Ухвала суду № 95257988, 01.03.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/255/21 пров. №1-в/478/87/2021

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

01 березня 2021 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

прокурора Москалика О.П.

представника ВК №93 Гомолі С.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у дистанційному режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, засудженого 30.05.2017 року вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва за ч.1 ст.297 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, початок строку: 07.02.2019 року; кінець строку: 07.02.2022 року,

про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

В с т а н о в и в:

19 лютого 2021 року засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням в якому посилаючись на те, що своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, просить застосувати щодо нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» в судовому засіданні посилаючись на те, що засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, просив задовольнити клопотання.

На думку прокурора клопотання засудженого ОСОБА_1 є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Вислухав пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого ОСОБА_1 , суд приходе такого висновку.

Згідно до вимог ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тобто, єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення (крім відбуття визначеної в законі частини строку покарання) є досягнення однієї з цілей покарання – виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбуття покарання, а також після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за нетяжкий злочин.

Відповідно до положень ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.05.2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст.297 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки (а.с.9-12).

Відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин за своєю правовою кваліфікацією відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» з 26.02.2019 року.

Згідно довідки ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» від 12.02.2021 року (а.с.4) засуджений ОСОБА_1 має 3 заохочення (подяку від 15.04.2020 року (арк.особ.спр.7), подяку від 15.07.2020 року (арк.особ.спр.11), подяку від 25.01.2021 року, стягнень не мав.

Відповідно до характеристики від 12.02.2021 року, затвердженої начальником ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», засуджений ОСОБА_1 перебуваючи в СІЗО м. Миколаїв до праці не залучався, встановлений режим утримання не порушував, стягнень та заохочень не мав. Прибувши 26.02.2019 року до Казанківської ВК №93 був розподілений до відділення №3 та працевлаштований на промисловій зоні каменотесом без оплати праці, до роботи ставиться добре, завжди приділяє увагу до необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд використовуючи їх тільки за призначенням, не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Відповідально відноситься до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань, вбачає суспільну необхідність у їх виконанні за що має ряд заохочень. Встановлений режим утримання не порушує. У скоєному злочині розкаюється повністю, міру призначеного судом покарання вважає справедливою, цивільного позову не має. У відносинах з представниками адміністрації ввічливий, тактовний, виконує їх законні вимоги без контролю. На профілактичному обліку не перебуває. Загальноосвітній рівень підвищує шляхом читання художньої літератури та перегляду тематичних телепередач виховного характеру. На заходи виховного впливу реагує добре, завжди робить для себе правильні висновки. Приймає активну участь у програмах диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». У колективі засуджених відкритий, не брехливий, не конфліктний. Зв`язки з родичами підтримує шляхом листування, отримання посилок та передач. Зовні завжди охайний, вимог санітарії та гігієни дотримується, свідомо утримує в чистоті і порядку своє спальне місце та при ліжкову тумбочку. Після звільнення має намір повернутися за місцем проживання (а.с.3).

Станом на 01.03.2021 року засуджений фактично відбув визначені п.1 ч.3 ст.81 КК України 1/2 призначеного судом строку покарання (1 рік 6 місяців), невідбута частина якого складає: 11 місяців і 6 днів.

Відповідно до п.2 Постанови ПВС України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбуванні покарання – того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Таким чином, враховуючи поведінку засудженого ОСОБА_1 , який відповідно до матеріалів особової справи, а саме характеристики від 12.02.2021 року за період відбуття покарання в установі виконання покарання характеризується позитивно, у скоєному злочині розкаюється, усвідомив тяжкість та суспільну небезпечність скоєного злочину, підтримує зв`язок з рідними, маються підстави для застосування стосовно засудженого ОСОБА_1 , який своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. ст.537, 539 КПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, - задовольнити.

ОСОБА_1 , засудженого 30.05.2017 року вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва, умовно-достроково звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина якого складає: 11 місяців і 6 днів.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя І.П. Сябренко