
Дата документу 18.02.2021
Справа № 937/7949/20
провадження № 1-кп/937/499/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Редько О.В.,
за участю секретаря - Колеснікової Л.В.,
прокурора - Фурманенко М.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого - адвоката Шрамікової П.М.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020080140001926 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонеру, одруженому, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, КК України,
ВСТАНОВИВ:
15.07.2020 року приблизно о 08 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Mitsubishi Lancer реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Шмідта в м. Мелітополі Запорізької області з боку вул. В.Інтернаціоналістів в напрямку пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополь Запорізької області. На шляху прямування в районі будинку № 32 водій ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість заздалегідь виявити пішохода ОСОБА_3 який перетинав проїзну частину вул. Шмідта по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по ходу руху автомобіля, та маючи технічну можливість запобігти наїзду, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 .
В результаті наїзду пішохід ОСОБА_3 , отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Своїми діями ОСОБА_4 порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу. На якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення п. 18.1 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_1 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.
Згідно з висновком судової медичної експертизи № 286-М від 07.08.2020 року у ОСОБА_3 , були виявлені тілесні ушкодження: закритий косий поза суглобний перелом дистального мета епіфізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, гематоми та садна на лівій нижній кінцівці; ЗЧМТ, струс головного мозку, підапоневротична гематома та садно тім`яної ділянки голови; забійна рана правого ліктьового суглобу.
Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_3 кваліфікуються наступним чином:
- закритий косий поза суглобний перелом дистального мета епіфізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, як середнього ступеня тяжкості, які супроводжуються тривалим, більше 21 дня розладом здоров`я;
- в ділянці голови, зокрема, ЗЧМТ, струс головного мозку, як легкі, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров`я;
- забійна рана правого ліктьового суглобу, як легкі.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив безпеку дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю та пояснив наступне. 15 липня 2020 року вранці, приблизно 08 год. 30 хв. він їхав від батька з сестрою, підвозив сестру на роботу. На перехресті вул. Шмідта та вул. В.Інтернаціоналістів його засліпило сонячне сяйво, зупинив автомобіль та почув удар. Рухався автомобіль зі швидкістю приблизно 30 км в годину. Відразу після цього він вийшов з автомобіля, побачив чоловіка, на якого скоїв наїзд, підійшов до нього та почав допомагати його підняти. Сестра обвинуваченого також почала надавати першу медичну допомогу, а саме обробила садна та одразу викликала швидку допомогу. Приблизно через 10 хвилин після дзвінка приїхала швидка допомога. Обвинувачений поїхав також до лікарні та зобов`язався сплачувати за все необхідне лікування. В лікарні м. Мелітополя ОСОБА_3 знаходився до 20го липня, після чого його, за рекомендацією лікаря, перевезли на операцію в м. Запоріжжя та почали готувати потерпілого до операції. За операцію обвинувачений сплатив 20 тис. грн. за словами лікаря операцію провели успішно. Однак, згодом ОСОБА_3 потрапив до реанімації. Всі рахунки за лікування ОСОБА_1 сплачував своєчасно та в повному обсязі лікування саме до 15.08.2020 року. Кожного дня приїжджав до лікарні в м. Запоріжжя, щоб навідати ОСОБА_3 . Зазначив, що ОСОБА_3 також лікували від іншої хвороби, яка жодним чином не пов`язана з отриманими внаслідок ДТП травмами. За весь час лікування обвинувачений сплатив приблизно 200 тис. грн. Загальний стаж водія складає 50 років.
Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Від потерпілої ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Від потерпілої ОСОБА_6 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, просить призначити покарання на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила призначити обвинуваченому максимальне покарання.
У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.
Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого, позицію потерпілих щодо можливого призначеного покарання обвинуваченому.
Так вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України кваліфікуються як нетяжкий злочин.
Судом також враховується, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі, що згідно ст. 66 КК України є обставинами, що пом`якшуть покарання обвинуваченого ОСОБА_1 .
Судом також враховується наступне.
ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризується за місцем мешкання позитивно, на обліку у лікаря - нарколога чи лікаря - психіатра не перебуває, надавав фінансову допомогу на лікування потерпілого ОСОБА_3 . Обвинувачений сприяв у наданні першої медичної допомоги потерпілому, сприяв його швидшому одужанню.
Крім того, суд враховує значний водійський стаж обвинуваченого ОСОБА_1 , а також конкретні обставини ДТП.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Приймаючи до уваги вищевикладене, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , позицію сторони обвинувачення, позицію потерпілих щодо виду та міру можливого призначеного покарання, суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якими кваліфіковане його діяння.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався. Клопотань про обрання запобіжного заходу в ході судового розгляду справи не надходило. Підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлені.
Заявлену позовну заяву потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення пов`язаної з ушкодженням здоров`я у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України суд залишає без розгляду, оскільки від потерпілих на адресу суду надійшла заява, в якій вони просять залишити позов без розгляду, оскільки мають намір звернутись до суду в порядку цивільного судочинства. Крім того, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтримала заяву про залишення позову без розгляду.
Витрати за проведення експертизи, з урахуванням вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 100, Кримінального процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.
Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення пов`язаної з ушкодженням здоров`я у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 05 травня 1996 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № UA 098999980313010115000008009, одержувач: УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300, код банку (МФО): 899998, код ЄРПОУ: 38025367, назва банку: Казначейство України) витрати на залучення експерта по експертизі №19-179 від 21.08.2020 року в сумі 980 грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 05 травня 1996 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № UA 098999980313010115000008009, одержувач: УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300, код банку (МФО): 899998, код ЄРПОУ: 38025367, назва банку: Казначейство України) витрати на залучення експерта по експертизі №19-194 від 18.09.2020 року в сумі 1 634 грн. 50 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
-DVD диск з відеозаписом з відео реєстратора встановленого на лобовому склі автомобіля, на якому є момент ДТП від 15.07.2020 року на нерегульованому пішохідному переході в районі буд. 32 по вул. Шмідта в м. Мелітополі, долучений до матеріалів кримінального провадження, який згідно постанови слідчого від 17.07.2020 року визнано речовим доказом - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О.В.Редько
Судове рішення № 95255150, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 18.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 937/7949/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: