Рішення № 95264715, 01.03.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/415/21

провадження у справі №2-а/0285/9/21

01 березня 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 - не прибув, представник - не прибув,

відповідача: Київська митниця ДМС України - представник не прибув,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних прав від 26.11.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних прав від 26.11.2020 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 26.11.2020 року в.о. заступника начальника Київської митниці ДМС України відносно нього винесено постанову у справі про порушення митних правил, якою позивача визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 40 247 грн. 01 коп. У вказаній постанові Київської митниці ДМС України зазначено, що 2.06.2019 року в зоні діяльності Волинської митниці ДФС за попередньою митною декларацією від 1.06.2019 року через митний кордон України ОСОБА_1 переміщено транспортний засіб марки “Opel”, модель “Zafira”, вартістю 1400 євро. Однак, з матеріалів запиту митних органів Литовської республіки слідувало, що зазначений транспортний засіб був поміщений у процедуру експорту за декларацією, з вартістю цього автомобіля — 2800 євро, що не відповідає відомостям документів, на підставі яких останній переміщений через митний кордон України. Проте, позивач зазначає, що вказаний автомобіль він придбав у м. Каунас, Литовська республіка на підставі договору купівлі-продажу автомобіля від 31.05.2019 року за ціною 1400 євро, даний правочин є чинним, не розривався та не визнаний недійсним. Тому позивач, при перетині кордону і розмитненні авто вказував вартість транспортного засобу в розмірі 1400 євро, що відповідає умовам вищезазначеного договору купівлі-продажу. Крім того, відповідачем справа про порушення митних правил була розглянута відповідачем з порушенням 15-денного строку, передбаченого ч. 1 ст. 525 МК України.

В судове засідання позивач та його представник не прибули, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідач в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та клопотань про розгляд справи за його відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.05.2019 року у м. Каунас, Литовська республіка між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки “Opel”, модель “Zafira”, відповідно до умов якого ОСОБА_1 придбав вказаний автомобіль за ціною 1400 євро (а.с. 7, 21).

2.06.2019 року під час переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України ОСОБА_1 подав митну декларацію, у якій зазначив вартість цього автомобіля — 1400 євро (а.с. 8).

Цього ж дня, 2.06.2019 року державним інспектором складено акт про проведення огляду транспортного засобу (а.с. 9).

Постановою в.о. заступника начальника Київської митниці ДМС України від 26.11.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 40 247 грн. 01 коп. Згідно змісту вказаної постанови 2.06.2019 року в зоні діяльності Волинської митниці ДФС за попередньою митною декларацією від 1.06.2019 року через митний кордон України ОСОБА_1 переміщено транспортний засіб марки “Opel”, модель “Zafira”, вартістю 1400 євро. Однак, з матеріалів запиту митних органів Литовської республіки слідувало, що зазначений транспортний засіб був поміщений у процедуру експорту за декларацією, з вартістю цього автомобіля — 2800 євро, що не відповідає відомостям документів, на підставі яких останній переміщений через митний кордон України (а.с. 5).

Спірні правовідносини врегульовані Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005 року (далі — Правила № 1118).

Згідно п. 7 Правил № 1118 власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів: митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.

Згідно ч.1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для притягнення до відповідальності відповідно до статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності згідно зі статтею 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не вчинив жодних умисних дій щодо неправомірного зменшення розміру митних платежів, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Із досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що позивачем не було надано до митного органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості автомобіля, оскільки позивач надав до митного оформлення договір купівлі-продажу, згідно якого вартість спірного автомобіля складає 1400 євро.

При цьому суд враховує, що згідно вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що договір купівлі-продажу автомобіля від 31.05.2019 року визнано недійсним, чи розірвано.

Крім того, згідно абз. 2 п. 7 Правил № 1118 у випадках необхідності вирішення питань щодо визначення митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати, зокрема митні документи країни придбання ТЗ. Як вбачається з матеріалів справи позивач придбав вказаний автомобіль у Литовіській республіці, однак зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що відповідач отримав інформацію про митну вартість транспортного засобу від митних органів Федеративної Республіки Німеччина, що не узгоджується з приписами абз. 2 п. 7 Правил № 1118.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність події і складу правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про порушення митних прав слід задовольнити, оскільки винесена відповідачем постанова у справі про порушення митних правил накладення адміністративного стягнення на позивача є необґрунтованою та не відповідає вимогам закону.

Разом із тим, позовні вимоги ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про порушення митних правил - не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за наявними критеріями. З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції іншого органу, в даному випадку - відповідача у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 22, 122, 251, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову Київської митниці Державної митної служби України в справі про порушення митних правил від 26 листопада 2020 року № 1666/10000/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 40 247 гривень 01 копійка, - скасувати.

У решті позовних вимог — відмовити.

Стягнути з Київської митниці Державної митної служби України (б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 43337359) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Т.Б. Сташків