Встановлено, що 12 липня 2016 року за вх. № 21706 потерпілим ОСОБА_2 було повідомлено МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду.

07 березня 2017 року за вх. № 1118 потерпілий транспортного засобу Skoda OctaviaA5, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до позивача МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно п. 40.3 статті 40 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач МСТБУ з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, залучило суб`єкта оціночної діяльності (аварійного комісара).

В зв`язку з цим, для забезпечення необхідних дій для врегулювання страхового випадку, позивачем МТСБУ було залучено ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», що підтверджується листом-дорученням № 3/1-05/34770 вих/1 від 19 липня 2016 року.

Огляд пошкодженого транспортного засобу Skoda OctaviaA5, д/н НОМЕР_2 , проводився оцінювачем ТОВ «ЕАК «Фаворит» ОСОБА_3 на підставі договору, укладеного 29 грудня 2015 року між останнім та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна».

Так, згідно звіту про оцінку № 5536/4 від 03 серпня 2016 року ринкова вартість досліджуваного автомобіля на момент пошкодження – 262 961,88 грн.; вартість відновлювального ремонту – 184 050,63 грн.; коефіцієнт фізичного зносу – 0,49; сума матеріальної шкоди, як сума вартості відновлювального ремонту автомобіля Skoda OctaviaA5, д/н НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ та ВТВ склала 107 366,02 грн.

Відповідач ОСОБА_1 про огляд транспортного засобу потерпілого ОСОБА_2 був повідомлений, що стверджується електронним повідомленням № 000062 від 16 січня 2017 року, в той же час останній під час проведення огляду пошкодженого транспортного засобу потерпілого присутнім не був.

У відповідності до довідки МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 1 від 17 березня 2017 року, позивачем було визначено розмір регламентної виплати потерпілому в сумі 100 000,00 грн.

03 квітня 2017 року Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило потерпілому ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. на підставі наказу № 2653 від 31 березня 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2653рв від 03 квітня 2017 року.

Також встановлено, що позивач поніс витрати на проведення оцінки вартості завданої шкоди, збору документів у розмірі 1 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34770рв від 24 березня 2017 року.

Таким чином, зальний розмір фактичних витрат МТСБУ на відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складає 101 300,00 грн.

Позивачем, з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено письмову вимогу №09/04 від 10 квітня 2018 року про укладення договору про порядок повернення коштів, зокрема лист № 3.1-05/787 від 31 березня 2017 року з пропозицією про погашення заборгованості частинами, проте останні залишилися поза увагою ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд керується наступними нормами права.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 38.2.1.Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач обґрунтовував позов саме пунктом 38.2.1.Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Відтак, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є винним у скоєнні ДТП, між його діями та шкодою, завданою власнику автомобіля Skoda OctaviaA5, д/н НОМЕР_2 , є безпосередній зв`язок, така шкода потерпілому була відшкодована МТСБУ, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та з відповідача (винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність) на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума страхового відшкодування, виплачена потерпілій особі у розмірі 100 000,00 грн. та витрати понесені на проведення оцінки вартості завданої шкоди, збору документів у розмірі 1 300,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати в порядку регресу, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 101 300,00 грн. (сто одна тисяча триста грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження за адресою: 02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 05 лютого 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький