Ухвала суду № 95255795, 02.03.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/1233/18

1-кп/441/20/2021

У Х В А Л А

судового засідання

02.03.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої – судді Малахової – Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань Чорного О.С.

прокурора Бохонка В.О.

захисників Гавенка Б.І., Гриньо М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018140180000242 від 12.05.2018 на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, гр-на України, розлученого, не працюючого, з базовою загальною середньою освітою, раніше судимого, востаннє 24.10.2013 Жовківським районним судом Львівської обл. за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України на чотири роки п`ять місяців позбавлення волі, без визначеного місця реєстрації, тимчасово проживаючого на АДРЕСА_1 ,

та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Чижки Пустомитівського р-ну Львівської обл., українця, гр-на України, розлученого, не працюючого, з неповною середньою освітою, раніше судимого 07.06.2011 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України на два роки позбавлення волі з випробуванням на два роки; 05.06.2013 цим же судом та 27.02.2015 Апеляційним судом Львівської обл. за ч. 2 ст. 307, ст.ст. 69, 71, 72 КК України на чотири роки шість місців позбавлення волі з конфіскацією майна, без визначеного місця реєстрації, тимчасово проживаючого на АДРЕСА_2 .

за ч. 2 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Городоцького районного суду Львівської області на розгляді перебуває кримінальне провадження на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України.

Прокурор в суді просить продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, кожному, мотивуючи тим, що продовжений строк тримання під вартою останніх спливає 05.03.2021, а завершити провадження розглядом до цього часу неможливо, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали та не зменшились, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна, останні не мають міцних соціальних зв`язків та законних засобів для існування, ведуть негативну антисоціальну поведінку, інше, відтак з метою запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, просить клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 просить про домашній арешт.

Захисники Гриньо М.І. та Гавенко Б.І. просить про зміну підзахисним запобіжного заходу на домашній арешт.

Заслухавши прокурора, думку обвинувачених, захисників, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

За положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 05.01.2021, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05.03.2021, включно. Обставинами для продовження строку тримання під вартою слугували достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини в означеному кримінальному провадженні та незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачуються у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, має високий ступінь суспільної небезпеки та за який, в разі визнання їх винуватими, можуть бути засудженими до позбавлення волі на тривалий термін.

В обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою, прокурор покликається на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшилися та не змінилися обставини, які дають підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Завершити розглядом кримінальне провадження на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України в даному судовому засіданні, або ж до 05.03.2021 не можливо з об`єктивних причин.

За сукупності таких обставин, беручи до уваги характер і тяжкість інкримінованого у вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, який належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів та посягає на право власності й особу (її здоров`я і життя), суворість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими, характеристику кожного із обвинувачених, їх сімейний та матеріальний стан, соціальні зв`язки і моральні принципи, поведінку під час судового розгляду, інші обставини кримінального провадження, суд вважає, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили існувати, оскільки обвинувачені, зокрема на даному етапі судового провадження, можуть здійснювати вплив на свідків та потерпілих шляхом вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до зміни в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, а також переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також ураховує практику ЄСПЛ, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченим, кожному, строку тримання під вартою без визначення розміру застави й відсутність процесуальної можливості застосування менш суворого виду запобіжного заходу, як про це просить сторона захисту.

В означеному кримінальному провадженні суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За наведеного, керуючись ст. ст. 177, 331, 369-372 КПК України, -

у х в а л и в:

клопотання прокурора Городоцької місцевої прокуратури Львівської області Бохонка В.О. - задовольнити.

ОСОБА_1 строк тримання під вартою продовжити на шістдесят днів - до 30 квітня 2021 року, включно.

ОСОБА_2 строк тримання під вартою продовжити на шістдесят днів – до 30 квітня 2021 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Малахова-Онуфер А.М.