Рішення № 95258363, 01.03.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/492/19

Провадження № 2/945/68/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 березня 2021року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Куртія О.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 14.12.2018 року начальником відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради було видано наказ №142-К про притягнення позивача - керівника Іванівської ЗЗСО І-ІІ ступенів за неякісну організацію діяльності закладу та за бездіяльність у вирішенні питань господарського напрямку, порушення трудової дисципліни до дисциплінарної відповідальності. Підставою такого рішення зазначено, рішення штабу від 13 грудня 2018 року №1 « Про ситуацію, яка склалася в Іванівському ЗЗСО І-ІІ ступенів». Відповідно контракту від 07 вересня 2018 року укладеного між позивачем та відділом ОМСК Нечаянської сільської ради позивач призначена на посаду керівника Іванівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Нечаянської ради Миколаївського району, Миколаївської області строком до 07 вересня 2024 року. Згідно з наказом відділу ОМСК опалювальний сезон у закладі розпочали вчасно, а саме 11.11.2018 року. Тепломережа працювала задовільно, оскільки були проведені ремонтні роботи ще до початку опалювального сезону. Враховуючи, що тепломережі майже 25 років позивач усно і письмово зверталася з клопотаннями про надання допомоги до відділу ОМСК, на які начальник відділу ОМСК ОСОБА_2 відповідав, що керівник закладу - особа автономна, згідно ст..26, п.1 закону України «Про освіту». Всі проблеми усували самі разом своїми силами з кочегарами. Самостійно установили, що прорив тепломережі стався десь 23-24 листопада 2018 року, але позивачу ніхто не надав на її звернення допомоги. Для цього необхідно було задіяти трактор і дизпаливо. З приводу придбання дизпалива позивач звернулася до директора «ФГ- Васильок» ОСОБА_3 , який і надав необхідну кількість пального. 27.11.2018 року було розрито в декількох місцях тепломережу і виявлено дорожні плити, які необхідно було підняти. Для підняття плит необхідна спеціальна техніка і позивач знову звернулася за допомогою до начальника відділу ОМСК,однак отримала відмову. Таким чином була вимушена звернутися до директора товариства « С-Росток». Знявши плити прориву не було знайдено. 13.12.2018 року кочегаром ОСОБА_4 було задіяне людей,жителів селища Мирного, які розкопали тепломережу за власні кошти позивача в сумі 800 грн. і знайшли порив про що було повідомлено керівництво ОМСК. Опалення не відключалося на час проведення ремонтних робіт. Також позивач зазначила, що відповідно умов контракту до її обов`язків не входить забезпечення належного утримання, проведення ремонтних робіт котельні, тепломережі, а такий обов`язок покладається на орган місцевого самоврядування.При цьому зазначила, що нею були прийняті всі необхідні дії, які вона вжила для виправлення такого стану. Не погодившись з даним наказом вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та обов`язків.

21.11.2019року представник відповідача відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області –адвокат Каліч Є.А. надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує щодо задоволення позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. Натомість в раніше проведеному судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився. При тому в раніше проведеному судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надані в судовому засіданні,дослідивши в судовому засіданні письмові докази по справі, суд находить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

07 вересня 2018 року між відділом освіти, молоді спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, як органом, уповноваженим управляти майном, та ОСОБА_1 , як керівником Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, укладено контракт строком до 07 вересня 2024 року.

Відповідно до наказу відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 14.12.2018 року №142-к, оголошено догану ОСОБА_1 , керівнику Іванівського ЗЗСО I-II ступенів Нечаянської сільської ради, за неякісну організацію діяльності закладу та бездіяльність у вирішенні питань господарського напрямку порушення трудової дисципліни.

Підстава: рішення штабу від 13.12.2018 року №1 «Про ситуації,яка склалась в Іванівському ЗЗСО І-ІІ ступенів»

Відповідно копії акту про відмову в підписанні наказу “Про оголошення догани” від 14.12.2018 року ОСОБА_1 відмовилася підписувати наказ №142-к від 14.12.2018 року про оголошення їй догани.

Відповідно до копії довідки голови фермерського господарства «Васильок» від 28.12.2018 року на прохання директора Іванівської ЗЗСО І-ІІ ступенів ОСОБА_1 фермерським господарством декілька разів було надано дизельне пальне для ремонту тепломережі школи.

Як вбачається з листа прохання від 27.08.2018 року позивач просить відділ освіти Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області виділити кошти на придбання колісників для котла «Нісу-5» 30шт.-12600грн. та металеві труби 18 м.– 5832грн.

Згідно листа прохання від 13.12.2018 року позивач просить відділ освіти Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області виділити кошти на придбання металевих труб 15м. та ліквідації пориву теплової мережі.

Відповідно до клопотання позивач просить відділ освіти Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області надати допомогу у покращенні умов каналізаційної системи та опалювальної системи(трактор для підняття лотка).

Згідно довідки товариства «С-Росток» 12.12.2018 року товариством на прохання ОСОБА_1 було надано кран для підняття плит,13.12.2018 року та 09.01.2019 року був також наданий трактор для загортання тепломережі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила,що у 2018 році приймала участь в ременті тепломережі школи та залучала необхідну техніку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила,що вона здійснювала перевірку та оголошувала наказ про догану.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив,що приймав участь в організації та ремонті тепломережі.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

За положеннями статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Відповідно до ст. ст. 150, 233 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава ХV цього Кодексу). Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту», керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директором, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіту та трудовим договором.

Статтею 26 Закону України «Про освіту» передбачено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

10 липня 2018 року рішенням Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №13 було затверджено Статут Іванівської ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, засновником якої є Нечаянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області..

У своїй діяльності директор Іванівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області керується Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту», Статутом закладу в якому передбачено повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіту визначаються законом та установчими документами закладу освіти, а також контрактом.

Так, відповідно до п. 1.1., 1.5 Контракту, керівник за цим контрактом зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію закладу здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за закладом майна, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації прав керівника. Керівник підзвітний органу управління майном у межах встановлених чинним законодавством, Статутом закладу та цим Контрактом.

За положеннями статті 12 ЦК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і шкідливих наслідків. Неможливо притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає зі місту ст. 138 КЗпП, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов`язків. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов`язків. Натомість, оскаржуваний наказ не містить жодної мотивувальної частини, при цьому відсутній характер порушення трудової дисципліни, не конкретизовано у чому полягає неякісна організація діяльності закладу та бездіяльність у вирішенні питань господарського напряму, які порушення Посадової інструкції допустила позивач.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Згідно п.п.4.1,4.2 Статуту управління закладом загальної середньої освіти здійснюється засновником та уповноваженою ним особою - відділом освіти, молоді спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Безпосереднє керівництво закладом здійснює його керівник, з яким при призначенні на посаду укладається строковий трудовий договір (контракт).

07 вересня 2018 року між відділом ОМСК Нечаянської сільської ради та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого останню призначено на посаду керівника Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів на термін з 07 вересня 2018 року по 07 вересня 2024 року.

Рішенням штабу із забезпечення безперебійної роботи об`єктів життєдіяльності населення в осінньо-зимовий період 2018/2019 року на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 13 грудня 2018 року №1 «Про ситуацію, яка сталася в Іванівській ЗЗСО І-ІІ ст.» покладено на ОСОБА_1 в термін до 17 грудня 2018 року обов`язок вжити невідкладних заходів щодо ліквідації пориву теплової мережі в Іванівському ЗЗСО І-ІІ ст. та подальшого недопущення неефективного використання та необґрунтованих втрат теплової енергії: слідкувати за температурним режимом в школі, втратами води, використанням вугілля, тощо. Зобов`язано в міжопалюваний період провести модернізацію теплової мережі закладу, а саме, встановити запорну арматуру, опресувати теплотрасу,більш ретельно провести огляд та замінити необхідні труби, тощо.

На підставі вищевказаного рішення наказом №142-к від 14 грудня 2018 року оголошено догану ОСОБА_1 , керівнику Іванівськгго ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради, за неякісну організацію діяльності закладу та за бездіяльність у вирішені питань господарського напряму, порушення трудової дисципліни.

Вирішуючи питання щодо законності наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суд виходить з наступного.

У своїй діяльності директор Іванівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області керується Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту», Статутом закладу в якому передбачено повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіту визначаються законом та установчими документами закладу освіти, а також контрактом.

Так, відповідно до п.1.1, 1.5 Контракту, керівник за цим контрактом зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію закладу здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за закладом майна, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації прав керівника. Керівник підзвітний органу управління майном у межах встановлених чинним законодавством, Статутом закладу та цим Контрактом.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до відповідальності даного виду, власник або уповноважений ним орган, повинні навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В оскаржуваному наказі про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани не зазначено, які саме обов`язки, покладені на останню законом, контрактом чи статутом, останньою не виконувалися без поважних причин.

Аналізуючи оскаржуваний наказ, слід також зазначити, що у наказі від 14.12.2018 року за №142-К не зазначено якими саме конкретними діями позивачем було допущене порушення трудової дисципліни.

Більш того, позивач згідно із умовами контракту та Статуту не зобов`язана особисто виконувати ремонтні роботи. Закріплені в пункті 2.1, 2.2 контракту, в пункті 4.2, 4.3 Статуту обов`язки керівника навчального закладу про те, що вказана особа: організовує діяльність закладу освіти, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіту, забезпечує дотримання закладом вимог чинного законодавства України з охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки, законодавства про працю - не вказують на наявність у позивача такого обов`язку.

Будь-які інші докази на підтвердження вини позивача в матеріалах справи відсутні, хоча обов`язок доведення цього факту лежить безпосередньо на відповідачеві.

Отже, встановлене свідчить про те, що порушення, які зазначаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не можна пов`язувати з невиконанням її обов`язків як керівника Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді догани є незаконним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином на підставі вище викладеного вимоги позивачки про визнання протиправним і скасувати наказ відділу освіти, молоді спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3,12,13,81,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності – задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ відділу освіти, молоді спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №142-К від 14.12.2018 року про притягнення керівника Іванівської ЗЗСО І-ІІ ступенів ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неякісну організацію діяльності закладу та за бездіяльність у вирішенні питань господарського напряму,порушення трудової дисципліни.

Стягнути з відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області(код ЄДРПОУ 41527468) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М. М. Войнарівський