Рішення № 95263130, 19.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/2897/20

провадження №: 2/752/1877/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 в особі представника до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «УНІКА» про стягнення страхового відшкодування, у якій позивач просить стягнути страхове відшкодування 104802,11 грн та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 27.02.2019 на автодорозі Р-01 33+900, рухаючись на автомобілі КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відповідно реагував на її зміни, виїжджаючи на перехрестя з другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя проїжджої частини дороги, в наслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 . В наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. На час заподіяння шкоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ СК «УНІКА». Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, надав необхідні документи та пошкоджене майно та 04.07.2019 отримав від відповідача страхове відшкодування в розмірі 95543,07 грн. Зважаючи на те, що розмір страхового відшкодування є значено меншим від реального розміру заподіяної шкоди позивач був вимушений самостійно звертатися до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 для проведення оцінки розміру завданої матеріальної шкоди, проводити оцінку, нести витрати з цього приводу тощо. Згідно Звіту № 56/05/19 від 11.05.2019, в також даних актуалізованого Звіту № 56/05/19 від 12.11.2019 вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди, а тому розмір матеріального збитку завданого позивачу, у зв`язку з пошкодженням автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 визначено в розмірі 352858,80 грн, що становить ринкову вартість вказаного КТЗ до дорожньо-транспортної пригоди. Згідно Звіту № 22/11/19 від 12.11.2019 ринкова вартість автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 158276,40 грн. Отже, розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди, що пов`язана з фізичним знищенням автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 194582,40 грн і знаходиться у межах ліміту відповідальності відповідача.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що з урахуванням виплаченої частини страхового відшкодування, а також понесених позивачем вимушених витрат, з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 104802,11 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2020, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом та направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Позивач, зокрема, після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Статтею 13 ЦПК України, визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178, ст. 181 ЦПК України.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає необхідним задовольнити частково позовну заяву, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.02.2019 близько 09 год. 40 хв., на автодорозі Р-01 33+900, рухаючись на автомобілі КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відповідно реагував на її зміни, виїжджаючи на перехрестя з другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя проїжджої частини дороги, в наслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 . В наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 13.03.2019 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на викладене, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки наявність вини в діях ОСОБА_4 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

Вказане також не спростовано сторонами в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 02.03.2014 Обухівським РЕВ ДАІ УДАІ в Київській області, ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 .

На час заподіяння шкоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ СК «УНІКА» у відповідності до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за чинним договором (полісом) АМ № 8624190 строком дії з 15.12.2018 по 14.12.2019 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у межах 100000,00 грн, без франшизи, також за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортного засобу № 030413/4409/1000532 від 07.12.2018, за яким ліміт відповідальності (за шкоду заподіяну майну потерпілого) власника автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 збільшено до 250000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, надав необхідні документи та пошкоджене майно.

Згідно Звіту № 56/05/19 від 11.05.2019 вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди, а тому розмір матеріального збитку завданого позивачу, у зв`язку з пошкодженням автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 визначено в розмірі 352858,80 грн, що становить ринкову вартість вказаного колісного транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

За проведення оцінки та складання вказаних Звітів позивач сплатив ФОП ОСОБА_2 2500 грн, а також 1262,78 грн офіційному дилеру Volkswagen в Україні - ТОВ «Автосоюз» за проведення діагностики та виконаних робіт, а всього (2500+1262,78) 3762,78 грн, які є прямими збитками.

Як вбачається зі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 11040 від 03.06.2019, складеного оцінювачем ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит». Згідно звіту, ринкова вартість транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 може складати 343744,50 грн, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 197518,64 грн, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням зносу становить 96023,19 грн.

04.07.2019 страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 96023,19 грн, шляхом перерахування безготівкових коштів на реквізити, зазначені в заяві позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 096064 від 04.07.2019.

Згідно звіту № 22/11/19 від 12.141.2019 ринкова вартість автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди складає 158276,40 грн.

За проведення оцінки та складання вказаного Звіту № 22/11/19 від 12.11.2019 позивач сплатив ФОП ОСОБА_2 2000,00 грн.

Як вбачається з висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 24659/20-54 від 24.11.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27.02.2019, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, станом на 27.02.2019 складає 130957,38 грн.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам (ч. 2 ст. 528 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів», передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди , заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати згідно п. 9.4. цієї статті за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюються безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Водночас, покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлений 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Актуалізованого Звіту № 56/05/19 від 12.11.2019, було встановлено, що автотоварознавцем ФОП ОСОБА_2 розрахована вартість відновлювального ремонту автомобіля станом на 12.11.2019, тобто на дату складання даного Звіту.

Однак відповідно до п. 9.4. умов договору, розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків/шкоди, заподіяних транспортному засобу в результаті страхового випадку, та розрахованих відповідно до Договору та/або Умов. Розмір страхового відшкодування, не можу перевищувати розміру прямих збитків/шкоди, понесених потерпілою особою, та розміру страхової суми, зазначеної в договорі. Розмір страхового відшкодування визначається на день настання страхового випадку.

Випадок стався 27.02.2019, тобто питання, поставлені оцінювачу, поставлені некоректно та суперечать умовам укладеного з позивачем договору, тому суд вважає дані звіти неналежними.

Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 24659/20-54 від 24.11.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27.02.2019, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, станом на 27.02.2019 складає 130957,38 грн.

Отже, на думку суду, дії ПрАТ «СК «УНІКА» не відповідають вимогам законодавства, страховик не належним чином виконав свої зобов`язання перед позивачем, та не виплатив йому суму страхового відшкодування у порядку та в спосіб, передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відтак, різниця між розміром фактичної шкоди (130957,38 грн) та виплаченого страхового відшкодування (96023,19 грн) становить 34934,29 грн підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, на думку суду, вимога позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на свою користь невідшкодованої частини страхового відшкодування в розмірі 104802,11 грн, підлягає частковому задоволенню в частині суми 34934,29 грн.

Разом з тим, позивачем надано належні та допустимі докази, що підтверджують оплату експертного дослідження, тому суд приходить дот висновку, що ця позовна вимога підлягає задоволенню, а саме в розмірі 3762,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення страхового відшкодування, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ: 20033533, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в розмірі 34934 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять чотири) грн 29 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ: 20033533, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1048 (одна тисяча сорок вісім) грн 02 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур