Рішення № 95256714, 30.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19517/20

Провадження № 2-а/761/332/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

за участі:

представника позивача - Петруні А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Позивачка звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що по-перше, об`єктивна сторона правопорушення яке інкримінується Позивачці за ч. 2. ст. 165-2 КУпАП України взагалі не передбачає таких дій як несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а отже притягнення Позивачки до адміністративної відповідальності за дії передбачені ч. 2. ст. 165-2 КУпАП України є неправомірними. По-друге, положеннями п. 9-11 1 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Тобто Позивачка вважає, що на законодавчому рівні передбачено звільнення від санкцій за порушення, якщо воно було допущено у період дії карантинних заходів. Також Позивачка вважає, що дія карантинних заходів з метою запобіганню поширенню на території України коронавірусної хвороби є обставинами, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України.

02 липня 2020 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

03 липня 2020 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В.

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року адміністративний позов залишено без руху.

29 вересня 2020 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

02 жовтня 2020 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва відкрито провадження по справі та її призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник Позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав. Повідомлений був належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що поданий позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач своєю постановою від 19.06.2020 року №17/43-03, складеною за підписом Бондар Л.М. притягнув Позивача до адмінвідповідальності у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. У постанові зазначено що порушено ч.2. ст. 165-1 КУпАП України, несвоєчасна сплата ЄСВ, та п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Частиною 2. ст. 165-1 КУпАП України передбачена відповідальність за ті самі дії, що передбачені ч. 1 ст. 165-1 КУпАП України у разі, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті.

Об`єктивною стороною складу порушення відповідно до ч.2 ст 165-1 КУпАП України є: порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Отже відповідно до ч.2 ст 165-1 КУпАП України не передбачено відповідальності за таку дію як несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тож суд в цій частині погоджується із доводами Позивача про те, що притягнення Позивачки до адміністративної відповідальності за дії передбачені ч. 2. ст. 165-2 КУпАП України є неправомірними, оскільки диспозиція статті не містить в собі складу порушення, яке інкримінується Позивачці.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол було складено за дії, що були вчинені 20 квітня 2020 р. Відповідно до п. 9-11 1 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд погоджується з позицією Позивача, що на момент вчинення порушення, відповідно до законодавства, а саме до п. 9-11 1 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" було передбачено звільнення від санкцій за порушення, якщо воно було допущено у період дії карантинних заходів. Тобто порушення Позивачем відповідно до даних зазначених у протоколі було вчинено у період коли за ці порушення на законодавчому рівні передбачалося звільнення від санкцій.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.

Таким чином, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, встановлених обставин по справі суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Суд враховуючи зазначене та керуючись статтями 2, 5, 6, 19, 78, 139, 168, 169, 205, 241, 244, 245, 246, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Офісу великих платників податків ДПС від 19 червня 2020 року №17/43-03, складеної за підписом Заступника начальника Л.М. Бондар, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.165-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.165-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДПС на користь ОСОБА_1 420,40 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок витрат із сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса проживання - АДРЕСА_1 , іпн - НОМЕР_1,

Офіс великих платників податків ДПС, адреса місцезнаходження - 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.11г, код ЄДРПОУ 43141471.

Повний текст рішення виготовлений 28 грудня 2020 року.

Суддя: