Вирок № 95259156, 02.03.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/833/20

№ провадження 1-кп/588/12/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2021 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Щербаченко М. В.,

за участю секретаря судового засідання Горлянд С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тростянці кримінальне провадження № 12016200270000285 від 21.06.2016 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тростянець Сумської області, який не працює, перебуває на обліку у центрі зайнятості, не одружений, з професійно-технічною освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 03.01.2012 Сумським районним судом Сумської області за частиною 3 статті 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі статті 104 КК України звільнений від відбування з іспитовим строком на 1 рік;

- 08.05.2012 Тростянецьким районним судом Сумської області за частиною 2 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі частини 4 статті 70 КК України приєднано покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 03.01.2012, які виконувати самостійно;

- 30.08.2012 Тростянецьким районним судом Сумської області за частиною 3 статті 185 КК України на підставі частини 4 статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, звільнився 15.05.2015 року у зв`язку із відбуттям покарання;

- 14.02.2017 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 309 КК України на підставі частини 1 статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 23.07.2019 у зв`язку з відбуттям покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2, 3 статті 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів Казьміна В.М., Кузнецова А. І., Пирогової О.Т.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Тютюнника В. В.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 21.06.2016 близько 17 години, перебуваючи на громадському пляжі поблизу першого ставка в урочищі «Нескучне», що на території м.Тростянець Сумської області, у стані після вживання алкогольних напоїв, помітив на лавочці рюкзак, в якому знаходились речі потерпілих ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 . У зв`язку з тим, що поблизу вказаного рюкзака були відсутні сторонні особи, а власники речей знаходились на значній віддаленості та не слідкували за своїми речами, у ОСОБА_2 виник прямий корисливий умисел, спрямований на викрадення рюкзака та речей, які в ньому знаходяться. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи прямий корисний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 , скориставшись вільним доступом до майна, діючи непомітно відносно власників майна та сторонніх осіб, вчинив повторне таємне викрадення чужого майна - рюкзака з речами потерпілих ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 та пішов з ним додому.

Прийшовши додому, ОСОБА_2 відкрив рюкзак, в якому виявив мобільний телефон «BRAVIS Alto», електронну сигарету Бокс мод - «iStic 60W ТС» з дріп-атомайзером «Velositi RDA», належні ОСОБА_3 , та мобільний телефон «Nokia 5130 XpressMusic», електронну сигарету «Eleaf iJust 2», належні ОСОБА_4 .

Наприкінці червня 2016 року, ОСОБА_2 продав мобільний телефон «BRAVIS Alto», своїй знайомій ОСОБА_5 , за 1500 гривень, не повідомивши що він крадений. Електронну сигарету Бокс мод - «iStic 60W ТС» з дріп-атомайзером «Velositi RDA», електронну сигарету «Eleaf iJust 2», та мобільний телефон «Nokia 5130 XpressMusic», ОСОБА_2 в червні 2016 року продав не знайомому чоловіку на ринку в м. Суми за 700 гривень.

Указаними умисними протиправними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 3194 гривні, а потерпілому ОСОБА_4 завдав майнової шкоди на суму 1056 грн.

Також 17.02.2020 року близько 01 години у ОСОБА_2 виник прямий корисливий умисел, спрямований на викрадення не визначеного майна, з домогосподарства розташованого по АДРЕСА_2 , яке належить потерпілому ОСОБА_6 , та в якому він неодноразово бував. ОСОБА_2 , рухаючись по АДРЕСА_4 наблизився до домогосподарства потерпілого ОСОБА_6 . Через хвіртку, яка виявилась не запертою, ОСОБА_2 проник на подвір`я домогосподарства, та прослідував до приміщення лазні, вхідні двері якої заперті не були. Перебуваючи в кімнаті відпочинку приміщення лазні, ОСОБА_2 , на кухонній тумбі помітив телевізор марки «Philips» моделі 15 PFL 4122/10, пульт від вказаного телевізора, та грошові кошти однією купюрою номіналом 200 грн. ОСОБА_2 вирішив викрасти дані речі. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 вчинив повторно таємне викрадення чужого майна, поклавши грошові кошти та пульт від телевізора до кишені власної куртки, та взявши телевізор марки «Philips» в руки, вийшов із приміщення лазні та слідуючи через подвір`я та хвіртку, покинув вказане домогосподарство, отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.

Рухаючись по вул. Озерянка м. Тростянець ОСОБА_2 загубив грошові кошти в сумі 200 гривень та пульт від телевізора. Телевізор марки «Philips» моделі 15 PFL 4122/10, 17.02.2020 було вилучено у ОСОБА_2 .

Своїми умисними протиправними, діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1300 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 за пред`явленим йому обвинуваченням винним себе визнав повністю, не оспорив обставин, викладених в обвинувальному акті, і суду показав, що у червні 2016 року зустрівся із зі знайомим ОСОБА_7 біля « Мерідіану », разом з ним вирішили поїхати на скутері на пляж в урочище «Нескучне». Приїхали на перший ставок на обриві, протягом 2 годин відпочивали, вживали алкогольні напої. Потім після 15-16 години, побачив потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких раніше не знав. Вони купались і не доглядали за своїми речами, які лежали на лавці у рюкзаку. Обвинувачений вказав, що підійшов до лавки, взяв рюкзак, поки його не бачили власники і пішов з ним додому як зі своїм. Всередині рюкзака були два мобільні телефони, дві електронні сигарети, гаманець з картками. ОСОБА_2 повідомив, що з телефонів витягнув сімкарти, і спалив їх разом з гаманцем і рюкзаком у печі. Телефон «BRAVIS» продав знайомій ОСОБА_9 , отримав від неї близько 1000 грн., інший телефон «Nokia» та дві електронні сигарети продав у м.Суми, отримавши близько 700-800 грн. ОСОБА_2 вказав, що вчинив крадіжку, оскільки у 2015 році звільнився, був під адміністративним наглядом, його не брали на роботу, за отримані кошти від продажу викраденого майна придбав одяг. ОСОБА_2 вказав, що шкодує про вчинене, вибачився за скоєне перед потерпілими, через відсутність доходів повністю не може компенсувати шкоду.

Стосовно епізоду викрадення майна, належного ОСОБА_6 , ОСОБА_2 показав, що у лютому 2020 року разом з двома знайомими вживали горілку, після закінчення якої вирішив придбати ще горілки за рахунок вчинення крадіжки у домогосподарстві ОСОБА_6 . ОСОБА_2 вказав, що неодноразово бував у потерпілого у лазні і знав, де що знаходиться. Зайшов на територію домогосподарства по АДРЕСА_2 через хвіртку, яка була відчинена. У приміщення лазні обвинувачений зайшов через вхідні двері, які також не були зачинені. Побачивши на столі 200 грн., обвинувачений забрав їх, а також взяв телевізор з рідкокристалічним монітором та пульт до нього. Одразу залишивши приміщення лазні та межі домогосподарства аналогічним способом через хвіртку, він пішов по вул.Озерянка у м.Тростянець, де загубив гроші і пульт. Телевізор був вилучений працівниками поліції. ОСОБА_2 вказав, що відшкодував шкоду ОСОБА_6 , претензій він до нього не має, шкодує про вчинене, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні не оспорив обставин, викладених в обвинувальному акті, у тому числі перелік викраденого майна та його вартість. ОСОБА_3 під час допиту суду показав, що оскільки пройшло багато часу, точно не пам`ятає дату, влітку 2016 року увечері прийшли разом з ОСОБА_10 покупатись в урочище «Нескучне», склали речі в рюкзак і пішли плавати. Коли повернулись, побачили, що немає рюкзака, одразу викликали працівників поліції, які їх опитали. У рюкзаку були його гаманець з документами, телефон «BRAVIS Alto», електронна сигарета, а також мобільний телефон «Nokia» та електронна сигарета, що належали ОСОБА_11 . Через деякий час зателефонував слідчий повідомивши, що знайдено його телефон «BRAVIS Alto», потім ще через тривалий час йому повідомили, що знайдено особу, яка вчинила крадіжку. Потерпілий ОСОБА_3 вказав, що викрадене майно йому не повернуто, тому він пред`явив цивільний позов.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні не оспорив обставин, викладених в обвинувальному акті, і суду показав, що разом з ОСОБА_12 прийшли в урочище «Нескучне», залишили речі в рюкзаку, коли повернулись, виявили їх відсутність, питали людей поряд, але ніхто не бачив, хто взяв рюкзак. Після цього звернулись до поліції. ОСОБА_4 показав, що в рюкзаку ОСОБА_3 знаходився належний йому телефон «Nokia 5130», електронна сигарета iJust2, документи на ці речі надавав слідчому. ОСОБА_4 вказав, що речі йому не повернуті, тому він пред`явив цивільний позов.

Показання обвинуваченого та потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, узгоджуються між собою, доповнюють один одне, не містять протиріч, а тому визнаються належними доказами, які в сукупності підтверджують пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення.

Вина ОСОБА_2 за епізодом викрадення майна належного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , крім показань останніх, за обставин установлених судом також підтверджується протоколами слідчих дій, висновками судових товарознавчих експертиз.

Так, з протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксування від 09.04.2020 проведеного за участі ОСОБА_2 та відтвореного під час судового розгляду відеозапису на оптичному диску, установлено що обвинувачений відтворив в урочищі «Нескучне» свої дії, продемонструвавши на місці лавочку, на якій зберігався рюкзак, яким він заволодів, вказав напрямок в якому він пішов з речами додому. (а.с.99-103 том 1).

З протоколу огляду місця події від 21.06.2016 року та фототаблиць до нього установлено, що слідчим у присутності понятих оглянуто ділянку місцевості в урочищі «Нескучне» на території м.Тростянець, яка знаходиться на відстані близько 20 м від водойми. На ділянці знаходиться дерев`яна лавка, від якої веде ґрунтова доріжка від пляжу, з місця події нічого не вилучено (а.с.116- 117 том 1).

Протоколом огляду від 17.01.2017 року підтверджується вилучення добровільно виданого ОСОБА_13 слідчому у присутності понятих мобільного телефону «BRAVIS Alto» чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , який постановою слідчого від 17.01.2017 був визнаний речовим доказом.

Під час судового розгляду відповідно до вимог статей 355, 357 КПК України був проведений огляд указаного речового доказу та пред`явлення його потерпілому для впізнання. ОСОБА_3 у судовому засіданні під час огляду речового доказу - мобільного телефону «BRAVIS Alto» чорного кольору IMEI НОМЕР_1 підтвердив належність йому указаного телефону, вилученого у ОСОБА_13 , вказав, що впізнає його за кольором, моделлю, іншими зовнішніми ознаками.

Вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_3 мобільного телефону «BRAVIS Alto» в сумі 2027 грн., електронної сигарети Бокс мод - «iStic 60W ТС» з дріп-атомайзером «Velositi RDA» в сумі 1167 грн., а також вартість викраденого у ОСОБА_4 мобільного телефону «Nokia 5130 Xpress Music» на суму 423 грн., електронної сигарети «Eleaf iJust 2» в сумі 633 грн. підтверджується висновками судової товарознавчої експертизи від 21.02.2017 № 19/119/9-3/592е, від 09.02.2017 № 19/119/9-3/427е (а.с.151-169 том 1).

Належність та допустимість указаних доказів сторони обвинувачення під час судового розгляду не спростована стороною захисту та потерпілими.

Вина ОСОБА_2 за епізодом викрадення майна належного ОСОБА_6 за обставин установлених судом, крім показань обвинуваченого також підтверджується протоколами слідчих дій, висновком експертизи.

Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 17.02.2020 року та фототаблиць до нього слідчим оглянуто домогосподарство за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було установлено порушення обстановки у приміщенні сауни, вилучено сліди рук на посуді та дактилокарту ОСОБА_6 , які визнано речовими доказами (а.с.175-180 том 1)

Наданий стороною обвинувачення висновок судової дактилоскопічної експертизи від 15.04.2020 № 19/119/6/1-235е, яким підтверджується, що слід пальця руки з поверхні чайника, вилучений 17.02.2020 року під час огляду місця події з будинку АДРЕСА_2 залишений великим пальцем лівої руки потерпілого ОСОБА_14 , суд визнає неналежним доказом і не бере до уваги, оскільки указаний висновок не підтверджує жодних обставин пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення (а.с.182-195 том 1).

Протоколами огляду від 17.02.2020 з фототаблицями підтверджується виявлення та вилучення поблизу домогосподарства по АДРЕСА_3 пошкодженого екрану, задньої частини екрану на підставці, кабелю до телевізора та відокремлених частин телевізору марки «Philips, які визнані слідчим речовим доказом (а.с.88-97 том 1).

З протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксування від 09.04.2020 проведеного за участі ОСОБА_2 та відтвореного під час судового розгляду відеозапису на оптичному диску, установлено що обвинувачений відтворив у домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 свої дії, вказавши з якого боку наблизився до домогосподарства, показав як через хвіртку проник у подвір`я, зазначив напрямок, в якому прослідував до вхідних дверей приміщення лазні, показав на місце не знаходився у приміщенні сауни викрадений ним телевізор, пульт до нього та купюра номіналом 200 грн. В подальшому обвинувачений продемонстрував як залишив територію домогосподарства з викраденим майном та напрямок в якому пішов (а.с.99-103 том 1).

Вартість викраденого у ОСОБА_6 телевізора марки «Philips» моделі 15 PFL 4122/10 станом на момент його викрадення в сумі 1300 грн. підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи від 21.02.2017 №19/119/11/1/507е (а.с.111-114 том 1).

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази у сукупності, кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення доведено поза розумним сумнівом.

За таких обставин, суд вважає вину обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні доведеною повністю.

Дії ОСОБА_2 за епізодом викрадення 21 червня 2016 року майна належного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 2 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

За епізодом викрадення 17.02.2020 майна належного ОСОБА_6 дії ОСОБА_2 , суд кваліфікує за частиною 3 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, один із який належить до тяжких злочинів, обсяг викраденого майна, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, відбував покарання в умовах ізоляції від суспільства, на шлях виправлення не став, офіційно не працює, з 03.02.2021 перебуває на обліку у центрі зайнятості, вживає заходів пошуку роботи, є особою віком 26 років, неодружений, зареєстрований разом з матір`ю ОСОБА_15 , 1976 року народження, бабусею ОСОБА_16 , 1938 року народження, згідно з довідкою-характеристикою за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (а.с.133-151 том 1).

Проте відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 12.05.2020 № 45 ОСОБА_2 виявляє ознаки інфантильного розладу особистості, у нього виявлено обмежене коло знань, незрілість у емоційно-вольовій сфері, поверхневість суджень, але він зданий усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто є осудним (а.с.104-107 том 1).

Згідно з досудовою доповіддю Тростянецького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області, складеною відносно ОСОБА_2 , ризик повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення оцінено як високий, виправлення ОСОБА_2 без обмеження чи позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому випадку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів (а.с.32-35 том 1).

Як пом`якшуючі вину обставини суд відповідно до статті 66 КК України вважає: 1) щире каяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини по обом інкримінованим йому кримінальним правопорушенням та готовності нести кримінальну відповідальність; 2) його активне сприяння у розкритті злочинів, оскільки він добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду в з`ясуванні тих обставин вчинення злочинів, що мають істотне значення для повного їх розкриття; 3) добровільне часткове відшкодування завданої шкоди потерпілим, що свідчить про його позитивну посткримінальну поведінку і дієве бажання зменшити негативні наслідки вчиненого.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не установлено.

Ураховуючи викладене, засади, передбачені статтею 65 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, з огляду на позицію потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким не повернуто в повному обсязі викрадене майно, шкода повністю не відшкодована, і які просили суворо покарати обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_2 у виді 1 року позбавлення волі.

Згідно з приписами частини 4 статті 70 КК якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Оскільки ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 КК України, вчинив 21 червня 2016 року, тобто до постановлення вироку Охтирським міськрайонним судом Сумської області від 14.02.2017 року, тому остаточне покарання йому слід призначити на підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш сурового покарання за цим вироком у виді 1 року позбавлення волі, більш суровим покаранням за попереднім вироком у виді 3 років позбавлення волі, яке слід вважати таким, що повністю відбуто обвинуваченим 23.07.2019 року (а.с.133-135, 149 том 1).

За вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, виходячи із засад, передбачених статтею 65 КК України, ураховуючи позицію потерпілого ОСОБА_6 , який не мав претензій до обвинуваченого, шкода йому відшкодована, з питання призначення покарання потерпілий поклався на розсуд суду (а.с.35 том 1), з огляду на наявність низки пом`якшуючих вину ОСОБА_2 обставин, які істотно знижують тяжкість вчиненого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання із застосуванням статті 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 3 статті 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік та 6 місяців.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 до обвинуваченого заявлений цивільний позов, в якому останній, ураховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог від 01.03.2021 року, просив суд стягнути 2000 грн. вартості електронної сигарети та 10000 грн. моральної шкоди. Указана сума моральної шкоди обумовлена душевними переживаннями та стражданнями, яких зазнав потерпілий через неможливість користуватись викраденим майном, вимушеною необхідністю докладати зусилля для їх відновлення.

Потерпілий ОСОБА_4 також пред`явив цивільний позов до ОСОБА_2 , в якому він просив стягнути з обвинуваченого майнову шкоду в сумі 2200 грн., яка складається з вартості викраденого телефону в сумі 1500 грн. та вартості електронної сигарети, яку він оцінює в сумі 700 грн. Крім того, посилаючись на переживання та моральні страждання через неможливість користуватись викраденим телефоном, ОСОБА_4 просив стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Обвинувачений та його захисник Тютюнник В.В. цивільний позов ОСОБА_3 визнали частково, не заперечили проти стягнення майнової шкоди на суму 1167 грн. (вартість сигарети за висновком експерта) та визнали розмір моральної шкоди в обсязі 1000 грн.

Стосовно цивільного позову ОСОБА_4 обвинувачений та захисник Тютюнник В.В. не заперечили проти стягнення з обвинуваченого 556 грн. майнової шкоди з урахуванням добровільно сплачених 500 грн. в рахунок відшкодування указаної шкоди, стосовно вимог ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди - визнали на суму 500 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як установлено судом вартість викраденої у ОСОБА_3 електронної сигарети Бокс мод - «iStic 60W ТС» з дріп-атомайзером «Velositi RDA» відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 21.02.2017 № 19/119/9-3/592е станом на момент вчинення злочину складала 1167 грн. Доказів вартості указаного майна на суму 2000 грн. (як указав потерпілий у позовній заяві), а також доказів необґрунтованості указаного висновку експерта потерпілий ОСОБА_3 суду не надав, підстав для призначення повторної експертизи не мотивував, а тому його позовні вимоги в частині майнової шкоди є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 1167 грн.

Вартість викраденого у ОСОБА_4 мобільного телефону «Nokia 5130 Xpress Music» та електронної сигарети «Eleaf iJust 2» судом установлена на підставі висновку судової товарознавчої експертизи від 09.02.2017 № 19/119/9-3/427е, і яка складає 1056 грн. Доказів вартості указаного майна на суму 1500 грн. (як указав потерпілий у позовній заяві), а також доказів необґрунтованості указаного висновку експерта потерпілий ОСОБА_4 суду не надав, підстав для призначення повторної експертизи не мотивував, а тому його позовні вимоги в частині майнової шкоди, ураховуючи добровільне часткове відшкодування такої шкоди обвинуваченим в сумі 500 грн. на стадії судового розгляду, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_4 від 01.03.2021 року та його поясненнями в судовому засіданні, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 556 грн. (1056 грн. - 500 грн.).

Вирішуючи вимоги потерпілих у частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд виходить з таких мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Аналізуючи обставини цієї справи, характер вчиненого обвинуваченим діяння, вартість викраденого майна, цінність та його значення для потерпілих, які втратили протягом деякого часу можливості користуватись мобільним зв`язком та вимушені були докладати зусиль до відновлення такої можливості, та для захисту своїх прав у у кримінальному провадженні, що також викликає неприємні емоції, відволікає від звичайних справ.

Ураховуючи викладене, вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що є підстави для задоволення вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині стягнення з обвинуваченого на їх користь по 1000 грн. для кожного у відшкодування завданої кожному з них моральної шкоди. Посилання потерпілого ОСОБА_3 у позовній заяві в обґрунтування моральної шкоди на те, що він переніс крім переживань через викрадення телефону також душевні страждання через тривале відновлення його особистих документів, які також були серед викрадених речей у рюкзаку, суд не бере до уваги, оскільки такі обставини відсутні в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_2 і стосовно них суду не було надано належних та допустимих доказів.

Процесуальні витрати, пов`язані із залучення експерта відповідно до статті 124 КПК України за проведення судових товарознавчих експертиз на загальну суму 2142 грн. 94 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19.02.2020 було накладено арешт на телевізор марки «Philips» моделі 15 PFL 4122/10, який підлягає поверненню потерпілому, тому на підставі частини четвертої статті 174 КПК України арешт з цього майна слід скасувати.

Відносно ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 16.04.2020 року було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строк дії якого закінчився 07.06.2020 (а.с.196-198).

Ураховуючи відсутність відповідного клопотання прокурора з наведенням відповідних ризиків, визначених статтею 177 КПК України, підстав обрання запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання вироком законної сили судом не установлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370-374, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України та призначити йому:

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України - покарання у виді 1 року позбавлення волі;

- на підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суровим покаранням за попереднім вироком остаточно визначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, із зарахуванням у строк покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю відбутого покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.02.2017 року, покарання вважати відбутим у повному обсязі;

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України - покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня затримання для виконання цього вироку.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1167 (одну тисячу сто шістдесят сім) грн. 00 коп. майнової шкоди та 1000 (однієї тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_3 - відмовити

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 556 (п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп. майнової шкоди та 1000 (однієї тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням .

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, на загальну суму 2142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 94 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19.02.2020 на телевізор марки «Philips» моделі 15 PFL 4122/10.

Речові докази:

1) мобільний телефон «BRAVIS Alto», який поміщений для зберігання до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області (квитанція № 000788, Книга обліку речових доказів 1496, порядковий номер 32) - повернути ОСОБА_3 , як власнику;

2) телевізор марки «Philips» моделі 15 PFL 4122/10, який поміщений для зберігання до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області (квитанція № 000768, Книга обліку речових доказів 1496, порядковий номер 12) - повернути ОСОБА_6 , як власнику;

3) сліди пальців рук, вилучені на відрізок липкої стрічки, дактилокарта ОСОБА_6 , які поміщені до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області (квитанція № 000789, Книга обліку речових доказів 1496, порядковий номер 33), - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому.

Суддя М. В. Щербаченко